Неможливо отримати мир ціною справедливості чи справедливість ціною миру. Для сталої міжнародної безпеки справедливість і мир мають бути досягнуті одночасно. Саме тому українські інтелектуали створили документ, який містить візію повоєнного світу й окреслює шляхи її досягнення.
Про це йшлось під час онлайн-презентації Маніфесту сталого миру “Світ після нашої перемоги” 8 грудня.
За словами директора аналітичного центру pro.mova Євгена Глібовицького, є проблема, що Україна та світ бачать закінчення війни по-різному.
“Власне, наша оптика є інакшою, тому що для нас ця війна має дуже багато вимірів. Вона є екзистенційною, тому що росіяни намагаються знищити українську ідентичність. Вона є колоніальною, тому що ми намагаємося ствердити собою суб'єктність, а Росія намагається цю суб'єктність заперечити. Але вона так само є війною за міжнародне право, яке, очевидно, порушене, починаючи від анексії Криму, закінчуючи вторгненням Росії на територію України. Так само є багато інших вимірів, які можуть мати дуже різні резонанси в великому світі. Наприклад, для великих країн світу за підходами, які в міжнародних відносинах називаються школою реалізму, неприйнятно, щоби велика сила зазнала такої поразки від середньої сили чи від малої сили. Ми бачимо, з якою напругою кожного разу в великих світових столицях дивляться на те, що говорить Україна про закінчення війни. Відповідно, якщо подивитися на те, як закінчення війни бачать за кордоном, то наші західні партнери переважно говорять, що Україна має не програти, Росія має не виграти, але вони не можуть чітко сформулювати, що ж має бути оцією кінцевою точкою”, - сказав Глібовицький.
Він додав, що саме через клубок питань без відповідей виникла ідея написання документу. Маніфест був обговорений та написаний за кілька тижнів, згодом переданий міжнародним партнерам.
Маніфест відображає широкий спектр економічних, політичних, дипломатичних, воєнних, енергетичних, гуманітарних питань та складається з двох частин, що стосуються справедливості та гарантії сталого миру.
За словами голови Центру громадянських свобод Олександри Матвійчук, питання справедливості є наріжним для сталого миру.
“Росія вчиняла воєнні злочини не тільки в Україні, а в Чечні, в Молдові, в Сирії, в Грузії, в Лівії і ніколи не була покарана. Я напряму всі ці 9 років працюю з людьми, які постраждали від воєнних злочинів. Я знаю, що вони уявляють справедливість досить по-різному. Для когось справедливість – це побачити злочинців за ґратами. Для когось справедливість означає отримати відшкодування, і без цього люди будуть відчувати, що вони не відновлені в своїх порушених правах. Для когось справедливість означає знати правду, що сталося з їхніми найдорожчими людьми, а для кого справедливість це можливість бути публічно вислуханим і отримати офіційне визнання, що те, що сталося з людиною, з її рідними, це не просто неморально, це незаконно. Тому нам для того, щоб підповісти на всі ці потреби у справедливості людей, які постраждали від російської збройної агресії, треба щонайменше відповісти на три питання. Як ефективно переслідувати за злочин агресії? Як ефективно переслідувати за інші види міжнародних злочинів? Це воєнні злочини, злочини протилюдяності і геноцид. Говорячи про переслідування за злочин агресії, ми розуміємо, що зараз немає міжнародного суду, який має юрисдикцію стосовно цього злочину. Навіть Міжнародний кримінальний суд не може переслідувати за злочин агресії вищих посадових усіх російської держави, так само як їхні вищі командування. Це означає, що нам належить створити спеціальний трибунал по агресії і належить його створити у формі, яка дозволить подолати імунітети, які мають голова держави, голова міністерства закордонних справ і голова уряду РФ”, - розповіла Матвійчук.
Голова правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ганна Гопко наголосила на важливості артикулювати питання вішкодування Україні з боку держави-агресора, завданих нею матеріальних та моральних збитків. За різними даними тільки матеріальні збитки сягнули понад 700 мільярдів доларів.
“На жаль, за ці 10 років агресії і після повномасштабного вторгнення, санкції не досягли ефекту дисфункціональності російської економіки і, зокрема, неспроможності надалі виробляти ракети, іншу зброю і продовжувати війну. Тому це одне з наших головних повідомлень. Ми презентували Маніфест сталого миру в цьому році вперше на Мюнхенській безпековій конференції за присутності прем'єр-міністерки Естонії Каї Калас та міністра закордонних справ Румунії. І максимально намагаємося, зокрема і через Маніфест, донести західним урядам, що санкційна політика має бути більш жостка, санкції не повинні бути комфортні для західних урядів, а мають дійсно завдавати нищівного удару російській економіці, ВПК. Ще одна компанія, яка надзвичайно важлива - це всі заморожені активи потрібно конфіскувати і передати Україні. Ми працюємо над тим, щоб понад 300 мільярдів грошей Російської держави було конфісковано і передано Україні”, - сказала Гопко.
