Що таке аудит безпеки?

Аудит безпекової ситуації — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності, який забезпечить прозору систему прийняття рішення про можливість/неможливість проведення виборів на певних територіях, доступну і для суспільства, і для держави, і для західних партнерів України. Оцінювання охоплює такі сфери: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники і стан демократичних процесів.

Аудит дозволяє проаналізувати:

• Готовність до реагування на безпекові виклики: Рівень безпекової ситуації у громаді й здатність місцевої влади ефективно реагувати на потенційні загрози.
• Динаміку соціально-економічних процесів: Чи мають мешканці громади доступ до послуг, що гарантують забезпечення базових соціальних та економічних умов (охорона здоров’я, фінансові та поштові послуги тощо).
• Можливість реалізації виборчих процедур: Оцінка умов для вільного і справедливого проведення виборів та наявності організаційних спроможностей для забезпечення виборчого процесу.

Система оцінювання

Оцінювання відбувається за 35 індикаторами, об’єднаними в 4 блоки і 4 етапи.

Умови проходження аудиту

• Кожен етап оцінюється в 1 бал (успішно) або 0 (не пройдено).
• Лише громади, які набрали 4 із 4 балів, вважаються такими, що пройшли аудит і готові до виборів.
• Менша кількість балів означає, що аудит не пройдено, але оцінка дозволяє ідентифікувати проблемні зони для подальшого вдосконалення.

Повна методологія проведення аудиту розміщена на сайті Громадянської мережі ОПОРА. 

Раніше, у березні-квітні 2025 року, ОПОРА вже проводила пілотні аудити безпеки у 4 громадах: Криворізькій (Дніпропетровська область), Снігурівській (Миколаївська область), Запорізькій та Полтавській. Для порівняння результатів було створено інтерактивну панель (дашборд).

Друга хвиля дослідження, результати якої наведені нижче, відбулася у жовтні-листопаді 2025 року. Дані збиралися за липень-вересень 2025 року. 

Географія дослідження

Для комплексного аналізу було обрано 11 громад із різним рівнем ризиків та викликів, пов'язаних із війною: деокуповані, прикордонні, розташовані у зоні бойових дій та розташовані в умовному тилу (на відстані понад 100 кілометрів від лінії фронту). 

До деокупованих належать Ізюмська міська громада Харківської області та Первомайська селищна громада Миколаївської області. 

Олевська міська громада на Житомирщині розташована неподалік кордону з Білоруссю, Сновська міська громада на Чернігівщині — на кордоні з Росією. 

Найбільшу групу становлять громади, що перебувають у зоні бойових дій: Краматорська міська (Донецька область), Херсонська міська, Новомиколаївська селищна (Запорізька область), Нікопольська міська (Дніпропетровська область) та Великописарівська селищна (Сумська область). 

Тилові громади представлені Кременчуцькою міською (Полтавська область) та Південнівською міською (Одеська область).

 

Методи збору інформації

Дані збирала мережа регіональних консультантів ОПОРИ, використовуючи такі методи: польове спостереження, кабінетне дослідження, запити на доступ до публічної інформації, інтервʼю з посадовцями та місцевими жителями, дані з відкритих джерел.

Обмеження дослідження

Дослідження відбувалося в умовах дії правового режиму воєнного стану, що вплинуло на значення індикаторів. Також умови воєнного стану вплинули на обсяг доступної інформації, можливості перевірки даних та глибину аналізу. Все це слід враховувати під час інтерпретації результатів. 

Аудити мали скринінговий характер, спрямований на оперативне виявлення ключових проблем та апробацію методології. Через зміни безпекової ситуації, особливо в громадах поблизу лінії бойового зіткнення, дані потребують постійної актуалізації й додаткової верифікації.

Одним із джерел даних для оцінки були запити на доступ до публічної інформації. Неповне або невчасне надання відповідей окремими громадами обмежило повноту аналізу. У таких випадках використовувалися відкриті джерела або інформація, отримана під час інтерв’ю з місцевими жителями, що вплинуло на загальну точність і деталізацію оцінки. 

Комишуваська селищна територіальна громада (Запорізька область) відмовилася надавати запитувану ОПОРОЮ інформацію, помилково вважаючи її непублічною, тоді як інші громади надали аналогічні дані без обмежень. Через відсутність частини необхідної інформації оцінка низки індикаторів стала неможливою, тому Комишуваську громаду було виключено з дослідження і замінено на Новомиколаївську селищну громаду.

 

Пріоритетні кроки для відновлення демократичних процесів у громадах за результатами двох хвиль дослідження

• Аудит безпеки повинен стати обов’язковим інструментом оцінки готовності фізичної й суспільної інфраструктури для деокупованих громад та громад, розташованих у зоні бойових дій. Саме там зафіксовано найнижчі показники оцінювання. Втім, не існує прямої залежності між безпековими ризиками й фізичною відстанню (50 чи 100 км) від лінії бойового зіткнення. Натомість системність такого дослідження може спонукати до капітальних інвестицій у відновлення критичної інфраструктури ще до політичного перезавантаження. 
• Існує потреба розробити законодавчу рамку для визначення територій, де проведення безпечних і демократичних виборів не є можливим. Будь-які рішення щодо конституційних прав повинні бути обґрунтованими за допомогою верифікованих даних. При цьому потрібно відмовитися від формалістського підходу (визначення умовної географічної 50- чи 100-кілометрової зони, де нібито неможливо забезпечити безпеку виборчого процесу). Рівень безпеки визначається комплексом чинників: інтенсивністю бойових дій, станом інфраструктури, наявністю укриттів, спроможністю реагування на критичні ситуації, пов'язані з життям громадян і наданням базових послуг. Реалізація такого сценарію створює передумови для прийняття вмотивованого рішення. 
• Масштаб проведених оцінок свідчить про необхідність запровадження на національному рівні пілотних програм із безпекових аудитів, які можуть відбуватися у формі міжвідомчої співпраці. Це дозволить завчасно протестувати законодавчі механізми, оцінити реальні часові та ресурсні потреби, а також забезпечити якісну підготовку й організацію перших повоєнних виборів.
• Попри те, що жодна громада не пройшла аудит безпеки на 100% успішно, виявлені проблеми можуть бути усунуті до початку виборчого процесу за наявності необхідних інвестицій і часу на реалізацію поставлених завдань. Це стосується відновлення виборчої інфраструктури, об’єктів енергетики, продовження робіт із розмінування, створення споруд цивільного захисту, посилення кадрового потенціалу в окремих сферах.
• Виявлені ризики підтверджують необхідність затвердження протоколів безпеки для всіх учасників виборчого процесу з урахуванням міжнародних стандартів і найкращих практик. Ці протоколи також стануть важливою передумовою для повноцінної роботи міжнародних спостережних місій.
• Аудити безпеки засвідчують нагальну потребу подальшої, зокрема міжнародної, підтримки громад для посилення їхніх спроможностей і стійкості. 

Ключові висновки:

