19 травня 2021 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням №468-р розподілив 1 мільярд 677 мільйонів 376 тисяч 194 гривні субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій між 1161 об’єктом у різних регіонах України. Що таке субвенція, в чому проблематика розподілу та скільки коштів і на що спрямували із неї на Черкащину читайте далі у нашому матеріалі.
Теорія
Субвенція – це грошова допомога місцевому бюджету з боку державного бюджету, що йде на фінансування певного об'єкта інфраструктури, котрий є актуальним і важливим для розвитку громади. Як правило, кошти мають бути спрямовані на об'єкти, які не під силу профінансувати з місцевого бюджету, наприклад, через їхню дорогу вартість, але на практиці це не завжди так.
Із 2012 року в Україні існує субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій або простіше “соцеконом”. Проте бюджетна програма, яка за своєю метою та ідеєю покликана вирішувати актуальні регіональні проблеми, по суті, стала заручником піар-кампаній народних депутатів. Як наслідок, мільярди коштів платників податків роками розпорошувались на фінансування десятків, а то й сотень несистемних чи навіть дріб’язкових витрат, вартістю 50 тисяч гривень і менше.
Проблематика
Досліджуючи процес розподілу субвенцій на соцеконом протягом 2016-2020 року та аналізуючи роботу народних депутатів, команда ОПОРИ помітила, що цей процес супроводжується декількома проблемними моментами:
Ключовий вплив на визначення об'єктів, які мають фінансуватися, мають народні депутати України. Така можливість забезпечується через Комісію для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції. Вона створена при Міністерстві фінансів, яке є розпорядником коштів субвенцій. 24 з 26 членів комісії – народні депутати, які є членами Бюджетного комітету. Ще 2 осіб представляють Мінфін. У комісії немає представників Міністерства розвитку громад та територій, яке і відповідає за регіональний розвиток. Це негативно впливає на процес розподілу субвенцій. Наприклад, це може проявлятися у тому, що, обираючи об'єкти для фінансування, члени комісії будуть керуватися не економічною доцільністю, а політичними інтересами.
- Роль Міністерства фінансів у процесі розподілу субвенцій є номінальною. Вони затверджують та скеровують до Кабміну те, що підготувала Комісія і практично не впливають на цей процес.
- Робота Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції є непрозорою. ЇЇ діяльність не висвітлюється, а засідання не анонсуються.
- Розподіл субвенцій відбувається “в ручному режимі”, бо відсутні критерії, на основі яких ухвалюються рішення щодо вибору об'єктів, які варто фінансувати. При виділенні коштів не враховується ні кількість населення, ні стан соціально-економічного розвитку, ні стратегії розвитку громад та областей.
- Розподіл субвенцій нерівномірний між різними областями, округами та громадами.
- Розподіл відбувається на основі пропозицій депутатів, які формуються непублічно. Лише в поодиноких випадках проводяться публічні консультації щодо тих об'єктів, які потрібно фінансувати у першу чергу.
- Субвенція стала інструментом, за допомогою якого уряд забезпечує лояльність мажоритарників до рішень та політики, яку він реалізує. Це проявляється у тому, що більше коштів субвенцій отримують ті місцеві громади, які знаходяться в межах мажоритарних округів депутатів, які підтримують урядові ініціативи.
Ще однією важливою проблемою є те, що депутати в виборчий та міжвиборчий період використовували субвенції у цілях передвиборчої агітації, яка є однією з форм бюджетного адміністративного ресурсу. Дуже часто субвенції виділялися на об’єкти, які більш привабливі для проведення піар-акцій. У період з червня 2018 року по липень 2019 року спостерігачі ОПОРИ зафіксували 2 724 випадки піару на субвенціях та інших бюджетних ресурсах з боку 147 парламентарів, які були обрані в мажоритарних округах, і 27 – за списками партій. У 2020 та 2021 році ця проблема залишилися, але її масштаби стали меншими.
Загалом у 2020 році ситуація з розподілом субвенцій змінилася у позитивну сторону. Проте, ненадовго. У 2020 році Кабмін частково врахував рекомендації ОПОРИ та Рахункової палати щодо підвищення прозорості розподілу субвенцій та ухвалив низку новаторських змін. Як наслідок, кошти субвенцій вперше за багато років практично рівномірно були розподілені між регіонами без “хотілок” депутатів. Загальна сума кошті виділених на субвенції зменшилася з 5 мільярдів у 2019 до 2 мільярдів у 2020 році.
У лютому 2021 року Уряд скасував низку минулорічних позитивних змін та фактично відновив попередню редакцію “Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій”. Порівняльну таблицю можна переглянути за посиланням.
Субвенції на Черкащину
Згідно з розпорядженням, найбільше коштів було спрямовано до Дніпропетровської (160 млн грн), Одеської (109,99 млн грн) та Харківської (109,84 млн грн) областей та до м. Київ (133,56 млн грн). Найменше отримали Херсонська (39,99 млн грн), Чернігівська (40 млн грн), Чернівецька (40 млн грн) та Сумська (42 млн грн) області. На Черкащину ж було спрямовано 59,72 млн грн.
У рамках першого розподілу субвенцій 2021 року найбільша суми коштів були виділені медичними закладами – 27% (понад 452 млн грн), на другому місці – освітні заклади – 26,4% (442 млн грн). На третьому місці сфера ЖКГ та розвитку інфраструктури – 25,6% (майже 430 млн грн). Майже 9% коштів було направлено на встановлення, реконструкції та ремонти дитячих та спортивних майданчиків. Такі 195 субвенцій обійшлися платникам податків у 149,5 млн грн. Найменшу суму коштів було направлено на ремонти доріг – 7,3% (122,3 млн грн) та на соціально-культурну сферу – 4,8% (лише 81,3 млн грн).
На Черкащині 30,8% коштів (18,41 млн грн) були спрямовані на освітні заклади, 27,5% (16,44 млн грн) – на сферу ЖКГ та розвитку інфраструктури, 19,6% (11,68 млн грн) – на соціально-культурну сферу, 12,6% (7,5 млн грн) на дитячі та спортивні майданчики, 8,5% (5,1 млн грн) – на медичні заклади та 1% коштів (0,6 млн грн) було спрямовано на ремонт доріг.
Що ж до кількості об’єктів (позицій) у кожній сфері, на яку виділяли кошти, то тут в регіоні лідирують заклади освіти і дитячі та спортивні майданчики – по 19 об’єктів. 13 об’єктів – у сфері ЖКГ та інфраструктури, 9 – медичні заклади, 4 – соціально-культурна сфера, 1 – ремонт доріг.
Загалом же в регіоні із субвенцій профінансовано 65 об’єктів (позицій). У той же час у Волинську область направлено кошти на 108 об’єктів, у Харківську – на 84, Львівську та Миколаївську – по 78. При тому в Закарпатській області із субвенцій профінансовано 22 об’єкти, у Донецькій – 6, а в Луганській – лише 4.
Субвенції на округи регіону
Що ж до виділених коштів безпосередньо на округи в межах Черкаської області, то їх кількість приблизно рівна – бл. 10 млн грн на кожен із шести округів (197 ОВО нині не має свого представника у Верховній Раді). Варто зазначити, що на 31 округ (15%) цього разу коштів не виділяли взагалі. Попереднього року цей показник був на рівні 20% або 40 виборчих округів. Найбільше коштів (по 30 млн грн) направлено до 35-го виборчого округу (Дніпропетровщина), який у Верховній Раді представляє Денис Герман (фракція партії “Слуга Народу”) та 112-го округу (Луганщина) Сергія Вельможного (група “Довіра”). Понад 23 млн грн отримав 74-й округ на Запоріжжі. На парламентських виборах мажоритарником там був обраний Геннадій Касай (фракція партії “Слуга Народу”). Також одразу 4 округи отримали по 20 млн грн. Їх у Верховній Раді представляють члени “Слуги народу”: Артем Дмитрук (133 округ, Одещина), Максим Пашковський (11 округ, Вінниччина), В'ячеслав Медяник (27 округ, Дніпропетровщина) та Богдан Кицак (63 округ, Житомирщина).
На кожному з округів Черкащини виділені кошти було розподілено на різну кількість об’єктів (позицій). На 200-тому окрузі із центром у м. Умань, який у Верховній Раді представляє член фракції ВО “Батьківщина” Антон Яценко, усі 10 млн грн направили на реконструкцію будинку культури в м. Умань.