Як зазначив народний депутат п’яти скликань Тарас Стецьків, принцип справедливості має також передбачати і виключення Росії з усіх міжнародних організацій, чи принаймні призупинення членства в цих організаціях, поки РФ не повернеться в рамки міжнародного права, не припинить агресію і не заплатить за свої злочини.
“Наш головний пріоритет - позбавити Росію місця в Раді безпеки ООН і місця в ООН взагалі. Справа в тому, що в грудні 1991 року Російська Федерація набула місце в ООН в обхід передбачений процедур самої організації. Тобто за замовчуванням не було самого факту голосування за прийняття РФ в склад ООН. Друге. РФ узрупувала місце постійного члена Ради безпеки. Стаття 23 статуту ООН, де є перелік постійних членів Ради безпеки, не містить слів РФ, там досі пише СРСР. Зрештою Російська Федерація, вчинивши злочин агресії, порушила основний принцип Організації Об'єднаних Націй - принцип миролюбності. Постає питання, хто має прийняти рішення. Рішення найкраще могла б прийняти сама ООН в рамках передбачених своїх внутрішніх процедур”, - розповів Стецьків.
За словами Голови правління Громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, відмова від територіальних претензій до сусідів, виключення окупованих територій з Конституції Росії є безумовною передумовою для демонстрації з боку росії і еліти готовності виходити з війни повноцінно.
“Багато партнерів вважають, що окремі позиції Маніфесту можуть бути реалізовані лише коли українські танки або Збройні сили України будуть знаходитись в Москві, в столиці Російської Федерації. Але очевидно, що наше завдання – думати дещо далі і розуміти, що за будь-яких умов, якщо українське громадянське суспільство не буде формувати візію майбутнього і роль Росії або її форму, або певні запобіжники щодо нових хвиль агресії проти сусідів, то війна не закінчиться ніколи. Тому для стікого миру такі теми, як вихід Росії, позбавлення впливу Російської Федерації або її агентів впливу в Україні, є для нас ключовими і частина з них може реалізовуватися зараз, але більшість, звісно, після. Росія може повернутись до цивілізованої сім'ї країн у поствоєнний період лише, якщо вона виконає певні попередні умови, не просто припинить активну фазу бойових дій, а понесе відповідальність, визнає власну провину, прийме каяття і зафіксує, як в своїх нормативних документах, так і в суспільстві, що попередня активна фаза війни проти України була несправедливою і це була нечесна війна”, - сказала Айвазовська.
За словами викладача Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл Валерія Пекаря, мир і справедливість є пов’язаними нероздільно, тому що миру не може бути без справедливості, непокаране зло повернеться, а справедливості не може бути без миру.
“Якщо Україна і її союзники не знають, куди хочуть прийти, якщо не знають, що таке українська перемога, то ми не зможемо окреслити стратегію досягнення цієї перемоги. Тільки знаючи, що є перемогою, очевидно, що вихід на кордону 1991 року не є перемогою, тому що він не означає завершення війни, війна може продовжуватися, і руйнування, і обстріли, і блокування морів. Тільки коли ми знаємо, що таке перемога, тільки тоді ми можемо разом з союзниками промотувати стратегію досягнення і починати це досягнення.
Окремо зазначу, що Маніфест сталого миру не суперечить інші важливі ініціативі 10 пунктам президента Зеленського, а доповнює, углиблює і розкриває цю важливу ініціативу, даючи конкретні аспекти, в яких ми можемо поєднати мир і справедливість”, - сказав він.
Базовою передумовою сталого миру, за словами громадського діяча Миколи Виговського, має стати якомога швидше набуття Україною членства ЄС та НАТО, оскільки це про зміцнення демократичних інституцій, про розвиток децентралізації, державного управління, впровадження різноманітних європейських стандартів. Але, водночас, це і запобіжник від сповзання до авторитаризму. В свою чергу, членство НАТО, гарантує зовнішній каркас безпеки.
Співзасновник і член політради Української Галицької партії Богдан Панкевич наголосив на важливості ефективного подолання російського впливу у західній політиці, який формувався століттями.
“Захід сам створив умови для цього російського впливу. Тому що всі західні експерти і спеціалісти, які спеціалізуються на Східній Європі, вивчали навіть в найкращих університетах сфальсифіковану історію государства російського. Після розпаду СРСР, Захід чомусь вирішив, що холодна війна закінчилася, і Росія вже стала демократичною, тому загроза зникла. Він скоротив свої військові і оборонні бюджети, ліквідував величезну частину свого потенціалу розвідки та контррозвідки, перестав протидіяти російській пропаганді в засобах масової інформації. І сталося те, що передбачав ще в 1946 році пан Фрост Кеннан, який був радником посольства США в Москві, що росіяни навербували тисячі людей в західному світі. Заснували на цих підставних осіб власні підприємства, банки, громадські організації, методи медійного впливу. І тому, можливо, Захід сприйняв інтервенцію на Україну в 2014 році в інтерпретації Росії. І ніяк нам практично не допомагав. Тому Росія щораз більше впевнювалася у власній безкарності, що й дійшло до цієї величезної війни, яку ми зараз маємо. Ці усталені стереотипи і ілюзії стосовноі Росії дуже важко переламати, але це є наше завдання”, - сказав Панкевич.