• Аудит відбувався в умовах правового режиму воєнного стану, законом про який заборонено проводити вибори та референдуми. За умови припинення правового режиму воєнного стану оцінювання у сфері фізичної безпеки із позитивними показниками пройшли б 3 з 11 громад: Південнівська (Одеська область), Кременчуцька (Полтавська область), і Краматорська (Донецька область). Втім, безпекова ситуація в умовах війни не є сталою, що необхідно враховувати під час розробки та прийняття рішень. 
• Ключовими проблемами в сфері фізичної безпеки є обстріли, брак укриттів біля приміщень виборчих комісій (ДВК) і нерозвинена система екстреного оповіщення. З усіх досліджуваних громад лише Олевська не зазнавала обстрілів протягом липня-вересня 2025 року. У жодній громаді приміщення для виборчих дільниць не забезпечені на 100% укриттями в радіусі 500 метрів, а в 5 громадах менш як 50% дільниць мають укриття на випадок безпекової загрози. У сільській місцевості ситуація з укриттями значно гірша, ніж у міській — в окремих населених пунктах укриттів немає у радіусі 5–10 км. Також сільські населені пункти гірше забезпечені системами оповіщення. Система оповіщення про повітряну тривогу охоплює менш як 70% населення в Олевській, Великописарівській, Сновській та Новомиколаївській громадах. 
• За блоком “Соціально-економічний розвиток” аудит із позитивними показниками пройшли тилові Олевська і Південнівська громади, а також Первомайська, яка перебувала в окупації з березня до листопада 2022 року. Аудит за цим блоком пройшла й Новомиколаївська громада, розташована поблизу зони бойових дій, на що вплинула відносно низька інтенсивність обстрілів. У громаді підтримується достатній рівень надання послуг у сферах освіти та охорони здоров’я, населення забезпечене цифровим доступом (мобільний зв’язок, інтернет, телерадіомовлення). Однак обстріли української енергосистеми у жовтні-листопаді 2025 року призвели до блекаутів (відключень електроенергії тривалістю понад 12 годин поспіль) у низці громад, що також вплинуло на кінцеву оцінку. 
• За показниками “Демократичні процеси” позитивні оцінки отримали Кременчуцька й Південнівська громади. Ключовою перешкодою для інших громад стали додатково встановлена місцевими адміністраціями заборона на проведення мирних зібрань (5 громад), суттєві руйнування виборчої інфраструктури (4 громади), а також обмежений потенціал набору членів ДВК через значне скорочення населення (5 громад). 
• Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією (Нікопольська, Сновська, Краматорська, Великописарівська, Новомиколаївська, Херсонська) або деокуповані у 2022 році (Ізюмська, Первомайська) загалом демонструють найгірші результати за всіма блоками аудиту. Найкращі результати демонструють тилові громади: Олевська, Південнівська і Кременчуцька. 
• Навіть на територіях, де ведуться (велися) бойові дії (території, що входять до переліку, затвердженого наказом Мінрозвитку), громади продовжують функціонувати й забезпечувати населення базовими послугами (освітні, медичні, адміністративні), а органи місцевого самоврядування та військові адміністрації зберігають управлінську спроможність. Це свідчить про збереження керованості управління на цих територіях. 
• Інтенсивність обстрілів залежить від близькості до лінії фронту, тож найвищої інтенсивності обстрілів зазнають прифронтові Херсонська (3861), Нікопольська (1220) і Краматорська (155) громади. На жаль, саме в цих громадах загинуло найбільше мирних жителів. У Херсонській громаді у серпні-жовтні 2025 року загинуло 45 мешканців, у Нікопольській у липні-вересні 2025 року — 11, у Краматорській — 7.
• У деокупованих та прифронтових громадах фіксується скорочення кількості мешканців — відтік становить 50–75% від довоєнної кількості. Зокрема, у Херсонській громаді залишилося близько 23–25% мешканців, у Краматорській — менш як 70%, у Великописарівській — 31%, у Первомайській — 44%, а в Ізюмській та Нікопольській — близько половини.
• У 8 громадах частково зруйновані виборчі дільниці, найбільше — у зоні бойових дій і на деокупованих територіях. У Нікопольській, Ізюмській, Великописарівській та Первомайській громадах понад приміщень ДВК 50% зруйновано або пошкоджено. Окремі громади не мають можливості оцінити стан виборчої інфраструктури через бойові дії, ще кілька — не мають альтернативних приміщень для заміни всіх або частини непридатних виборчих дільниць. 
• Робота Державного реєстру виборців у частині взаємодії з виборцями відновлена не у всіх громадах. Так, всі 3 відділи ведення ДРВ в Херсонській громаді через бойові дії не працюють. Періодичного поновлення персональних даних виборців зовсім не відбувається в Херсонській громаді, а в Краматорській відбувається лише частково — Краматорський міський суд та Управління праці й соціального захисту населення Краматорської міської ради не подають відомості для внесення в систему ДРВ. Не мають проблем з кадровим і матеріальним ресурсом відділи ведення ДРВ у 3 з 11 громад: Сновській, Олевській та Південнівській.
• У 7 з 11 громад поліція прибуває на місце правопорушення або події в межах рекомендованих норм мирного часу (7–10 хв — у місті, 20–40 хв — у сільській місцевості). Це Сновська, Олевська, Південнівська, Первомайська, Новомиколаївська, Кременчуцька, Ізюмська громади. Водночас у громадах, які регулярно зазнають інтенсивних обстрілів, час реагування може ставати довшим чи відтермінованим (Херсонська) або взагалі не фіксується (Краматорська та Великописарівська громади). 

• Укомплектованість підрозділів поліції, які працюють на території громад, коливається в межах орієнтовно 70-93%. Водночас, як правило, відділи поліції в громадах, які частіше потерпають від атак і більше потребують реагування на загрози, мають нижчі показники укомплектованості, ніж ті, які працюють у безпечніших умовах. Наприклад, укомплектованість поліції у Краматорській громаді становить 77,7%, Херсонській — 78%, Ізюмській — 85%. 
• Найбільші площі мінування мають Первомайська (9%) та Ізюмська (7%) громади. Окремі заміновані ділянки також зафіксовані у Новомиколаївській, Сновській, Олевській, Краматорській та Південнівській громадах. На території Кременчуцької громади мінування немає. 
• Підриви цивільних осіб на мінах зафіксовані у Херсонській та Ізюмській громадах. У цих громадах, а також у Нікопольській та Великописарівській ситуацію погіршує застосування FPV-дронів проти цивільних та регулярні обстріли.
• У більшості громад час доїзду швидкої медичної допомоги перебуває в межах норм мирного часу (близько 20 хв). Виняток — Великописарівська громада з показником у 49 хв. Рівень укомплектованості медичним персоналом здебільшого тримається в межах 70–85%, що дозволяє підтримувати базовий рівень медичних послуг.
• У 8 з 11 громад час доїзду ДСНС відповідає нормі мирного часу (до 25 хв) (Сновська, Олевська, Південнівська, Первомайська, Кременчуцька, Ізюмська, Херсонська та Краматорська громади). Однак на окремих територіях, що розташовані в зоні бойових дій, час прибуття залежить від поточної безпекової ситуації та може суттєво коливатися. Наприклад, саме така ситуація у Великописарівській громаді. Дані про Нікопольську та Новомиколаївську громади відсутні, що не дозволяє оцінити оперативність роботи підрозділів ДСНС.
• Жодна з 11 громад не залишилася без доступу до правосуддя: суди продовжують роботу та вживають всіх можливих заходів для забезпечення права громадян на судовий захист. Повітряні тривоги є системною перешкодою в роботі судів: 10 із 12 досліджених судів переривають засідання, ще 2 — діють за погодженням сторін. Правосуддя у Нікопольській та Херсонській громадах відбувається в умовах регулярних інтенсивних обстрілів. У 3 громадах (Краматорськ, Ізюм, Велика Писарівка) територіальну підсудність передано до судів з інших областей, що погіршило доступність правосуддя для мешканців.

Блок 1. Передумови для проходження аудиту

Усі 11 громад, де відбувався аудит безпеки, перебувають під контролем української влади. Однак із них територія лише однієї громади — Олевської міської, що на півночі Житомирщини, — протягом періоду моніторингу (липень-вересень 2025 року) не зазнавала обстрілів російськими військами. Інші громади зазнають атак із застосуванням різних видів озброєння, зокрема балістичних ракет, артилерії та безпілотників. Найбільше страждають Херсон, який протягом серпня-жовтня зазнав близько 4 тисяч обстрілів, і Нікополь, де протягом липня-вересня зафіксовано більше тисячі обстрілів. Також у цих громадах найбільша кількість жертв серед цивільного населення. Ситуацію погіршує те, що російські військові свідомо використовують дрони для вбивства цивільного населення. 

В Україні діє правовий режим воєнного стану, який, відповідно до законодавства, унеможливлює проведення як у цілому в країні, так і на території окремих громад. З огляду це, жодна з 11 громад не відповідає базовим передумовам для проходження аудиту. Організація виборів у громадах наразі не є можливою.

 

Індикатор 1. Чи скасовано правовий режим воєнного стану або інший спеціальний режим, що забороняє проведення виборів на території громади?

Пройшли аудит: 0 / Не пройшли аудит: 11

Станом на 1 грудня 2025 року правовий режим воєнного правового стану не скасовано, тому проведення національних і місцевих виборів неможливе.

З 24 лютого 2022 року в Україні діє правовий режим воєнного стану, введений указом Президента і затверджений парламентом. Оскільки наразі не відомо, коли завершиться війна, строк дії правового режиму воєнного стану періодично продовжують: спершу на 30 днів, а з травня 2022 року — на 90. На цей момент воєнний стан продовжено до 3 лютого 2026 року. Якщо до того часу не буде досягнуто мирної угоди, то воєнний стан буде продовжено. 

Індикатор 2. Чи перебуває громада під контролем української влади?

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

Всі 11 громад перебувають під контролем української влади, однак за умови скасування режиму воєнного стану вибори можуть бути проведені лише у Південнівській громаді (Одеська область), яка відповідає іншим індикаторам. 

Індикатор 3. Чи мали місце будь-які обстріли (ракети, ударні дрони, артилерія тощо) території громади за останні три місяці?

Пройшли аудит: 1 / Не пройшли аудит: 10

Протягом липня-вересня 2025 року російські війська обстрілювали територію всіх досліджуваних громад, крім Олевської. Атаки відбуваються із застосуванням різних видів озброєння, зокрема балістичних ракет, артилерії та безпілотників. 

Найбільше страждають Херсонська й Нікопольська міські громади, які від ворожих позицій відділяє лише річка Дніпро. За даними Херсонської міської військової адміністрації, протягом серпня-жовтня 2025 року територія громади зазнала 3861 обстрілу. Натомість територія Нікопольської громади була обстріляна 1220 разів (дані за липень-вересень 2025 року). 

Інші громади зазнавали обстрілів значно рідше. Наприклад, у Краматорській громаді зафіксовано 155 обстрілів, Великописарівській — 72 (вересень-листопад 2025 року), Ізюмській — 42, Кременчуцькій та Південнівській — по 3.

Упродовж трьох місяців найбільше жертв серед цивільних зафіксовано в Херсонській та Нікопольській громадах. У першій загинуло 45 людей (ще 425 зазнали поранень), у другій — 11 (88 зазнало поранень). Значна частина смертей і поранень є наслідками дронових атак: російські військові свідомо влаштовують так звані “сафарі” (“полювання”) за допомогою FPV-дронів з метою вбивства випадкових цивільних.

