Минулого тижня (5–11 червня) російські окупанти вчинили черговий воєнний злочин – підірвали дамбу Каховської ГЕС, спровокувавши екологічну катастрофу. Втім, Росія заперечує свою причетність до підриву, хоча за тиждень до цього дозволила не розслідувати аварії на небезпечних об'єктах, що сталися внаслідок "воєнних дій" і терактів.

Керівництво Росії помітило український контрнаступ, який, імовірно, почався на минулому тижні, та поспішно заявило, що він не має успіху. Втім, інформація, яка надходить з фронту, свідчить про інше. 

Україна продовжує наполягати на тому, щоб гарантії безпеки до її вступу в НАТО бути письмово закріплені на липневому саміті Альянсу у Вільнюсі. Тим часом Канада стала вже 20-ю країною-НАТО, яка публічно підтримала ідею вступу України в Альянс. 

Росія поспішно заявляє про провал українського контрнаступу

У понеділок, 5 червня, американське видання The New York Times написало, що Україна, можливо, розпочала контрнаступ. Видання з посиланням на американських і російських офіційних осіб пише, що українські війська посилили артилерійські удари і наземні штурми в шквалі наступальної військової активності.

Також у матеріалі NYT ідеться, що Київ зберігає мовчання про свою стратегію – Україна вирішила не анонсувати початок контрнаступу. Так, 5 червня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відповідаючи на питання журналістів, чи почався контрнаступ, сказав, що найважливіше не те, коли він почнеться, а щоб він закінчився перемогою України. 

"Членство в НАТО не може зупинити цю війну, але членство в НАТО зупинить подальші війни. Ось чому найкращий спосіб забезпечити безпеку в регіоні – це прийти до моменту, коли Україна стане членом НАТО", – додав Кулеба.

Міністр також додав, що Україна має досить зброї, аби розпочати контрнаступ. Наступного дня, 6 червня, заступниця міністра оборони України Ганна Маляр наголосила, що про контрнаступ Сил оборони не будуть оголошувати публічно."Плани люблять тишу. Наступ почнеться не в соцмережах", – написала вона у своєму телеграм-каналі. 

Нагадаємо, що 27 травня Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний оприлюднив відео під назвою "Прийшов час повертати своє". У ролику українські військові просять "благословити рішучий наступ, священну помсту та святу перемогу". 

7 червня Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов розповів, що Україна ще не розпочала запланований контрнаступ, але його початок буде очевидним для всіх. За його словами, російські чиновники сприйняли локальні українські успіхи на деяких ділянках фронту за початок більш масштабної операції.

Справа в тому, що з початку тижня про контрнаступ України почало активно говорити керівництво Росії. При цьому в Москві одразу заявили, що він нібито зазнав невдачі. Так, 5 червня спікер Державної Думи В’ячеслав Володін заявив, що наступ України розпочався, але план України здобути швидку перемогу провалився. 7 червня продібні тези у себе в телеграм поширив колишній російський президент, заступник голови Ради Безпеки країни-агресора Дмітрій Мєдвєдєв. 

8 червня низка західних ЗМІ, зокрема The Washington Post та ABC News, спираючись на неназвані джерела, повідомили, що український контрнаступ розпочався. Наступного дня, 9 червня, про початок контрнаступу заговорив Владімір Путін. Він, як і вищезгадані російські політики, заявив, що наступ України не має успіху на полі бою. Втім, Путін був обережний у своїх оцінках та зазначив, що Україна ще зберігає наступальний потенціал. 

Натомість 10 червня Президент України Володимир Зеленський зазначив, що не варто довіряти словам Путіна і телеграм-каналам. Він закликав довіряти українським військовим. За його словами, командувачі української армії позитивно налаштовані щодо контрнаступу. 

"Я щодня на зв'язку з нашими командувачами різних напрямків – Сирським, Тарнавським, Москальовим, Наєвим, Залужним. Усі зараз налаштовані позитивно. Так Путіну й передайте…" – сказав Володимир Зеленський. 

Також президент зазначив, що в Україні відбуваються контрнаступальні й оборонні дії, але про те, на якій вони стадії, – зараз говорити не доцільно. 

Втім, протягом тижня, особливо 10–11 червня, з'явилася інформація про певні локальні успіхи української армії та звільнення кількох населених пунктів в Донецькій та області. Зокрема, стало відомо про звільнення Благодатного, Нескучного, Макарівки та Сторожового. Крім цього, Інститут вивчення війни (ISW) та окремі OSINT-спільноти повідомляють, що ЗСУ зайняли низку населених пунктів у Запорізькій області (наприклад, Левадне), але ця інформація на момент підготовки публікації ще не була офіційно підтверджена. 

