20 травня минуло два роки з моменту вступу на посаду Президента України Володимира Зеленського. Весь цей час він намагається вибудовувати власний політичний курс і програму реформ, часто протиставляючись попередній владі. Йому для цього необхідна підтримка парламенту, склад якого кардинально оновився після оголошених ним позачергових виборів у липні 2019 року. У зв’язку з цим Громадянська мережа ОПОРА вирішила проаналізувати як депутатський корпус Верховної Ради 9-го скликання голосував за президентські законопроекти, а також провести порівняльний аналіз рівня підтримки народними депутатами, зокрема мажоритарниками Львівської області ініціатив, які подавали на розгляд парламенту Володимир Зеленський і Петро Порошенко у період перших двох років свого перебування на посаді Президента.
Важливою умовою для успішності прийняття президентських законопроектів є депутатський склад Верховної Ради і наявність у ньому лояльної до президента парламентської більшості. Тому розпочати аналіз варто з короткого екскурсу зміни фракційної структури парламенту і партійного представництва народних депутатів в одномандатних округах Львівщини після 2019 року.
За результатами парламентських виборів 2019 року з-поміж 12 народних депутатів-мажоритарників до Верховної Ради повторно вдалося обратись лише 5 з них. Це Михайло Бондар, Ярослав Дубневич, Тарас Батенко, Андрій Лопушанський, Андрій Кіт. Представники в інших семи одномандатних округах змінилися. Поміж них шестеро, які вперше були обрані депутатами і лише для Миколи Княжицького це третя поспіль каденція, хоч і перший досвід участі змагань в окрузі.
|
Округ |
ПІБ депутата |
Суб’єкт висування |
Фракція / група |
|
115 |
Добродомов Дмитро |
Самовисунення |
Позафракційний |
|
116 |
Подоляк Ірина |
Об’єднання «Самопоміч» |
Об’єднання «Самопоміч» |
|
117 |
Юринець Оксана |
БПП «Солідарність» |
БПП «Солідарність» |
|
118 |
Дубневич Богдан |
БПП «Солідарність» |
БПП «Солідарність» |
|
119 |
Бондар Михайло |
«Народний фронт» |
«Народний фронт» |
|
120 |
Дубневич Ярослав |
БПП «Солідарність» |
БПП «Солідарність» |
|
121 |
Матківський Богдан |
Самовисунення |
БПП «Солідарність» |
|
122 |
Парасюк Володимир |
Самовисунення |
Позафракційний |
|
123 |
Батенко Тарас |
БПП «Солідарність» |
Позафракційний |
|
124 |
Мусій Олег |
Самовисунення |
Позафракційний |
|
125 |
Лопушанський Андрій |
Самовисунення |
БПП «Солідарність» |
|
126 |
Кіт Андрій |
БПП «Солідарність» |
БПП «Солідарність» |
Основна причина пов’язана із зміною електоральних симпатій в Україні. Це призвело до суттєвої зміни структури партійного представництва у парламенті, зокрема в одномандатних виборчих округах. Найбільших втрат зазнана партія «Блок Петра Порошенка «Солідарність», яка маючи 5 мажоритарників, після виборів 2019 р. зуміла здобути перемогу лише у двох округах. Проте згодом до складу фракції «Європейської Солідарності» очікувано також примкнув Андрій Лопушанський, який хоча й балотувався самовисуванцем, проте у попередній каденції входив до складу фракції БПП «Солідарність». Таким чином, за підсумками останніх виборів партія Петра Порошенка у Львівській області замість шести налічує три мажоритарника. Проте у її складі досі залишається багато обранців з області, які були обрані по партійному списку, наприклад, Олег Синютка, Софія Федина, Володимир В’ятрович, Андрій Парубій, Степан Кубів, Микола Величкович. Вихідці з Львівської області становлять третину (9 з 27 депутатів) складу фракції партії «Європейська Солідарність».
