12 грудня 2025 року у Києві відбувся круглий стіл, присвячений одному з найскладніших викликів повоєнного відновлення України – створенню умов для проведення безпечних і демократичних виборів. Захід, організований Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Громадянською мережею ОПОРА за підтримки міжнародних партнерів, зібрав представників Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Центральної виборчої комісії, міжнародних організацій, експертів з конституційного права та очільників прифронтових громад.

Безпека виборчого процесу: від концепції до практичних критеріїв

Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко окреслив ключовий принцип майбутнього виборчого процесу: «Безпека має бути не в день виборів, а під час всього виборчого процесу, і до». За його словами, тема безпекових критеріїв трансформувалася: якщо раніше обговорювали переважно загрозу артилерійських обстрілів, то сьогодні спектр ризиків значно ширший – від FPV-дронів до мінування доріг і питань представленості влади на місцях. Щодо механізму прийняття рішень про проведення виборів, народний обранець зазначив: «Я дедалі більше схиляюся, що це має бути подання Кабміну щодо проведення-непроведення виборів, адже Кабмін є хабом напрацювання пропозицій усіх безпекових служб».

Голова Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк підкреслила практичну цінність незалежних досліджень: «Завдяки аудиту ОПОРИ ми можемо виявляти критичні проблеми, пов'язані з інфраструктурою, я впевнена, що ці проблеми будуть впливати на доступність і можливість людей брати участь у виборах». Вона наголосила, що дослідження дають змогу зрозуміти, наскільки місцева влада готова технічно реагувати та приймати рішення щодо своїх мешканців, а усвідомлення спроможностей дозволяє підсилювати таку владу та надавати допомогу на різних рівнях.

Конституційні права в умовах безпрецедентних викликів

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець нагадав про конституційні зобов'язання держави: «Ми зобов'язані забезпечити дотримання прав і свобод людини і громадянина. А право брати участь у виборах і бути обраним – одне з конституційних, базових прав». Омбудсмен звернув увагу на масштаб проблеми: в Україні 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, чиї виборчі права мають бути забезпечені, окремо постає питання проведення виборів на прифронтових територіях.

Дмитро Лубінець нагадав про негативний досвід непроведення виборів, коли в окремих населених пунктах не були відкриті жодні виборчі комісії через безпекову складову. Окрему увагу він приділив громадянам за кордоном: «У нас випадає велика кількість громадян, які фізично проживають за межами України. Ми повинні їм забезпечити це право. У Великій Британії проживає 220 тисяч громадян. Скільки нам треба відкрити дільниць? Ми повинні їм забезпечити виборче право? Безумовно». За словами омбудсмена, ключовий чинник, за яким Україну визнають як демократичну країну – це проведення прозорих чесних виборів, які мають задовольнити не лише міжнародних спостерігачів, а передусім українських громадян.

Міжнародний контекст і нові виклики безпеки

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, яка долучилася до обговорення з Женеви, де брала участь у заходах до річниці підписання Декларації принципів міжнародного спостереження за виборами, поділилася тривожними сигналами: жодна міжнародна інституція, присутня у Женеві, не виявила оптимізму щодо своєї участі у спостереженні за виборами, які відбудуться без належної оцінки безпеки, оскільки їхні безпекові протоколи не дають таких повноважень.

«Нам доведеться бути креативними і першопрохідцями у питаннях того, як має відбуватися повоєнне мирне відновлення політичного процесу», – наголосила Ольга Айвазовська. Вона підкреслила, що аудит не має зв'язку з геополітичним контекстом – це інтерес громадян чітко розуміти, де, як і в яких умовах можливе політичне перезавантаження. Окремим викликом експертка назвала застосування штучного інтелекту, яким може скористатися ворог у момент політичного перезавантаження: «Нам потрібно створювати нову безпечну рамку для всіх організаторів та учасників процесу». За її словами, оцінка ризиків, аудит безпеки і реагування на ці ризики точно створять більш безпечне середовище для майбутнього перезавантаження.

