Субвенції-2019: як депутати намагались переобратись за бюджетні кошти

Щороку в Державному бюджеті України для соціально-економічного розвитку регіонів країни закладаються значні кошти у вигляді субвенцій. Цього року, як і два попередніх, дана стаття головного кошторису країни передбачала витрати в межах 5 млрд гривень. Проте через недосконалість процесу виділення субвенцій, дві виборчі кампанії і зрештою політичну зміну не лише керівництва країни, але й ⅘ депутатів-мажоритарників на місцях кошти використали не всі, а лише 2 млрд 728 млн гривень (55%). Ба більше, наприкінці вересня Уряд навіть ухвалив дивне рішення з “проханням повернути кошти на соціально-економічний розвиток територій”, які були перераховані напередодні. Проте саме рішення на запит Громадянської мережі ОПОРА Міністерство фінансів так і не надало, зрештою як і досі не виконало Постанову Кабміну №835 та ще жодного разу не опублікувало інформацію про розподіл субвенцій у форматі відкритих даних. Але поки про інше.

Отже, аналізуючи показники розподілу субвенцій у 2019 році, можна з упевненістю сказати, що субвенція на соціально-економічний розвиток територій своїх завдань вчергове не виконала і де-факто перетворилася на елемент взаємодії політиків із територіальними громадами задля здобуття електоральних переваг на виборах. Для 33 депутатів дана бюджетна програма взагалі стала “золотим квитком”, адже, використовуючи субвенції для агітації, вони успішно переобрались до парламенту.

Така ситуація стала можливою через чергове розпорошення фінансування на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат. Так, у 2019 році 2 млрд 728 млн гривень були розподілені аж між 7465 (!) проєктами / заходами. Для порівняння, усі кошти Державного фонду регіонального розвитку за останні п’ять років (18,7 млрд гривень) були направлені для реалізації лише 3730 проєктів. Така практика свідчить не лише  про відсутність планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проєктів, які фінансуються з Державного бюджету, але й політичну вмотивованість розподілу коштів з метою кількісного, а не якісного витрачання бюджетних ресурсів. Як наслідок, понад 40% від усієї кількості об’єктів були вартістю 50 тисяч гривень і менше. А середній розмір однієї субвенції з   року скоротився майже вдвічі – до 365 тисяч гривень у 2019 році.

Розподіл у межах областей

ОПОРА проаналізувала, які області отримали найбільшу та найменшу кількість коштів у рамках розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток у 2019 році. Так, у порівнянні з минулорічним дослідженням, лідируючі позиції втратили Вінницька та Харківська області. Натомість у п’ятірку лідерів уперше увійшли Кіровоградська область та м. Київ. Загалом список областей, які отримали найбільше субвенцій у 2019 році, виглядає так: у Івано-Франківську область було спрямовано 288 мільйонів гривень (10,6% від загальної суми виділених субвенцій), до м. Києва – 254,5 (9,3%), Кіровоградську – 188,7 (6,9%), Вінницьку – 180,8 (6,6%), Чернігівську – 163 (6%). Нескладно підрахувати, що 5 областей зі списку отримали майже 40% коштів з державного фінансування.

Натомість найменше бюджетних ресурсів було спрямовано до Харківської – 58,7 млн грн, Волинської – 57,9 млн грн, Черкаської – 56,9 млн грн, Запорізької – 19,5 млн та Луганської областей – 10,3 млн грн.

Окремо варто відзначити, що аномально велика кількість проєктів була профінансована у Миколаївській – 675, Київській – 610, Сумській – 540, Житомирській – 529, Чернівецькій – 464 та Чернігівській областях – 455.

Кошти на округи

Відзначаючи безпосередню участь народних депутатів у процесі формування та виділення державних субвенцій, а також нерівномірний розподіл коштів між різними регіонами України, нами був проведений аналіз виділення відповідних коштів по мажоритарних округах.