|
Округ |
ПІБ депутата |
Суб’єкт висунення |
Фракція / група |
|
115 |
Піпа Наталія |
«Голос» |
«Голос» |
|
116 |
Княжицький Микола |
«Європейська Солідарність» |
«Європейська Солідарність» |
|
117 |
Рущишин Ярослав |
«Голос» |
«Голос» |
|
118 |
Васильченко Галина |
«Голос» |
«Голос» |
|
119 |
Бондар Михайло |
«Європейська Солідарність» |
«Європейська Солідарність» |
|
120 |
Дубневич Ярослав |
Самовисунення |
«За майбутнє» |
|
121 |
Саламаха Орест |
«Слуга народу» |
«Слуга народу» |
|
122 |
Бакунець Павло |
Об’єднання «Самопоміч» |
«Довіра» |
|
123 |
Батенко Тарас |
Самовисунення |
«За майбутнє» |
|
124 |
Камельчук Юрій |
«Слуга народу» |
«Слуга народу» |
|
125 |
Лопушанський Андрій |
Самовисунення |
«Європейська Солідарність» |
|
126 |
Кіт Андрій |
Самовисунення |
«Довіра» |
До переможців виборів в одномандатних округах можна зарахувати партію «Голос» і «Слуга народу», для яких це був перший досвід участі у парламентських виборах. Вони успішно скористалися запитом суспільства на т. зв. «нові обличчя» у політиці. Перша з них здобула перемогу у трьох із чотирьох округів у межах міста Львова – Наталія Піпа, Ярослав Рущишин і Галина Васильченко. Партія президента Володимира Зеленського зуміла достатньо несподівано отримала два мандати в одномандатних округах – Орест Саламаха та Юрій Камельчук. Крім цього можна згадати щонайменше двох активних львівських обранця, які потрапили до Верховної Ради по списку «Слуги народу» - Ростислав Тістик і Святослав Юраш.
Об’єднання «Самопоміч» зберегла одного мажоритарника, проте змінився одномандатний округ. Замість Ірини Подоляк тепер це Павло Бакунець.
У 2014 році серед переможців в одномандатних округах було п’ятеро, які балотувалися в порядку самовисунення, які за винятком Андрія Лопушанського та Богдана Матківського залишалися позафракційними. Натомість під час виборів 2019 р. серед переможців було чотири самовисуванці, проте жоден з них не залишився позафракційним: Тарас Батенко і Ярослав Дубневич стали членами депутатської групи «За майбутнє», а Павло Бакунець і Андрій Кіт – іншої депутатської групи «Довіра».
У результаті кардинальної зміни політичної кон’юнктури після парламентських виборів 2019 р. політична партія чинного Президента Володимира Зеленського змінила партію свого попередника Петра Порошенка у статусі парламентської більшості. З тією лише відмінністю, що пропрезидентська більшість у Верховній Раді 8-го скликання була коаліційною, тоді як у поточному скликанні - однопартійною (т. зв. монобільшість).
Коаліція «Європейська Україна» на чолі з партією БПП «Солідарність» спершу об’єднювала п’ять фракцій і налічувала 302 депутати. Проте станом на другий рік президентства Порошенка з її складу вийшло троє коаліціянтів – Радикальна партія Олега Ляшка (1 вересня 2015), ВО «Батьківщина» (18 лютого 2016) і Об’єднання «Самопоміч» (19 лютого 2016), а тому підтримувати більшість у складі БПП «Солідарність» (127 депутатів) і «Народного фронту» (79 депутатів) вдавалося завдяки окремим депутатським групам та позафракційним депутатам. Водночас парламентську більшість Володимира Зеленського станом на другий рік його повноважень наразі одноосібно формує партія «Слуга народу» у складі 244 депутатів, яка на відміну від першого року діяльності не завжди спроможна самостійно приймати законодавчі президентські ініціативи. Натомість фракція ребрендованої партії Петра Порошенка «Європейська Солідарність» (27 депутатів) у поточному скликанні Верховної Ради перебуває в опозиції до президента Зеленського та парламентської монобільшості.