Результати аудиту: реальність прифронтових громад

Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Анатолій Бондарчук презентував результати аудиту безпеки в 11 громадах різних типів – деокупованих, у зоні бойових дій, прикордонних і тилових – у Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Херсонській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Миколаївській, Одеській, Полтавській і Житомирській областях. «Ми широко підходимо до розуміння безпеки. В першу чергу це – фізична безпека, належна інфраструктура і створені умови для того, щоб громадяни могли і хотіли жити в громадах. Щоб мешканці могли отримати певні послуги – освітні, медичні, соціальні – і таким чином перебували фактично в громаді», – пояснив він методологію дослідження.

Результати виявилися красномовними: за умови припинення воєнного стану оцінювання у сфері фізичної безпеки з позитивними показниками пройшли б лише 3 з 11 громад. Ключовими проблемами стали обстріли громад, брак укриттів біля приміщень дільничних виборчих комісій і нерозвинена система екстреного оповіщення. За блоком соціально-економічного розвитку аудит успішно пройшли Олевська, Південнівська, Первомайська та Новомиколаївська громади, проте критичними залишаються проблеми забезпечення електропостачання, що значно погіршилося у жовтні-листопаді 2025 року внаслідок російських атак, і роботи шкіл через відсутність укриттів.

За показниками демократичних процесів позитивні оцінки отримали лише Кременчуцька й Південнівська громади. Ключовими перешкодами стали заборона на проведення мирних зібрань (у 5 громадах), руйнування виборчої інфраструктури (у 4 громадах) та обмежений потенціал набору членів дільничних виборчих комісій (у 5 громадах). Громади в зоні бойових дій, на кордоні з Росією або деокуповані у 2022 році демонструють найгірші результати за всіма параметрами, тоді як найкращі показники мають тилові Олевська, Південнівська і Кременчуцька громади.

Анатолій Бондарчук підсумував: аудит безпеки повинен стати обов'язковим інструментом оцінки готовності фізичної та суспільної інфраструктури для деокупованих громад і громад у зоні бойових дій. Виявлені проблеми можуть бути усунуті до початку виборчого процесу за умови необхідних інвестицій і достатнього часу. Водночас він наголосив на потребі відмовитися від формалістського підходу через визначення умовної географічної 50- чи 100-кілометрової зони та запровадити на національному рівні пілотні програми безпекових аудитів у форматі міжвідомчої співпраці.

Міжнародна перспектива: досвід ОБСЄ

Заступник керівника відділу з питань виборів Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ Улві Фікрат Оглу Ахундлу високо оцінив значення проведеного дослідження: «Ця інформація є неймовірно важливою та цінною не тільки для місцевих зацікавлених сторін, але також і для міжнародних спостерігачів. Ми дивимося на різні варіанти дій, ми плануємо, як може відбуватися спостереження за першими повоєнними виборами. І для цього процесу така інформація дуже важлива». Він запевнив, що коли б не настав момент і не були створені умови для проведення повоєнних виборів в Україні, ОБСЄ буде присутнє в цьому процесі, підтримуючи його таким чином, аби він був дійсно значущим, прозорим і спирався на міжнародні стандарти.

Представник ОБСЄ поділився закономірностями, які спостерігали під час моніторингу виборів у постконфліктному середовищі за майже 30 років у Боснії, Північній Македонії, Грузії, Україні після 2014 року та Афганістані: «В усіх цих контекстах ми бачили подібні закономірності та зробили подібні висновки. По-перше, вибори, які проводяться після війни, це не просто процедура, а маркер довіри, відбудови і переходу, який відбувається в країні. Безпекові обмеження дійсно впливають на доступ, методологію, логістику, та вимагають постійної адаптації й пристосування».

Правова рамка: від концепції до конституційних гарантій

Друга панельна дискусія була присвячена правовій рамці аудиту безпеки та переходу від військового до цивільного управління. Радник з правових питань ОПОРИ Павло Романюк представив концепцію безпекового аудиту як інструменту, що має забезпечити якість даних про ситуацію в громадах і створити прозорі критерії для ухвалення рішень.

