26 грудня розпочала роботу спеціальна Робоча група Верховної Ради з підготовки законодавчих пропозицій щодо проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні. До її складу ввійшло 62 учасники, зокрема керівники профільних комітетів, представники всіх фракцій, ЦВК, Офісу Президента, а також громадських організацій, зокрема й Громадянської мережі ОПОРА. 

 

Спецзакон для проведення виборів під час воєнного стану: бути чи не бути?

Розпорядження про утворення Робочої групи прийняте 22 грудня 2025 року. Очолює її Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. 

У вступному слові на установчому засіданні групи 26 грудня заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк нагадала, що чинне законодавство забороняє проводити вибори під час воєнного стану. Втім, одне з завдань, які стоять перед парламентом нині, — “розробити спеціальний закон для проведення виборів під час воєнного стану чи для повоєнних виборів. Це фактично відповідь на питання, яке ми маємо комунікувати з суспільством”. 

За її словами, зараз необхідно пройти кілька процесів: “Це забезпечення внутрішньої і зовнішньої легітимності проведення виборів, щоб вибори були визнані міжнародною спільнотою як такі, що відбулися чесно, прозоро, з рівним доступом громадян, щоб вони були визнані суспільством, всіма його верствами: військовими, внутрішньо переміщеними особами, закордонними українцями”. Віцеспікерка додала, що будь-який закон про вибори під час війни може бути застосований тільки в разі забезпечення безпеки як під час проведення виборчої кампанії, так і в сам день голосування. 

Також Олена Кондратюк запропонувала членам робочої групи взяти у фокус уваги теми виборчої агітації, роботи медіа під час виборів, застосування штучного інтелекту, дотримання гендерної рівності та комунікації з закордонними виборцями.

 

Аудит безпеки громад — основа для прийняття рішень

Олена Шуляк, голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, згадала про аудит безпеки громад, напрацьований аналітиками Громадянської мережі ОПОРА. Результати такого аудиту, проведеного в 11 громадах, стали темою обговорення під час круглого столу, спільно організованого згаданим Комітетом та ОПОРОЮ 15 грудня. Депутатка закликала розширити цей аудит на всі інші громади для того, щоб розуміти стан не лише фізичної безпеки, а й соціально-економічного розвитку і демократичних процесів на місцях. 

“Це величезний комплекс [заходів], який можна буде провести для того, щоб оцінити організаційну спроможність кожної громади. Це буде основа для прийняття рішень і розуміння процесів безпосередньо в кожній громаді”, — зауважила Шуляк. 

 

6472 дільниці на тимчасово окупованих територіях

Як зазначив голова ЦВК Олег Діденко, ЦВК вже працює над проєктом закону про особливості організації повоєнних виборів. За його словами, у контексті строків їх проведення Комісія брала за основу висновки ІХ Діалогу Жана Моне, що відбувся в листопаді 2023 року. Тоді депутати всіх парламентських фракцій погодилися, що повоєнні вибори відбудуться не раніше, ніж за 6 місяців після завершення воєнного стану.

Однак, як вказав Діденко, перш ніж проводити вибори, слід знайти законодавчі відповіді на низку викликів: 

  • правова визначеність післявоєнних виборів; 
  • безпекові ризики;
  • зруйнована виборча інфраструктура;
  • мільйони ВПО та виборців за кордоном;
  • голосування військовослужбовців;
  • неактуальні дані ДРВ;
  • іноземне втручання, зокрема підкуп, дезінформація, кібератаки;
  • окуповані території.

Також голова ЦВК навів статистику зруйнованої виборчої інфраструктури: 521 виборча дільниця розташована у будівлях, які після російських ударів не підлягають відновленню, 1391 виборча дільниця пошкоджена, але їх можна відновити, а ще 6472 дільниці розташовані на тимчасово окупованих територіях.

Серед інших викликів — міграція: 6 млн українців мешкають за кордоном у зв'язку з війною, але при цьому на консульському обліку перебувають близько 350 тис. виборців. “У ЦВК зробили висновок, що найбільш реалістичним варіантом є створення додаткових дільниць за межами посольств і консульств. І паралельно ми пропонуємо подумати про активну реєстрацію виборців”, — пояснив Діденко.

Говорячи про внутрішніх переселенців, яких зареєстровано 4,5 млн, голова ЦВК зазначив, що для забезпечення їхніх виборчих прав слід спростити механізми зміни виборчої адреси та тимчасової зміни місця голосування, а також спростити і розширити можливості створення додаткових виборчих дільниць у короткі строки. Крім цього, на прифронтових територіях, де виборча інфраструктура зруйнована найбільше, актуальним може бути використання тимчасових приміщень.

