Історія протистояння двох основних конкурентів за посаду голови Львівської територіальної громади під час місцевих виборів 2020 року. У попередньому матеріалі ми розглянули передвиборчу агітацію у Facebook двох політиків та основі віхи їх онлайн-боротьби, сьогодні поговоримо про методи, а саме технологію чорного піару.

Історія передвиборчого протистояння Андрія Садового та Олега Синютки дозволяє зрозуміти яким був предмет дискусії між кандидатами та якого наративу притримувався кожен з них. Проте не дає відповідь на питання, яким чином ця інформація доносилася до користувачів соціальної мережі Facebook.

За допомогою платформи CrowdTangle нам вдалося виокремити перелік сторінок, які найчастіше поширювали повідомлення кандидатів, в яких ті апелювали один до одного. Пости Олега Синютки поширювали щонайменше 38 публічних сторінок, тоді як пости Андрія Садового – 57 публічних сторінок.

Особливістю сторінок, які репостили повідомлення Олега Синютки є те, що практично усі вони так чи інакше споріднені з партійним середовищем «Європейської Солідарності». Це сторінки партійних осередків, однопартійців та соратників, наближених до партії ЗМІ. Ця обставина вказує на особливості агітаційної роботи команди кандидата, які працювали переважно із власними прихильниками. Натомість для роботи з іншими аудиторіями використовувалася велика група фейсбук-груп.

Серед сторінок, які частіше за інші поширювали передвиборчі пости Олега Синютки, де він апелював до Андрій Садового, варто виокремити 11. Перш за все, це власна сторінка кандидата (створена 23 березня 2020, майже 21 тис. читачів), на якій було опубліковано 47 таких постів. Далі йдуть чотири сторінки партійних осередків, а саме «Європейська Солідарність. Львів, «Європейська Солідарність. Львів. Шевченківський район», «Європейська Солідарність», «Європейська Солідарність. Сихів», а також «Портал Щоденний Львів», «4studio» (Четверта студія), «Європейська Солідарність. Дрогобиччина», «Говорить Великий ЛЬВІВ», «Європейська Солідарність. Дрогобич», «Телеканал НТА». Часто повідомлення Синютки поширювали його соратники та однопартійці, зокрема Микола Княжицький, Софія Федина, Володимир Марусяк, Сергій Івах, Петро Адамик, Орест Злобін, Юрій Гусак тощо.

Водночас серед сторінок, які поширювали пости Андрія Садового подібна структура, де закономірно переважають сторінки споріднені з партією Об’єднання «Самопоміч», соратників міського голови та наближених медіа, проте значно більше нейтральних. Крім власної сторінки кандидата (створена 7 жовтня 2010, має 1,1 млн читачів) найчастіше повідомлення міського голови репостили «Львівська міська рада», «Zaxid.Net», «Об’єднання «Самопоміч» - Львів», «Об’єднання «Самопоміч» - Волинь», «Об’єднання «Самопоміч» - Дрогобич», «Газета «Львівська Пошта», «Вікторія Довжик», «Портал «Щоденний Львів», «То є Львів». Також повідомлення Садового час від часу любили репостити сторінки національних ЗМІ, зокрема канали «ТСН», «24 канал», «Лівий берег», «НВ», «Радіо FM Люкс», «УНІАН», «УНН – Українські національні новини».

Серед інших сторінок окремо варто згадати ті, які поширювали повідомлення дискредитаційного або викривального змісту по відношенні до одного з двох кандидатів. Зокрема це «Енергія Львова», «Шо то буде?», «Садовий вМЕР», «Садовий ВМЕР?», «Fake-контроль». Їхньою спільною ознакою є анонімний характер без прямої прив’язки до жодного із суб’єктів виборчого процесу. Проте наратив повідомлень і тези, які вони поширювали вказували на прихильність до одного з кандидатів.

