3 лютого 2021 року Кабмін ухвалив зміни до порядку розподілу коштів соцеконому та фактично повернув непублічні депутатські фонди за рахунок субвенції на соціально-економічний розвиток.

Із 2012 року в Україні існує субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій, простішими словами “соцеконом”. Проте бюджетна програма, яка за своєю метою та ідеєю покликана вирішувати актуальні регіональні проблеми, по суті, стала заручником піар-кампаній народних депутатів. Як наслідок, мільярди коштів платників податків роками розпорошувались на фінансування десятків, а то й сотень несистемних чи навіть дріб’язкових витрат, вартістю 50 тисяч гривень і менше. 

Проте у 2020 році Кабмін частково врахував рекомендації Громадянської мережі ОПОРА та Рахункової палати щодо підвищення прозорості розподілу субвенцій та ухвалив ряд новаторських змін. Як наслідок, кошти субвенцій вперше за багато років практично рівномірно були розподілені між регіонами без “хотілок” депутатів.

Але “не довго було свято” на вулиці платників податків, адже ряд позитивних змін скасовано, а попередню редакцію “Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій” фактично відновлено. Порівняльну таблицю можна переглянути за посиланням.

Отже, ключові зміни, які були ухвалені Урядом:

  1. Скасовується розміщення інформаційних табличок (наклейок), які використовуються з метою ідентифікації об’єктів, що фінансуються та/або співфінансуються за рахунок субвенції, та розміщення таких табличок (наклейок) на зазначених об’єктах.
  2. Головним розпорядником субвенцій замість Мінрегіону знову став Мінфін.
  3. Скасовується пропорційний розподіл коштів між регіонами відповідно до кількості населення. 
  4. Не передбачається спрямування субвенції на боротьбу із COVID-19.
  5. Повертається підконтрольна депутатам комісія (до складу входить не менше 50% членів бюджетного комітету).
Знову Мінфін

У лютому 2020 року розпорядником коштів субвенцій нарешті став Мінрегіон. Рішення щодо Мінрегіону було прийняте, щоб врегулювати норми порядку розподілу коштів субвенцій з вимогами Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік”. У законі було закріплено, що розпорядником субвенцій є Міністерство розвитку громад та територій. Власне, це цілком логічно, бо одним з напрямків роботи міністерства є регіональний розвиток. Проте згідно з новим рішенням уряду розпорядником коштів субвенцій знову стало Міністерство фінансів, як це було до 2020 року.

Знищення пропорційного розподілу

Із 2012 року, із невеликими винятками, розподіл коштів субвенцій здійснювався без жодних критеріїв і, як наслідок, він був нерівномірний. ОПОРА неодноразово фіксувала випадки, коли у дві співмірні за кількістю населення області виділялися діаметрально протилежні суми коштів. Ця проблема стосується також і виборчих округів, коли навіть в межах однієї області на один округ може бути спрямовано декілька десятків мільйонів гривень, а в сусідній – жодного. Не варто забувати, що аналіз даних розподілу субвенцій за 2016-2020 роки свідчить про наявність політичних факторів у процесі адміністрування субвенцій. Це проявляється у тому, що в округи лояльних до Уряду парламентарів спрямовувалося значно більше коштів, ніж на округи опозиційних депутатів. 

Проте у лютому 2020 року Уряд уперше запровадив особливості пропорційного розподілу субвенцій:

  1. 80% коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у регіоні;
  2. 20% коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, в яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).

Другий критерій Кабмін скасував у травні 2020 року, а перший – у лютому 2021 року. Таким чином, основним критерієм розподілу коштів знову стануть “пропозиції” народних депутатів. 

Депутатська комісія з розподілу коштів

Кабмін оновленим розпорядженням зробив так, що комісію із де-факто розподілу розподілу коштів субвенції знову будуть контролювати народні депутати:

  1. Не менше 50% членів відповідної комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу коштів субвенції на соціально-економічний розвиток окремих територій є членами бюджетного комітету. Хоча, за спостереженнями ОПОРИ, у попередньому скликанні парламенту така комісія повністю контролювалась депутатами – 14 із 16 членів комісії. 
  2. До чинної редакції порядку розподілу субвенцій уряд вніс зміни, згідно з якими комісія не подає рекомендації щодо включення пропозицій, а приймає рішення щодо їх включення. Таким чином комісія знову стала не рекомендаційною, а вирішальною інстанцією.
  3. Уряд так і не затвердив принципи публічності та відкритості роботи даної комісії, навіть у частині оприлюднення поіменного складу даного органу. 
Висновки

Отже, український Уряд вкотре довів, що якісний розвиток регіональної інфраструктури для нього не є пріоритетом, а 6 млрд гривень коштів платників податків “не така велика ціна” за лояльність народних депутатів.

Громадянська мережа ОПОРА негативно оцінює ініціативу Уряду щодо процесу розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток та вважає, що вони унеможливлюють ефективне витрачання бюджетних коштів та сприяють використанню бюджетних коштів у медійних та агітаційних цілях з боку народних депутатів та політичних партій. 

Нагадаємо, що  у період з червня 2018 року по липень 2019 року спостерігачі ОПОРИ зафіксували 2 724 випадки піару на бюджетних ресурсах з боку 147 парламентарів, які були обрані в мажоритарних округах, і 27 – за партійними списками.

З огляду на це, Громадянська мережа ОПОРА рекомендує Уряду:

  1. Перенаправити кошти субвенцій у ДФРР, де розподіл коштів відбувається за більш чіткими та зрозумілими процедурами.
  2. Оприлюднити всі пропозиції народних депутатів, що надійшли до Мінфіну/Мінрегіону щодо розподілу коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій.
  3. Оприлюднити протоколи засідання Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.
  4. Посилити контроль за використанням бюджетних коштів.
  5. Шляхом інформування та належного звітування унеможливити використання бюджетних ресурсів у агітаційних цілях.
  6. Врахувати інші рекомендації Громадянської мережі ОПОРА та Рахункової палати щодо підвищення прозорості розподілу субвенцій.