Так, у 2019 році 27 округам не виділили коштів зовсім, 6 округів отримали менше одного мільйона гривень державного фінансування, натомість ще 50 виборчих округів було профінансовано на суму від одного до п’яти мільйонів гривень. Таким чином, уже вчергове майже третина округів недоотримують коштів державних субвенцій.

Варто зазначити, що 19 округів (10%) отримали фінансування на загальну суму в 892 млн гривень, що становить третину від усіх коштів субвенцій, які були направлені на фінансування об’єктів та заходів у межах України.

Більше 86 млн грн (30 проєктів) направлено до 88-го виборчого округу (Івано-Франківська область), який у Верховній Раді представляв Юрій Тимошенко (“Народний фронт”). Приблизно таку ж суму – 85,4 млн грн (лише 6 об’єктів) отримав 12 округ (Вінниччина), який у Раді VIII скликання представляв Олексій Порошенко.

У свою чергу, 73 млн грн (70 об’єктів) субвенцій було направлено до округу №99 (Кропивницький) Костянтина Яриніча з “Блоку Петра Порошенка”.

А майже 62 млн грн (157 об’єктів) отримав 94-й округ на Київщині. На парламентських виборах 2014 року мажоритарником там був обраний Віктор Романюк (“Народний фронт”). Проте під час виборів 2019 року на окрузі високу активність, у тому числі з потенційним використанням бюджетних коштів у цілях непрямої агітації, було зафіксовано з боку першого заступника голови фракції “Блоку Петра Порошенка” Ігоря Кононенка. Таку ж суму направлено до 204-го виборчого округу (Чернівецька область), який у Верховній Раді представляв голова фракції “Народний фронт” Максим Бурбак.

Також лідерами за сумою коштів отриманих субвенцій з бюджету в 2019 році стали: виборчий округ №102 (Кіровоградська область) Олеся Довгого – майже 56 млн грн, округ №25 (Дніпропетровська область) Максима Курячого – 52,5 млн грн; округ №205 (Чернігівська область) Сергія Березенка – 51 млн грн[1].

Розпорошення фінансів

Одним із найголовніших викликів системи державних субвенцій є ефективність та результативність витрачання коштів, які б могли забезпечити сталий розвиток регіонів. Проте з року в рік перелік профінансованих проєктів вражає прикладами несистемних чи навіть дріб’язкових витрат. Якщо у 2016 р. лише 13% профінансованих державою об’єктів вартували 50 тис. грн і менше, то в 2019-му таких проєктів стало вже 40% (!). Крім того, у порівнянні із 2016 роком, зменшився і середній розмір державної субвенції – з 660 тис. грн до 365 тис. грн (або на 44,7%).

Таким чином, уже не перший рік простежується відсутність обґрунтованих пріоритетів державного розвитку в частині витрачання коштів субвенцій. Ця ситуація ніким офіційно не коментується, проте принципи витрачання державних ресурсів повністю вкладаються в логіку боротьби за симпатії виборців. Варто хоча б взяти до уваги 2724 випадки піару на бюджетних ресурсах з боку 147 депутатів, які зафіксували спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА в період з червня 2018 року по липень 2019 року.

Зважаючи на це, варто зауважити, що майже третина профінансованих проєктів (2 274 об’єктів) знаходиться на території лише 10 виборчих округів. Адже території значної кількості округів охоплені в першу чергу великою кількістю дріб’язкових, а не системних витрат.

Так, у 2019 році найбільшу кількість субвенцій отримав мажоритарний округ №161 (Сумська область) Миколи Лаврика – 293. Округ №198 (Черкаська область) Сергія Рудика – 289 субвенцій, округ №198 (Житомирська область) Павла Дзюблика одержав 266 субвенцій, а округ №167 Олега Барни – 242. Понад 200 субвенцій також одержали: округ №202 (Чернівецька область, у ВР представляв Іван Рибак), округ №130 (Миколаївська область, у ВР представляв Андрій Вадатурський) та округ №127 (Миколаївська область, у ВР представляв Борис Козир).