Найбільш активно у Facebook під час виборчої кампанії у Львові себе проявляла сторінка «Енергія Львова».  Вона створена 6 липня 2019 року і її відстежує майже 22 тис. користувачів, серед яких достатньо багато соратників Олега Синютки. В описі сторінки зазначена львівська адреса вул. Городоцька, 253, яка також є юридичною адресою ОСББ «Галицька господа». Проте не зрозуміло чи це випадкове співпадіння, чи вона може мати відношення до власників сторінки. Також вказані однойменний сайт, електронна пошта і номер мобільного телефону, жоден з яких не працює. Очевидно, їх зазначали одноразово для виконання вимог Facebook для створення власного рекламного профілю. Згідно з даними Бібліотеки реклами за час свого існування сторінка витратила $ 13 тис. на розміщення рекламних постів.

«Енергії Львова» це сторінка, яка переважно публікує новин України та Львівської області, проте робить це тенденційно та у власній інтерпретації. Аналіз контенту показав, що це повідомлення патріотичного характеру, засудження російської агресії, політики Росії та діяльності «Опозиційної платформи – За життя», критика центральної влади України, діючого президента Володимира Зеленського та його партії «Слуга народу», а також підтримка п’ятого президента Петра Порошенка та його партії «Європейська Солідарність». Повідомлення про Олега Синютку на цій сторінці були лише комплементарними, тоді як про Андрія Садового – критичні або дискредитаційні. У період з 1 серпня по 24 листопада нам вдалося віднайти на ній щонайменше 5 повідомлень про Садового, котрі можна віднести до технології «чорного піару» і жодного аналогічного поста про Синютку. Вони появилися після дня голосування у кінці жовтня і активно поширювалися у період між двома турами голосування.

Після оголошення результатів першого туру сторінка запитувалася у користувачів Facebook «Хто твій мер?», назвавши Андрія Садового «львівським» Лукашенком і закликаючи голосувати за зміни, які пропонує Олег Синютка. Також було відео під назвою «Садовий збільшив борги Львова у 8 раз», у якому обігрується проблема кредитних зобов’язань міста, яку ми описали раніше. Чергові відео «Зарплати заступників Садового вражають!» також перегукується із заявами, які в рамках виборчої кампанії робив Олег Синютка про високі зарплати працівників Львівської міської ради. Ще одне відео «Зеленський зробив ставку на Садового у Львові» покликається до ще одного звинувачення в сторону міського голови від його основного конкурента про те, що Андрій Садовий співпрацює з центральною владою. У відео під назвою «Садовий криє матом» мера Львова порівнюють з Генадієм Кернесом та Михайлом Добкіним.

Усі повідомлення поширювалися як платна політична реклама та орієнтувалася перш за все на жіночу аудиторію Facebook віком від 45 до 64 років. Враховуючи анонімність сторінки складно встановити, хто саме причетний до поширення цього контенту. Проте враховуючи ту обставину, що цей контент поширювався лише у період між двома турами голосування, а об’єктом їхньої критики був лише Андрій Садовий, то можна припустити, що вигодонабувачем є його основний конкурент.

На протилежній стороні виборчих барикад була сторінка «Шо то буде?», яка створена ще 9 квітня 2014 року, проте з цього часу встигла тричі змінити назву. Спершу вона називалась «Вибори до Київради 2014», 18 серпня 2015 р. змінила назву на «Місцеві вибори в Україні», 12 вересня 2018 р. – «Вибори Президента в Україні», а лише 1 липня 2020 р. – «Шо то буде?». Її відстежує майже 5 тис. користувачів, серед яких чимало соратників Андрія Садового. Адресою сторінки зазначено місто Житомир, вул. Київська (проте не факт, що вона правдива), а назва сайту та електронної пошти співпадають з аналогічними даними іншої сторінки «Fake-контроль», яка також публікувала повідомлення в рамках виборчої кампанії.