Наявність стабільної президентської більшості у Верховній Раді важлива для розуміння результатів порівняльного аналізу голосувань народних депутатів за законопроекти Володимира Зеленського і Петра Порошенка протягом перших двох років їхнього перебування на посаді. Для першого з них він охоплює період з 20 травня 2019 по 20 травня 2021 року, а для другого – з 7 червня 2014 по 7 червня 2016 року.
Протягом перших двох років президентства Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді 133 законопроекти. Перші ініціативи були внесені у кінці серпня 2019 р. під час активної фази позачергових парламентських виборів. Протягом аналогічного періоду Президент Петро Порошенко подав до парламенту 81 законопроект. Проте перші ініціативи він зареєстрував лише через пів року, у грудні 2014 р., оскільки Верховна Рада 7-го скликання була неефективна і готувалася до розпуску та позачергових виборів.
Тематика поданих ними законодавчих ініціатив подібна і загалом співпадає, що пояснюється переліком президентських повноважень. Ратифікація міжнародних угод та законопроекти з правової політики суттєво випереджають інші. Основна відмінність в пріоритетності економічної політики у Володимира Зеленського над політикою безпеки та оборони у Петра Порошенка, що пов’язано з безпековою ситуацією в результаті активною фазою військової агресії Російської Федерації на території України та анексією Криму.
Тематика зареєстрованих обома президентами законопроектів
|
Тематика |
Зеленський |
Порошенко |
||
|
Кількість |
% |
Кількість |
% |
|
|
Міжнародні угоди |
57 |
42,9 |
35 |
43,2 |
|
Правова політика |
40 |
30 |
16 |
19,8 |
|
Економічна політика |
21 |
15,8 |
8 |
9,9 |
|
Безпека і оборона |
9 |
6,8 |
13 |
16 |
|
Галузевий розвиток |
3 |
2,3 |
6 |
7,4 |
|
Державне будівництво |
2 |
1,5 |
2 |
2,5 |
|
Соціальна політика |
1 |
0,7 |
0 |
0 |
|
Гуманітарна політика |
0 |
0 |
1 |
1,2 |
|
Сумарно |
133 |
100 |
81 |
100 |
Близько 60% зареєстрованих Володимиром Зеленських законопроектів (80 зі 133) пройшли усі етапи схвалення і були прийняті, ще 17 в процесі опрацювання у профільних комітетах, а 16 - чекає на розгляд комітету. Водночас протягом того самого періоду народні депутати прийняли 85% законопроектів (69 із 81) поданих Петром Порошенко, 3 було надано для ознайомлення, а ще 3 – вручено подання профільного комітету про розгляд. Можемо зробити висновок, що депутатський корпус Верховної Ради 8-го скликання помітно краще підтримував ініціативи Порошенка, аніж рада 9-го скликання – ініціативи Зеленського.
При цьому загальна структура голосувань народних депутатів за ініціативи обох президентів є дещо іншою. Назагал вона подібна і свідчить про високу підтримку парламентом президентських законопроектів: у Володимира Зеленського цей показник становить 68%, а у Петра Порошенка – 60%. Це означає, що показник підтримки кожного проголосованого законопроекту у діючого президента набирає орієнтовно 286 голосів, тоді як колишнього – близько 253 голосів.
Все ж таки фактор монобільшості підсилює позицію чинного президента. А також впливає на дисципліну народних депутатів, оскільки у попередньому скликанні тих, хто не голосував та були відсутні під час голосування разом становлять майже 36%, тоді як у поточному - майже 23%. Також помітно, що обранці не люблять голосувати проти, а також не часто утримуються під час голосувань.
