Після 24 лютого 2022 року звички медіаспоживання серед українців помітно змінилися. Якщо до повномасштабної війни основним джерелом інформації було телебачення, то тепер 69% українців отримують новини з соціальних мереж. При цьому 59% респондентів використовують для цього соціальні мережі та зараховують їх до топ-2 найважливіших для себе джерел інформації. Натомість телемарафон «Єдині новини» зараховують до топ-2 джерел 43% опитаних, а загалом дивляться його 57%. Від рідних або знайомих отримують інформацію 25% українців, через новинні сайти — 25%, через телебачення поза телемарафоном — 19%, через радіо — близько 8%. За результатами щоденникового дослідження, також існує тенденція до домінування онлайн-джерел, особливо соціальних мереж: 48% часу, витраченого на споживання новин, припадає на соціальні мережі, на телебачення — 34%, на новинні сайти — 11%.
Це дані масштабного дослідження думки громадян щодо медіаспоживання, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення ОПОРИ у липні 2022 року. Отримані цифри демонструють значну трансформацію медіасфери в Україні, де все більшу частину ринку захоплюють онлайн-ЗМІ, а месенджери стають найзручнішими інструментами отримання інформації. Показово, що ці дані відрізняються за віком: якщо серед 18–29-річних 87% зараховують соціальні мережі до топ-2 своїх джерел інформації, а «Єдині новини» — 28%, то серед вікової категорії 60+ про соціальні мережі говорять 34%, про «Єдині новини» — 61%. Однак варто зауважити, що онлайн поки що «програє» лише серед людей віком від 60 років.
Визначальним фактором для вибору певного джерела інформації для респондентів є правдивість / достовірність інформації (важлива для 46% опитаних). 24% громадян обирають якесь джерело через його зручність, 16% — через висвітлення великої кількості інформації або різних точок зору, 13% — через швидкість інформування. Соціальні мережі привабливі для користувачів з огляду на всі чотири характеристики, тоді як телемарафон «Єдині новини» обирають через правдивість / достовірність інформації.
Серед тих, хто для отримання новин використовує здебільшого телебачення, найпопулярнішими лишаються новини на телеканалах «1+1», «ICTV», «Україна» та «Інтер», на які припадає 81% від усіх переглядів новин учасників дослідження. Телемарафон «Єдині новини» часто сприймають як окремий самостійний телеканал. Лише близько 3% переглядів теленовин припадають на чітко виражені локальні телевізійні канали. Серед усіх переглядів телеканалів за тиждень дослідження 99.8% одиниць контенту були спожиті українською мовою, 0,2% — російською мовою, на українські джерела припадало 99,2%, на інші — 0,8%.
Серед тих, хто використовує для отримання інформації новинні сайти або агрегатори новин, 70% опитаних використовують інтернет-сайти, 31% — агрегатори (Google, ukr.net, unian.net, Яндекс). Близько 17% тих, для кого новинні сайти або агрегатори новин входять до топ-2 джерел інформації, використовують ukr.net, 9% — Українську правду, 7% — Корреспондент.net, 5% — ТСН, 5% — Unian, 4% — НВ, 4% — Думская.
Найчастіше українці використовують джерела інформації для отримання новин про ситуацію в країні — до 82% опитаних. 47% використовують їх для отримання міжнародних новин, 35% — для отримання новин свого міста / села. Лише у 15,5% випадків респонденти зазначали, що використовують медіа, аби розважитися / відволіктися. Ті, хто звертався до Facebook і Telegram, дещо частіше за інших робили це для отримання місцевих новин. Серед інших медіа (переважно радіо) частіше метою звернення було бажання розважитись або відволіктись.
Результати соціологічного дослідження "Демократія, права і свободи громадян та медіаспоживання в умовах війни" можна переглянути на сайті ОПОРИ (а також завантажити звіт у форматі PDF) за посиланням
Це дослідження відбулося завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Думки і твердження, висловлені у звіті, можуть не збігатися з позицією USAID та уряду США.
Дослідження провів на замовлення ОПОРИ Київський міжнародний інститут соціології у липні 2022 року. Дослідження складалося з двох частин: щоденникового опитування і телефонних інтервʼю. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% — для показників, близьких до 25%, 2,1% — для показників, близьких до 10%. Методом щоденникового опитування опитано 100 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей, окупованих до 24 лютого). Польовий етап дослідження тривав з 6 до 15 липня 2022 року. Опитування проводилося серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не ввійшли жителі територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Серед опитаних спостерігалося пропорційне представництво за статтю. Не менш ніж 70% опитаних — з вищою освітою, зайняті у різних сферах, а також представники економічно неактивних груп. Усі учасники цікавляться подіями в Україні та за кордоном і майже щоденно споживають новини через різні медіа. Не менш ніж 30% учасників використовують російську мову для спілкування вдома.
Читайте також: