10 лютого відбулося засідання урядового Комітету з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, міжнародного співробітництва, безпеки, оборони і регіонального розвитку. На цьому засіданні було розглянуто проєкт Постанови КМУ, якою планується внести зміни до Порядку та умов надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. Остаточне рішення має бути ухвалено на засіданні Уряду.
Серед ключових змін, які пропонуються підтримати Уряду, варто виділити наступні:
-
головним розпорядником субвенцій замість Мінфіну буде Мінрегіон;
-
запроваджується пропорційний розподіл коштів між регіонами відповідно до кількості населення;
-
визначений мінімальний розмір коштів для проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт).
-
запроваджується система співфінансування з місцевих бюджетів щодо проєктів та заходів, які фінансуються за кошти Державного бюджету.
Тепер детальніше.
Мінрегіон
Рішення щодо Мінрегіону було прийняте, щоб врегулювати норми порядку розподілу коштів субвенцій з вимогами Закону України “Про Державний бюджет на 2010 рік”. У законі було закріплено, що розпорядником субвенцій є Міністерство розвитку громад та територій. Власне, це цілком логічно, бо одним з напрямків роботи міністерства є регіональний розвиток. До 2020 року розпорядником цих коштів було Міністерство фінансів.
Пропорційний розподіл
Що стосується розподілу коштів, то тепер субвенції розподілятимуться між різними бюджетами областей та містом Києвом на основі таких критеріїв:
-
80% коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні;
-
20% коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, в яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).
Подібний підхід діє при розподілі коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Раніше розподіл коштів здійснювався без жодних критеріїв і, як наслідок, він був нерівномірний. ОПОРА неодноразово фіксувала випадки, коли у дві співмірні за кількістю населення області виділялися діаметрально протилежні суми коштів. Ця проблема стосується також і виборчих округів, коли навіть в межах однієї області на один округ може бути спрямовано декілька десятків мільйонів гривень, а у сусідній – жодного. Не варто забувати, що аналіз даних розподілу субвенцій за 2016-2019 роки свідчить про наявність політичних факторів у процесі адміністрування субвенцій. Це проявляється у тому, що в округи лояльних до Уряду парламентарів спрямовувалося значно більше коштів, ніж на округи опозиційних депутатів.
Мінімальна сума коштів на один об'єкт
Новою Постановою передбачено, що тепер загальна кошторисна вартість проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) має становити не менше 3 мільйонів гривень. Раніше мінімальної суми коштів, яка може бути спрямована на один об'єкт, визначено не було. Часто субвенцій спрямовувалися на дрібні об'єкти, які народні депутати використовували у власних агітаційних цілях. Так, у попередньому скликанні парламенту кульмінаційним за цим показником був 2019 рік, на який випало дві виборчі кампанії. У 2019 році понад 40% від усієї кількості об’єктів, що фінансувалися, були вартістю 50 тисяч гривень та менше.
Разом з тим проблема полягає не стільки у тому, що кошти витрачаються на дрібні об’єкти, як у тому, що парламентарі використовували бюджетні кошти у цілях передвиборчої агітації. Зазвичай такі суми виділялися на принтери, сценічні костюми, велосипеди тощо. Субвенції дробилися, щоб охопити більшу територію округу.
Тому запровадження мінімальної суми коштів, яка може бути спрямована на один об'єкт будівництва, є досить позитивною практикою, але вона не вирішить проблему неефективного витрачання бюджетних коштів. Для того, щоб субвенції витрачалися більш ефективно, варто визначити загальну мінімальну суму коштів, які можуть бути спрямовані на один об'єкт та захід, які фінансуються за рахунок субвенцій.
Співфінансування
Новий порядок розподілу передбачає також співфінансування проєктів та заходів у таких розмірах:
-
не менше як 1% від обсягу субвенції – для бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ та міст районного значення;
-
не менше як 3% від обсягу субвенції – для обласних і районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення та бюджетів ОТГ;
-
не менше як 3% від обсягу субвенції – для бюджету Києва.
Підсумки
Громадянська мережа ОПОРА позитивно оцінює намагання Уряду вдосконалити процес розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток. Проте вважає, що цих змін є недостатньо, щоб забезпечити більш ефективне витрачання бюджетних коштів та унеможливити використання бюджетних коштів у медійних та агітаційних цілях з боку народних депутатів та політичних партій.
Нагадаємо, що у період з червня 2018 року по липень 2019 року спостерігачі ОПОРИ зафіксували 2 724 випадки піару на бюджетних ресурсах з боку 147 парламентарів, які були обрані в мажоритарних округах, і 27 – за партійними списками.
З огляду на це, Громадянська мережа ОПОРА рекомендує Уряду:
-
Зробити процес розподілу субвенцій на соцеконом прозорим, на основі чітких критеріїв або перенаправити кошти субвенцій у ДФРР, де розподіл коштів відбувається за більш чіткими та зрозумілими процедурами.
-
Оприлюднити всі пропозиції народних депутатів, що надійшли до Мінфіну щодо розподілу коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій.
-
Оприлюднити протоколи засідання Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.
-
Посилити контроль за використанням бюджетних коштів.
-
Шляхом інформування та належного звітування унеможливити використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях.
Врахувати інші рекомендації Громадянської мережі ОПОРА та Рахункової палати щодо підвищення прозорості розподілу субвенцій.
За коментарями звертайтесь:
Анатолій Бондарчук, аналітик Громадянської мережі ОПОРА