Як Meta вирішує, кого блокувати?

У 2012 році у США та інших країнах Заходу зʼявились підозри, що терористичні організації все частіше вербують нових прихильників в інтернеті. Для протидії цьому компанія “Meta” (тоді ще “Facebook”) створила список небезпечних осіб і організацій, яких заборонено згадувати у соціальних мережах. 

Зараз цей список містить три рівні заборон: 

  • На першому рівні — визнані терористичні та злочинні організації, а також люди, які організовують або виправдовують насильство над цивільними. Будь-який контент зі схваленням дій цих людей або організацій, а також їхні власні сторінки Meta видаляє.
  • На другому рівні — люди або організації, які вчиняють насильство проти держави або військових, але уникають насильства проти цивільних. Сторінки цих людей або організацій, а також контент, який їх підтримує, Meta також видаляє.
  • На третьому рівні — люди або організації, які системно порушують правила Meta щодо мови ненависті та небезпечних організацій, закликають до насильства у реальному світі або виправдовують насильство проти інших людей. Сюди Meta відносить воєнізовані соціальні рухи та мережі прихильників теорій змови. Таким людям або організаціям заборонено використовувати платформи Meta, а контент, що їх схвалює, блокується.

Meta має непублічний список організацій та осіб, публікації яких і про яких заборонені на платформі. У 2021 році видання The Intercept опублікувало його приблизну версію. Більша частина цих людей і компаній походять з країн Азії та Африки. Українських організацій у списку 14: кілька авіакомпаній, які підозрюють у сприянні ісламським терористичним рухам, музичний гурт “Aryan Terrorism” та низка українських соціальних рухів. До них, зокрема, належать: соціал-націоналістичний рух “Соціал-Національна Асамблея”, праворадикальні обʼєднання “С14”, “Реконкіста”, “Патріот України”, націоналістична політична партія “Національний корпус” та батальйон “Азов”.

Як “Азов” потрапив у чорний список?

“Азов” зʼявився у 2014 році як організація місцевої самооборони Харкова та Маріуполя, коли в обох містах активно ширились сепаратистські рухи. Після початку війни на Донбасі, коли стало зрозуміло, що Збройні Сили України не готові до боротьби з бойовиками, яких підтримували зс рф, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков дозволив створення добровольчих батальйонів, і “Азов” став одним із перших. Згодом батальйон увійшов до складу Національної гвардії України та став офіційною частиною Сил оборони.

Біля витоків “Азову” стояла низка українських націоналістичних організацій — багато їхніх членів зрештою стали добровольцями у складі батальйону. Цим скористалась російська пропаганда, яка з 2014 року активно просувала думку про те, що на боці України воюють нацисти (вочевидь, росіяни погано розрізняють нацизм та націоналізм). У західних ЗМІ, таких як The New York Times та Washington Post, час від часу виходили матеріали, які транслювали ці російські наративи на західну авдиторію. Тоді “Meta” й визначила “Азов” як організацію, яка поширює ненависть, і відтоді, відповідно до третього рівня заборон, блокує і саму організацію, і її прихильників на своїх платформах. 

“Азову” дозволили повернутись до платформ “Meta” і публікувати там власний контент аж 19 січня 2023 року — після особистої розмови очільника Мінцифри Михайла Федорова з керівництвом компанії. Однак у чорному списку все ще залишаються й інші українські організації, зокрема партія “Національний корпус”. Остання опинилася там через активну роботу російської пропаганди, яка стверджувала, що партія поширює нацистські погляди. Сподіваємось, що “Азов” — це лише перший дзвіночок від “Meta”, і згодом компанія нарешті дозволить українцям поширювати у фейсбуці та інстаграмі проукраїнський погляд на події.

Наостанок — яскрава ілюстрація реакції російської пропаганди на відновлення “Азову” у соцмережах.