За час виборчої кампанії на сторінці було опубліковано 5 рекламних повідомлень. 2 липня було оприлюднено два пости, перший з яких висміював місцеву новостворену партію «Варта» (яка зрештою потрапила до складу Львівської міської ради), а другий– прихильників партії «Слуга народу» (яка не подолала 5%-бар’єр). Після першої проби пера анонімний автор сторінки перейшов до основного об’єкта дискредитації – Олега Синютки. Загалом нею було опубліковано 5 постів, перший з яких за тиждень до дня голосування. Перший з них «І що? Вже став?» (отримав 748 взаємодій) іронізує над інтерв’ю Синютки під назвою «Івано-Франківськ стане центром Галичини», яке було опубліковане 9 березня 2006 року в газеті «Галицький кореспондент» напередодні місцевих виборів, в яких він програв боротьбу на посаду міського голови Івано-Франківська. Другий пост «Садовий розказав всю правду про Синютку» (327 взаємодій) продовжує ідею попереднього повідомлення, висміюючи призначенням Синютки заступником Садового. При цьому для цього було використано відео іншої сторінки «Друга приватна мемарня», яка публікує комплементарні по відношенню до Садового пости і часто висміює діяльність Петра Порошенка. 21 жовтня у повідомленні під назвою «Порошенко за Синютку!» (2176 взаємодій) висміюється невдала спроба Петра Порошенка зарядити аудиторію на підтримку Олега Синютки під час його візиту до Львова.

У день тиші, 24 жовтня, на сторінці було оприлюднено відео «Думки моральних авторитетів» з нарізкою фрагментів із прес-конференції, яку провів 16 жовтня у Львові Юрій Луценко спільно з першим номером списку партії «Європейська Солідарність» до Львівської обласної ради Іриною Гримак (тепер обіймає посаду голови ради). Про неї на своїй сторінці цього ж дня опублікував два повідомлення Олег Синютка: у першому він виклав аргументи колишнього генерального прокурора про те, чому він просить львів’ян проголосувати «проти» Садового, а в другому – чому він точно проголосував би «за» Синютку, якщо б жив у Львові. У відповідь на це Андрій Садовий не відмовчувався і обізвав Юрія Луценка «банальним фейкометом».

Якщо проаналізувати контент, то сторінка «Шо то буде?» оприлюднювала повідомлення, в яких було зафіксовано критику виключно в сторону Олега Синютки. При цьому робила це через висміювання та іронію, проте не було чорного піару. Зокрема не одразу очевидним є те, антирекламою якого з кандидатів є монтаж фрагментів відео прес-конференції Юрія Луценка, у якому той агітує проти Андрія Садового. Видається, що агресивний стиль виборчої кампанії Олега Синютки використано проти нього самого. Це видається дивним та не логічним, проте можна припустити, що це був розрахунок на виборців, які перед днем голосування не визначились за кого з двох кандидатів проголосувати, а також переконати виборців Садового не полінуватися прийти на виборчі дільниці.

Складнішою є ситуація з іншими двома сторінками із спорідненими назвами, а саме «Садовий вМЕР» (спершу мала назву «Проти Садового») і «Садовий ВМЕР?». Обидві створені у період між двома турами голосування: перша – 26 жовтня 2020 року (наступного дня після дня голосування), а друга – 20 листопада (за два дні до повторного голосування). У профілі сторінок не зазначена жодна інформація про адресу чи інші контакти, а тому неможливо достеменно стверджувати про їх власників. Вони були створені нашвидкоруч, а не перейменовані старі сторінки з тривалою історією, як це зазвичай робиться у таких ситуаціях. Назва для цих сторінок скопійована з назви політичної акції-перфоменсу з антирекламою Андрія Садового, яка відбулася 15 жовтня у Львові. Тоді протягом дня вулицями міста їздив автомобіль з опудалом міського голови і написом «Садовий вМер». Натомість для контенту обох сторінок був використаний матеріал Юрій Луценко спільно з першим номером списку партії «Європейська Солідарність» до Львівської обласної ради Іриною Гримак.