Таблиця 1. Обстріли громад у липні-листопаді 2025 року

 

Блок 2. Безпека

Лише три громади пройшли аудит за блоком “Безпека” — Кременчуцька, Краматорська й Південнівська. Ці громади, хоч і стикаються зі значною кількістю викликів у сфері безпеки, демонструють достатній рівень готовності та спроможності їм протистояти. 

Найгірші показники — у Великописарівській та Херсонській громадах, де ситуація у сфері безпеки є критичною.

• Найпоширенішим викликом є недостатня кількість і обладнаність захисних споруд у межах 500 м від приміщення ДВК. Так, у 5 громадах (Великописарівській, Ізюмській, Олевській, Первомайській та Сновській) менш ніж 50% будівель, де розміщені ДВК, мають укриття. 

• Ще однією поширеною проблемою є наявність централізованих систем оповіщення. Лише 3 громади — Краматорська, Нікополька та Кременчуцька, мають системи оповіщення, які повністю охоплюють мешканців громади, а у Великописарівській, Новомиколаївській, Олевській та Сновській громадах системою оповіщення охоплено менш як 70% мешканців.

• Повністю безпечною є територія лише Кременчуцької громади, натомість на території решти досліджуваних громад є ризики забруднення вибухонебезпечними предметами.
• 8 громад не мають повністю безпечної дорожньої інфраструктури. Пересування по дорогах на цих територіях супроводжується підвищеними ризиками.
• У переважній більшості досліджуваних громад Національна поліція та ДСНС не лише працюють, укомплектовані та належно приймають виклики на гарячі лінії, а й виконують нормативи щодо прибуття на місце події згідно з нормами мирного часу.
• Протягом періоду дослідження в жодній із громад не було зафіксовано випадків погроз, нападів на громадських та політичних діячів, посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування.
• Інциденти з підривами цивільних протягом періоду дослідження зафіксовані лише у 2 з 11 досліджуваних громадах — Херсонській та Ізюмській. 

Індикатор 4. Статус небезпеки щодо забруднення території громади вибухонебезпечними предметами 

Пройшли аудит: 9 / Не пройшли аудит: 2

Повністю безпечною є територія лише Кременчуцької громади, натомість на території решти досліджуваних громад є ризики забруднення вибухонебезпечними предметами (ВНП). 

Найкритичніша ситуація — у Херсонській громаді, де близько 56% деокупованих територій залишаються необстеженими, тому вважаються ймовірно забрудненими ВНП. Громада регулярно страждає від російських обстрілів, окремі населені пункти підпадають під обовʼязкову евакуацію населення.

Натомість в Ізюмській громаді імовірно забруднено або забруднено вибухонебезпечними предметами близько 7% (2951 га) території, у Первомайській — 9% (3560 га), у Краматорській — лише 0,53% (218 га).

В окремих громадах небезпечними можуть бути території, наближені до кордону з РФ/Білоруссю або ж зони бойових дій. Зокрема, у Сновській громаді таких населених пунктів щонайменше 6, у Новомиколаївській — 2. У Південнівській громаді потенційно небезпечними є прибережні ділянки, а в Олевській — прикордоння з Білоруссю.

Обстеження Великописарівської громади не проводилося через її розташування у 20-кілометровій прикордонній зоні та дію нормативних обмежень. Схожа ситуація і в Нікопольській громаді, де обстеження не проводили, але, за інформацією поліції, на території громади мешканці знаходять нездетоновані дрони, безпілотники, нерозірвані снаряди, уламки ворожого озброєння тощо.

Індикатор 5. Безпечна дорожня інфраструктура

Пройшли аудит: 9 / Не пройшли аудит: 2

8 громад не мають повністю безпечної дорожньої інфраструктури, а пересування супроводжується підвищеними ризиками. У трьох громадах, розташованих у 20-кілометровій прикордонній зоні, неможливо підтвердити безпечні маршрути через заборону на проведення нетехнічного обстеження і гуманітарного розмінування. У трьох громадах небезпека пересування насамперед пов’язана не з мінуванням, а з активним застосуванням FPV-дронів і регулярними обстрілами.

Безпечний доїзд до всіх населених пунктів:

• Кременчуцька громада;
• Новомиколаївська громада;
• Олевська громада.

Безпечний доїзд до більшості населених пунктів/незначні обмеження:

• Первомайська громада;
• Південнівська громада;
• Сновська громада.

Небезпечний доїзд або безпечний доїзд лише до окремих населених пунктів:

• Великописарівська громада;
• Ізюмська громада;
• Краматорська громада;
• Нікопольська громада;
• Херсонська громада.

Таблиця 2. Безпечний доїзд до громад

 

Індикатор 6. Робота Національної поліції

Пройшли аудит: 10 / Не пройшли аудит: 1

Попри війну, у більшості громад поліція вчасно прибуває на місце правопорушення або події. У 7 з 11 громад доїзд відбувається в межах рекомендованих норм мирного часу (7–10 хв у місті, 20–40 хв у сільській місцевості). Це Сновська, Олевська, Південнівська, Первомайська, Новомиколаївська, Кременчуцька, Ізюмська громади.

У громадах, що регулярно зазнають інтенсивних обстрілів, час реагування може ставати довшим (Херсонська) або взагалі не фіксується (Краматорська і Великописарівська громади) через високий рівень загроз. Дані про Нікопольську громаду відсутні. 

У разі наявності реальної загрози життю і здоров’ю поліцейських, спровокованої воєнними діями ворога, у деяких громадах допускається відтермінування виїзду наряду до моменту покращення безпекової ситуації.

Укомплектованість підрозділів поліції, які працюють на території громад, коливається в межах орієнтовно 70–93%. Водночас між інтенсивністю обстрілів і рівнем укомплектованості підрозділів немає прямої залежності. Окремі відділи поліції в громадах, які значно більше потерпають від атак, мають вищі показники укомплектованості, ніж ті, які працюють у безпечніших умовах. Наприклад, Херсонське районне управління поліції укомплектоване на 78,2%, а Корюківське, що обслуговує Сновську міську громаду, — на 70,6%. 

Телефони екстреної служби “102” функціонують у всіх громадах, але в Херсонській громаді виклики переадресовуються до ГУНП в Тернопільській області.

Індикатор 7. Реагування на надзвичайні ситуації 

Пройшли аудит: 8 / Не пройшли аудит: 3

У 8 з 11 досліджуваних громад час доїзду ДСНС відповідає нормі (до 25 хв): Сновська, Олевська, Південнівська, Первомайська, Кременчуцька, Ізюмська, Херсонська та Краматорська громади. Однак на окремих територіях, що розташовані в зоні бойових дій, час прибуття залежить від поточної безпекової ситуації та може суттєво коливатися. Наприклад, така ситуація у Великописарівській громаді. 

Гаряча лінія “101/112” функціонує на території всіх досліджуваних громад, але, наприклад, у Великописарівській громаді прийом звернень за номером “101” ускладнений через проблеми зі зв'язком 

Уповноважені органи також повідомляють про достатню кількість особового складу для оперативного реагування на надзвичайні ситуації. Дані про Нікопольську та Новомиколаївську громади відсутні, що не дозволяє оцінити оперативність роботи місцевих підрозділів ДСНС.

Індикатор 8. Наявність і стан системи екстреного оповіщення (“повітряна тривога”)

Пройшли аудит: 7 / Не пройшли аудит: 4

У більшості громад є проблеми з централізованим оповіщенням. Лише 3 громади — Краматорська, Нікопольська та Кременчуцька — мають системи оповіщення, які повністю охоплюють мешканців громади. 

У 4 громадах система повітряної тривоги покриває 70% мешканців, у 3 громадах — менш як 70%. Зокрема, у Херсонській громаді оповіщення охоплює 30% територій населених пунктів.

У Південнівській міській громаді бракує коштів на запровадження централізованої системи оповіщення. В Краматорській громаді наявна потреба в модернізації наявних систем (покращення аварійного зв’язку). 

На території Великописарівської громади МАСЦО відсутня, адже обладнання було знищене внаслідок ворожих обстрілів у лютому 2024 року. В Ізюмській громаді створення МАСЦО заплановане до грудня 2026 року, а в Новомиколаївській громаді у 2025 році затверджено проєкт будівництва МАСЦО.

Сільські населені пункти гірше забезпечені системами оповіщення. Для забезпечення інформування громади часто використовуються альтернативні методи, наприклад, транспортні засоби з гучномовцями, додаток “Повітряна тривога”, SMS-повідомлення про повітряну тривогу тощо. 

У Сновській (3 сирени) та Олевській громадах система оповіщення охоплює тільки центральний населений пункт.

Індикатор 9. Наявність і обладнаність системи захисних споруд

Пройшли аудит: 6 / Не пройшли аудит: 5

Одним із найгостріших викликів у досліджуваних громадах є наявність та обладнаність системи захисних споруд як для безпеки мешканців загалом, так і потенційного захисту виборців та членів виборчих комісій під час виборів. Наразі у жодній із досліджуваних громад приміщення ДВК не забезпечені на 100% укриттями в радіусі 500 метрів.