Знищення Каховської ГЕС: російський слід і мета підриву

Найбільш резонансною подією минулого тижня став підрив російськими окупантами 6 червня Каховської ГЕС, внаслідок чого під загрозою затоплення опинились близько 80 населених пунктів України. Довгострокові наслідки підриву греблі наразі важко оцінити, але менш ніж за тиждень воєнний злочин військових РФ вже завдав величезних соціальних, економічних та екологічних збитків Україні.

На підконтрольній Україні правобережній частині Херсонської області серйозно постраждали 40 населених пунктів, а на Миколаївщині частково підтопило 31 населений пункт. Крім цього, вода затопила 14 населених пунктів тимчасово окупованої території Херсонщини. Приблизно за 4 дні після підриву рівень води у населених пунктах почав знижуватись, але станом на 11 червня підтопленими лишаються 32 населені пункти Херсонщини, в яких пішли під воду 3821 житловий будинок. Загалом із водяної пастки вдалось евакуювати понад 3 тисячі людей.

Вже на вечір четверга рівень води в Каховському водосховищі впав нижче так званої "мертвої точки" (12,5 м), що унеможливлює водозабір для низки населених пунктів. За даними ООН, 700 тисяч людей не мають належного доступу до питної води, а підняття рівня води в Дніпрі призведе до зростання цін на зерно – тільки за ранок 6 червня ціни на пшеницю зросли на 3%. Міністерство аграрної політики та продовольства України, за попередніми оцінками, передбачає затоплення орієнтовно 10 тисяч га сільськогосподарських земель на правобережжі.

Також через підрив ГЕС окупанти створили проблеми для мешканців Криму, тому що основне джерело прісної води на окупованому півострові – Північно-Кримський канал, який забирав воду з Каховського водосховища.

До того ж через руйнацію гідроелектростанції в річку потрапили щонайменше 150 тонн машинного мастила, а вода змила склади зброї окупантів на лівому березі Херсонської області, що становить додаткову мінну небезпеку для цивільних. В акваторію моря на Одещині течією Дніпра вода виносить до берегів міни, розтяжки та нерозірвані боєприпаси. За словами прикордонників, море "перетворюється на сміттєзвалище та кладовище тварин".

Сума орієнтовних збитків довкіллю вже перевищила 55 млрд гривень, під загрозою зникнення наразі опинилось 30% природно-заповідного фонду Херсонської області. Через паводок без світла залишилось майже 20 тисяч споживачів, однак ще більше занепокоєння викликає належне функціонування Запорізької АЕС, оскільки наповнюваність ставків-охолоджувачів електростанції залежить від рівня води в Дніпрі. Наразі Енергоатом прозвітував, що, попри низький рівень води в Каховському водосховищі, його достатньо для задоволення потреб станції.

Такі катастрофічні наслідки російська армія, цілком ймовірно, створила винятково з військовою метою. Керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк заявила, що так окупанти хотіли зупинити контрнаступ українських сил. Розлив води та затоплення населених пунктів, на думку окупантів, мали створити природні перешкоди для ймовірної атаки на Херсонському напрямку та дати змогу вивільнити частину російських військ для перекидання на інші ділянки фронту.

Вже 11 червня Міністерство оборони України проінформувало про переміщення російських військ із Херсонської області, що стало підтвердженням мети підриву ГЕС. Крім того, в Міністерстві наголосили, що руйнуванням греблі Росія намагається відволікти частину сил та ресурсів Сил оборони України на ліквідацію техногенної катастрофи. На очевидні причини та зацікавлених виконавців катастрофи звернули увагу й в Офісі Президента. Михайло Подоляк зазначив об’єктивні ознаки внутрішнього підриву греблі Росією: "інженерні можливості мінування дамби; воєнізований контроль території; афективні мотиви (зламати негативні тренди на полі бою); вирішені завдання (переміщення резервів на інші ділянки фронту)".

Аналітична і журналістська спільнота також сходяться на думці, що Росія безпосередньо причетна до підриву Каховської ГЕС. Так, аналітики Інституту вивчення війни впевнені, "що росіяни мають більший і чіткіший інтерес у затопленні лівого берега Дніпра, незважаючи на шкоду для власних підготовлених оборонних позицій".

Водночас видання The New York Times із посиланням на інженерно-технічних фахівців та спеціалістів із боєприпасів вказує, що руйнування дамби спричинив вибух зсередини. Американський телеканал NBC News зазначає із посиланням на свої джерела, що адміністрація президента США має розвідувальні дані з доказами, що Росія є винуватцем підриву дамби Каховської ГЕС.