Єдине повідомлення, яке було опубліковано на кожній з цих двох сторінок є відео з нарізкою фрагментів із прес-конференції Юрія Луценка у Львові, яке було проаналізоване вище. Вперше воно було опубліковано 27 жовтня на сторінці «Садовий вМЕР» і сукупно мало 2732 взаємодій (1,5 тис. реакцій та 1,1 тис. коментарів). Другий раз те саме відео було опубліковано 20 листопада на сторінці «Садовий ВМЕР?», за два дні до дня повторного голосування, і цього разу мало лише 82 взаємодії. Перший пост був розміщений як платна політична реклама, тоді як другий - як звичайне повідомлення. А 21 листопада четвертий раз це ж саме відео було оприлюднене на сторінці «Шо то буде?», що ускладнило завдання для встановлення в чиїх інтересах працювали сторінки «Садовий вМЕР» і «Садовий ВМЕР?».

Ще одна сторінка, яка публікувала пости у рамках львівської виборчої кампанії це «Fake-контроль» Вона була створена 25 червня 2020 року і відстежується близько 12 тис. користувачів. Цікаво те, що дані, які вказані у її профайлі у Бібліотеці реклами співпадає з даними сторінки «Шо то буде?» - м. Житомир, адреса вул. Київська та неіснуючий сайт www.newsukr.info. Електронна пошта також співпадає і лише номери мобільних телефонів відрізняються. Це вказує на факт того, що їх наповнюють централізовано одні й ті ж адміністратори, а також є свідченням можливої координованої агітації.

Ця сторінка відрізняється від попередніх проаналізованих своїм контентом. На відміну від них «Fake-контроль» публікував спростування повідомлень, які містять неправдиву інформацію, маніпуляцію або є фейковими. Дослідження виявило щонайменше чотири пости, у яких розглядалися повідомлення кандидатів на посаду голови Львівської міської територіальної громади, і усі вони спростовують звинувачення в адресу Андрія Садового. Очевидно, це не випадково, оскільки сторінка працювала в інтересах виборчої кампанії міського голови.

Перший пост опублікований задовго до початку виборчого процесу, 25 червня, який називався «Як приготувати фейк». У ньому пояснювалося, яким чином поширювалась неправдива інформація про те, що партія Володимира Зеленського висуне Андрія Садового кандидатом на посаду міського голови. 29 серпня вони спростовували звинувачення Олега Синютки про загравання міського голови перед Зеленським та його «слугами», а також відсутність з його сторони реакції на заборону уряду для в’їзду в Україну іноземців в рамках карантинних заходів. 29 вересня опубліковано пост «Епопея з львівською бруківкою продовжується!», у якому заперечувалась інформацію про замощення вулиці Коперника неякісною бруківкою, зокрема в інтересах дружини Андрія Садового. В останньому пості, який «Fake-контроль» оприлюднив у рамках виборчої кампанії був повноцінний огляд із спростуванням одночасно 5 повідомлень Олега Синютки на адресу свого основного конкурента. Вони стосувалися проблем, які ми проаналізували у першій частині статті.

З-поміж вище проаналізованих п’яти сторінок лише «Енергія Львова» продовжила з різною періодичністю публікувати повідомлення, тоді як «Шо то буде?», «Садовий вМЕР», «Садовий ВМЕР?» та «Fake-контроль» після завершення місцевих виборів 22 листопада не опублікували жодного поста. Ймовірно, в очікуванні наступної виборчої кампанії.

Проте повідомлення дискредитаційного змісту поширювали не лише анонімні сторінки, але також самі кандидати або наближені до них медіа. Наведемо кілька прикладів. Напередодні Дня незалежності, 22 серпня, сторінка телеканалу «5 канал» (відстежує 528 тис. користувачів) запостила на своїй сторінці у Facebook сюжет про «Львівську народну республіку». У ньому розглядається питання інформаційних таблиць на закладах освіти та культури у Львові нового зразка, на яких немає державної символіки України, а лише логотип Львівської міської ради. Цього авторам сюжету було достатньо, щоб порівняти керівництво міста із самопроголошеними Луганською та Донецькою народними республіками. Крім цього вже звично Садового звинувачують у співпраці з президентською партією, яка надавала підтримку його кандидатурі на посаду міського голови. Цей пост поширювали 570 разів, з яких щонайменше 50 разів по львівських суспільно-політичних пабліках, що дозволило йому отримати 1525 взаємодії. Андрій Садовий відреагував на своїй сторінці словами: «Думав вони вже давно досягнули дна, але ж ні, стараються, заглиблюються далі. Це не журналістика. Це «russia today».

