Кожна нова заява політиків у медіа провокує дискусію про вибори. Однак понад дві третини українців, згідно з останніми соціологічними дослідженнями КМІС, не підтримують проведення виборів під час припинення вогню навіть з гарантіями безпеки. Але після завершення воєнного стану це питання гостро постане. І починатися усе має з безпеки як ключової передумови.

Крім того, в ОПОРІ добре пам'ятають ситуацію 2020 року. Тоді у 10 громадах Донецької та 8 громадах Луганської області не були обрані органи місцевого самоврядування саме через питання безпеки. ЦВК визнала, що на цих територіях не можна провести вибори, на підставі висновків обласних військово-цивільних адміністрацій — але ці висновки не ґрунтувалися на основі чітких вимірюваних критеріїв.

Загалом перші повоєнні вибори в Україні супроводжуватимуться численними викликами, що спричинені масовими міграційними процесами, руйнуванням інфраструктури, замінуванням територій тощо. Все це спонукало ОПОРУ створити Дорожню карту забезпечення організації повоєнних виборів. У ній аналітики запропонували власне бачення етапів, умов і рішень, необхідних для підготовки та проведення виборів в Україні після завершення війни.

ОПОРА неодноразово наголошувала, що вибори неможливо проводити в умовах воєнного стану й без досягнення сталого миру. Основним пріоритетом на етапі прийняття рішення про призначення виборів має бути безпека всіх учасників процесу — від виборців до кандидатів і членів виборчих комісій. 

Згідно з Дорожньою картою, в законодавстві необхідно передбачити багаторівневий аудит безпеки. Стан безпеки слід оцінювати індивідуально в кожній громаді, але за єдиною методологією. Аудит рекомендовано провести щонайменше за три місяці до початку виборчого процесу — це дасть час на розв'язання критичних проблем.

«Від закінчення режиму воєнного стану до початку виборчого процесу може бути лише місяць. Саме тому, коли йдеться про законодавчу підготовку до повоєнних виборів, слід визначити, хто буде ухвалювати рішення щодо безпекової готовності громад», — прокоментувала голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Об’єктивні критерії аудиту, закріплені в законодавстві, дозволять уникнути політично упереджених рішень та забезпечать можливість громадського контролю.

Цей контроль дає можливість неурядовим організаціям та мешканцям громад самостійно здійснювати оцінювання, результати якого можна порівняти з офіційними даними. У випадку розбіжностей це стане підставою для проведення більш детальної перевірки, а у разі збігу результатів — сприятиме підвищенню довіри до офіційного аудиту.

Громадянська мережа ОПОРА розробила й апробувала матрицю аудиту безпеки, — інструмент, який передбачає комплексне дослідження безпекової, соціально-економічної та суспільно-політичної ситуації у громадах. 

«Ми виходимо з ширшого розуміння, що безпека виборів — це не лише відсутність обстрілів, адже, наприклад, усе може бути заміновано, може не бути електрики, є значні руйнування. Якщо не забезпечені базові соціально-економічні потреби: не працюють лікарні, банки, пошта, то, ймовірно, там і людей не буде. Якщо у громаді немає рятувальників, поліції, немає медиків, то чи є сенс проводити там вибори?» – зазначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА, один зі співавторів запропонованої методології Анатолій Бондарчук.

Крім того, за його словами, важливо розуміти, в якому стані виборча інфраструктура й укриття, чи можна забезпечити безпечні маршрути для транспорту, чи є мобільний зв’язок та інтернет, щоб громадяни отримували доступ до інформації про кандидатів, їхні програми, способи голосування, час роботи дільниць тощо.

Процес аудиту має відбуватися поетапно. Якщо громада/територія відповідає умовам одного етапу, оцінювання переходить на наступний.

Першочергові критерії згідно з Матрицею — скасування режиму воєнного стану, підконтрольність громади українській владі, а також відсутність обстрілів протягом щонайменше 3 місяців. На наступних етапах оцінюють обов’язкові й факультативні індикатори, які характеризують стан фізичної безпеки, соціально-економічні умови, відновлення демократичних процесів у громадах.