Так, кількість укриттів біля ДВК критично низька у таких прикордонних громадах — Великописарівській (27%), Сновській (29%), Олевській (42%), а також у деокупованих — Первомайській (41%) та Ізюмській (46%).

Найкращі показники у цьому контексті в Південнівській (91%), Нікопольській (89%) та Кременчуцькій (83%) громадах. 

Загалом у сільській місцевості ситуація з укриттями значно гірша, ніж у міській — подекуди укриттів немає у радіусі 5–10 км. У цьому контексті громади з великою кількістю сільських населених пунктів (наприклад Великописарівська, Сновська, Олевська) можуть стикнутися з додатковими викликами, повʼязаними з організацією укриттів, навіть у мирний час.

Також у досліджуваних громадах відрізняється ситуація з місткістю захисних споруд. Зокрема, частина громад таку інформацію не відстежує. За отриманими ОПОРОЮ даними, ці показники можуть коливатись від 30% від кількості мешканців у Кременчуцькій громаді до 98% у Великописарівській. Примітно, що навіть у прифронтових громадах ці показники досить високі: у Херсонській громаді — 88%, у Краматорській — 79%.

Відзначимо, що у Краматорській громаді з початку повномасштабного вторгнення дані про точне місце розташування захисних споруд вилучено з загального доступу. Мешканці громади можуть дізнатися про розташування споруд у місцевих органів влади і знайти їх за встановленими вказівниками. 

Таблиця 3. Забезпеченість ДВК укриттями на відстані до 500 м

Індикатор 10. Рівень суспільних загроз

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

Протягом періоду дослідження в усіх досліджуваних громадах не було зафіксовано офіційно чи в публічному просторі випадків погроз, нападів на громадських і політичних діячів, посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування.

Індикатор 11. Інциденти, пов'язані з мінною небезпекою за останні 3 місяці, що призвели до загибелі й травм серед цивільних.

Пройшли аудит: 10 / Не пройшла аудит: 1

Інциденти з підривами цивільних протягом періоду дослідження зафіксовані лише у 2 досліджуваних громадах — Херсонській та Ізюмській. 

Найбільш небезпечною є ситуація у Херсонській громаді: за останні 3 місяці тут сталося 5 підривів. Зокрема, 22 вересня 2025 року на міні “Пелюстка”, яку росіяни цілеспрямовано попередньо скинули з дрона, підірвався головний інженер “Суспільне Херсон” Вадим Хоменко. 

В Ізюмській громаді за аналогічний період зафіксовано 1 випадок.

В решті досліджуваних громад випадків підриву цивільного населення не було.

 

Блок 3. Соціально-економічна ситуація 

Проведені аудити безпеки свідчать про нормалізацію соціально-економічної ситуації у громадах. З 11 громад 4 проходять аудит за цим напрямком — Первомайська, Олевська, Південнівська, Новомиколаївська. Навіть у зоні бойових дій (20 км до лінії бойового зіткнення), попри складну безпекову ситуацію, громади продовжують функціонувати та забезпечувати населення базовими послугами (освітні, медичні, адміністративні послуги). 

Критичними для функціонування громад є забезпечення електропостачання та робота шкіл. Стан енергопостачання значно погіршився у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак. Лише 4 громади уникли тривалих блекаутів (відключень електроенергії тривалістю понад 12 годин). Водночас критичним є становище у Херсонській (територія громади віднесена до переліку критично важливих об’єктів) і Великописарівській (7 населених пунктів постійно не забезпечені електроенергією) громадах. Що стосується шкіл, то у 5 громадах (зокрема в. Херсонській і Краматорській) вони працюють тільки дистанційно. Одним із ключових бар'єрів для відновлення очного навчання є відсутність укриттів у школах.

У 7 з 11 громад зберігається стабільний доступ до мобільного зв'язку, інтернету, екстрена медична допомога прибуває на місце згідно з нормативами. Водночас у Великописарівській громаді Сумської області середній час прибуття швидкої перевищує встановлений норматив на 29 хвилин.

В усіх громадах функціонують відділення державних та приватних поштових операторів, але в частині регіонів їх робота обмежена через безпекову ситуацію. Всі 11 громад мають доступ до українського радіо та телебачення.

В більшості громад (7 з 11) державні та приватні банки функціонують, можна скористатися всіма базовими банківськими послугами. З 11 проаналізованих громад лише в одній — Олевській — немає дефіциту кадрів. В 10 з 11 громад Управління Державної казначейської служби функціонують та виконують свої повноваження в повному обсязі. В Херсоні місцеве управління Держказначейства функціонує дистанційно, у виплатах є заборгованість. 

Лише в одній громаді — Великописарівській — повністю відсутній громадський транспорт і приміське сполучення. В тилових громадах — Південнівській і Кременчуцькій — транспорт функціонує на довоєнному рівні чи навіть краще, ніж до початку повномасштабного вторгнення. А в частині громад, особливо прифронтових (Нікопольська, Краматорська, Херсонська), робота міського й міжміського транспорту пов’язана з постійними російськими обстрілами та небезпекою руху по ключових дорогах.

Індикатор 12. Функціонування магазинів та наявність товарів

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

У 10 з 11 громад стабільно працюють продуктові магазини, немає дефіциту харчових продуктів і товарів першої потреби. Водночас у населених пунктах Великописарівської селищної громади Сумської області наявні проблеми з доступом до магазинів та асортиментом товарів у них внаслідок високої вразливості логістики та дефіцит торгівельної інфраструктури.

Індикатор 13. Охоплення мобільним зв'язком

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

У 7 з 11 громад стабільно працює мобільний зв’язок від кількох операторів. У Великописарівській громаді зв'язок від двох операторів (“Vodafone” та “Київстар”) є лише в одному селі (Тарасівка), а у 8 із 23 населених пунктів громади працює лише один оператор. Відсутній зв’язок у 14 населених пунктах Сновської громади. 

В Ізюмській громаді зв’язок працює у місті Ізюм і кількох великих селах. На центральних вулицях більшості сіл доступна хоча б одна мережа, але на периферії часто немає стабільного покриття.

В Нікопольській міській громаді доступний мобільний зв'язок трьох операторів, однак його якість низька. 

Індикатор 14. Доступ до інтернету 

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

У 7 з 11 громад стабільно працює доступ до провідного інтернету або його альтернативи в якості 4G. 

15 населених пунктів Великописарівської громади мають оптичний інтернет або інтернет 4G, що охоплює центр громади (Велика Писарівка) й окремі села. 

Частина Сновської громади забезпечена доступом до інтернету, а міська рада навіть має доступ до широкосмугового Інтернету Starlink. 

В місті Ізюм наявний PON (Passive Optical Network) — оператор високошвидкісного інтернету, який працює під час блекаутів; утім, не вся громада має доступ до інтернету. 

У Первомайській громаді покриття інтернетом охоплює близько 75% території (“Київстар”, “Укрнет”, “HomeNet”). Starlink наявний, але не підключений через відсутність коштів на оплату послуг.

Індикатор 15. Робота екстреної медичної допомоги 

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

У всіх громадах функціонує гаряча лінія “103”/”112”. У 7 з 11 громад дотримується норматив прибуття бригад екстреної медичної допомоги — 20 хв для екстрених викликів. 

У Великописарівській громаді середній час прибуття бригади становить 49 хвилин, що перевищує встановлений норматив на 29 хвилин. До того ж виїзди в деякі населені пункти заборонені через безпекові ризики.

У Первомайській громаді середній час прибуття екстреної медичної допомоги становить від 20 до 30 хвилин, залежно від сезону, епідеміологічного навантаження і стану дорожнього покриття. 

У Херсонській громаді середній термін доїзду становить 8 хвилин 57 секунд. Однак виїзд бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги відбувається з урахуванням поточної безпекової ситуації. 

Час доїзду швидкої у Сновській та Ізюмській громадах встановити не вдалося. 

Індикатор 16. Електропостачання

Пройшли аудит: 5 / Не пройшли аудит: 6

Внаслідок російських ударів по енергетичній системі України у жовтні-листопаді 2025 року по всій країні застосовують графіки погодинних відключень. Разом з тим, в окремих громадах спостерігалися блекаути (відключення електроенергії тривалістю понад 12 годин). 

Лише у 4 з 11 громад протягом останніх трьох місяців не було блекаутів  — це Південнівська, Олевська, Первомайська, Новомиколаївська громади. 

Зафіксовані блекаути у Сновській, Ізюмській та Нікопольській громадах. Протягом жовтня 2025 року двічі фіксувалися відключення електропостачання тривалістю понад 12 годин у Краматорській громаді.

Вночі з 7 на 8 листопада РФ завдала комбінованого удару по Кременчуцькій громаді, який завдав суттєвих пошкоджень енергетичній інфраструктурі. Значна частина громади зазнала блекауту.

У двох громадах — Херсонській і Великописарівській — ситуація з електропостачанням є критичною. У Херсонській громаді електропостачання нестабільне, а територія громади віднесена до переліку критично важливих об’єктів, яким повинно бути забезпечено пріоритетне електропостачання відповідно до встановленого мінімального навантаження (розташована в 20-кілометровій зоні вздовж територій проведення активних бойових дій). 

