23 травня відбулись останні дебати між кандидатами на посаду президента Європейської комісії, а вже 6–9 червня європейці вибиратимуть депутатів Європейського парламенту. І хоча українці навряд чи отримають можливість обирати й бути обраними до інституцій Європейського Союзу раніше виборів 2034 року (до 2029 року Україна, найімовірніше, не встигне стати повноцінним членом ЄС), знайомитися з цим процесом варто вже зараз.

Напевне, немає кращого часу для дискусії про нову сторінку у відносинах України та Польщі, як після рішення Європейського Союзу почати переговори про членство України, а також зміни влади у Польщі.  Польща не лише може поділитися з Україною досвідом власного шляху вступу до ЄС, а й бути добрим союзником, драйвером, ментором, адвокатом чи локомотивом для нашої країни в найближче десятиліття. Але чи настане у двосторонніх відносинах між Україною та Польщею новий етап — питання відкрите.  15-16 грудня у Львові відбувся вже 15-й Форум «Україна-Польща». Його незмінні організатори — Фонд Стефана Баторія (Варшава) і Міжнародний фонд «Відродження» (Київ) — зібрали понад 40 представників експертного середовища з Польщі та України.

15 жовтня у Польщі пройдуть парламентські вибори, за результатами яких має бути обрано 460 послів до Сейму і 100 депутатів Сенату. До дня голосування політичні сили підходять в умовах запеклої конкуренції і в обставинах вже звичної поляризованості суспільства, яке шукає альтернативу двом провідним партіям. Відтак, саме треті політичні сили матимуть «золоту акцію» для формування більшості.

На початку серпня у відносинах України та Польщі відбулося дипломатичне загострення, зумовлене як внутрішньополітичними процесами у Польщі, так і розбіжностями національних інтересів у двосторонній зовнішній політиці. Перше пов’язане зі складною парламентською виборчою кампанією, яка має відбутися цієї осені, тоді як друге — блокуванням продажу українського зерна, односторонньою політикою історичної пам’яті польської влади та різним баченням умов стратегічного партнерства між двома державами.

21 квітня в приміщенні Львівської обласної військової адміністрації мало відбутися чергове засідання Львівської обласної територіальної виборчої комісії. Проте не відбулося через відсутність кворуму: для цього була необхідна присутність не менш ніж десяти членів комісії, у той час як прийшло тільки вісім. І така ситуація триває з літа 2022 року.

Польща входить у режим парламентських виборів–2023. 26 січня Сейм Республіки Польща прийняв зміни до Виборчого кодексу та низки інших нормативних актів з розрахунку на чергові парламентські вибори, які мають відбутися вже восени 2023 року. "За" проголосували 230 послів до парламенту (225 з яких — представники політичної сили "Право і справедливість"), а "проти" — 220 послів (представники майже всіх інших парламентських партій, не лише опозиційних). Як бачимо, ці зміни призводять до поляризаці...

Весна видалась продуктивною для парламентської діяльності львівських народних депутатів. Вони активною брали участь у голосуваннях у Верховній Раді, хоча надавали перевагу утримуватись від голосування і лише у 28% голосували «за» у сесійній залі. Мажоритарники значно частіше, аніж списочники голосують проти лінії свої фракції або групи. Обранці Львівської області мали відношення до реєстрації півтори сотні законопроектів, хоча лише три з них набули чинності. А також представники регіону висту...

Історія протистояння двох основних конкурентів за посаду голови Львівської територіальної громади під час місцевих виборів 2020 року. У попередніх матеріалах ми розглянули основі віхи онлайн-боротьби двох політиків та використання технології чорного піару у передвиборчій агітації у Facebook. У цьому матеріалі ми розповідаємо про те, як Олег Синютка та Андрій Садовий намагалися розширити свої аудиторії та збільшити охоплення.

Історія протистояння двох основних конкурентів за посаду голови Львівської територіальної громади під час місцевих виборів 2020 року. У попередньому матеріалі ми розглянули передвиборчу агітацію у Facebook двох політиків та основі віхи їх онлайн-боротьби , сьогодні говоримо ж про методи, а саме технологію чорного піару.

Історія протистояння двох основних конкурентів за посаду голови Львівської територіальної громади під час місцевих виборів 2020 року.

20 травня минуло два роки з моменту вступу на посаду Президента України Володимира Зеленського. Весь цей час він намагається вибудовувати власний політичний курс і програму реформ, часто протиставляючись попередній владі. Йому для цього необхідна підтримка парламенту, склад якого кардинально оновився після оголошених ним позачергових виборів у липні 2019 року. У зв’язку з цим Громадянська мережа ОПОРА вирішила проаналізувати як депутатський корпус Верховної Ради 9-го скликання голосував за пр...

Серед найпоширеніших форм залучення зацікавлених сторін львівські депутати використовують особисті зустрічі з громадами та їхнім керівництвом, особистий прийом та роботу громадських приймалень, робочі групи, участь у засіданнях асоціацій та професійними середовищами, зустрічі та консультації за допомогою сучасних інформаційних платформ, соціальних мереж та меседжерів. Водночас потенціал не усіх інструментів використовується, зокрема міжфракційних депутатських об'єднань та інших потенційних ма...