На 194 ОВО із центром у Придніпровському районі м. Черкаси, який обрав до парламенту представницю партії “Слуга народу” Любов Шпак 2,35 млн грн спрямували на придбання устаткування для операційних блоків для КП “Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги” і ще 7,64 млн грн спрямували на капітальний ремонт будівлі (утеплення фасаду) черкаського колегіуму “Берегиня” (територіально заклад знаходиться на 195 ОВО, однак виділення коштів лобіювала саме Любов Шпак).
На 196 ОВО, який у Раді представляє Андрій Стріхарський (фракція партії “Слуга Народу”), із субвенції було профінансовано 5 об’єктів. 3,67 млн грн було виділено на капітальний ремонт спортивних майданчиків та легкоатлетичних доріжок стадіону ФОСК “Колос” у м. Городище, 2,56 млн грн – на будівництво стадіону в смт Стеблів, 2.74 млн грн – на капітальний ремонт комплексу будівель і споруд Закладу дошкільної освіти № 3 “Зірочка“ у м. Шпола, 835 тис грн – на капітальний ремонт спортивного залу Матусівського НВК № 1 у с. Матусів та 73 тис грн було спрямовано на придбання та монтаж дитячого майданчика на території КНП “Черкаська обласна психіатрична лікарня ЧОР” у м. Сміла.
Також на 5 об’єктів (позицій) було спрямовано виділені кошти на 195 ОВО, що його у Верховній Раді представляє Олег Арсенюк (фракція партії “Слуга Народу”). 8,8 млн грн виділили на будівництво актової та спортивної зали у школі в смт Драбів, 105 тис грн – на монтаж системи пожежної сигналізації у деяких відділеннях КП “Драбівська багатопрофільна лікарня”, решту ж 1,07 млн грн було спрямовано на придбання 27 кисневих концентраторів у лікарні селищ Драбів та Чорнобай.
На 11 об’єктів (позицій) було спрямовано виділені кошти на 199 ОВО, який у парламенті представляє Сергій Нагорняк (фракція партії “Слуга народу”). Зокрема, понад 2 млн грн спрямували на будівництво мультифункціонального майданчика для занять ігровими видами спорту у Тальнівській загальноосвітній школі № 2, понад 1 млн грн – на капітальний ремонт приміщення басейну Шевченківського НВК в с. Шевченкове, Звенигородського району, 1,49 млн грн – на реконструкція водопровідної мережі села Яблунівка, Лисянського району, 916 тис грн – на реконструкцію Палацу культури в м. Ватутіне та, наприклад, 89 тис грн – на придбання і монтаж спортивного майданчика в селі Березівка Уманського району.
На 198-мому ОВО, який у Верховній Раді представляє член депутатської групи “Партія “За майбутнє” Сергій Рудик, виділені кошти розподілили на 40 об’єктів (позицій). Серед них придбання та монтаж 14 дитячих/спортивних майданчиків у різних населених пунктах округу – на 1,58 млн грн. Придбання спортивного обладнання (столів для настільного тенісу, тренажерів, гир, боксерських мішків) для Кам’янської комплексної дитячо-спортивної школи Кам’янської міської ради – на понад 302 тис грн. А також, наприклад, 598 тис грн – на капітальний ремонт вул. Колгоспної у с. Ребедайлівка Кам’янського району.
Довідково:
У даному матеріалі Громадянська мережа ОПОРА досліджує в першу чергу рівномірність розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток територій. Прив’язка коштів до округу не означає автоматичного залучення даних фінансів народним депутатом, що представляє даний округ у Верховній Раді.
Дані, які використовувалися в матеріалі щодо розподілу коштів по депутатських округах та категоріях об’єктів, не оприлюднюються Кабінетом Міністрів України, тому збиралися нами машинним способом. Це могло вплинути на їх повноту та точність.
Читайте також:
Як Кабмін розподілив більше 1,6 мільярдів гривень на субвенції у 2021 році
Подкаст: Як кошти платників податків стали приватними фондами народних депутатів?
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2020 році
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2019 році
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2018 році
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2017 році
Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2016 році