В Україні кожна четверта людина має досвід переміщення після повномасштабного вторгнення, але ці зміни не завжди відображені в офіційних реєстрах. Це створює додаткові виклики для планування виборчої інфраструктури та реалізації виборчих прав громадян для майбутньої організації перших повоєнних виборів в Україні. Про це свідчать результати ексклюзивного дослідження Громадянської мережі ОПОРА, яке експерти організації презентували 12 червня у Києві.
ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі, а також аналіз агрегованих даних про переміщення абонентів від мобільного оператора Vodafone Україна. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.
За даними загальнонаціонального дослідження, 25% дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72% із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5% (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57%. При цьому 81% переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.
Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58% опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70%. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77%. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55% громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.
Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75% респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38% розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48% оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.
Серед українців за кордоном 74% заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16% перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49% українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61%. Водночас великий відсоток людей (понад 80%) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.
Аналіз мобільності населення на основі даних мобільного оператора Vodafone Україна, який має майже 11 млн користувачів, демонструє, що держава може сильно недооцінювати масштаби міграції. Так, близько 1,2 млн людей змінили область проживання, ще близько 640 тисяч змінили район проживання в межах своєї області, а близько 5,2 млн громадян перебувають за кордоном.
За результатами дослідження зафіксовано 482 маршрути міжрегіональної міграції. Найбільший приріст населення спостерігається у Києві та Київській області, а також у Львівській, Закарпатській, Івано-Франківській та Чернівецькій областях. Натомість найбільше скорочення населення зафіксоване в Миколаївській, Запорізькій та Харківській областях. Варто зазначити, що щонайменше половина міжобласної міграції сьогодні не відображається у списках виборців через офіційні механізми обліку місця проживання.
Голова правління Громадянської мережі ОПОРИ Ольга Айвазовська вважає, що дослідження покликане не лише зафіксувати масштаби міграції, а й зрозуміти готовність громадян користуватися інструментами оновлення виборчих даних та брати участь у майбутніх перших повоєнних виборах: «Тепер у нас є дані, які засвідчують бажання виборців голосувати. І що більше виборці знають про ці процедури, то більше вони готові користуватися цим правом».
Також вона зазначила, що актуалізація даних Державного реєстру виборців — це інвестиція в чесні, вільні, інклюзивні та прозорі перші повоєнні вибори: «Якщо дані Державного реєстру виборців не будуть актуалізовані за участю самих виборців, значна частина людей залишатиметься у списках за старими, неактуальними адресами. У такому разі фактична явка на перших повоєнних виборах може становити лише 20–30%, що неминуче породжуватиме дискусії про рівень суспільної підтримки та легітимність їхніх результатів. Саме тому про актуалізацію даних ДРВ необхідно думати вже сьогодні, а не напередодні голосування».
Загальнонаціональне дослідження
Дослідження за кордоном
Дослідження даних мобільного оператора
Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.