Наразі вибори в Україні неможливо провести через дію воєнного стану — це прямо заборонено відповідним законом. Але підготовка до виборів починається задовго до їх оголошення. Зокрема, Державний реєстр виборців щодня збирає й оновлює дані, від яких залежить організація голосування. Для Дніпропетровщини це особливо актуально, адже область посідає друге місце в Україні за кількістю виборців і третє — за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Чинні правила та механізми оновлення даних виборців не адаптовані до умов великої затяжної війни й масової міграції, але актуальність Реєстру безпосередньо впливає на демократичність виборів і довіру до результатів.

З початком повномасштабного вторгнення Державний реєстр виборців зазнав значних викликів через наймасштабнішу міграцію за весь час незалежності країни. Як показало загальнонаціональне дослідження ОПОРИ, проведене у березні-квітні 2026 року, половина виборчих адрес у ДРВ може бути неактуальною. На точність даних Реєстру впливають законодавство, механізми передачі даних, рівень автоматизації та комунікації між відомствами, інституційна спроможність і реєстрація виборців за новим місцем проживання.

Станом на кінець червня 2026 року, за даними Центральної виборчої комісії, Дніпропетровська область посідає друге місце в Україні за кількістю виборців — 2,41 млн осіб. Більше виборців зареєстровано лише в Донецькій області — 3,00 млн. У Києві їх налічується 2,15 млн. 

Як забезпечити виборчі права внутрішніх переселенців

Найбільше виборців проживає в Дніпровському та Криворізькому районах області — 874 890 та 594 764 відповідно. У місті Дніпрі станом на липень 2026 року — 689 885 виборців з виборчою адресою. 

Кількість виборців у районах Дніпропетровської області. Джерело: ЦВК

Дніпропетровська область посідає третє місце в Україні (після Харківської та Донецької областей) за кількістю внутрішньо переміщених осіб. За даними Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, на Дніпропетровщині зареєстровано 470 975 ВПО, з яких 383 780 — повнолітні. Основні міграційні потоки після 24 лютого .2022 року спрямовані з Запорізької, Донецької та Харківської областей. 

Міграція виборців до Дніпропетровської області з інших регіонів з 24 лютого 2022 року до 14 січня 2026 року за даними ЦВК

Міграція з Дніпропетровської області до інших областей з 24 лютого 2022 року до 14 січня 2026 року за даними ЦВК

Нерівномірне розселення ВПО створює додаткове навантаження на виборчу інфраструктуру окремих громад. В області функціонує 1 745 виборчих дільниць, з яких 83 — спеціальні. 180 дільниць, пошкоджених війною, вже відновлено, ще 28 повністю зруйновані або розташовані на окупованих територіях. Найбільший дефіцит виборчих дільниць припадає на Шахтарську і Новоолександрівську громади, де зареєстровано 6 727 та 2 036 повнолітніх внутрішньо переселених осіб відповідно. Для організації виборів не вистачає 233 та 31 дільниці відповідно. Крім того, чимало переміщених людей не отримують офіційного статусу ВПО,  тож таких громад може бути значно більше.

Одним із чинників, який може впливати на рішення реєструватися як ВПО, ймовірно, є можливість отримати державну допомогу. Водночас наявність довідки ВПО сама по собі не гарантує отримання виплат: допомога надається лише визначеним категоріям переселенців. 

Водночас дані Реєстру ВПО часто є неактуальними: люди змінюють місце проживання, але не оновлюють відповідну інформацію в реєстрі. Зрештою, інколи трапляються помилки чи неточності в персональних даних. 

Безкоштовні консультації щодо оформлення документів надають прихистки та хаби для переселенців, профільні громадські організації та міські і обласні організації:

  • гаряча лінія для допомоги переселенцям у регіоні (066) 748-69-81;
  • Єдина гаряча лінія для звернень громадян у Дніпрі 1530;
  • гаряча лінія “Право на захист” (099/068/093) 507 50 90;
  • гаряча лінія “Схід SOS” 0 800 332 614.

22 жовтня 2026 року набуде чинності Закон №4924-IX, який замінить паперову довідку ВПО цифровим витягом в електронному кабінеті. Закон також передбачає спрощення доступу до соціальних виплат і створення єдиної інформаційної бази ВПО. Крім того, внутрішньо переміщені особи будуть визнані повноправними членами територіальних громад, а місця тимчасового проживання отримують правовий статус. Ці нововведення мають покращити облік переселенців, що може сприяти кращому плануванню виборчої інфраструктури на перших повоєнних виборах. 

