Міжнародна допомога, безумовно, — один із найважливіших факторів майбутньої української перемоги. І йдеться не лише про озброєння чи грошову підтримку, а й про дипломатичний фронт та підтримку від мільярдів громадян різних країн світу.
Справа не в тому, хто допоміг чи може допомогти більше або менше. Десь є необхідне нам “радянське” озброєння чи боєприпаси, у когось — підходяща за ТТХ техніка, а такі держави, як Естонія, Латвія, Литва та Польща у співвідношенні до їхнього ВВП надали нам підтримку, цілком зіставну з американською та британською.
З огляду на це, важливою є системна співпраця та комунікація з парламентами іноземних держав — саме до компетенції законодавчих органів входить розподіл бюджету чи схвалення допомоги Україні.
Одним з елементів такої комунікації стали виступи Володимира Зеленського перед парламентами світу.
Ми проаналізували сайт Президента України та підрахували, що з початку повномасштабного російського вторгнення відбулося 30 таких виступів. Вперше Володимир Зеленський виступив 8 березня перед парламентом Великої Британії, а наразі останню його промову слухали депутати Саейми Латвії 30 травня.
Найбільше Президент звертався до законодавчих органів країн Європи, а, крім них, — до парламентів США, Канади, Ізраїлю, Республіки Корея, Японії та Австралії.
Головними меседжами Володимира Зеленського стали слова вдячності за допомогу Україні, інформація про звірства російської федерації, акцент на боротьбі українського народу за свободу всього світу та, звісно, заклики до активнішої допомоги нашій державі.
Чи не найважливішою темою звернень до парламентів світу стала деблокада Маріуполя, а також інформація про воєнні злочини російської федерації у Маріуполі, Бучі, Ірпені та інших містах. Так, наприклад, в 11 парламентах світу Володимир Зеленський розповідав про Маріуполь (73 згадки), а в 10 — про злочини рф у Бучі (25 згадок).
Зокрема, у парламенті Греції Президент зазначив: “Маріуполь майже знищений. Впевнений, кожен із вас уже бачив, який вигляд має місто зараз. Після того, як до нього підійшла Російська Федерація. Просто руїни. Ось що Росія зробила з нашим мирним Маріуполем. Але і з вашим мирним Маріуполем. Це місто завжди було домом для великої грецької громади.”
Майже 80 разів у своїх виступах Президент згадував про санкції проти росії. Про них ішлося у виступах перед усіма парламентами, за винятком польського. Зокрема, в Рійгікогу, парламенті Естонії, він закликав до повномасштабного нафтового ембарго: “Потрібно ще серйозніше поставитись до санкційної політики проти Російської Федерації. Чому санкції необхідні? Бо це єдиний інструмент, щоб примусити Росію до миру. Я закликаю вас при затвердженні нового, дуже важливого санкційного пакету проти Російської Федерації на рівні ЄС захищати необхідність повного блокування російських банків. Усіх, а не лише частини. Я закликаю нарешті внести нафту в санкційний пакет. Потрібне ембарго на рівні всього Європейського Союзу!”
Важлими аспектами промов стали історичні паралелі між боротьбою України та наших партнерів. У парламенті Словаччини Володимир Зеленський згадав, що “Москві більше ніколи не вдасться повторити 1968 рік і всі інші спроби поширити тиранію", а у Національній Асамблеї Республіки Корея — про те, що "у 1950-х роках корейці вистояли та захистили свободу” і що “світ має допомогти Україні, як тоді допоміг Кореї".
Не забув Президент і агресію Радянського Союзу проти Фінляндії: “Як і ви 83 роки тому, Україна має сміливість захищатися проти такого ворога, чиї сили значно переважають. Їх просто дуже багато — у кількісному вираженні. У них дуже багато техніки й дуже багато ракет.”
Крім того, Президент активно лобіював членство України в ЄС. Про нього Володимир Зеленський заявляв перед 7 парламентами. Так, у виступі в Саеймі Латвії він говорив про нейприйнятість того, “що Україну просять "трішечки" почекати у приймальні Європейського Союзу — роки чи десятиліття. Адже це тільки підкреслює, що не працює принцип поваги до кожного народу. А повинен працювати.”
У парламенті Словаччини очільник України наголосив: “Ще більше об'єднання у Європі можливе тільки в одному випадку — якщо Україна прямо зараз, в умовах війни, отримає реальну змогу прискорено рухатися у Європейський Союз. Питання про надання Україні статусу кандидата у члени Євросоюзу вже у червні цього року — це питання захисту всього європейського проекту.”
Цікаво, що перед законодавцями Франції Президент висловив сподівання на історичне рішення: “Під час головування Франції у Європейському Союзі буде ухвалене давно дозріле історичне рішення — про повноправне членство України у Європі, в ЄС. Історичне рішення в історичний час. Як це завжди було в історії французького народу.”
Отже, виступи Президента України у парламентах світу стали важливим елементом дипломатичної боротьби нашої держави та дали змогу донести якомога більше інформації про події в України до народних депутатів понад 30 держав світу.