Щодо забезпечення прав військовослужбовців Олег Діденко пояснив: “Ми напрацювали низку механізмів, як це зробити у воєнний період. Мають бути різні форми, наприклад голосування на звичайних виборчих дільницях, якщо це можливо, процедура створення спеціальних виборчих дільниць за положенням Міністерства оборони. Такий механізм вже застосовувався у 2019 році. Окремо стоїть питання гарантії участі військовослужбовців у виборах як кандидатів”.

 

Актуальність Державного реєстру виборців

З початку повномасштабного вторгнення Центральна виборча комісія зупинила ведення Державного реєстру виборців. Наразі всі дані, які надходили до відділів ведення реєстру були опрацьовані і внесені. “З погляду закону про ДРВ і процедур, визначених цим законом, реєстр виборців повністю оновлений і перебуває в актуальному стані”, — пояснив Олег Діденко.

Втім, за його словами, різниця між фактичною ситуацією й наявними даними величезна. Наприклад, згідно з ДРВ, станом на 24 лютого 2022 року в місті Бахмут на Донеччині було орієнтовно 56 000 виборців, а станом на 25 грудня 2025 року — 54 816. Однак фактично місто знищене росіянами. “Ми розуміємо, що якась частина цих виборців переміщена в Україні, якась частина за кордоном, якась, на жаль, зникла безвісти чи загинула, але ось юридично ми маємо такі цифри”.

Врешті, якщо говорити про проведення виборів під час особливого періоду, виникнуть додаткові проблеми: голосування в умовах обстрілів, постійні повітряні тривоги, відключення світла, можлива зміна лінії фронту, рівність кандидатів, доступ до медіа тощо. “Ще одна проблема — як забезпечити міжнародне спостереження. Чи приїдуть до нас офіційні спостерігачі в умовах, якщо в Україні триває воєнний стан? Це питання”, — додав голова ЦВК.

Окремо учасники групи обговорили ризики іноземного втручання у вибори. Голова ЦВК навів приклади Румунії та Молдови, які вже стикнулися з цим викликом і тому розробляли відповідне законодавство. Зі слів Олега Діденка, для України може йтися про посилення кримінальної відповідальності за підкуп, спроби фальсифікації результатів виборів в комплексі з інформаційними кампаніями, декларування кандидатів щодо співпраці з Російською Федерацією. “На законодавчому рівні варто закріпити питання міжвідомчої координації, — додав Діденко, — адже самостійно Центральна виборча комісія не зможе ефективно протидіяти іноземному втручанню”.

 

Гібридне голосування: онлайн vs офлайн

Голова фракції “Слуга народу” в парламенті Давид Арахамія підкреслив, що наразі не йдеться про пів року на проведення виборів: “У межах потенційного мирного плану є 90 днів, де 30 — на підготовчу роботу і 60 — на проведення певних виборчих процедур. У першу чергу йдеться про одночасне проведення загальнонаціонального українського референдуму та виборів Президента України”.

Значною проблемою, зі слів Арахамії, є голосування за кордоном у стислі терміни, адже частина країн не зможуть допомогти з відкриттям додаткових дільниць. Також є проблема фінансування. 

“У результаті ми можемо отримати серйозне ‘вузьке горло’, коли пропускна спроможність закордонних дільниць буде обмеженою. Тоді виникають два варіанти: або проводити голосування впродовж кількох днів, або повертатися до ідеї гібридного голосування — офлайн плюс онлайн”, — зауважив голова фракції “Слуга народу”. 

Наразі, на думку депутата, потрібно фокусуватися на максимізації явки. Це можна зробити через розширення можливостей для голосування: або додати кілька днів для голосування на дільницях, або запровадити можливість онлайн-голосування.

 

Вибори під час воєнного стану: опозиційні фракції проти

Народна депутатка з фракції “Європейська Солідарність” Вікторія Сюмар наголосила, що під час дії правового режиму воєнного стану Україна не зможе забезпечити дотримання стандартів ОБСЄ щодо електоральної демократії. Зокрема, слід створити умови для того, щоб українці за кордоном могли взяти участь у вільному волевиявленні. 

“Я розумію, всі проблеми з реєстрацією людей, але очевидно, що відповідними дипломатичними зусиллями і створенням достатньої кількості дільниць це має бути забезпечено”, — сказала Сюмар.

Натомість народний депутат із фракції “Батьківщина” Григорій Немиря підкреслив необхідність збереження чинної виборчої системи: “Елемент консенсусу, що має бути взяти за основу, — це чинний Виборчий кодекс, який передбачає, зокрема, відкриті пропорційні регіональні списки”.

