Щонайменше 229,4 тисячі жителів Хмельниччини виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення, а ще понад 100 тисяч ВПО прибули до регіону. Водночас офіційна база Державного реєстру виборців області за цей час зросла на 5,2 тисячі осіб. Дослідження Громадянської мережі ОПОРА показує критичний розрив між реальним розселенням українців та офіційними реєстрами. І хоча проведення виборів під час війни є неможливим, роботу з актуалізації даних виборців потрібно починати вже сьогодні. Як працюють відділи ведення ДРВ на Хмельниччині та що потрібно зробити заздалегідь до старту перших повоєнних виборів — читайте у матеріалі.

Менше відділів, більше навантаження: як працює ДРВ на Хмельниччині

Державний реєстр виборців — це база, на основі якої формуються списки виборців. Якщо адреса або персональні дані виборця в Реєстрі неактуальні, він або вона не зможе проголосувати на дільниці, що прив’язана до фактичного місця проживання людини.

Станом на кінець червня 2026 року Державний реєстр виборців (ДРВ) містить інформацію про 971,6 тисяч виборців у Хмельницькій області. Із них понад 938 тисяч мають офіційну виборчу адресу, а ще 33,1 тисячі — відмітку про вибуття. Порівняно з жовтнем 2025 року (975,2 тис.), загальна база виборців області зменшилася на 3,6 тисячі й продовжує повільно скорочуватися.

Однак ці цифри фіксують лише юридичний статус і не завжди відображають реальне розселення людей. Порівняльний аналіз даних ДРВ і знеособленої статистики мобільного оператора Vodafone, який провела Громадянська мережа ОПОРА, свідчить: Державний реєстр виборців наразі може відображати лише близько 42% фактичних міжрегіональних переміщень громадян.

На тлі таких розбіжностей оновлення даних стає серйозним викликом для повоєнних виборів. Наразі на Хмельниччині працюють 9 відділів ведення ДРВ (до адміністративної реформи їх було 23). У них заповнені лише 26 із 37 передбачених посад, тобто укомплектованість становить 70%. Обласний відділ адміністрування укомплектований на 75% — 3 працівники замість штатних 4. Найскладніша ситуація — у відділі апарату Хмельницької РДА: там замість 8 необхідних фахівців працюють двоє. У IV кварталі 2025 року саме цей відділ мав найбільше в Україні середнє навантаження — 3648 записів на одного працівника.

7 липня Громадянська мережа ОПОРА провела у Хмельницькому обговорення проблем актуальності ДРВ в контексті масової міграції. Під час події начальниця відділу адміністрування Державного реєстру виборців апарату Хмельницької обласної державної адміністрації Олена Лопатюк звернула увагу, що один відділ у Хмельницькому районі має обслуговувати 617 дільниць. За словами посадовиці, таке навантаження у виборчий період, коли комісії повинні отримувати списки виборців у стислі строки, створюють ризики, які додатково посилюються через територіальну віддаленість громад.

Водночас окремі механізми міжвідомчого обміну працюють стабільно. Зокрема, інформація про померлих ще з 2021 року передається до ДРВ автоматизовано шляхом електронної взаємодії реєстрів. У ДРАЦС кажуть, що такий метод оновлення даних доволі точний — поодинокі помилки трапляються раз на 3–5 років. Як правило, вони пов’язані з неточностями у документах або встановленням факту смерті на тимчасово окупованих територіях.

Дільниці збережені, але це ще не означає готовність

На Хмельниччині утворено 1531 постійну виборчу дільницю: 980 малих, 333 середні та 218 великих. Попередня інвентаризація приміщень для голосування показала, що 1493 з них придатні для використання. При цьому 29 будівель зруйновані часом, 2 потребують відновлення після пошкоджень, а ще 8 уже відновлені. Повністю зруйнованих унаслідок російської агресії приміщень для голосування в області на момент перевірки не зафіксували.

Втім, придатне приміщення не тотожне доступній дільниці. До початку виборчого процесу необхідно окремо перевірити безбар’єрність входів, можливість пересування людей на кріслах колісних, доступність інформації для виборців із порушеннями зору й слуху, наявність укриттів та спроможність приміщень прийняти більшу кількість людей у громадах, де оселилися внутрішньо переміщені особи (далі — ВПО).

