Хочемо нагадати, що "Телеграм" — незахищена і непрозора платформа, яка може зробити будь-що з даними, які ви передаєте через неї, або з інформацією про своїх користувачів. Будьте обережні і ставтесь до гігієни в інтернеті максимально серйозно, адже зараз це один із вимірів, де росіяни активно ведуть боротьбу. 

дея створити спеціальний орган для протидії інформаційним операціям виникла у Швеції ще у 2014 році – після того, як Росія анексувала Крим. Тоді шведи зрозуміли, що проукраїнська позиція ставить їх під ризик посилених інформаційних атак з боку Росії та підвищення соціальної напруги серед шведського суспільства. Ідею створення Агентства сприйняли неоднозначно через занепокоєння, що цей орган може перетворитися на інструмент владної цензури. Втім, до компетенції Агентства входить лише робота з контентом, знегенерованим поза межами Швеції.

Глобальний саміт миру — це ініціатива України, покликана завершити повномасштабне вторгнення Російської Федерації. Основою цього саміту має стати Формула миру з 10 пунктів, яку Володимир Зеленський презентував на саміті G20 у листопаді минулого року. Українська сторона планує провести цю подію восени, проте для реалізації таких планів ще потрібно багато дипломатичної роботи.

У цьому матеріалі на вже знайомому нам прикладі дезінформації щодо Запорізької АЕС ми розглянемо, як побудована архітектура російської дезінформації та якими є її ключові техніки і принципи. Отже, ми виокремили, що ключовими акторами поширення російської дезінформації є представники державної влади РФ, російські державні майданчики для глобальної комунікації, проксі-джерела, приховані впливи в соціальних мережах та хакери. У контексті дезінформації щодо російської окупації ЗАЕС ми виявили, що основними спікерами дезінформації є місцеві колаборанти, представники російської дипломатії, окремі представники «Росатому», російські політики та військові. Ми визначили, що домінантними техніками, якими послуговуються росіяни в дизайні дезінформаційних наративів, є «дискредитуй» і «роззброюй», і розглянули, як росіяни їх застосовували у контексті ЗАЕС. 

ОПОРА вирішила перевірити, як вплинули на звички медіаспоживання українців тривалі відключення світла та звʼязку, безкінечний потік величезної кількості новин та продовження спроб Російської Федерації втручатися до нашого інформаційного простору. Тож ми повторили минулорічне дослідження та поставили респондентам три ключові питання: через які канали вони отримують інформацію; якими соціальними мережами найчастіше користуються; яким джерелам інформації довіряють найбільше.

За даними нещодавнього дослідження Громадянської мережі ОПОРА, нині за кордоном перебуває понад 8 млн українців — приблизно 20% населення. Суспільна думка неоднозначна: більшість розуміє і підтримує тих, хто виїхав; однак час від часу в інтернет-дискусіях бачимо коментарі, мовляв, співвітчизники за кордоном забули про українську ідентичність, тому назад їх можна вже не чекати. Громадянська мережа ОПОРА вирішила розрубати цей гордіїв вузол і запитала в самих переселенців, чи цікавляться вони подіями на Батьківщині і чи планують повернутися. Ми ініціювали велике соціологічне дослідження громадсько-політичної активності та медіаспоживання українців за кордоном. Опитування проводила Соціологічна група “Рейтинг” з 8 квітня до 19 травня 2023 року в 7 країнах світу (Велика Британія, Ізраїль, Іспанія, Німеччина, США, Угорщина та Чехія).

Минулого тижня (7–13 серпня) російський рубль продовжив девальвувати, увійшовши у топ найслабших валют світу, а кількість загиблих російських солдатів досягла позначки у 250 тисяч людей. Також Росія продовжила намагання домінувати у Чорному морі, але війна дедалі більше повертається на територію агресора, що має економічні та політичні наслідки для режиму Путіна. Натомість Україна посилює дипломатичну роботу для імплементації власного мирного плану та відкидає можливості переговорів з Росією до виведення військ з українських земель. Водночас союзники України послідовні у питанні військової допомоги, номенклатура якої найближчим часом може розширитися.

Своєю постановою від 4 березня 2023 р. №220 Кабінет Міністрів України затвердив Державну антикорупційну програму на 2023–2025 роки. Вона необхідна для виконання Антикорупційної стратегії, проєкт якої розробило Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) відповідно до ст. 18 Закону України “Про запобігання корупції”. Зміст програми стосується сфер, які є предметом експертизи Громадянської мережі ОПОРА, — діяльності політичних партій, етичної поведінки виборних осіб та політичного фінансування.