Рівень схвалення депутатського корпусу ініціатив Зеленського і Порошенка
|
Голосування |
Зеленський |
Порошенко |
||
|
Кількість |
% |
Кількість |
% |
|
|
За |
35276 |
68 |
24207 |
60,1 |
|
Відсутній |
6719 |
13 |
7577 |
18,8 |
|
Не голосував |
5088 |
9,8 |
6726 |
16,7 |
|
Утримався |
3576 |
6,9 |
1367 |
3,4 |
|
Проти |
1170 |
2,3 |
412 |
1 |
|
Сумарно |
51829 |
100 |
40289 |
100 |
Аналіз фракційної структури голосувань за президентські законопроекти наочно демонструє як політичні партії реально ставилися до курсу президента протягом перших двох років його повноважень.
Рівень підтримки фракцій та груп Верховної Ради законопроектів Зеленського
|
Фракції / Групи |
За, % |
Відсутні, % |
Не голосував, % |
Утримався, % |
Проти, % |
|
Слуга народу |
87,7 |
8,1 |
2,5 |
1,6 |
0,05 |
|
Довіра |
62 |
9,5 |
20,4 |
7,8 |
0,3 |
|
Голос |
55,8 |
17,6 |
3,6 |
13,5 |
9,2 |
|
Позафракційні |
47,2 |
23,1 |
16,2 |
11,9 |
1,6 |
|
ВО «Батьківщина» |
45,2 |
28 |
8,4 |
15,5 |
2,9 |
|
Європейська Солідарність |
41,4 |
14,2 |
13,1 |
21,4 |
9,8 |
|
За майбутнє |
39,4 |
18 |
28,7 |
13,4 |
0,6 |
|
ОПЗЖ |
20 |
23,5 |
34,1 |
14 |
8,4 |
Якщо порівняти дані підтримки парламентськими фракціями ініціатив Володимира Зеленського і Петра Порошенка, то можна зробити висновок, що партія «Слуга народу» активніше, аніж БПП «Солідарність» голосувала за законопроекти свого президента – майже 87% проти 75%. Також ініціативи Зеленського у переважній більшості підтримують члени депутатської групи «Довіра» і фракції «Голос», тоді як ініціативи Порошенка учасники президентської коаліції – «Народний фронт», ВО «Батьківщина», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка.
Рівень підтримки фракцій та груп Верховної Ради законопроектів Порошенка
|
Фракції / Групи |
За, % |
Відсутні, % |
Не голосував, % |
Утримався, % |
Проти, % |
|
БПП «Солідарність» |
74,4 |
11,7 |
12,9 |
0,9 |
0,1 |
|
Народний фронт |
78,5 |
10,4 |
9,4 |
1,6 |
0,1 |
|
ВО «Батьківщина» |
65,5 |
23,4 |
7,4 |
3,4 |
0,3 |
|
Об’єднання «Самопоміч» |
63,5 |
13,8 |
11,9 |
9,9 |
0,9 |
|
Радикальна партія Олега Ляшка |
57,2 |
17,9 |
12,1 |
9,4 |
3,3 |
|
Позафракційні |
48,3 |
30,5 |
14,9 |
5,2 |
1,4 |
|
Воля народу |
39,5 |
33,5 |
25,5 |
1,3 |
0,1 |
|
Партія «Відродження» |
35,5 |
26,6 |
34,5 |
3,1 |
0,3 |
|
Опозиційний блок |
17,9 |
32,6 |
37,6 |
6,7 |
5,3 |
Також надійними ситуативними союзниками були позафракційні депутати (47% та 48% відповідно), за голосами яких часто доводилось звертатись Офісу Президента Володимира Зеленського та Адміністрації Президента Петра Порошенка. Однаково не підтримували законопроекти обох президентів «Опозиційна платформа – За життя» і «Опозиційний блок», які надавали перевагу не голосувати (34% та 38%) або вони були відсутні під час голосувань (24% та 33%). Загалом народні депутати усіх фракцій не люблять голосувати проти, але при цьому негативних голосувань за ініціативи Зеленського є більше, аніж за ініціативи Порошенка.
