Тема підготовки до перших повоєнних виборів в Україні дедалі частіше звучить на найвищому рівні. Перед державою стоять масштабні виклики — від безпекових питань і законодавчого врегулювання виборчого процесу до актуальності даних у Державному реєстрі виборців, які за роки повномасштабної війни суттєво відрізняються від реальної ситуації. Зокрема, у звіті Європейської комісії в контексті оцінки функціонування демократичних інституцій серед ключових рекомендацій визначено необхідність аудиту й оновлення Державного реєстру виборців.
Чому це важливо?
За результатами загальнонаціонального опитування ОПОРИ, зареєстроване місце проживання мають 97,1% громадян, однак 28,5% із них (тобто майже третина наявного населення) за цією адресою не проживають. Розбіжність концентрується серед мобільних груп: якщо серед тих, хто не змінював місця проживання, не за місцем реєстрації живуть 14,6%, то серед громадян із досвідом переміщення — 56,7%, а серед тих, хто перемістився після 24 лютого 2022 року — 76,5%.
54,8% опитаних чули про Державний реєстр виборців, а майже 40% не мають про нього уявлення. Обізнаність суттєво залежить від віку, освіти та регіону: молодь (до 48,1% не знають про ДРВ), мешканці Півдня і Сходу, а також люди з нижчим рівнем освіти значно менш поінформовані.
Закон “Про Державний реєстр виборців” визначає Реєстр як автоматизовану інформаційно-комунікаційну систему, створену для державного обліку громадян України, які мають право голосу. Тобто це не просто база даних про виборців, а базовий інструмент реалізації виборчого права: саме Реєстр фіксує, хто має право голосувати і за якою виборчою адресою — а від неї вже залежить конкретна виборча дільниця, до списку якої потрапить виборець.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії ця конструкція перестала працювати так, як її було задумано. Мільйони громадян змінили місце проживання, не змінюючи реєстрації, — і виборчі адреси мільйонів українців розходяться з реальністю.
Можна виокремити кілька груп виборців, для яких оновлення виборчої адреси може бути найбільш актуальним:
- внутрішньо переміщені особи (офіційно їх зареєстровано близько 4,6 млн, із них орієнтовно 3,8 млн є виборцями);
- громадяни, які переміщуються без формальної зміни статусу (через руйнування житла, безпекову ситуацію, економічні причини тощо);
- громадяни, які виїхали за кордон (за різними оцінками, їх від 5 до 9 млн);
- громадяни, які залишилися на тимчасово окупованих територіях або перемістилися туди;
- громадяни, які зникли безвісти за особливих обставин — понад 90 тис.;
- громадяни, долучені до оборони держави — до 1 млн.
24 лютого 2022 року ЦВК своєю постановою № 61 тимчасово припинила функціонування Державного реєстру виборців на час дії воєнного стану. Пауза тривала майже два роки. Лише 22 грудня 2023 року Комісія частково відновила роботу системи – у частині періодичного поновлення бази даних. Опрацювання звернень громадян при цьому не відновили: виборець і далі не міг ні перевірити свої дані, ні змінити виборчу адресу. Наступний крок зробили у вересні 2024 року — відновили облік виборчих дільниць, які існують на постійній основі. І тільки з 1 січня 2026 року, згідно з постановою ЦВК від 23 грудня 2025 року № 73, Реєстр запрацював у повному обсязі — включно із взаємодією з виборцями.
Діяльність відділів адміністрування та ведення ДРВ
Окремо варто виділити роботу працівників відділів адміністрування та ведення Реєстру, які в умовах колосального навантаження опрацьовують сотні тисяч звернень виборців по всій країні.
За даними з сайту Державного реєстру виборців, з 1 липня 2020 року до 19 липня 2026 року відділи ведення ДРВ опрацювали понад 224 тисячі звернень виборців. Переважна більшість звернень стосувалася зміни виборчої адреси — понад 119 тис. (53%), запитів щодо змісту персональних даних — 72 тис. (32%), внесення змін до ідентифікаційних даних — 18 тис. (8%), включення до Реєстру — 12 тис. (6%).
