Ті, хто вимушено залишили Україну в 2022 році навіть на три з половиною роки і відтоді вже повернулися, не матимуть права балотуватися на наступних парламентських виборах до 2028 року включно. Ця проблема також стосуватиметься тих, хто має амбіції або шанси брати участь у політичному житті в статусі кандидата на президентських виборах. Про це розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час ділового сніданку «Гарантії політичної участі жінок та право голосу для українців та українок за кордоном» 16 березня.

Айвазовська вважає, що без єдності й однакового розуміння стану справ, статистики, фактів, оцінок навряд чи можливо буде вийти на продуктивний результат: «Ми спробували об'єднати сьогодні теми міграції, виїзду українців за кордон і наслідків цього виїзду для електоральної бази та демографії, а також політичні права і право участі жінок у виборчому процесі. Ці теми пов'язані безпосередньо. І ті, хто не бачать зв'язку між ними, на жаль, не пропонують ніяких релевантних рішень.

Я б хотіла відчувати від власної держави любов і повагу до всіх, хто щось інвестує в неї. Особисто я не маю політичних амбіцій, але дуже багато активних людей мають політичні амбіції і силу брати участь в управлінні своєю державою, зокрема й у виборних органах влади. Цей хейт про те, що кожен, хто їхав, мав у момент виїзду думати ще й про наслідки для кандидування на виборах, мені здається неконвенційною позицією. Бо в момент, коли ви не розумієте навіть, чи ваша держава виживе, ви не думаєте про політичні перспективи й амбіції. Це абсолютно не сенситивно до людського горя.

Виїзд за кордон — це величезна травма. Хто її не прожив, теж цього не розуміє. Адже одна історія, коли це стратегія вашого життя: ви вирішили відкрити свій бізнес, почати навчання, знайти роботу і для цього залишили країну, бо самі визначили, що хочете жити в іншому контексті. А інша справа, коли за вас вибір зробив Владімір Путін, тому що ви або будете вбиті разом з вашими близькими, або виїдете. І це виїзд без будь-яких перспектив і передумов для майбутнього. Коли навіть після повернення додому вас можуть свідомо обмежити в політичній участі. І це стосується, на жаль, сотень тисяч українських жінок, тому що йдеться і про парламентські перспективи.

Вибори колись будуть. І якщо ми будемо неправильно комунікувати цю тему, якщо ми будемо поглиблювати розкол, якщо ми будемо створювати реальну передумову для суспільних протистоянь на цьому фоні, то ми точно не виживемо як суспільство і як держава».

Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк відзначила, що право жінок брати активну участь у житті суспільства — це питання справедливості й розвитку держави загалом: «Як на мене, зараз безглуздо навіть говорити про те, що жінкам за кордоном можна не дати право голосувати, так само як і право обиратися. З 2022 року я маю дуже багато відряджень за кордон у зв'язку зі своєю парламентською діяльністю. Де б я не була, в кожній країні я завжди зустрічаюся з нашою громадою. 95% людей на цих зустрічах це жінки — різного віку, з різних регіонів, з різною освітою — і серед них багато активних, які допомагають Україні, які волонтерять, які працюють на кількох роботах, які забезпечують там безпеку своїм дітям. Але вони не втратили інтересу до України, вони є активними громадянками України. І, як на мене, залучення цих жінок до активного життя України — це якраз і є майбутнє України».

Як голова однієї з підгруп офіційної парламентської групи з підготовки до повоєнних виборів Олена Кондратюк зазначила, що в представників робочої групи є розуміння: для оголошення виборчого процесу знадобиться не менш ніж пів року після завершення воєнного стану. «За ці пів року Міністерство закордонних справ разом із Центральною виборчою комісією та нашими партнерами повинні зробити всі кроки для того, щоб організувати вибори за кордоном. Ми також сподіваємося, що за цей час частина українців повернуться додому і будуть голосувати вже вдома. Щодо формату голосування, то ми зупинилися на стандартній формі, яка є зараз, і не розглядаємо голосування поштою чи в онлайн-форматі», — сказала вона.

Кондратюк також вважає, що з огляду на кількість людей за кордоном, за це півріччя необхідно буде докласти багато зусиль для їх залучення до виборчого процесу. «За різними даними, від 5 до 8 мільйонів наших людей зараз перебуває за кордоном. Це українці, які можуть і мають право проголосувати на виборах. На консульському обліку наразі є всього 384 тисячі українців. Тому ми розуміємо, наскільки величезним викликом буде залучити громадян України до активного і відповідального рішення взяти участь у виборах. Для того, щоб провести вибори, необхідно буде докласти додаткових зусиль, залучити наших партнерів і союзників у країнах, де перебувають українці, щоб відкрити додаткові виборчі дільниці. Це величезна робота, яку буде проводити Міністерство закордонних справ разом із Центральною виборчою комісією».

Олександр Карасевич, державний секретар Міністерства закордонних справ України, підкреслив, що війна змінила ландшафт виборчого процесу, особливо за кордоном: «104 виборчі дільниці функціонують за кордоном зараз при дипломатичних установах, як це визначено нинішньою законодавчою рамкою. Навіть якщо ми максимально розгорнемо цю інфраструктуру і зробимо дільниці в усіх функціонуючих установах та відділеннях установ, ми вийдемо максимум на 150 виборчих дільниць».

За його словами, під час наступних виборів варто ухвалювати нестандартні рішення: «Ми розуміємо, що без додаткових виборчих дільниць, які будуть утворені на ad-hoc основі, поза межами закордонних дипломатичних установ, надати громадянам та громадянкам за кордоном право взяти участь у виборах буде просто неможливо. Це факт. І ми прийняли його як робочу гіпотезу, але він також відкриває багато проблем: фінансовий ресурс, людський ресурс, технічний ресурс».

На заході були присутні народні депутатки, представники державних установ, керівництво міжнародних та правозахисних організацій.

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.