З погляду кращого розуміння львівського контексту підтримки президентських ініціатив цікавим є порівняльний аналіз регіональної структури голосувань. Мажоритарники Львівської області є одними з тих, хто має найнижчий показник підтримки законопроектів Володимира Зеленського – 56,5% або лише 847 з-поміж 1500 голосувань були позитивними. Нижчий показник лише у мажоритарників Закарпатської (55,3%), Волинської (34,6%) та Донецької (34,3%) областей. Найвищий показник підтримки ініціатив діючого Президента у мажоритарників Миколаївської (95,6%), Чернівецької (91,6%) та Житомирської (88,5%) областей.
Сукупні показники голосування 12 мажоритаників Львівської області за законопроекти Зеленського і Порошенка
|
Голосування |
Зеленський |
Порошенко |
||
|
Кількість |
% |
Кількість |
% |
|
|
За |
847 |
56,5 |
894 |
73,8 |
|
Не голосував |
230 |
15,3 |
108 |
8,9 |
|
Утримався |
204 |
13,6 |
37 |
3,1 |
|
Відсутній |
148 |
9,9 |
170 |
14 |
|
Проти |
71 |
4,7 |
3 |
0,2 |
|
Сумарно |
1500 |
100 |
1212 |
100 |
Цілком протилежною є ситуація з підтримки мажоритарниками Львівщини законопроектів Петра Порошенка. Пояснення причин цього у вище описаній фракційній структурі парламенту. Вони голосували «за» у 73,8% усіх голосувань, а це 894 з-поміж 1212 голосувань. За цим показником львівські мажоритарники знаходяться на 8 позиції серед областей України. Найбільш одностайними були мажоритарники Житомирської (86,4%), Чернівецької (85,4%) та Вінницької (83,7%) областей.
Рівень підтримки законопроектів Володимира Зеленського народними депутатами Львівської області (20.05.2019 – 20.05.2021)
|
ПІБ депутатів |
За, % |
Відсутні, % |
Не голосував, % |
Утримався, % |
Проти, % |
|
Юрій Камельчук |
98,4 |
0 |
0 |
1,6 |
0 |
|
Святослав Юраш |
96,8 |
0 |
1,6 |
1,6 |
0 |
|
Ростислав Тістик |
89,6 |
7,2 |
2,4 |
0,8 |
0 |
|
Орест Саламаха |
87,2 |
4,8 |
6,4 |
1,6 |
0 |
|
Павло Бакунець |
74,4 |
4,8 |
9,6 |
11,2 |
0 |
|
Михайло Цимбалюк |
69,6 |
0,8 |
4 |
20 |
5,6 |
|
Галина Васильченко |
61,6 |
13,6 |
0 |
15,2 |
9,6 |
|
Наталія Піпа |
58,4 |
16,8 |
2,4 |
13,6 |
8,8 |
|
Тарас Батенко |
56 |
2,4 |
16 |
24,8 |
0,8 |
|
54 |
7 |
13 |
20 |
6 |
|
|
50,4 |
9,6 |
4 |
25,6 |
10,4 |
|
|
50,4 |
3,2 |
8,8 |
28 |
9,6 |
|
|
Михайло Бондар |
48,8 |
2,4 |
12 |
26,4 |
10,4 |
|
46,4 |
12,8 |
5,6 |
24 |
11,2 |
|
|
Микола Княжицький |
45,6 |
8 |
16,8 |
20 |
9,6 |
|
Ярослав Рущишин |
44,8 |
31,2 |
0,8 |
14,4 |
8,8 |
|
44,8 |
6,4 |
12,8 |
24,8 |
11,2 |
|
|
41,6 |
7,2 |
17,6 |
23,2 |
10,4 |
|
|
Андрій Лопушанський |
36 |
17,6 |
20 |
17,6 |
8,8 |
|
Андрій Кіт |
35,2 |
4 |
52,8 |
8 |
0 |
|
Ярослав Дубневич |
31,2 |
12,8 |
47,2 |
8,8 |
0 |
|
Тарас Козак |
1,6 |
41,6 |
51,2 |
4,8 |
0,8 |
Серед народних депутатів Львівської області передбачувано найвищий показник голосування за ініціативи Володимира Зеленського мають п’ять представників президентської партії «Слуга народу»: два мажоритарника Юрій Камельчук та Орест Саламаха і два списочника Святослав Юраш та Ростислав Тістик. Їхній показник підтримки становить вище середнього показника їхньої фракції. Вони жодного разу не голосували проти президентських ініціатив і лише двічі утримувалися під час голосувань. Це був законопроект «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» і «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями», а також не голосували за проект закону «Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік» (№4431).