Утім, ця робота відбувається на тлі кадрового голоду. Якщо загалом по Україні органи ведення Реєстру укомплектовані на 76,5%, а органи адміністрування — на 56%, то в Тернопільській області ситуація просто катастрофічна.
Фактична кількість працівників відділів ведення Реєстру на Тернопільщині становить лише 17 осіб (при плановій 32). Це 53,12% від потреби, що майже на чверть нижче за загальноукраїнський показник. Наприклад, у відділі адміністрування при Тернопільській ОДА замість 4 фахівців працює лише 1.
Проблема кадрового дефіциту у відділах адміністрування ДРВ на Тернопільщині створює серйозні операційні виклики для належного адміністрування виборчого процесу. Якщо в міжвиборчий період 18 фахівців на всю область ще здатні підтримувати поточну роботу системи, то під час кампанії вони фізично не зможуть впоратися з лавиноподібним зростанням кількості звернень щодо зміни виборчої адреси чи уточнення персональних даних.
Досвід минулих виборчих кампаній (зокрема 2019 року) яскраво демонструє: понад 50% усіх звернень від виборців надходять в останні 5 днів перед дедлайном. Витримати таке навантаження наявним складом буде неможливо, як і швидко знайти та навчити нових фахівців у розпал виборчого процесу.
Міграція й інші проблеми
Для майбутніх виборів питання актуалізації виборчих адрес набуває критичної ваги через масштабну внутрішню та зовнішню міграцію українців.
У контексті Державного реєстру виборців (ДРВ) ця проблема є особливо гострою з огляду на базовий принцип роботи системи. Оскільки за замовчуванням виборча адреса прив'язується до місця реєстрації (якщо громадянин самостійно її не змінив), висока мобільність населення створює додаткове навантаження на систему. Це неминуче знижує актуальність даних, якщо виборці не оновлюють інформацію після переїзду.
За даними інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики, в Тернопільській області зареєстровано понад 63 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Із них 48 тисяч (76%) — повнолітні, тобто мають виборче право. Враховуючи, що загальна кількість виборців на Тернопільщині становить майже 803 тисячі, частка виборців зі статусом ВПО сягає 6%.
До цього додається масштаб неформальної мобільності, яка не завжди відображається в державних реєстрах. Дослідження ОПОРИ показує, що лише 37,5% респондентів із досвідом міграції є зареєстрованими ВПО, а серед тих, хто перемістився після початку повномасштабного вторгнення — 44,7%. Багато з зареєстрованих в області ВПО повернулися у звільнені регіони чи виїхали за кордон без змін у статусі.
Подібна проблема стосується й зовнішньої міграції, щодо якої також бракує достовірних даних. За підрахунками Центру економічної стратегії, частка мешканців Тернопільщини серед українських біженців у країнах ЄС становить 0,7%. Враховуючи, що станом на кінець 2025 року загальну кількість вимушених мігрантів з України оцінювали у 5,6 млн осіб, йдеться про орієнтовно 39 тис. жителів області, які наразі перебувають за кордоном. Подібні тенденції підтверджує й дослідження ОПОРИ на основі агрегованих даних мобільного оператора Vodafone, яке засвідчило значний масштаб зовнішньої міграції (5,2 млн у період 2022–2026 років) та її вплив на актуальність даних Державного реєстру виборців
Дослідження ОПОРИ серед українців за кордоном підтверджує, що чинна система консульського обліку фактично не працює як інструмент фіксації мігрантів. Офіційно на обліку перебувають лише 16% опитаних, а майже чверть не можуть чітко визначити свій статус. Серед решти велика частина не розуміє, навіщо потрібно ставати на консульський облік (47%) або просто не знає про таку можливість (26%). Як наслідок, нинішня модель не може бути базою для планування виборчої інфраструктури та оцінки кількості потенційних виборців за кордоном.