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко розповів, що агресія проти України та Західного світу відбувалась десятиліттями через пропаганду, фальсифікацію історії, придумування та культивування ненависницьких ідеалогій. Тому один з розділів Маніфесту передбачає зміни внутрішньої організації росії, серед яких зокрема деколонізація, приведення Конституції РФ до міжнародних стандартів.
“Необхідно визнати принцип верховенства права, а не верховенства закону, як то сьогодні навіть на доктринальному рівні існує в Росії. Необхідно повністю гарантувати в Конституції визнання і гарантії прав людини відповідно до міжнародних документів. Необхідно гарантувати право на самовизначення колонізованим корінним народам Російської Федерації. Гарантувати місцеве самоврядування, децентралізацію відповідно до принципу субсидіарності, як то закликає власне міжнародне, насамперед, європейське законодавство. Необхідно гарантувати широке регіональне самоврядування, включаючи володіння надрами, набуття вигод від їх експлуатації. Тому що коли Росія всередині організована таким чином, що вона експлуатує свої окраїни, свої території, свої різні регіони, тоді вона і стає зацікавлена з того, щоб отримати більше територій, їх можна буде експлуатувати ще більше і таким чином вигравати більше концентруючі капітали, концентруючі впливи в столиці своєї імперії. Реальний парламентаризм і закріплення політичного плюралізму повинні бути в основі побудови майбутнього Росії, щоб вона перестала бути загрозою”, - сказав він.
В свою чергу медіааналітик Олексій Ковжун наголосив на денацифікації росії, як це відбулось з Німеччиною після Другої світової війни, однак СРСР не відповів за свої злочини против власного народу і України в тому числі. Тому є необхідність розкрити архіви радянських та пострадянських часів, щоб історики довели необхідність заборони вживання будь-яких тоталітарних символів та прізвищ.
Президент центру “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар зазначив, що окрім вищезазначених санкцій проти росії мають також бути застосовані денуклеаризація та демілітаризація, як необхідне покарання світовою спільнотою ядерної держави, яка здійснила атаку на без’ядерну державу та погрожувала застосувати зброю проти інших держав.
“Їй має бути заборонена військова присутність за межами національної території незалежно від того, чи є вона офіційною присутністю формувань Збройних сил росії чи у вигляді приватних військових компаній. Підлягають ліквідації всі військової бази на пунктах базування за межами міжнародно-визнаної території Росії. Щоб запобігти нової війни в Європі, для Росії має бути встановлення обмеження.. Ця демілітаризація має включати ліквідацію військової морської присутності Росії в Азово-Чорноморському басейні, створення демілітаризованої зони Північ-Південь на території Росії від Балтики до Азовського та Чорного морів. В цьому плані ми якраз дивимося з точки зору і інтересів України, а також інтересів наших центральноєвропейських сусідів”, - сказав він.
Політолог Костянтин Батозський зазначив, що наряду з культурою, спортом, пропагандою та військовою присутністю російська енергетика є також зброєю у руках росії, якою вона шантажує цивілізований світ. Щоб цю ситуацію змінити, енергетика не повинна використовуватись як зброя.
“Наприклад, мова йде, щоб в майбутньому реалізація всій російської енергетичної сировини проходила виключно через міжнародні агентства, які будуть створені для того, щоб прибуток, який Росія отримає від цього експорту, не спрямовувався на військові цілі, а спрямовувався на відновлення України і на покриття потреб гуманітарних статей російського бюджету. Також світ може організовуватись в групи найбільших покупців,щоб жоден постачальник, як це бувало з Росією, не мав рішучого впливу на ціни і не міг умовно перекрити рубільник. Також ми маємо прийняти для себе відповідальність, будучи частиною зеленого переходу Європейського Союзу і транзиту до нових енергетичних технологій, якось зменшувати нашу залежність від енергії, яку ми споживаємо. Це робиться насамперед за допомогою енергозберігаючих технологій і також шляхом освіти і шляхом просування самої ідеї, що енергія – це ресурс, і нам треба бути дуже пильними і слідкувати за енергозбереженням”, - сказав він.
Повний текст Маніфесту сталого миру https://sustainablepeacemanifesto.org
Захід проводить Громадянська мережа ОПОРА в рамках проєкту «Маніфест сталого миру – стратегічний підхід» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».