Високі показники схвалення президентського курсу мають Павло Бакунець, Михайло Цимбалюк, Галина Васильченко, Наталія Піпа, Тарас Батенко. Загалом вони становить більше 55%, що вище за середні показники їхніх фракцій та груп.
Вищими за показник фракції «Європейська Солідарність» є рівень схвалення президентського курсу Володимира Зеленського практично усіх її львівських депутатів. Серед них Володимир В’ятрович, Софія Федина, Степна Кубів, Михайло Бондар, Олег Синютка, Микола Княжицький, Микола Величкович. Тобто загальнофракційний показник підтримки на рівні 41,4% встановлений не так депутатами з Львівщини, як їхніми колегами з інших областей та партійного списку.
Також в обранців партії Порошенка найвищі показники голосування «проти» законопроектів Володимира Зеленського, що коливається у межах 9-11%. Аналогічний показник мають львівські мажоритарники з інших фракцій. Михайло Цимбалюк, Галина Васильченко і Ярослав Рущишин. Найчастіше і майже одностайно львівські депутати голосували проти наступних ініціатив Зеленського:
- Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування
- Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування
- Про народовладдя через всеукраїнський референдум
- Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України
- Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури
- Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань
- Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку
- Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою
- Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями
- Про внесення змін до Закону України «Про оборону України» щодо організації оборони держави
Для порівняння у попередньому скликані Верховної Ради львівські народні депутати, і перш за все мажоритарники, практично не голосували проти законопроектів Петра Порошенка. Найбільше голосів проти отримала ініціативи:
- Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення прозорості в організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з метою виконання рекомендацій Міжнародного валютного фонду
- Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів
Парадоксальною особливістю підтримки ініціатив Петра Порошенка є те, що фракція партії «Народний фронт» та багато її депутатів мали вищий показник схвалення президентських законопроектів, ніж фракція партія БПП «Солідарність» - 78,5% та 74,4% відповідно. Наприклад, «фронтовики» з Львівщини Микола Величкович, Михайло Бондар чи Микола Княжицький голосували «за» понад 82%, а після виборів 2019 р. повторно стали народними депутати, але тепер разом із «Європейською Солідарністю».
Якщо порівнювати показники схвалення народними депутатами із Львівщини законопроектів обох президентів, то Петро Порошенко мав неспівмірно більший рівень підтримки, аніж Володимир Зеленський. Якщо не брати до уваги Тараса Козака і Володимира Парасюка, то показники усіх інших були значно вище за 50%. Натомість серед львівських обранців рівень підтримки діючого президента коливається на межі 50% і нижче, якщо не брати до уваги членів фракції «Слуга народу». Це закономірно, якщо врахувати ту об’єктивну обставину, що Львівська область є електоральною базою для «Європейської Солідарності» і водночас регіоном з найнижчим рівнем підтримки «Слуги народу» в Україні.