Стан виборчих дільниць у Дніпропетровській області за даними ЦВК

Ще одна проблема з дільницями — їх невідповідність критеріям доступності. Зокрема, в Дніпропетровській області налічується 1 745 виборчих дільниць. За даними Центральної виборчої комісії, лише 11,52% приміщень для голосування в регіоні повністю відповідають критеріям доступності для виборців із порушеннями зору, 5,96% — для виборців із порушеннями слуху, 7,74% — для людей, які користуються кріслами колісними, 11,69% — для інших маломобільних виборців (людей, які користуються палицями чи милицями, а також літніх людей). 

Станом на 1 травня 2026 року, за даними Міністерства у справах ветеранів, в Дніпропетровській області проживало 166 303 ветерани, з яких 10 392 — це люди з інвалідністю внаслідок війни I, II та III груп (такі дані наводить Рух ЧЕСНО), тобто близько 6,9% виборців області. 

Якщо стан приміщень виборчих дільниць залишиться незмінним, забезпечення голосування ветеранів, людей з інвалідністю та інших маломобільних груп стане суттєвим викликом.

Робота Державного реєстру виборців на Дніпропетровщині

Оновлення даних Державного реєстру виборців у Дніпропетровській області забезпечують 35 відділів ведення — найбільше серед усіх областей України. Вони отримують дані про реєстрацію місця проживання, зміну персональних даних виборців, набуття чи припинення громадянства, смерть та інші зміни від органів реєстрації, ДМС, судів і медичних установ. 

Ключова проблема відділів адміністрування ДРВ в регіоні — брак персоналу й нерівномірне навантаження. Фактично в області працюють 95 фахівців (замість 109, передбачених вимогами ЦВК). Однак планова кількість працівників відділів ведення ДРВ не враховує масштабної міграції населення та масового оновлення даних перед виборами. Особливо непропорційним є навантаження на обласний відділ адміністрування: лише 2 працівники координують роботу 35 відділів. Про брак кадрів, зокрема, говорила представниця відділу ведення ДРВ Дніпровського району Анна Козакова під час публічного обговорення, яке відбулося 15 липня у Дніпрі.

Також роботу Реєстру в області ускладнюють воєнні ризики — тривалі відключення електроенергії, пошкодження інфраструктури й загрози для безпеки даних, особливо в прифронтових громадах, зокрема в Нікополі.

 

Список районних відділів ведення у Дніпрі: Джерело: ЦВК 

Окрема проблема — статус підпорядкування різних відділів ведення ДРВ. Вони одночасно пов’язані з ЦВК та місцевими органами влади, які фактично визначають їх штатну чисельність і технічне забезпечення. Одним із можливих рішень може бути створення на місцях територіальних підрозділів ЦВК, які б комплексно забезпечували виборчий процес. Це також позитивно вплине на незалежність Реєстру від місцевої влади та запобігатиме спробам втручатися в його роботу. 

Існують і проблеми з обміном даними між інформаційними системами різних установ: він не завжди автоматизований, а частина інформації, зокрема від судів, потребує ручного опрацювання. Це збільшує ризик помилок та створює потребу в додаткових запитах для верифікації інформації. Автоматизація обміну даними між системами могла б спростити цей процес і зменшити ризик помилок. 

Виборці за кордоном

За різними оцінками, за кордоном нині перебувають 5,6–9 млн громадян України. Як зазначає Центр економічної стратегії, 9,6% українських біженців за кордоном проживали до виїзду в Дніпропетровській області, зокрема 7% — у місті Дніпрі.

За даними Eurostat, станом на 30 червня 2026 року в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебувало 4,41 млн українців, з яких повнолітніми (тобто виборцями) є 3,1 млн. За даними Міністерства закордонних справ, кількість українських виборців по всьому світу може сягати 6 мільйонів. 

Згідно з дослідженням ОПОРИ серед українців у Польщі, Німеччині та Чехії, у разі скасування тимчасового захисту, який для значної кількості біженців в ЄС визначено до 4 березня 2027 року, 1,2 млн українців (переважно люди від 50 років) можуть повернутися в Україну назавжди або тимчасово для подальшої еміграції залежно від безпекової ситуації. Водночас 74% українців за кордоном заявляють про готовність взяти участь у повоєнних виборах, але лише 16 % опитаних перебувають на консульському обліку. Згідно з офіційними даними, на консульському обліку стоїть близько 394 тис. громадян, з яких 353 тис. є повнолітніми. Відсутність перебування значної частки громадян на консульському обліку створює додаткову проблему для планування виборчої інфраструктури за кордоном, оскільки за чинними процедурами держава “бачить” українців за кордоном лише так.

