Виступ Ольги Айвазовської, голови правління Громадянської мережі ОПОРА на заході, присвяченому річниці підписання "Декларації принципів міжнародного спостереження за виборами", який відбувся у Женеві 10-12 грудня, 2025 року.

Я вдячна за можливість виступати тут сьогодні до цієї поважної аудиторії в штаб-квартирі ООН в Женеві. Востаннє я була тут з моїм 10-річним сином в квітні 2022 року, два дні після звільнення Київської області та відкриття всьому світу звірств, які вчинила російська армія в Бучі та Ірпені. Я свідчила про злочини авторитарного лідера Кремля проти демократичної України та її громадян. Вчора ж мені довелось зранку і до пізнього вечора роздавати інтерв’ю українським та іноземним медіа на тему, чому Дональд Трамп не правий та чому примушування до капітуляції не є миром, а вибори під час війни – загроза національній безпеці. 

5 років тому, коли світ закрився на карантин через ковід, для організації виборів потрібні були протоколи дій, маски, санітайзери та вакцини.  Натомість, через 5 років в майбутньому, світу, якому будуть потрібні міжнародні місії спостереження за виборами, може не стати. Не хочу драматизувати, але ми в глибокій кризі ідентичності, коли правильні речі потребують захисту, а не слів. Криза стає новою нормальністю. І хоч демократії досі не воюють між собою, вони, на жаль, і не захищають себе достатньо ефективно. 

Роль поважних спостережних міжнародних організацій не є другорядною, якщо вони бачать не лише свою участь у констатації проблем та порушень. Моніторингові звіти про вибори в умовах агресії, системних кібер загроз, російського втручання можуть стати епітафією для колись незалежних країн. Ми потребуємо building peace and democracy through force. І якщо спостерігачі вже визнані правозахисниками, то це не лише про статус, а і про обов’язок діяти.

Я багато чула тут про штучний інтелект в соціальних мережах, які впливають на думку виборців, продукуючи неймовірну кількість візуального та текстового контенту. Уявіть, що в обласному центрі на півдні України Херсоні, який був звільненим після окупації 3 роки тому залишилось менше чверті населення, бо росіяни влаштовують сафарі на цивільних з FPV-дронами. Нещовдано це місто відвідала Анжеліна Джолі і це був насправді сміливий вчинок з її боку. Громада підконтрольна Україні не придатна для життя, хоча не є лінією бойового зіткнення. Хто не знає, то це малий легкий безпілотний пристрій, який використовують на війні в Україні і їх стандартна зона ураження 30-40 км. Вони можуть керуватись через мобільний зв'язок, мати сонячні батареї, щоб надовго зависати в повітрі, чекаючи свою жертву, використовувати штучний інтелект, який розпізнає об’єкти самостійно. Протягом нашого аудиту безпеки з серпня до жовтня там було здійснено 3861 атака різними засобами ураження лише одного міста Херсон, загинуло 45 цивільних, 425 поранені. Уявіть собі, що за умов виборів зі слабким рівнем безпеки, такі дрони будуть полювати за кандидатами під час заходів, членами комісій та спостерігачами, бо вони оснащені відео камерами та здатні розпізнавати обличчя. А от ідентифікувати власника досить складно, бо його можна виготовити самостійно вдома, в тому числі за допомогою 3D принтера. Тому тимчасовий режим припинення вогню розрахований на артилерію, балістику та танки, але не на дрони, які можуть бути таємно доставлені на будь-яку територію. 