Варто також враховувати, що згадане дослідження охоплювало лише три країни: Польщу, Чехію та Німеччину. Загальна ж статистика ще більш критична. Оскільки до списків виборців за кордоном потрапляють виключно громадяни, які стали на консульський облік, поточні цифри є вкрай низькими: наразі офіційно зареєстровано менше ніж 10% від загальної кількості мігрантів. Це близько 394 тис. осіб, із яких лише 353 тис. є повнолітніми.
Окупація і дані ДРВ
Міграційні процеси — не єдиний фактор, що ускладнює актуалізацію Державного реєстру виборців (ДРВ). Окупація частини українських територій суттєво обмежує можливості верифікації даних громадян. Оскільки Реєстр законодавчо охоплює всіх виборців незалежно від їхнього фактичного місця перебування, база продовжує зберігати інформацію щодо ТОТ ще з 2014 року — зокрема, сотні тисяч записів щодо Криму, Донеччини та Луганщини.
Як наслідок, накопичуються записи, що потребують уточнення, і виникають аномальні ситуації: наприклад, за словами представників ЦВК, понад 42 тис. виборців на тимчасово окупованих територіях мають вік понад 100 років, більш як 1 тис. — понад 115 років.
Додатковим викликом є масштабне залучення громадян до Сил оборони (понад 1 млн осіб). Затримують своєчасне відображення змін у ДРВ також складні й тривалі процедури встановлення факту смерті чи перебування в полоні для осіб, зниклих безвісти.
Чи можливо актуалізувати Реєстр?
За даними дослідження ОПОРИ “Актуалізація Державного реєстру виборців в умовах переміщення громадян: масштаби, поведінка та бар’єри”:
- Більш як половина громадян самостійно готові актуалізувати свої дані в ДРВ: 58,3% планують перевірити місце голосування у випадку оголошення виборів, а 41,7% не мають такого наміру.
- Найбільш ефективним стимулом є проактивні дії з боку держави: у разі звернення держави до громадян щодо необхідності оновити або перевірити своє місце голосування кількість “активних” зростає до 77,4%, натомість тих, хто не готовий самостійно перевіряти дані, — зменшується майже вдвічі.
- Серед тих, хто не готовий оновлювати дані, переважають не лише практичні, а й ціннісні бар’єри. Найпоширенішими причинами є недовіра до держави (22,3%) і занепокоєння щодо захисту персональних даних (21,9%). Ще частина (15,5%) прямо вказує на небажання брати участь у виборах.
- Неготовність оновити місце голосування аргументують й інформаційними бар’єрами: 11,2% з-поміж тих, хто не готовий оновлювати дані, не розуміють, як це зробити, а ще 8,6% вважають цю процедуру надто затратною за часом.
Що робити?
Позитивний результат можуть дати спільні інформаційні кампанії органів влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства та медіа щодо необхідності перевірки й оновлення даних у Реєстрі. Для цього не потрібно чекати на закінчення війни чи на оголошення дати виборів.
Зокрема, Громадянська мережа ОПОРА запустила кампанію #ПеревірСебеУРеєстрі. На спеціальній сторінці розміщені інструкції про те, як кожен громадянин може за кілька хвилин перевірити, чи актуальні його дані в ДРВ, а також про те, що робити у разі виявлення неточностей або помилок.
Саме зараз, у міжвиборчий період, у держави і громадян є можливість системно підготуватися до майбутніх викликів — не чекаючи ні завершення війни, ні оголошення дати голосування. Що раніше розпочнеться робота над оновленням даних, усуненням кадрового дефіциту та інформуванням громадян, то менше навантаження ляже на виборчу систему, коли вибори таки будуть призначені.
Матеріал створено в рамках проєкту “Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії”, що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Іван Марчук, консультант ОПОРИ у Тернопільській області