Невідповідність виборчої інфраструктури за кордоном потенційній кількості виборців безпосередньо впливає на можливість реалізувати право голосу мільйонам громадян України. Зокрема, найбільше виборців проголосувало на закордонному виборчому окрузі під час так званого “третього туру” президентських виборів 2004 року — 103 079, і вже тоді на дільницях фіксувалися величезні черги. Натомість нині за кордоном перебувають мільйони виборців, і наявна мережа зі 104 дільниць фізично не здатна забезпечити голосування такої кількості людей. 

Іншим важливим аспектом є відстані до приміщень закордонних дільниць: так, наприклад, від віддалених графств Ірландії, де зараз перебуває близько 84 тисяч українських виборців, до єдиної дільниці — в посольстві в Дубліні — відстань може сягати до 300 км.

Нині найбільше українців перебуває в Німеччині (близько 1,28 млн) та Польщі (967 тис.), але в кожній із цих країн утворено лише по 5 виборчих дільниць. В Іспанії перебуває 267 тис., у Румунії — 212 тис., але утворено лише 3 та 1 дільниці відповідно. 

За оцінкою державного секретаря МЗС Олександра Карасевича, навіть за максимальної мобілізації наявної інфраструктури кількість закордонних дільниць можна збільшити лише приблизно до 150. Натомість для забезпечення можливості голосування українців хоча б у країнах ЄС, за попередніми розрахунками, потрібно 800–850 великих дільниць. 

Як зазначала старша радниця з правових питань ОПОРИ Ольга Коцюруба під час публічного обговорення в Дніпрі, для організації виборів за кордоном необхідні комплексні законодавчі зміни: можливість створення додаткових дільниць поза дипломатичними установами, активна реєстрація виборців та, можливо, збільшення кількості днів голосування. При цьому розгляд голосування онлайн через платформу “Дія” наразі не розглядається.

Як перевірити себе в Реєстрі

Актуальність даних Державного реєстру виборців важлива для забезпечення чесності виборів, особливо в умовах традиційно низької явки. Перевіряти свої дані необхідно заздалегідь до дня голосування, щоб уникнути черг і мати час на виправлення помилок чи неточностей. 

Перевірити інформацію про себе та своїх рідних у ДРВ можна онлайн через Кабінет виборця. ОПОРА розробила зручну покрокову інструкцію про те, як це зробити. Анонімний відгук про результат перевірки можна залишити тут.

Також у Кабінеті виборця можна актуалізувати свою виборчу адресу. Така процедура доступна в міжвиборчий період (але не частіше одного разу на рік) і є критично важливою для того, щоб держава мала точні списки виборців і могла коректно розрахувати потрібну кількість виборчих дільниць, а перше повоєнне волевиявлення відбулося максимально демократично та прозоро. До прикладу, коли такого механізму не існувало, і виборці могли лише тимчасово змінити місце голосування під конкретні вибори лише у разі подання паперової заяви, то біля органів ведення ДРВ утворювалися величезні черги. Втім, навіть за таких бюрократичних обмежень громадяни активно користувалися цією можливістю: наприклад, на президентських виборах 2019 року 23 925 виборців обрали виборчі дільниці в Дніпропетровській області як нове місце голосування. 

Врешті, дослідження ОПОРИ показує масштабний розрив між формальним місцем реєстрації та фактичним розселенням громадян: 28,5% опитаних живуть не там, де офіційно зареєстровані. Така ситуація вимагає від держави не косметичних рішень, а докорінної трансформації підходів до адміністрування виборів.

Головним завданням у міжвиборчий період є розробка гнучких правових і технічних механізмів, які дозволять завчасно адаптувати виборчу мережу до нових демографічних реалій. Без системного усунення процедурних бар’єрів для голосування за кордоном, суттєвого розширення мережі дільниць у громадах-реципієнтах ВПО та налагодження безперебійного міжвідомчого обміну даними забезпечити повноцінну реалізацію права голосу мільйонів українців буде дуже складно. 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. 

Ольга Орєхова, спеціально для Суспільне.Дніпро