Я хочу закликати звернути увагу на три важливі сфери. Ми зайшли в період конфліктів, довгих війн на виснаження та ймовірно коротких режимів припинення вогню, тому це буде ще актуально й надалі: 

  • Безпека для пост конфліктних країн – це важлива умова справді вільних та чесних виборів. В неї потрібно інвестувати час, ресурси та ідеї у міжвиборчий період, а не коли вже пізно;
  • Політичне насильство, поляризації та розколи в суспільствах – мета, а соціальні медіа, АІ – лише інструмент. За цим всім стоять цілі держави (TikTok – Китай, Телеграм - Росія), отже,  для вирішення цих проблем потрібно працювати не виключно з регулюванням, а і створенням безпечного світу, тому самі соціальні мережі повинні бути конкурентними. Я чесно таки очікую, що Європа матиме свої популярні соціальні мережі та АІ, щоб створювати диверсифікаційний ефект;
  • Політичні права можуть бути справді захищеними лише, якщо виборець матиме все ще свободу формування політичної волі.

Дії українського громадянського суспільства та міжнародних спостережних організацій можуть бути направлені на об’єктивну оцінку безпекових передумов для проведення перших повоєнних виборів в Україні. Шантаж України є руйнівним не лише для нас, а і для інших демократій і його потрібно припинити негайно. Безпекові гарантії для вільних виборів є обов’язковими. Оцінка безпеки перед виборами повинна проводитись не лише щодо можливості розгортання місії спостереження міжнародної організації, а і оцінки передумов проведення безпечних виборів для їх учасників та організаторів. Після оцінки потрібно йти в протоколи рішень, обладнання та засоби протидії, де взаємодія державних, недержавних та міжнародних організацій вкрай важлива. Коли ми втратили пряме фінансування USAID, то єдине, чого я справді боялась, що ми не зможемо забезпечити своїх колег ані обладнанням, ані необхідним навчанням в критичний момент. Але вже за пару місяців у нас з’явились проекти, завдяки яким мої колеги і я пройшли навчання щодо поводження в ворожому середовищі, ми закупити засоби індивідуального захисту та навіть антидронові детектори. Як ви розумієте, це корисно навіть в період до виборів в наших умовах життя.

Мандат міжнародних організацій в темі спостереження буде значно посиленим, якщо вони все ще хочуть відігравати дієву роль у процесі. Є три речі, які не можна повернути: час, можливість, слово. У нас все ще є час та можливість, щоб підготуватись, але зі словом значно важче. Деякі партнери вже втратили орієнтири доброчесності. 

Натомість, ОПОРА у 2025 році працює над 15 пілотними аудитами безпеки в громадах, які були звільнені після окупації, знаходяться біля лінії розмежування, або поблизу російсько-українського кордону. Тут нас підтримує МЗС Великобританії, а наступного року ми плануємо продовжити дослідження ще в 20 громадах за підтримки ЄС. Це допоможе протестувати методологію, чітко розуміти, де її застосування є потрібним, а також максимально зробити її доступною і маловартісною в реальних умовах масштабного безпекового аудиту напередодні перших повоєнних виборів. 

Аудит безпекової ситуації — це універсальний інструмент моніторингу організаційної спроможності, який забезпечить прозору систему прийняття рішення про можливість, або неможливість проведення виборів на певних територіях. Такий аудит також виявляє інфраструктурні критичні ризики, в які потрібно інвестувати під час ранньої відбудови та відновлення. Оцінювання охоплює такі сфери: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічні чинники і стан демократичних процесів.

Аудит дозволяє проаналізувати:

  • Готовність до реагування на безпекові виклики: Рівень безпекової ситуації у громаді й здатність місцевої влади ефективно реагувати на потенційні загрози.
  • Динаміку соціально-економічних процесів: Чи мають мешканці громади доступ до послуг, що гарантують забезпечення базових соціальних та економічних умов (охорона здоров’я, фінансові та логістичні послуги тощо).
  • Можливість реалізації виборчих процедур: Оцінка умов для вільного і справедливого проведення виборів та наявність організаційних спроможностей для забезпечення виборчого процесу.