Рівень підтримки законопроектів Петра Порошенка народними депутатами Львівської області (07.06.2014 – 07.06.2016)
|
ПІБ депутатів |
За, % |
Відсутні, % |
Не голосував, % |
Утримався, % |
Проти, % |
|
Микола Величкович |
95 |
3 |
1 |
1 |
0 |
|
Ярослав Дубневич |
92,1 |
1 |
6,9 |
0 |
0 |
|
Михайло Бондар |
91,1 |
5 |
3 |
1 |
0 |
|
Микола Кадикало |
91,1 |
4 |
5 |
0 |
0 |
|
Ігор Васюник |
90,1 |
6,9 |
1 |
2 |
0 |
|
Михайло Хміль |
85,1 |
7,9 |
5 |
2 |
0 |
|
Микола Княжицький |
82,2 |
5,9 |
11,9 |
0 |
0 |
|
Оксана Юринець |
81,2 |
8,9 |
9,9 |
0 |
0 |
|
Олег Мусій |
81,2 |
3 |
7,9 |
6,9 |
1 |
|
Богдан Дубневич |
80,2 |
6,9 |
12,9 |
0 |
0 |
|
Любомир Зубач |
79,7 |
9,4 |
1,6 |
9,4 |
0 |
|
Дмитро Добродомов |
79,2 |
9,9 |
3 |
6,9 |
1 |
|
Андрій Левус |
79,2 |
14,9 |
5,9 |
0 |
0 |
|
Наталія Кацер-Бучковська |
76,2 |
16,8 |
6,9 |
0 |
0 |
|
Тарас Батенко |
72,3 |
20,8 |
6,9 |
0 |
0 |
|
Лев Підлісецький |
71,3 |
11,9 |
6,9 |
8,9 |
1 |
|
Олег Березюк |
69,3 |
4 |
16,8 |
8,9 |
1 |
|
Ірина Подоляк |
68,3 |
13,9 |
8,9 |
7,9 |
1 |
|
Олексій Скрипник |
67,3 |
6,9 |
16,8 |
8,9 |
0 |
|
Богдан Матківський |
65,3 |
21,8 |
7,9 |
5 |
0 |
|
Андрій Кіт |
64,4 |
24,8 |
10,9 |
0 |
0 |
|
Олег Лаврик |
63,4 |
12,9 |
11,9 |
10,9 |
1 |
|
Андрій Лопушанський |
62,4 |
16,8 |
20,8 |
0 |
0 |
|
Сергій Кіраль |
62,4 |
13,9 |
13,9 |
8,9 |
1 |
|
Ігор Гринів |
61,4 |
7,9 |
30,7 |
0 |
0 |
|
Юрій Шухевич |
58,4 |
29,7 |
5 |
1 |
5,9 |
|
Андрій Антонищак |
58,4 |
25,7 |
13,9 |
2 |
0 |
|
Руслан Сидорович |
50,5 |
17,8 |
21,8 |
9,9 |
0 |
|
Володимир Парасюк |
47,5 |
35,6 |
7,9 |
8,9 |
0 |
|
Тарас Козак |
27,7 |
9,9 |
50,5 |
1 |
10,9 |
Дослідження показало, що і Володимир Зеленський, і Петро Порошенко протягом перших двох років перебування на посаді Президента мали необхідну підтримку депутатського корпусу Верховної Ради для схвалення їхніх законодавчих ініціатив. Хоча досягали цього по-різному: якщо діючий президент завдяки голосам однопартійної більшості, до його попередник завдяки багатофракційній підтримці. У зв’язку з цим рівень фракційної підтримки попереднього був дещо вищий, аніж теперішнього. Також враховуючи регіональну специфіку електоральних вподобань виборців Львівської області, обрані тут народні депутати значно активніше підтримували законопроекти Петра Порошенка, аніж Володимира Зеленського. Це той регіон, який поляризує показники схвалення президентського курсу обох гарантів протягом перших двох років їхніх повноважень, але не на користь діючого президента. Результати порівняльного аналізу засвідчують, що голосування народних депутатів з Львівщини за ініціативи Володимира Зеленського, хоч і мають підтримку на рівні близько 50%, проте значно поступаються аналогічним показникам Петра Порошенка за його президентські ініціативи.