У Великописарівській громаді постійно не забезпечені електроенергією 7 населених пунктів (с. Попівка, с. Дмитрівка, с. Братениця, с. Шевченкове, с. Пономаренки, с. Олександрівка, с. Лукашівка).

Індикатор 17. Належне функціонування закладів середньої освіти

Пройшли аудит: 7 / Не пройшли аудит: 4

У всіх громадах заклади середньої освіти функціонують нестабільно. Наявні проблеми з обладнанням шкіл укриттями, оскільки не всі вони мають власні об’єкти цивільного захисту. 

У 5 громадах школи працюють винятково в дистанційному форматі. Наприклад, у Херсонській громаді освітній процес відбувається онлайн у 45 школах. На території Краматорської громади 18 шкіл працюють в онлайн-форматі, а 1 релокований заклад середньої освіти працює в офлайн-форматі. В Ізюмській громаді 5 ліцеїв працюють дистанційно, а 1 заклад (Левківська гімназія) перебуває на простої. У Нікопольській громаді навчання відбувається онлайн. З 26 шкіл 21 обладнана найпростішими укриттями, з 28 дитячих садочків найпростіші укриття є у 18 закладах. 

У Великописарівській громаді 2 заклади загальної середньої освіти з 3 філіями зазнали значних пошкоджень і руйнувань та працюють лише онлайн (через перебування громади в зоні активних бойових дій). Хоча 60% об'єктів мають укриття, лише 1 з них визнано придатним, а 2 інші є обмежено придатними.

В інших 6 громадах школи поєднують офлайн-навчання з дистанційною формою. Наприклад, у Сновській громаді 3 школи працюють в онлайн-режимі, 8 — у змішаному. При цьому 8 шкіл громади обладнані укриттями відповідно до рекомендацій ДСНС. 

У Кременчуцькій громаді у змішаному форматі працюють 18 шкіл, в очному — 12, в дистанційному — 1 (вечірня школа). 28 закладів укомплектовані обладнанням в укриттях, решта використовують укриття на умовах спільного користування.

У Первомайській громаді в змішаному форматі працюють 2 школи, в онлайн-форматі — 3. 2 заклади мають укриття або воно розташоване поруч. Внаслідок російської агресії знищено 2 навчальні заклади, пошкоджено 5. 

В Південнівській громаді 5 закладів працюють у звичайному (очному) форматі, 1 — у змішаному. Всі школи обладнані укриттями відповідно до рекомендацій ДСНС: 4 заклади мають власні укриття, 2 — укриття поблизу.

В Олевській громаді 10 шкіл проводять заняття за змішаною формою навчання, 22 — працюють офлайн. Всі навчальні заклади мають укриття. 

У Новомиколаївській громаді 4 школи працюють у змішаному форматі, одна перейшла на дистанційне навчання. 

Індикатор 18. Робота ЦНАП та ДРАЦС 

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

В усіх громадах адміністративні послуги надаються офлайн. Однак робота ЦНАП і ДРАЦС ускладнена через повітряні тривоги, коли установи переривають свою діяльність. Лише у Нікопольській громаді адміністративні послуги надаються постійно.

У Великописарівській громаді ЦНАП функціонує, але не надає низки послуг, таких як реєстрація нерухомого майна, бізнесу та паспортні послуги. 

Індикатор 19. Робота відділень поштових операторів

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

В усіх 11 громадах функціонують поштові оператори. Однак у 9 громадах (усіх, крім Краматорської й Олевської) поштові оператори (зокрема “Укрпошта” і “Нова пошта”) мають нестабільний графік роботи через повітряну тривогу. В Олевській громаді, за даними місцевих мешканців, поштові відділення не припиняють роботи під час повітряних тривог. В Краматорській громаді через велику кількість тривог поштові оператори також не зупиняють своєї роботи.

Індикатор 20. Доступ до українського телебачення та радіо

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

Всі 11 громад мають доступ до українських телеканалів (щонайменше “Суспільне”) та радіостанцій (щонайменше “Українське радіо”). Втім, у Великописарівській громаді доступ до радіо й телемовлення не забезпечений на території мінімум 90% населених пунктів громади, а саме цей показник є необхідною умовою для отримання максимальної оцінки. 

Індикатор 21. Функціонування державних та/або приватних банків, робота банкоматів

Пройшли аудит: 10 / Не пройшли аудит: 1

У Великописарівській громаді державні та приватні банки не функціонують, немає банкоматів, громадяни не мають повноцінного доступу до отримання фінансових послуг. 

У більшості громад (7 з 11) державні та приватні банки функціонують: можна скористатися всіма базовими банківськими послугами: поповнення рахунку, сплата платежів, консультація співробітників, можна користуватися онлайн-банкінгом, у банкоматах достатньо готівки, черг немає.

Робота державних і приватних банківських відділень суттєво обмежена в трьох громадах:  Нікопольській, Первомайській та Херсонській. В Нікополі це пов'язано з частими повітряними тривогами, також є черги до банківських відділень, а під час одного з обстрілів у черзі в банк постраждала жінка. Через нестабільний мобільний зв’язок у громаді є проблеми з доступом до мобільного банкінгу.

В Первомайській громаді відсутні стаціонарні банківські відділення. Мобільне відділення “Ощадбанку” періодично працює біля адмінбудівлі селищної ради або пошти. Найближчі банківські відділення розташовані в місті Миколаїв — за 25 км від Первомайської громади.

Робота банківських відділень у Херсонській громаді була призупинена під час російської окупації в березні-жовтні 2022 року, однак відразу після деокупації в листопаді “ПриватБанк” та “Ощадбанк” відновили роботу своїх відділень. Наразі робота банків у Херсоні суттєво обмежена через безпекові виклики та повітряні тривоги. Тимчасово зачинені відділення “Кристалбанку” та “Бізбанку”.

Індикатор 22. Робота закладів охорони здоровʼя

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

З 11 проаналізованих громад лише в одній громаді — Олевській — робота закладів охорони здоров’я оцінена максимально: порівняно з довоєнним рівнем, тут не змінилася кількість закладів та немає дефіциту кадрів. В інших 10 громадах медичні послуги доступні, але в різні способи обмежене, а забезпеченість кадрами становить менш як 90%.

У Первомайській громаді з початком повномасштабної війни у зв’язку з пошкодженнями перестали функціонувати пункти здоров’я в селах Квітневе, Благодатне, Засілля, Новоселівка. Втім, продовжують функціонувати сімейні лікарі в Первомайському, Білозірці, Новомиколаївці та пункти здоров’я в селах Киселівка і Партизанське. Укомплектованість медзакладів персоналом становить 75%.

У Кременчуцькій громаді з 2022 до жовтня 2025 року було реорганізовано 4 медичні заклади, а укомплектованість лікарями становить 76%. У Великописарівській громаді було знищено 1 амбулаторію й пошкоджено 2, зруйновано 6 пунктів здоров’я й адміністративний корпус, однак медичні послуги надають реорганізовані заклади охорони здоров’я. Також у громаді наявний дефіцит кадрів: укомплектованість лікарями становить 60%, а середнім медичним персоналом — 70%. В Ізюмській громаді вдвічі скоротилася кількість закладів охорони здоров’я: з 4 закладів наразі функціонують лише 2. Один заклад припинив роботу, а ще один — був релокований в іншу громаду. 

Суттєво скоротилася кількість закладів охорони здоров’я у прифронтовому Краматорську: з 7 медичних закладів, які функціонували в місті до повномасштабного вторгнення, наразі продовжують роботу лише 2 — КНП “Центр первинної медичної допомоги №1” (який надає первинну медичну допомогу всім мешканцям громади через мережу амбулаторій) і Комунальне некомерційне підприємство “Міська лікарня №2” (яка сконцентрувала у своєму складі всі спеціалізовані медичні послуги). Серйозною проблемою для Краматорська є забезпеченість медичним персоналом: кількість лікарів становить 40% від штатної кількості, а середнього медичного персоналу — 56%.

Схожі проблеми фіксуються і в Херсоні. До повномасштабного вторгнення в громаді діяло 32 заклади охорони здоров’я, а станом на жовтень 2025 року 30 із них (94%) зазнали пошкоджень різного типу в результаті російських обстрілів. Окрім того, у громаді було завершено процес реорганізації в 4 закладах охорони здоров’я і триває процес оптимізації й реорганізації 6 закладів – здебільшого йдеться про юридичне об’єднання закладів. Суттєво зменшилася й кількість медичних працівників: у місті працює приблизно 37% медичного персоналу від показника початку 2022 року, але через реорганізацію закладів, за даними Департаменту здоров’я Херсонської обласної державної адміністрації, рівень укомплектованості становить орієнтовно 80%. Існує дефіцит вузькопрофільних спеціалістів, зокрема хірургічного профілю.

В Новомиколаївській громаді за час повномасштабного вторгнення кількість закладів охорони здоров’я не зменшилася, заклади не були реорганізовані й не постраждали від російських обстрілів. Однак існує дефіцит медичних працівників, особливо вузькопрофільних спеціалістів, а забезпеченість працівниками загальної ланки становить 88%. Схожа ситуація і в Нікопольській громаді, де кількість закладів охорони не змінювалася: в місті діє 13 амбулаторій, але існує проблема неповної укомплектованості кадрами. Втім, у 2025 році був проведений ремонт та закупівля нового обладнання для міської лікарні № 4.