Паралельно українська розвідка робить також невтішні для окупантів висновки. СБУ перехопила розмову окупантів, в якій йдеться, що греблю підірвала російська диверсійна група, а ГУР розкрило чергову інформаційну спецоперацію з дискредитації України щодо підриву ГЕС. За даними ГУР, росіяни підготували серію провокативних матеріалів, які мали б перекласти на Україну відповідальність за підрив і створити передумови політичної кризи.

Також примітно, що за тиждень до підриву Каховської ГЕС влада Росії дозволила не розслідувати аварії на небезпечних об'єктах, що сталися внаслідок "воєнних дій" і терактів. Попри всі факти, Кремль активно звинувачував Україну у підриві греблі, хоча напередодні, одразу після вибуху, гауляйтер Херсонщини Владімір Сальдо запевняв, що проблем із затопленням окупованих громад немає.

Очевидно, що після усвідомлення масштабів злочину російська пропагандистська машина почала працювати на повну силу. Одним із головних "доказів" нібито причетності України до підриву ГЕСу стало інтерв’ю генерал-майора ЗСУ Андрія Ковальчука, який командував контрнаступом під час звільнення правобережної частини Херсонщини.

В інтерв’ю The Washington Post він розказав, що українські сили робили пробний удар по одному зі шлюзів Каховської греблі для підняття рівня води. І це стало ключовим у російських меседжах на засіданні ООН, офіційних коментарях російського МЗС та заявах інших офіційних представників Кремля.

Однак варто зауважити, що це маніпуляція на вирваних із контексту словах генерала, адже Ковальчук розглядав варіант підтоплення для блокування російських переправ на правобережжя. Водночас військовий запевнив, що затоплення залишалось крайнім заходом, і Україна утрималася від таких дій. З точки зору військової доцільності нинішнє затоплення під час звільнення правобережжя восени 2022 року, можливо, полегшило б просування українських сил, але такі кроки неспівмірні із завданою шкодою, тому військове керівництво України відмовилось перевести тогорічні події до техногенної катастрофи.  

Під час відводу військ із правобережжя Офіс Президента України застерігав про ймовірний підрив греблі та пвдготовку техногенної катастрофи, але на той момент російська армія на це не наважилася. Хоча саме так росіяни вчинили під час відступу з Антонівським мостом та низкою переправ на Миколаївщині та Херсонщині.   

Ба більше, Кремль, щоб нічого не вигадувати, дзеркально звинуватив Україну в тому, що підрив здійснили для перекидання військ із херсонського напрямку, бо наступ українських сил нібито "буксується", тому треба "посилити наступальний потенціал".

Втім, російська сторона вкотре показала, що їх слова нічого не варті. Кремль продемонстрував свою фальшиву турботу про мешканців "новоприєднаних" територій в умовах кризових ситуацій. Поки українська сторона організовувала евакуаційні поїзди, проводила засідання РНБО та Державної комісії з техногенно-екологічної безпеки, створювала штаб з ліквідації аварії, скликала Радбез ООН та закликала міжнародну спільноту до більш рішучої та оперативної допомоги, Росія продовжила обстріли людей, які намагались врятуватися від повені.

Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель та Постійне представництво України при ООН закликали РФ припинити обстріли, але російські терористи тільки відкривали вогонь у спини цивільним. Речник Кремля Дмітрій Пєсков охарактеризував дії росіян з евакуації людей Херсонщини як "самовіддані", а прем’єр-міністр Росії Міхаіл Мішустін створив урядову комісію по ліквідації наслідків катастрофи – лише через чотири дні після підриву ГЕС.

Ситуація з підривом Каховської ГЕС показала не тільки неконтрольованість путінського режиму, а також його повну божевільність. Кремль готовий вдатися до здійснення масштабних катастроф для малоймовірних військових переваг у війні всупереч жертвам серед цивільних, яких режим нібито вважає своїми громадянами. Натомість Збройні Сили України націлені й надалі знищувати окупантів та повертати власні території.

"Підступні дії противника, які створюють соціальну та економічну кризу, не зупинять Сили оборони України, які готові звільнити окуповані території України", – заявили ЗСУ. 

Обговорення гарантій за місяць до саміту у Вільнюсі та чергові заяви про "ескалацію" від Лаврова

Перед майбутнім Вільнюським самітом НАТО, до якого залишилося менше місяця, значно пожвавішали розмови про потенціал українського членства в Альянсі, безпекові гарантії для нашої держави та загалом сприйняття ще більш наполегливої допомоги Україні. Так, Володимир Зеленський вважає, що гарантії безпеки для України до її вступу в НАТО мають бути закріплені письмово, а Вільнюський саміт Альянсу є "гарним майданчиком" для їхнього укладання. 