Позиція “Батьківщини” полягає також у тому, що перші повоєнні вибори (і президентські, і парламентські, і місцеві) мають відбутися одночасно. Зі слів Немирі, “...на це є логіка й аргументи, зокрема і безпекові, і фінансові. Ми не можемо в повоєнний час, у перший рік дозволити собі мати кожні три або чотири місяці вибори”.

Роман Лозинський, народний депутат із фракції “Голос”, член парламентського Комітету з питань організації державної влади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, нагадав, що для його фракції принциповим є створення інструментів і можливостей для забезпечення активного і пасивного виборчого права українців у Збройних Силах України.

Своєю чергою народний депутат від групи “Платформа за життя та мир” Михайло Папієв запропонував актуалізувати Державний реєстр виборів, використовуючи реєстри Держприкордонної служби, а також у співпраці з МЗС, Міністерством цифрової трансформації та місцевою владою. 

 

Перші місцеві повоєнні вибори

Віталій Безгін, народний депутат “Слуги народу”, член парламентського Комітету з питань організації державної влади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, висловив скепсис щодо того, що зупинка активної фази бойових дій одномоментно означатиме зупинку правового режиму воєнного стану, оскільки дії держави-агресора непередбачувані. 

Безгін підкреслив, що у контексті голосування виборців за кордоном, треба жорстко говорити про наступне: “Треба одразу відбивати будь-які спроби Росії вкидати інформацію начебто про те, що так само мають бути відкриті виборчі дільниці на теренах РФ. Безумовно, цього не може бути”.

Щодо інструментів, треба виходити з того, які інструменти для голосування мають легітимність в очах українського суспільства, додав депутат. Також, Безгін зауважив, що на його думку, одночасне проведення президентських, парламентських та місцевих виборів не сприятиме сталості держави. Наприкінці виступу депутат зауважив, що будуть окремі території, де перші місцеві повоєнні вибори не будуть відбуватися. Ідеться про території, які зараз є прифронтовими та прикордонними з Російською Федерацією. “Ми маємо бути свідомі того, що там будуть окремі нові моделі, як то військово-цивільні адміністрації, щось подібне. І тут так само треба розуміти, — написання такого законодавства буде лягати в мандат цієї робочої групи чи ні”, — підсумував депутат.

 

Рівність виборчих прав

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець підкреслив, що в умовах воєнного стану проводити вибори неможливо. Говорячи про громадян України за кордоном, Омбудсмен зауважив, що вони очікують створення для них максимально комфортної й розгалуженої виборчої інфраструктури на території країн, де вони перебувають.

Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА, зауважила: “Жодна геополітична рамка чи вимоги партнерів у межах будь-яких перемовин без гарантій безпеки не можуть спонукати до старту процесу виборів і, тим паче, процесу референдуму".

Зі слів Айвазовської, до створеної Робочої групи варто залучити прекдставників Конституційного Суду України або експертів із конституційного права, бо всі обговорювані питання, включно з електронним голосуванням, стосуються прав людини, політичних прав, захисту таємниці голосування і безпеки виборів в цілому.

“Перші повоєнні вибори мають орієнтуватись на Конституцію як ключовий гарант безпеки і суверенітету України. Вибори в умовах правового режиму воєнного стану ми не підтримуємо, тому що відновлення прав і свобод для організації чесних і вільних демократичних виборів в умовах воєнного стану неможливе”, — додала голова правління ОПОРИ.

Також ОПОРА послідовно не підтримує запровадження електронного голосування, зокрема й для перших повоєнних виборів. Водночас організація підтримує надання в онлайн-форматі послуг, пов'язаних із реалізацією виборчих прав, — наприклад для верифікації даних ДРВ й активної реєстрації виборців.

 

Підсумки 

Резюмуючи установче засідання, Віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко підтримав ідею створення єдиної бібліотеки, куди б увійшли різні зареєстровані законопроєкти щодо повоєнних виборів. Також, на його думку, варто долучити до Робочої групи представника Конституційного Суду, щоб розв’язати засадниче питання проведення чи непроведення виборів в умовах воєнного стану. 

Також політик згадав заяву Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука про одноразовий закон про повоєнні вибори. “Очевидно, що він буде складатися із усіх норм, які ми будемо обговорювати. Робити скасування або призупинення Виборчого кодексу, напевно, неможливо, тому що він регламентує 80% того, що буде потрібно: процедури, строки. А це може бути закон там, де не діє Виборчий кодекс. Тут ще треба подискутувати”, — додав Корнієнко.

Наступне засідання Робочої групи має відбутися 9 січня 2026 року.