У Сновській та Південнівській громадах кількість закладів охорони здоров’я не змінилась порівняно з довоєнним періодом, але існує дефіцит кадрів. Так, у Сновській громаді укомплектованість закладів охорони здоров'я лікарями становить 71%, а середнім медичним персоналом — 100%. У Південнівській громаді відсоток укомплектованості медичними працівниками в цілому по громаді становить 87%, існують окремі вакантні посади в обох закладах охорони здоров’я. 

Індикатор 23. Безперебійна робота Державного казначейства

Пройшли аудит: 10 / Не пройшли аудит: 1

В 10 з 11 громад Управління Державної казначейської служби України функціонують і виконують в повному обсязі свої повноваження. Станом на 1 жовтня 2025 року в громадах не було заборгованості з виплат заробітної плати та інших захищених статей бюджету.

Управління Державного Казначейства Херсонської громади у зв’язку із загрозою життю і здоров’ю працівників наразі не працює за юридичною адресою у місті Херсоні — робота ведеться онлайн та з інших регіонів. Станом на 1 жовтня 2025 року існувала заборгованість у виплаті заробітної плати установам бюджетної сфери, які фінансуються з бюджету Херсонської міської територіальної громади — йдеться про Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку “Оздоровчий табір ім. І. Голубця”, що у тимчасово окупованому Скадовську. 

Індикатор 24. Функціонування відділення Пенсійного фонду

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

В 9 з 11 громад відділення Пенсійного фонду функціонують на довоєнному рівні. У Великописарівській громаді відділення ПФУ не працює, мешканці звертаються до сервісних центрів в інших містах (Охтирка, Тростянець) або користуються онлайн-послугами. В Херсонській громаді працює сервісний центр Пенсійного фонду, але його робота обмежена частими повітряними тривогами та безпековими загрозами. 

Індикатор 25. Робота громадського транспорту

Пройшли аудит: 10 / Не пройшли аудит: 1

Лише в одній громаді — Великописарівській — повністю відсутній громадський транспорт та приміське сполучення. Втім, громадський транспорт не діяв у громаді й до повномасштабного вторгнення, а приміське сполучення, яке раніше обслуговували 2 перевізники, наразі скасовано.

Максимальну оцінку роботи громадського транспорту за визначеними критеріями отримали 5 з 11 громад. Однак кожна з них має свої особливості, продиктовані насамперед безпековими викликами. Так, у Південнівській та Кременчуцькій громадах кількість маршрутів громадського транспорту під час повномасштабного вторгнення збільшилася (в Південнівській громаді — з 1 до 4 маршрутів, а в Кременчуцькій — з 37 до 40 маршрутів, але з них наразі не функціонує 4).

Окремо варто відзначити специфічну ситуацію з громадським транспортом у прифронтових Краматорській та Нікопольській громадах. Обидві громади потерпають від щоденних обстрілів, але в період проведення аудиту в них продовжував повноцінну роботу громадський транспорт. В Нікополі з порівняно довоєнним часом не змінилася кількість міських маршрутів, а в Краматорську діє 20 міських маршрутів, які були ущільнені через дублювання окремих маршрутів. В період проведення аудиту робота міського транспорту в Краматорській громаді була оцінена на максимальному рівні, адже Краматорськ фактично є великим логістичним хабом Донецької області. В період проведення аудиту з Краматорської громади активно курсували потяги в різні регіони країни. Однак уже після проведення аудиту, 5 листопада, було оголошено що поїзди й електрички через небезпеку тимчасово не курсуватимуть на Донеччину, зокрема, до Слов'янська та Краматорська. Донецька ОВА організовує автобусні шатли між Краматорськом і Слов'янськом та тимчасовою кінцевою станцією. Також через активні бойові дії не відбувається руху автобусів за маршрутом Краматорськ — Дніпро через міста Покровськ та Добропілля. Крім того, доволі небезпечною через загрозу дронів є траса Слов'янськ — Харків, яка пролягає через місто Ізюм. Фактично єдиними відносно безпечними автошляхами до Краматорська є регіональні дороги Краматорськ — Барвінково — Лозова та Краматорськ — Олександрівка.

Робота міського та приміського транспорту обмежена і в Первомайській, Сновській, Ізюмській, Херсонській і Новомиколаївській громадах. Так, у Первомайській громаді міжміське сполучення на окремих ділянках небезпечне через мінну загрозу, а міське автобусне сполучення було відсутнє і до повномасштабного вторгнення. В Новомиколаївській громаді обмежено транспортне сполучення через безпекові виклики, але наявні міжміські маршрути. У Сновській громаді у зв’язку з відсутністю затверджених перевізників не курсує транспорт на приміських маршрутах, однак у громаді діє таксі на замовлення. З листопада 2024 року до серпня 2025 року в громаді працювала гуманітарна місія “Проліска”, яка здійснювала пасажирські перевезення в прилеглі громади. В Ізюмській громаді наразі діє 9 тимчасових автобусних маршрутів — на 8 менше, ніж на початку 2022 року.

В Херсонській громаді громадський транспорт продовжує роботу, але кількість маршрутів була зменшена як через постійні обстріли, так і через суттєве зменшення кількості населення в місті. Російські війська регулярно обстрілюють транспортну інфраструктуру в Херсоні, зокрема були знищені та пошкоджені тролейбуси й автобуси.

Блок 4. Демократичні процеси

Лише дві громади пройшли аудит за блоком “Демократичні процеси” — Кременчуцька та Південнівська. Ці громади демонструють достатній рівень спроможності та стійкості для відновлення демократичних процесів.

Для більшості громад ключовими бар’єрами стали:

• заборона на проведення мирних зібрань — у 5 громадах: Новомиколаївській, Херсонській, Великописарівській, Краматорській та Нікопольській;
• непридатність більшої частини виборчої інфраструктури — у 4 громадах: Нікопольській, Ізюмській, Великописарівській та Первомайській. В Херсонській громаді інформація про стан виборчих дільниць відсутня;
• обмежений потенціал набору членів ДВК через значне скорочення населення та онлайн-навчання — у 5 громадах: Херсонській, Ізюмській, Великописарівській, Краматорській та Нікопольській;
• низька політична активність — у 7 громадах: Великописарівській, Краматорській, Нікопольській, Ізюмській, Новомиколаївській, Олевській та Сновській. 

Стан демократичних процесів значною мірою залежить від географії війни: громади на лінії фронту й деокуповані мають найгірші показники.

Водночас навіть у цих складних умовах усі громади зберегли управлінську спроможність — органи місцевої влади або військові адміністрації забезпечують безперервність управління. Медіаландшафт залишається функціональним, а громадський сектор продовжує роботу, адаптуючи діяльність під потреби часу: від гуманітарного реагування у прифронтових громадах до ширшого кола сфер у більш безпечних.

Індикатор 26. Наявність і стан виборчої інфраструктури

Пройшли аудит: 6 / Не пройшли аудит: 5

Аналіз придатності приміщень дільничних виборчих комісій (ДВК) у 11 громадах демонструє значну нерівномірність їхнього стану. У чотирьох громадах — Кременчуцькій, Південнівській, Олевській та Новомиколаївській — усі ДВК придатні до використання, а раніше пошкоджені об’єкти були повністю відновлені. У Сновській громаді придатними залишаються 88% приміщень, тоді як 12% потребують заміни або ремонту.

Найскладніша ситуація спостерігається у громадах, що перебувають в зоні активних бойових дій або деокуповані. У Краматорській громаді 75% ДВК придатні, але чверть потребує відновлення. У чотирьох громадах частка придатних приміщень критично низька — від 25% до 43%. Це Нікопольська (43%), Ізюмська (40%), Великописарівська (30%) та Первомайська (25%) громади. Крім того, в цих громадах немає альтернативних місць для заміни непридатних виборчих дільниць.

В окремих випадках, зокрема у Великописарівській, Краматорській, Нікопольській громадах, навіть встановити перспективи заміни чи відновлення пошкоджених об’єктів неможливо. Нікопольська громада проводить часткове відновлення (встановлюють OSB-плити на вікна, банери і тенти — на дахи), але повне відновлення або експертиза зруйнованих приміщень можливі лише після завершення війни. По Херсонській міській громаді інформація відсутня через безпекові обмеження, що унеможливлює оцінку стану виборчої інфраструктури.

Нинішня ситуація демонструє значні ризики для організації виборів та потребує гнучких рішень з урахуванням безпекових умов.

Таблиця 4. Стан виборчих дільниць в громадах

 

Індикатор 27. Можливість проводити мирні зібрання

Пройшли аудит: 6 / Не пройшли аудит: 5

Проведення мирних зібрань є важливим елементом реалізації конституційних прав громадян і необхідною передумовою функціонування демократичних інститутів. Безперешкодне здійснення цього права також є додатковим індикатором покращення безпекової ситуації в громаді. В умовах правового режиму воєнного стану масові заходи підпадають під загальні обмеження, що прямо впливає на можливість їх проведення: саме тому 6 досліджуваних громад отримали 0,5 балів за цим індикатором, а 5 громад — 0 балів.