«Критерії періодичності закладені в законодавстві не існують у відриві від політичної реальності. Ми сьогодні перебуваємо в умовах активної дискусії – і внутрішньої, і міжнародної – щодо майбутніх виборів. Тому наше завдання в аудиті не провести вибори, а забезпечити якість даних і виявити помилки та розриви в організації процесів», – зазначив експерт. Він підкреслив, що жодних автоматичних рішень за результатами аудиту бути не може – остаточне рішення ухвалюється компетентними органами, і воно має бути послідовним із тим, що держава заявляє роками: «Умови безпеки не питання одного дня. Це питання року, двох, трьох – і це треба чесно пояснювати».

Юристи й експерти з виборчого права наголосили: ядром має залишатися Конституція України. Будь-які одноразові політичні рішення чи комісії, що в ручному режимі визначають, де можливі вибори, створюють ризик втручання в конституційне регулювання та перетворюють вибори на предмет політичного торгу. Саме тому потрібен єдиний алгоритм оцінки безпеки, закладений у законі, з чіткими групами критеріїв: безпекових, організаційних, соціально-економічних і таких, що стосуються прав людини та демократичної участі.

Член правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко звернула увагу на часові виміри проблеми: «Навіть якщо ми матимемо дев'ять місяців до виборів, за нинішніх умов провести їх у відповідності до всіх демократичних стандартів буде надзвичайно складно. Ідеться не про політичну доцільність, а про збереження базових конституційних прав». Експертка підкреслила необхідність шукати баланс між жорсткими безпековими обмеженнями та правом громадян голосувати, включно з обговоренням альтернативних механізмів участі для людей із постраждалих територій.

Учасники дискусії наголосили на ролі Центральної виборчої комісії, яка не може перетворитися на орган, що лише формально затверджує рішення інших інституцій. Щоб відповідати за призначення виборів, ЦВК має отримувати повний обсяг даних і мати визначені процедурні повноваження щодо їх аналізу.

Перехід від військового до цивільного управління

Представники міністерств акцентували на процедурі переходу від військових адміністрацій до органів місцевого самоврядування після скасування воєнного стану. Сьогодні законодавство дає загальні контури, але не відповідає на ключові запитання: коли саме має початися цей перехід, які строки підготовки до перших виборів, як уникнути ситуації, коли військова адміністрація одночасно контролює територію і виступає єдиним джерелом оцінки безпекової ситуації. Саме тому дискусія про безпековий аудит розглядається як можливість закласти прозорі правила цього переходу.

Особливу вагу панелі надали свідчення очільників прифронтових громад. Голова Великописарівської селищної ради на Сумщині Людмила Бірюкова розповіла про громаду, що має десятки кілометрів спільного кордону з Росією, втратила значну частину населення, пережила масовані обстріли, руйнування шести населених пунктів і всієї адміністративної інфраструктури. Попри це громада продовжує надавати адміністративні, освітні, медичні та гуманітарні послуги, організовує евакуацію, відпрацьовує маршрути безпеки, створила окремий підрозділ для соціальної підтримки мешканців і працює в правовому полі для залучення допомоги.

Подібну картину описав керівник Первомайської громади на Миколаївщині Максим Коровай: громада пережила окупацію, масштабні руйнування житла, соціальних і промислових об'єктів, втрату тисяч робочих місць. Проте вона розробила стратегію відновлення, підтримує сільське господарство й малий бізнес, створила центр соціальних послуг і співпрацює з міжнародними партнерами.

Ці свідчення переконливо показали, що питання виборів для прифронтових громад – не абстрактна юридична дискусія, а продовження боротьби за суб'єктність. 

Учасники круглого столу одностайно підкреслили: робота над безпековим аудитом має початися вже зараз. Україна не може дозволити собі зустріти момент припинення агресії в умовах правової невизначеності. Прозора, конституційно вивірена система критеріїв, єдиний алгоритм оцінки й реальний досвід громад стануть основою для рішень, які водночас захищатимуть життя людей і відновлюватимуть демократичні процеси.

Повний звіт аудиту доступний за посиланням: https://oporaua.org/vybory/audit-bezpeki-gromad-uzagal-neni-rezul-tati-25879

Відеозапис обговорення: https://youtu.be/7QB6eovyxP0?si=XeQQudpNy-AAvjs-

Круглий стіл був організований Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Громадянською мережею ОПОРА. Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.