Виклики обліку переміщених громадян на Хмельниччині

Загальнонаціональне дослідження ОПОРИ показало, що 28,5% громадян із зареєстрованим місцем проживання фактично живуть за іншою адресою. Серед людей із досвідом переміщення таких 56,7%, а серед тих, хто переїхав після 24 лютого 2022 року, — 76,5%. Водночас 81% переселенців уже вважають нинішнє місце проживання основним. Це означає, що нова електоральна географія вже значною мірою сформувалася, і держава має починати актуалізацію ДРВ, не чекаючи завершення війни.

На прикладі Хмельниччини добре помітна складність такого обліку. Станом на початок 2026 року в області було зареєстровано 117 тисяч ВПО, зокрема в Хмельницькій міській громаді — 32 тисячі. В організаціях, які працюють із переселенцями, наголошують, що частина ВПО не реєструються, а адресу часто оновлюють лише тоді, коли це необхідно для отримання виплат, працевлаштування, оформлення дитини до школи чи садочка. В інших випадках люди не оновлюють дані через відсутність мотивації, необізнаність або небажання проходити додаткові процедури. Саме тому реєстр ВПО не може бути єдиним джерелом для автоматичної зміни виборчої адреси.

Для забезпечення інклюзивності виборів необхідно, щоб сервіси для зміни виборчої адреси були доступними для всіх. Якщо 91% молоді вважають найзручнішим інструментом для цього “Дію”, то 27% виборців віком від 60 років обирають офлайн-інструменти (органи місцевого самоврядування і ЦНАПи). 

Виїзд за кордон майже не відображений у виборчих адресах

Згідно з дослідженням ОПОРИ, проведеним на основі знеособлених даних мобільного оператора Vodafone, у 2022–2025 роках за кордон могли виїхати близько 229,4 тисячі людей, для яких останнім місцем проживання перед виїздом була Хмельницька область. Пік виїздів припав на 2022 рік, коли регіон покинули 99,1 тисячі осіб. Варто враховувати, що це консервативна модельна оцінка (нижня межа), отримана шляхом екстраполяції даних на весь ринок мобільного зв'язку. Вона фіксує переміщення між двома миттєвими зрізами й не відображає проміжних маршрутів чи випадків повернення мешканців з іншими SIM-картами. 

Наразі спостерігається критичний розрив між фактичним розселенням громадян та даними Реєстру. Зокрема, від початку повномасштабної війни ДРВ зафіксував прибуття до закордонного виборчого округу лише 45 тисяч осіб, що становить близько 1% від загальної кількості емігрантів — 5,2 мільйона. Тобто виборчі адреси 99% українців за кордоном неактуальні. 

Вже зараз українці, які переїхали за кордон або всередині України і планують далі мешкати на новому місці, можуть оновити свою виборчу адресу онлайн через кабінет виборця. 

Що потрібно зробити до початку виборчого процесу

На Хмельниччині насамперед потрібно заповнити вакансії у відділах ДРВ, провести аудит інклюзивності дільниць, протестувати обмін даними між держреєстрами, сформувати резерв потенційних членів комісій та запустити інформаційну кампанію задовго до старту виборів. Один із головних викликів полягає в тому, що точність списків виборців залежить передовсім від самих виборців: вони мають власноруч перевірити свої дані в ДРВ і за потреби подати заяву про їх зміну.

Представники політичних партій Хмельниччини мають різні бачення працювати з невідповідностями і неточностями в Реєстрі. Одні говорять про традиційний перепис населення, інші ж покладаються на інтеграцію державних баз і розвиток цифрових інструментів, водночас застерігаючи від надмірного втручання держави у приватність громадян.

Дослідження ОПОРИ свідчить, що самостійно перевірити дані готові 58% громадян, але після прямого звернення держави цей показник зростає до 77%. Інше питання, яке сьогодні є ключовим, — як зацікавити громадян перевіряти свої дані в ДРВ уже зараз, не чекаючи оголошення перших повоєнних виборів. 

Окремою групою є громадяни, яким виповнилося 18 років після місцевих виборів 2020 року. Вони ще не мали досвіду перевірки себе у списках і можуть взагалі не знати, що таке виборча адреса. 

Завчасна технічна, кадрова й правова підготовка дасть можливість і державі, і самим виборцям провести перші повоєнні вибори зі значно меншою кількістю проблем. Адже перші повоєнні вибори починаються не з дня голосування, а з актуальних даних.

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.

 

Авторка: Марія Турчина, консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Хмельницькій області, спеціально для ЖАР info