Водночас наявність воєнного стану не означає автоматичної повної заборони на проведення мирних зібрань. Характер обмежень залежать також від рішень органів військового управління в областях, які встановлюють порядок проведення (або обмеження) публічних заходів з огляду на поточні безпекові ризики. Практика таких рішень суттєво відрізняється між регіонами — передусім через різний рівень загроз, близькість до лінії фронту, інтенсивність обстрілів тощо.

Крім цього, обмеження можуть запроваджуватись і на рівні громад або районів — за рішенням військових адміністрацій, у випадках коли локальна безпекова ситуація потребує додаткових заходів обмеження. Найсуворіші обмеження зафіксовано у Новомиколаївській, Херсонській, Великописарівській, Краматорській та Нікопольській громадах. У цих випадках повна заборона масових заходів пов’язана близькістю до зони активних бойових дій або регулярними обстрілами. Особливо критичною залишається ситуація у Херсонській та Нікопольській громадах, де через дронові атаки та артилерійські обстріли будь-які масові зібрання несуть значний ризик для життя людей.

Більш помірні обмеження характерні для Сновської, Ізюмської, Кременчуцької, Південнівської, Первомайської та Олевської громад. У цих громадах масові заходи можливі за умов попереднього письмового погодження з військовими адміністраціями, а інколи — із залученням спеціальних узгоджувальних комісій. Обмеження мають передусім процедурний характер: встановлюються строки завчасного інформування (від 3 до 7 днів), визначаються відповідальні органи та окремі параметри безпеки. До прикладу в Кременчуцькій міській громаді за останні пів року громадські організації 8 раз зверталися до місцевої влади щодо дозволу провести публічні заходи.

Аналіз ситуації у 11 досліджених громадах показує, що можливість проводити мирні зібрання під час воєнного стану істотно залежить від безпекового контексту, рішень військових адміністрацій та місцевої практики погодження масових заходів. Жодна громада наразі не має можливості проведення публічних заходів у довоєнному форматі, а рівень обмежень варіюється від повної заборони до можливості проведення за умов додаткового погодження.

Індикатор 28. Належне функціонування Державного реєстру виборців

Пройшли аудит: 10 / Не пройшли аудит: 1

Після початку повномасштабного вторгнення з метою захисту персональних даних виборців ЦВК припинила функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи “Державний реєстр виборців”. Протягом 2023–2024 років, після посилення інформаційної інфраструктури Комісії, роботу Реєстру було відновлено, але лише в частині періодичної актуалізації (періодичного поновлення) бази даних Реєстру та обліку постійних виборчих дільниць. Повне відновлення функціонування AIKC Реєстру, зокрема роботи публічних електронних сервісів та публічного доступу, що забезпечує взаємодію виборців із Реєстром, станом на проведення аудитів не завершено. Тому всі громади за цим індикатором отримали по 0,5 бала, крім Херсонської міської громади (яка отримала 0).

На оцінку роботи Реєстру впливає й стан інституційної спроможності відділів ведення ДРВ, які обслуговують 11 досліджуваних громад. Передусім ідеться про їхню кадрову та матеріально-технічну спроможність. Найгірша ситуація зафіксована у Херсонській міській громаді — 3 відділи, що обслуговують громаду, через активні бойові дії не функціонують.

Ще 6 відділів мають кадровий дефіцит: це підрозділи, які забезпечують оновлення даних щодо Краматорської, Нікопольської, Кременчуцької міських і Первомайської, Великописарівської і Новомиколаївської селищних громад. Найбільший брак персоналу — у відділі ведення ДРВ Краматорської міської ради, де заповнено лише 34% штатних посад (2 працівники з 6 необхідних).

Всі відділи забезпечені приміщеннями для роботи, але приміщення відділів ведення ДРВ Краматорської та Ізюмської міських рад не відповідають встановленим Комісією вимогам (постанова ЦВК від 20 грудня 2007 року №572). У Краматорську відділ не обладнаний дверима з кодовим замком. В Ізюмі проблем значно більше, що, ймовірно, пов’язано з окупацією громади у 2022 році. Зокрема, наявні такі недоліки:

• відсутня металева шафа для зберігання документів, програмно-апаратних засобів ідентифікації, носіїв ключової інформації, засобів криптографічного захисту інформації;
• приміщення не обладнано системою автоматичної пожежної сигналізації;
• приміщення не облаштовано охоронною системою сигналізації;
• у приміщенні не встановлено металеві решітки або захисні ролети на вікнах;
• приміщення не обладнано дверима з кодовим замком;
• активне мережеве обладнання і засоби криптографічного захисту інформації не розташовуються в окремій комутаційній шафі.

Індикатор 29. Оновлення даних Державного реєстру виборців

Пройшли аудит: 10 / Не пройшли аудит: 1

Періодичне поновлення персональних даних виборів відбувається за порядком, визначеним у ст. 22 Закону України “Про державний реєстр виборців”. Визначені державні органи й місцеві установи мають щомісяця до 5 числа надавати до відповідних відділів ДРВ відомості про зміну персональних даних виборців.

Дослідження показало, що періодичне поновлення бази даних Реєстру відбувається з дотриманням вимог закону для всіх громад, крім двох — Краматорської та Херсонської. За інформацією ЦВК, в Херсонській громаді не відбувається періодичного поновлення персональних даних, оскільки відділи ведення ДРВ не функціонують.

Натомість у Краматорській громаді періодична актуалізація відбувається частково: Краматорський міський суд та Управління праці й соціального захисту населення Краматорської міської ради не подають відомості для внесення відповідних змін до бази даних автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи “Державний реєстр виборців”. 

Індикатор 30. Діяльність політичних партій

Пройшли аудит: 4 / Не пройшли аудит: 7

Політична активність є одним із ключових маркерів стану демократичного життя в громадах. Активне політичне середовище — від проведення публічних заходів до функціонування приймалень та осередків — свідчить про наявність політичної конкуренції та передумов для відновлення виборчих процесів.

У межах аудиту ми оцінювали, чи займаються політичні партії публічною діяльністю в громаді: чи проводять заходи, працюють із виборцями, залучають припартійні організації та ініціативи; чи функціонують локальні партійні представництва (офіси, приймальні, осередки, локальні лідери); чи ведуть статутну діяльність, зокрема інформаційні кампанії, волонтерські або інші активності, що потребують ресурсів і присутності в громаді.

Політична активність у досліджених громадах залишається переважно низькою, що значною мірою зумовлено воєнним станом, обмеженнями на проведення масових заходів та загальним безпековим контекстом. У більшості громад партії не проводять системної публічної діяльності, не організовують заходів і не демонструють активної роботи осередків. Політична активність обмежується поодинокими ініціативами окремих депутатів або громадських організацій, пов’язаних із партіями.

Найнижчий рівень політичного життя характерний для громад, які перебувають у зоні бойових дій, — Великописарівської, Краматорської, Нікопольської, Ізюмської та Новомиколаївської. Тут масові заходи заборонені, звернення до органів влади від партій на проведення заходів відсутні, а осередки або не функціонують, або зосереджені суто на гуманітарній і волонтерській діяльності. 

Разом з цим, у Херсонській громаді політична активність переважно обмежується інформаційно-роз'яснювальною роботою щодо питань мінної небезпеки, державних програм та інформування про діяльність лідерів політичних сил. 

Не зафіксовано політичної активності і в громадах з кращою безпековою ситуацією — Сновській та Олевській. У Кременчуцькій, Південнівській та Первомайській політичне життя також залишається мінімальним. Хоча окремі депутати чи партійні представники реалізують соціальні та волонтерські ініціативи, публічна політична активність відбуваються нерегулярно й у малих масштабах.

Таким чином, політичне середовище в більшості громад перебуває у “замороженому” стані. Це є наслідком як об’єктивних умов війни, так і традиційно низької міжвиборчої активності партій у малих громадах.

Індикатор 31. Функціонування органів місцевої влади

Пройшли аудит: 10 / Не пройшли аудит: 1

Аналіз 11 досліджених громад свідчить, що, попри тривалу дію воєнного стану, близькість до лінії бойових дій та значні безпекові виклики, жодна з громад не втратила управлінської спроможності. У більшості громад управлінські повноваження здійснюють органи місцевого самоврядування, обрані у 2020 році. Водночас у деокупованих та прифронтових громадах — Херсонській, Ізюмській, Первомайській, Великописарівській і Краматорській — частину або всі функції місцевого самоврядування перебрали на себе військові адміністрації. Попри тимчасовість цих структур, їх запровадження забезпечує безперервність управління у складних безпекових умовах.

Усі громади прийняли бюджети на 2025 рік у належні строки до початку нового календарного року, що є важливим маркером інституційної стійкості. Бюджети затверджували як рішеннями рад, так і розпорядженнями військових адміністрацій.