Про ще один випадок використання чорних виборчих технологій усі дізналися завдяки посту Андрія Садового, який 13 листопада опублікував у себе на сторінці. Мова йде про поширення в мікрорайоні Сихів підробленої газети, яка стилістично подібна на газети партії Об’єднання «Самопоміч» під виглядом агітації за міського голову. Згідно з інформацією зі статті інтернет-видання Zaxid.Net їх вкидали у поштові скриньки. Основну увагу привертає стаття «Ромське щастя» для Сихова», у якій стверджується, що мер Львова пропонує створити у місті масштабне ромське поселення. Садовий назвав це «неякісною підробкою, як і вся передвиборча кампанія мого конкурента». Очевидно, маючи на увазі Олега Синютку. Своєю чергою висуванець «Європейської Солідарності» та його соратники назвали це обманом і самопіаром мера у стилі листівок, які поширювалися під час місцевих виборів 2006 року «Буняк негр» (Степан Буняк був міським головою Львова у 2002-2005 рр.). Пост Садового поширили 195 разів, з них щонайменше у 6 групах. Сумарно він отримав 3117 взаємодій. В результаті симпатики Андрія Садового вважають причетним до поширення газети Олега Синютку, тоді як його противники переконані у тому, що це провокація, яку зробила команда міського голови.

Крім співпраці із Володимиром Зеленським та «Слугами народу» Андрію Садовому також кілька разів закидали колаборацію з Ігорем Коломойським та його соратниками – Олександром Шевченком та Володимиром Парасюком. Такий пост поширювала 9 листопада сторінка «Патріоти Вільної України» (відстежує 3,4 тис. осіб), яка була створена 10 вересня 2020 року однойменною інформаційною агенцією. Згідно з даними у профайлі Бібліотека реклами вона знаходиться у Києві та має власний сайт. Пост поширювався як платна політична реклама у межах Львівської області з орієнтацією переважно на жінок старшого віку.

У повідомленні зазначається, що «Коломойський настільки палкий прихильник Андрія Івановича, що під дописом чинного очільника міста одразу двоє одіозних соратників олігарха написали слова підтримки. Цими двома є смотрящий за Прикарпаттям Олександр Шевченко та скандальний екс-нардеп Парасюк». Мова йде про пост Садового від 13 листопада про рішення виконкому Львівської міської ради з відмовою запроваджувати у місті карантин «вихідного дня», під яким написали схвальні відгуки Шевченко та Парасюк. На цьому аргументи даного повідомлення вичерпуються. Про не випадковість підтримки Олександром Шевченком Андрія Садового також свідчить його відеозвернення після теледебатів, у якому він бажає перемоги меру Львова у день повторного голосування 22 листопада. Завершується пост припущенням, що «з такою командою підтримки Садовий скоро і з Медведчуком затоваришує». Такі твердження є частиною наративу опонентів міського голови, які протягом виборчої кампанії намагалися доводити його зв‘язок з непопулярними на Львівщині політиками з метою дискредитації.

Останній кейс стосується антиагітації Андрія Садового проти свого основного конкурента – Олега Синютки. Щонайменше 4 повідомлення об’єднанні спільним наративом, який проти нього ж використовували його конкуренти – звинувачення висування «Європейської Солідарності» у співпраці з проросійськими силами в Україні. 3 жовтня міський голова осудив Олега Синютку за участь у програмі «112 каналу». «Весь показний патріотизм закінчився, коли випала нагода засвітитись в чорнусі проти Садового на каналі кума Путіна» - підсумував він. Після дня голосування чинний міський голова опублікував фрагмент відео з програми «Ток Шоу №1» на каналі «Україна 24», в якому Михайло Добкін іронічно зголосився агітувати за Садового для того, щоб у Львові був обраний новий мер. Лідер Об’єднання «Самопоміч» написав, що «недалекий Добкін взяв і спалив технологію штабу мого опонента на наступні тижні», натякаючи на Олега Синютку.