Варто відзначити, що середній розмір субвенцій для кожного з цих округів не перевищував 100 тисяч грн (у понад 3 рази менше, ніж середній по Україні), а середній розмір 293 субвенцій, які були направлені до 161-го округу Миколи Лаврика, взагалі складав лише 40 тисяч грн. 

Висновки

Загалом, у порівнянні з попередніми роками моніторингу, ситуація із розподілом субвенцій на соціально-економічний розвиток територій фактично не змінилась:

1. Механізми формування та процедури затвердження переліку об’єктів (заходів), на які виділяються кошти, є непрозорими та значною мірою незрозумілими. Відсутня практика проведення публічних консультацій щодо визначення пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку.
2. Розмір коштів, що виділяється на різні регіони (в тому числі округи чи райони) України, є абсолютно нерівномірним.
3. Процес виділення субвенцій на соціально-економічний розвиток з державного бюджету є повністю “політизованим”. Сам розподіл субвенцій відбувається фактично “в ручному режимі”.
4. Розпорошення фінансів між напрямками сумнівної пріоритетності фактично унеможливлює досягнення довготривалого ефекту від державних субвенцій, а перелік профінансованих проєктів з року в рік стає все більш несистемним.
5. Кабмін системно ігнорує рекомендації ОПОРИ щодо покращення процедури розподілу субвенцій.

Крім того, зважаючи на політично активний 2019 рік, варто зазначити ще два аспекти. По-перше, це використання субвенції на соціально-економічний розвиток для фактичного ведення агітації виборів – зафіксовані 2724 випадки впродовж червня 2018 р. – липня 2019 р. А, по-друге, фактичну консервацію системи новим Урядом – таке собі “запровадження компромісу” ціною 2 млрд гривень платників податків.

Про субвенції 2020 року

18 жовтня в першому читанні був підтриманий проєкт Державного бюджету на 2020 рік. У документі не було передбачено коштів на субвенції соціально-економічного розвитку. 

Одразу після цього, ОПОРА направила лист до Кабміну та Мінфіну з пропозицією зустрічатися та спільно напрацювати прозорі механізми розподілу державних субвенцій на 2020 рік. На що з Мінфіну нам відповіли, що проєктом бюджету на 2020 рік субвенції на соцеконом не передбачені.

Проте, незважаючи на відповідь Мінфіну, депутати готували пропозиції до проєкту бюджету. 

Так, 18 жовтня у телеграм-каналі шеф-редакторки видання «Лівий берег» Соні Кошкіної була оприлюднена таблиця запитів депутатів щодо фінансування своїх округів за рахунок субвенцій соціально-економічного розвитку на наступний бюджетний рік. У списку 67 депутатів. Більшість із них представляють фракцію «Слуга народу». Загальна сума – трохи більше 2 мільярдів гривень.

5 листопада на засіданні Уряду під час презентації проєкту бюджету до другого читання Олексій Гончарук зазначив, що рішення повернути субвенції до бюджету є нормальним, розумним компромісом із парламентом. 

14 листопада Державний бюджет був ухвалений парламентом у другому читанні. На субвенції в бюджеті закладено 2 мільярди гривень.

11 грудня Президент України Володимир Зеленський підписав Закон про державний бюджет. 

Інструмент дослідження субвенцій

Спеціально для більш детального аналізу розподілу на соціально-економічний розвиток територій Громадянська мережа ОПОРА розробила онлайн-інструмент – subventions.org.ua. За допомогою інтерактивних карт на порталі можна проаналізувати, як відбувався розподіл субвенцій у 2015-2019 роках у межах областей та округів. Також за допомогою ресурсу можна завантажити весь перелік субвенцій, які виділялися у 2015-2019 рр. у форматі відкритих даних (.csv та .хlsх). 

Портал subventions.org.ua систематично оновлюється новими інструментами. Одним з останніх є пошук та візуалізатор за ключовими словами (наприклад, дитячий майданчик). За допомогою даного інструменту можна з легкістю проаналізувати, які придбання відбувались, де їх було найбільше та скільки на це було витрачено бюджетних коштів.