Водночас кадрова ситуація в органах влади громад нерівномірна. Найвищий рівень укомплектованості (87–100%) спостерігається в Південнівській, Кременчуцькій, Первомайській, Олевській та Сновській громадах, що дозволяє їм повноцінно виконувати адміністративні функції. Помірний дефіцит кадрів (80–89%) характерний для Новомиколаївської, Ізюмської та Нікопольської громад. Натомість Херсонська, Великописарівська та Краматорська громади працюють у режимі суттєвої нестачі персоналу (60–65%), що, ймовірно, ускладнює операційні процеси та підвищує навантаження на працівників.

Індикатор 32. Функціонування місцевих медіа

Пройшли аудит: 11 / Не пройшли аудит: 0

Попри воєнний стан, безпекові загрози й обмеження для журналістів, більшість місцевих медіа в досліджених громадах зберегли свою функціональність. Частина редакцій зменшила періодичність випуску друкованих видань, оптимізувала штати або частково релокувалася, але загалом медіаландшафт адаптувався до умов війни й продовжує безперебійно висвітлювати події.

Зросла роль онлайн-видань, Telegram-каналів, блогерів і громадянської журналістики, які активно поширюють локальні новини та підсилюють доступ мешканців до інформації. У громадах, де й до війни працювало мало або взагалі не працювали місцеві медіа, цей доступ компенсують регіональні медіа й офіційні ресурси органів влади.

Дослідження показало, що найскладніша ситуація з медіа склалася в Ізюмській та Великописарівській громадах: там працює лише по одній редакції у релокованому або змішаному форматі. В Ізюмі було знищене місцеве радіо, а у Великописарівській — газета “Ворскла” продовжує виходити в надскладних умовах у зоні бойових дій.

Також важливо зазначити, що робота журналістів пов’язана з постійними ризиками й нерідко ускладнюється руйнуванням медійної інфраструктури. Показовою є ситуація в Херсонській громаді, де журналісти працюють під загрозою обстрілів і мінної небезпеки, а окремі працівники медіа вже зазнали поранень. 

Однак інформаційна стійкість у громадах залишається високою. Медіа продовжують виконувати свою функцію та підтримувати демократичні процеси навіть в умовах війни.

Індикатор 33. Можливість набору членів ДВК

Пройшли аудит: 6 / Не пройшли аудит: 5

Цей індикатор є важливим маркером соціально-демографічного стану громад і дозволяє оцінити їхню спроможність забезпечити формування дільничних виборчих комісій. Оцінка потенціалу набору членів ДВК базується на опосередкованих, але показових параметрах. До них належать формат навчання в закладах освіти, рівень кадрової укомплектованості освітніх, культурних і комунальних установ, а також динаміка кількості населення порівняно з довоєнними даними. Сукупний аналіз цих чинників дозволяє визначити, чи має громада достатній людський ресурс для організації виборчого процесу.

Громади з достатнім потенціалом. До цієї групи входять Новомиколаївська, Сновська, Кременчуцька, Південнівська та Олевська громади. Тут навчання відбувається офлайн або у змішаному форматі, а більшість закладів культури та комунальних установ зберегли від 80% до 100% довоєнного кадрового складу. Приміром, Кременчуцька й Південнівська громади демонструють високу кадрову укомплектованість (90–99% фахівців у різних сферах). Новомиколаївська та Сновська громади мають 88–94% довоєнного населення, натомість в Олевській громаді населення навіть дещо зросло — на 1,7%.

Первомайська громада дещо вирізняється в цій групі. Попри те, що її населення різко скоротилося (до 44%), збереження понад 60% працівників у ключових сферах та наявність змішаного навчання дозволяють громаді отримати середню оцінку.

Громади з низьким потенціалом. До цієї групи належать Херсонська, Ізюмська, Великописарівська, Краматорська й Нікопольська громади. Спільним фактором для них є те, що навчання школярів тут відбувається винятково онлайн. Цей факт автоматично знижує потенціал для набору членів ДВК, оскільки відображає наявні високі безпекові ризики. Найбільш критична ситуація — у Херсонській громаді, де залишилося менш як 25% від довоєнного населення, більшість — літні люди. В Ізюмській та Краматорській громадах проживає менш як 70% довоєнного населення, а навчання можливе лише онлайн.

Великописарівська громада має 31% населення від рівня 2022 року, а також критично низьку кадрову укомплектованість у сфері культури (менш як 45%). У Нікопольській громаді проживає орієнтовно 52% населення, а освітній процес повністю відбувається в онлайні.

Потенціал набору членів дільничних виборчих комісій є середнім або високим у тих громадах, де зберігається достатня кількість населення, навчання відбувається офлайн чи в змішаному форматі, а освітні, культурні й комунальні установи укомплектовані кадрами. Натомість громади з повністю онлайн-освітою, значними демографічними втратами та скороченням кадрового ресурсу демонструють критично низький потенціал формування ДВК, що може стати важливим викликом для організації повоєнних виборів.

Індикатор 34. Функціонування місцевих загальних судів у громаді

Пройшли аудит: 9 / Не пройшли аудит: 2

Аналіз стану правосуддя у громадах показує суттєву нерівномірність у спроможності судової системи забезпечувати доступ громадян до судового захисту. На роботу судових установ впливають три основні чинники: зміна територіальної підсудності, кадрова укомплектованість та зовнішні обставини, пов’язані з безпековою ситуацією та станом інфраструктури.

Зміна територіальної підсудності стала одним із ключових бар’єрів доступу до правосуддя. У трьох громадах — Ізюмській, Великописарівській та Краматорській — місцеві суди втратили можливість здійснювати правосуддя на своїй території, а їхні справи були передані до інших областей. Для мешканців це означає значно складнішу логістику, більші часові витрати та зниження оперативності розгляду справ. Особливо складна ситуація у випадку Краматорська, справи якого передано до Дніпропетровського районного суду. Він працює з критичним перевантаженням: обслуговує територію одразу чотирьох судів Донецької області, маючи лише 11 суддів замість 37 відповідно до нормативів навантаження на суди.

Кадрова забезпеченість також різниться в громадах. Суди у Південнівській, Первомайській, Новомиколаївській громадах мають достатню укомплектованість персоналом, що дозволяє дотримуватися строків розгляду справ. У Сновській та Кременчуцькій громадах кадровий рівень судів коливається в межах 80–90%, що загалом дозволяє забезпечувати стабільну роботу.

Водночас у низці судів кадровий дефіцит досягає критичних показників. В Олевській громаді укомплектованість становить лише 40%, що призводить до затримок у розгляді справ. Нікопольський міськрайонний суд, який працює в умовах регулярних обстрілів, має 6 суддів замість 16 та сім вакантних посад в апараті суду — навантаження там є одним із найвищих серед усіх досліджуваних громад.

Інфраструктурні пошкодження мають суди у трьох громадах. Будівля Вітовського суду, який обслуговує Первомайську громаду, має пошкодження ІІ категорії, а Нікопольський суд постраждав від ураження снарядом поблизу приміщення суду. Також від обстрілу у 2025 році були вибиті вікна в Новомиколаївському районному суді. Попри це, суди продовжують здійснювати правосуддя і вживають заходів для забезпечення безпеки учасників процесу.

Повітряні тривоги є фактором, який системно порушує перебіг судових засідань. 10 із 12 судів змушені переривати засідання під час сигналу “Повітряна тривога”, ще два — приймають рішення про перерву за згодою учасників процесу. Частина установ використовують підвальні приміщення як укриття, інші керуються правилом “двох стін”. Це уповільнює розгляд справ, але свідчить про адаптивність системи до умов воєнного часу.

Попри всі обмеження, жодна з громад не залишилася без доступу до судового захисту. Усі судові установи, незалежно від масштабу руйнувань і кадрових втрат, продовжують функціонувати й намагаються дотримуватися строків, визначених законодавством. Стан правосуддя у громадах є фрагментованим, але система загалом зберігає функціональність.

Індикатор 35. Діяльність громадських організацій та ініціатив

Пройшли аудит: 7 / Не пройшли аудит: 4

Громадський сектор у більшості досліджених громад активно працює, залишаючись важливим елементом підтримки демократичних процесів. Громадські організації переважно працюють із темою війни, а в найбільш постраждалих та прифронтових громадах зосередились майже винятково на гуманітарній і правовій допомозі мешканцям.

Активну роль у громадському житті в Херсонській, Ізюмській, Великописарівській, Краматорській, Нікопольській, Новомиколаївській громадах беруть на себе гуманітарні організації, волонтерські ініціативи й міжнародні партнери. У цих громадах масові заходи часто неможливі через встановлені заборони або рівень небезпеки, тому публічна активність громадських організацій мінімальна й здебільшого не виходить за межі кризового реагування.

Натомість у більш безпечних громадах (Кременчуцька, Південнівська, Сновська) тематика роботи громадянського суспільства значно ширша: культурні й молодіжні заходи, гендерні ініціативи, спортивні програми, освітні проєкти, розвиток інклюзії, підтримка підприємництва. Такі організації підтримують активне громадське життя навіть під час війни.

У громадах, де громадський сектор розвинений слабше (наприклад Первомайська), основним ресурсом для підтримки громадянської активності залишаються партнерства з міжнародними організаціями та локальні ініціативи, спрямовані на відновлення громадських просторів і посилення соціальної згуртованості.

Цей матеріал профінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, але висловлені в ньому погляди не обов'язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.