Якщо під час оцінювання громада не відповідає індикаторам безпечної дорожньої інфраструктури, розмінування, електропостачання, стану виборчої інфраструктури та укриттів біля неї, можна провести додаткове дослідження на рівні населених пунктів або окремих дільниць.

Така методологія дозволяє прийняти рішення про проведення чи не проведення виборчого процесу в населених пунктах чи в межах певних виборчих дільниць, а не у всій громаді. Врешті, запропонований ОПОРОЮ підхід передбачає розробку альтернативних рішень для забезпечення можливості проголосувати виборцям із таких територій, зокрема побудови логістики дня голосування (детальніше ознайомитись із матрицею оцінювання безпеки громад можна за посиланням).

«Важлива мета аудиту — дати можливість виявити критичні проблеми й виправити їх, щоб більше людей змогли проголосувати», — зазначив Анатолій Бондарчук.

У березні-квітні 2025 року фахівці ОПОРИ провели пілотні аудити. За єдиним підходом аналітики оцінили громади, відмінні за масштабом, безпековим контекстом і рівнем відновлення: міська громада, яка зазнає значних руйнувань через російські обстріли (Криворізька), прифронтова (Запорізька), тилова (Полтавська) й деокупована (Снігурівська).

«Це була проміжна оцінка. Вибори у жодній із чотирьох громад не можна проводити, адже діє режим воєнного стану. Водночас проведення пілотів допомогло побачити реальну ситуацію: стан виборчої інфраструктури й укриттів, роботу поліції та ДСНС, можливість вільного пересування, роботу системи оповіщення, медичних, освітніх закладів тощо. Такі аудити мають сприяти розв'язанню виявлених проблем та недоліків», — зазначив Анатолій Бондарчук.

Ознайомитися з результатами пілотного оцінювання, висновками та рекомендаціями можна на інтерактивному дашборді.

Дискусія про те, для яких громад проведення аудиту має стати обов’язковим, ще триває. 

В ОПОРІ вважають, що він необхідний у громадах, які перебувають в 60-кілометровій зоні від лінії зіткнення або кордону з Росією; були тимчасово окуповані понад рік та в громадах, де певний відсоток приміщень виборчих дільниць не придатний для організації голосування.

Водночас розробка та пілотування матриці аудиту не сигналізує про початок виборчого процесу, наголошують в ОПОРІ.

«Позиція ОПОРИ дуже чітка: ми не підтримуємо ідеї проведення виборів в умовах війни. Ми вважаємо, що вибори мають відбутися після досягнення сталого миру. Більше ніж 400 громадських організацій підтримали нашу заяву про це. Ймовірно, після завершення воєнного стану виборчий процес розпочнеться дуже швидко. В умовах обмеженого часу є вірогідність, що рішення, які прийматимуть без заздалегідь підготовленої основи, будуть не достатньо якісні. Тому готувати базу потрібно завчасно, щоб тоді, коли вибори стануть можливими в принципі, напрацювання вже були й можна було переходити до політичних процесів», — зазначив аналітик ОПОРИ Анатолій Бондарчук.

Коли йдеться про механізм проведення такого аудиту, то Громадянська мережа ОПОРА пропонує створити спеціальні місцеві міжвідомчі комісії в громадах, які збиратимуть інформацію. Далі ці дані надходитимуть до урядової міжвідомчої комісії, створеної за зразком міжвідомчої комісії з питань техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій. Фінальне рішення прийматиме політично відповідальний орган. В експертному середовищі ще обговорюють підходи щодо до того, який це може бути орган:  Верховна Рада, Центральна виборча комісія, Кабінет Міністрів чи РНБО.

ОПОРА запропонувала модель такого рішення і провела консультації з широким колом стейкхолдерів: Національною поліцією, ДСНС, РНБО, ЦВК, політичними партіями, народними депутатами. Це стане основою для роботи над законодавчою рамкою.

Врешті, запропонований ОПОРОЮ аудит передбачає швидкий збір даних, не потребує додаткових видатків і дає можливість громадського контролю. Також він має сприяти підвищенню прозорості та зростанню довіри до виборчого процесу.

Першодрук: Район.in.ua