Оцінювання відбувається за 35 індикаторами, об’єднаними в 4 блоки і 4 етапи. Дані збирала мережа регіональних консультантів ОПОРИ, використовуючи такі методи: польове спостереження, кабінетне дослідження, запити на доступ до публічної інформації, інтервʼю з посадовцями та місцевими жителями, дані з відкритих джерел. Кожен етап оцінюється в 1 бал (успішно) або 0 (не пройдено). Лише громади, які набрали 4 із 4 балів, вважаються такими, що пройшли аудит і готові до виборів. Менша кількість балів означає, що аудит не пройдено, але оцінка дозволяє ідентифікувати проблемні зони для подальшого вдосконалення.

На нашу думку:

  • Аудит безпеки повинен стати обов’язковим інструментом оцінки готовності фізичної й суспільної інфраструктури для деокупованих громад та громад, розташованих у зоні бойових дій. Але, як не дивно, не існує прямої залежності між безпековими ризиками й фізичною відстанню (50 чи 100 км) від лінії бойового зіткнення. Натомість системність такого дослідження може спонукати до капітальних інвестицій у відновлення критичної інфраструктури ще до політичного перезавантаження. 
  • Існує потреба розробити законодавчу рамку для визначення територій, де проведення безпечних і демократичних виборів не є можливим. Будь-які рішення щодо конституційних прав повинні бути обґрунтованими за допомогою верифікованих даних.
  • Рівень безпеки визначається комплексом чинників: інтенсивністю бойових дій, станом інфраструктури, наявністю укриттів, спроможністю реагування на критичні ситуації, пов'язані з життям громадян і наданням базових послуг.
  • Виявлені ризики підтверджують необхідність затвердження протоколів безпеки для всіх учасників виборчого процесу з урахуванням міжнародних стандартів і найкращих практик. Ці протоколи також стануть важливою передумовою для повноцінної роботи міжнародних спостережних місій.

Результати аудиту є такими:

  • За умови припинення правового режиму воєнного стану оцінювання у сфері фізичної безпеки із позитивними показниками пройшли б 3 з 11 громад;
  • Ключовими проблемами в сфері фізичної безпеки є обстріли, брак укриттів біля приміщень виборчих комісій (ДВК) і нерозвинена система екстреного оповіщення;
  • У 4 з 11 громадах підтримується достатній рівень надання послуг у сферах освіти та охорони здоров’я, населення забезпечене цифровим доступом (мобільний зв’язок, інтернет, телерадіомовлення). Однак обстріли української енергосистеми у жовтні-листопаді 2025 року призвели до блекаутів (відключень електроенергії тривалістю понад 12 годин поспіль) у низці громад, що також вплинуло на кінцеву оцінку; 
  • За показниками “Демократичні процеси” позитивні оцінки отримали 2 з 11 громад. Ключовою перешкодою стали додатково встановлена місцевими адміністраціями заборона на проведення мирних зібрань, суттєві руйнування виборчої інфраструктури, а також обмежений потенціал набору членів ДВК через значне скорочення населення;
  • Громади, розташовані в зоні бойових дій і на прикордонні з Росією, або деокуповані у 2022 році загалом демонструють найгірші результати за всіма показниками аудиту. 
  • Навіть на територіях, де ведуться (велися) бойові дії, громади продовжують функціонувати й забезпечувати населення базовими послугами (освітні, медичні, адміністративні), а органи місцевого самоврядування та військові адміністрації зберігають управлінську спроможність. Це свідчить про збереження керованості управління на цих територіях.
  • У 7 з 11 громад поліція прибуває на місце правопорушення або події в межах рекомендованих норм мирного часу (7–10 хв — у місті, 20–40 хв — у сільській місцевості).
  • Укомплектованість підрозділів поліції, які працюють на території громад, коливається в межах орієнтовно 70-93%.
  • Замінування може бути значною перешкодою для логістики під час виборів.
  • У 8 з 11 громад час доїзду ДСНС відповідає нормі мирного часу (до 25 хв).
  • Жодна з 11 громад не залишилася без доступу до правосуддя: суди продовжують роботу та вживають всіх можливих заходів для забезпечення права громадян на судовий захист.