Фінальну крапку у цій серії поставила стаття інтернет-видання Zaxid.Net, у якій зазначається, що «львівський осередок партії ОПЗЖ підтримав Олега Синютку». Це не до кінця зрозуміла історія про кілька повідомлень на сторінці партії у Facebook, де поміж двох кандидатів вони надають перевагу меншому злу, яким вважають представника «Європейської Солідарності». Очевидно, що про існування цих постів так ніхто б і не дізнався, якщо б не Zaxid.Net. Повідомлення активно поширювали у соціальній мережі, що дозволило йому отримати близько 2 тис. взаємодій. На нього відреагував Олег Синютка, який назвав це «істерикою влади», яка поширює фейки за допомогою «родинних ЗМІ Садового». «Після того як Андрій Іванович своїм популістичним рішенням підставив підприємців під штрафи поліції, він вирішив відвернути увагу від своєї злочинної діяльності подібною провокацією» - завершив він. Водночас Андрій Садовий спростував звинувачення львівського партійного осередку «Опозиційна платформа - За життя» у використанні ним «послуг у компанії, яка займається чорним піаром у соцмережах, зокрема, за допомогою ботів».

 

Тож протистояння між Олегом Синюткою і Андрієм Садовим за посаду голови Львівської міської територіальної громади під час місцевих виборів 2020 року поляризувало суспільство, і перш за все мешканців Львова. Причиною такої безкомпромісної боротьби був антагонізм, який лежить у політичній площині давнього протистояння між партіями Об’єднання “Самопоміч” і “Європейська Солідарність”, коли вона ще мала назву Блок Петра Порошенка “Солідарність”. У зв’язку з цим обидва кандидати вели дуже активну виборчу кампанію, зокрема у соціальній мережі Facebook, яка часто супроводжувалася двосторонніми звинуваченнями, образами в сторону один одного, дискредитацією та використання методів чорного піару. Розбіжність поглядів та підходів наочно демонструє відмінний дискурс і наратив інформаційних кампаній, які проводили Андрій Садовий і Олег Синютка у Facebook. Лінія передвиборчого протистояння проходила по багатьох важливих, так і спеціально віднайдених перед виборами проблемах розвитку Львова. Основним джерелом донесення інформації до користувачів Facebook перш за все були особисті публічні сторінки обох кандидатів, які суттєво відрізнялися за кількістю підписників, що давало перевагу діючому міському голові. Проте для збільшення охоплення аудиторії І Олег Синютка, і Андрій Садовий активно використовували для цього публічні сторінки та суспільно-політичні групи, за допомогою яких команди кандидатів поширювали їхні повідомлення (пости) для ширшого загалу. Спеціально створені для виборчих потреб сторінки поширювали пости дискредитаційного змісту, які часто були не просто антиагітацією, а формою чорного піару проти конкурента. Також такі повідомлення розганялися завдяки платній політичній реклами у соціальній мережі.

 

У завершальному матеріалі цієї серії розкажемо, як у онлайн-боротьбі Андрія Садового та Олега Синютки використовувалися фейсбук-групи для самопіару та антипіару конкурента, а також які ознаки ймовірно координованої поведінки для масового поширення повідомлень нам вдалося зафіксувати.

Читайте також:

Олег Синютка vs Андрій Садовий: передвиборчий пінг-понг у Facebook

Олег Синютка vs Андрій Садовий: координовані кампанії та Facebook-групи

Нагадаємо, що ОПОРА вже проаналізувала витрати кандидатів на політичну рекламу в Facebook за період виборів. Загалом  кандидати на посаду міського голови Львова через свої публічні сторінки у Facebook розмістили 893 платних постів, сумарно витративши на платну рекламу орієнтовно 117 тисяч доларів (у перерахунку на українську валюту сума витрачених коштів орієнтовно становитиме близько 3,3 млн гривень). Олег Синютка витратив 28 486 американських доларів, а Андрій Садовий менше – 25 538.