Загалом уже зрозуміло, що більшість держав НАТО підтримують членство України в НАТО. Зокрема, 10 червня під час неоголошеного візиту прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо офіційна Оттава стала двадцятою державою, що у тій чи іншій формі підтримали майбутнє членство України в Альянсі. Йдеться про формулювання "щойно це дозволять умови". Заступник глави ОП Ігор Жовква відзначає, що "це формулювання є найсильнішим серед усіх країн G7".

Також вже у понеділок, 12 червня, у Парижі відбудуться переговори між канцлером Німеччини Олафом Шольцом, президентом Польщі Анджеєм Дудою та президентом Франції Еммануелем Макроном. Видання Politico вважає, що питання прагнення України до членства в НАТО стане однією з центральних тем зустрічі. Цікаво, що нещодавно прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також заявляв: "Україна заслуговує на те, щоб їй запропонували дуже швидкий шлях до НАТО".

Покладає надії на саміт у Вільнюсі й Дмитро Кулеба, який каже, що членство в НАТО – це "остання велика проблема зовнішньої політики України, яка, починаючи з лютого минулого року, не зрушила з місця".

Одну з найнеочікуваніших заяв зробив ексгенсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, який вважає, що окремі члени НАТО можуть погодитись на введення на українську територію своїх військ. На думку Расмуссена, це може трапитись, якщо на саміті у Вільнюсі НАТО не зможе ухвалити рішення про кроки щодо членства України або її гарантії безпеки. Тоді "існує чітка можливість того, що деякі країни можуть вжити заходів індивідуально". З цим твердженням не зовсім погоджується Дмитро Кулеба, який підкреслює, що Україна не просить введення військ: "Ми кажемо: дайте зброю". Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас також не чула про плани держав-членів відправити своїх військових до України.

І хоч Андерс Фог Расмуссен дійсно говорив лише про потенційну можливість у випадку неухвалення безпекових рішень для України у Вільнюсі, заступник секретаря Радбезу Росії Дмітрій Мєдвєдєв вже у зв’язку з інтерв’ю встиг пригрозити Європі "гіперзвуковими ударами".

Погрожував минулого тижня і глава російського МЗС Сєргєй Лавров, який заявляв, що на Японію очікують "серйозні наслідки" через постачання військової техніки Україні. Адже це нібито веде ​​до "подальшого збільшення кількості людських жертв і ескалації бойових дій". Прикметно, що до ескалації, на думку Лаврова, також веде постачання Україні винищувачів F-16, одна з модифікацій яких "здатна нести" ядерну зброю.

Натомість координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі категорично відповів Сєргєю Лаврову: "Якщо ви стурбовані українським військовим потенціалом, то вам слід забрати свої війська і покинути Україну".

Відзначимо й те, що ЗМІ повідомляли, що, крім F-16, як мінімум, окремі держави розглядають передачу винищувачів F/A-18 Hornets – зокрема Австралія. Також  протягом останнього тижня відбулося й кілька інших значних подій у сфері надання Україні військової підтримки. Зокрема, верхня палата парламенту Швейцарії схвалила поправку, яка потенційно дасть змогу реекспортувати зброю в Україну. Тепер після того, як 1 червня нижня палата парламенту проголосувала проти поправки, її розглянуть повторно.

Також у п'ятницю, 9 червня, США оголосили про виділення Україні нового пакету допомоги загальною вартістю 2,1 млрд доларів. Того ж дня члени комітету із закордонних справ Палати представників США оголосили про внесення резолюції із закликом передати Україні далекобійні ракети ATACMS. У проєкті йдеться про те, що "США та союзники володіють тисячами ракет ATACMS, які могли б передати Україні", адже нинішня перевага Росії в далекобійній зброї "змушує українські сили боротись у значно більш невигідному становищі".

Цікавою в контексті надання озброєння стала й одна з останніх заяв Президента Сербії Александара Вучича: він не проти, щоб його країна продавала боєприпаси Україні використовуючи посередників. Крім того, сербський лідер підкреслив, що його держава "не буде хабом для реекспорту чогось до Росії".

Таким чином, ні погрози, ні терористичні дії на Каховській ГЕС та брехня навколо цього не лише не похитнули підтримку України, а й вчергове її посилили. Як заявив, прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак: "Путін буде думати, що він може нас перечекати, що Альянс втомиться, виснажиться і здасться. Але це не так".

Хтозна, можлив, саме десятки заяв на підтримку України ще більше посилили песимізм російських еліт. Так, за інформацією видання Bloomberg, російські еліти опинилися в глухому куті. Тепер серед них поширена думка, що Путін не зможе виграти розпочату війну. Медіа зазначає, що "навіть найбільш оптимістично налаштовані вважають "заморожений" конфлікт найкращим можливим результатом для Кремля на цей момент". Ми ж зазначимо: цілком очевидно, що стан замороженого конфлікту аж ніяк не влаштовує українців.

Спеціально для Української правди