Кабінет Міністрів України розподілив 1 мільярд 677 мільйонів 376 тисяч 194 гривні субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій між 1161 об’єктом у різних регіонах України. Про це йдеться у відповідному розпорядженні №468-р від 19 травня 2021 року. 

Найбільша сума коштів пов’язана з медичними та освітніми закладами, а найменше направлено на ремонти доріг та соціально-культурну сферу. Найбільше грошей спрямовано до Дніпропетровської, Одеської та Харківської областей, а також м. Києва. Найбільшу кількість субвенцій отримав 198-й округ Сергія Рудика, округ №23 Ірини  Констанкевич та 130-й округ Ігоря Негулевського. Натомість 31 округам не виділили коштів взагалі.

Що таке субвенції

Якщо говорити дуже просто – це грошова допомога місцевому бюджету з боку державного бюджету, яка йде на фінансування певного об'єкта інфраструктури, який є актуальним і важливим для розвитку громади. Як правило, кошти мають бути спрямовані на об'єкти, які не під силу профінансувати з місцевого бюджету, через їхню дорогу вартість, але на практиці це не завжди так. 

Із 2012 року в Україні існує субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій або простіше “соцеконом”.  Проте бюджетна програма, яка за своєю метою та ідеєю покликана вирішувати актуальні регіональні проблеми, по суті, стала заручником піар-кампаній народних депутатів. Як наслідок, мільярди коштів платників податків роками розпорошувались на фінансування десятків, а то й сотень несистемних чи навіть дріб’язкових витрат, вартістю 50 тисяч гривень і менше. 

Проблемні аспекти розподілу субвенцій

Досліджуючи процес розподілу субвенцій на соцеконом протягом 2016-2020 року та аналізуючи роботу народних депутатів команда ОПОРИ помітили, що цей процес супроводжується декількома проблемними моментами:

  • Ключовий вплив на визначення об'єктів, які мають фінансуватися, мають народні депутати України. Така можливість забезпечується через Комісію для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції. Вона створена при Міністерстві фінансів, яке є розпорядником коштів субвенцій. 24 з 26 членів комісії – народні депутати, які є членами Бюджетного комітету. Ще 2 осіб представляють Мінфін. У комісії немає представників Міністерства розвитку громад та територій, яке і відповідає за регіональний розвиток. Це негативно впливає на процес розподілу субвенцій. Наприклад, це може проявлятися у тому, що, обираючи об'єкти для фінансування, члени комісії будуть керуватися не економічною доцільністю, а політичними інтересами.
  • Роль Міністерства фінансів у процесі розподілу субвенцій є номінальною. Вони затверджують та скеровують до Кабміну те, що підготувала Комісія і практично не впливають на цей процес. 
  • Робота Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції є непрозорою. ЇЇ діяльність не висвітлюється, а засідання не анонсуються.
  • Розподіл субвенцій відбувається “в ручному режимі”, бо відсутні критерії, на основі яких ухвалюються рішення щодо вибору об'єктів, які варто фінансувати. При виділенні коштів не враховується ні кількість населення, ні стан соціально-економічного розвитку, ні стратегії розвитку громад та областей. 
  • Розподіл субвенцій нерівномірний між різними областями, округами та громадами. 
  • Розподіл відбувається на основі пропозицій депутатів,  які формуються непублічно. Лише в поодиноких випадках проводяться публічні консультації щодо тих об'єктів, які потрібно фінансувати у першу чергу.
  • Субвенція стала інструментом, за допомогою якого уряд забезпечує лояльність мажоритарників до рішень та політики, яку він реалізує. Це проявляється у тому, що більше коштів субвенцій отримують ті місцеві громади, які знаходяться в межах мажоритарних округів депутатів, які підтримують урядові ініціативи. 

Ще однією важливою проблемою є те, що депутати в виборчий та міжвиборчий період використовували субвенції у цілях передвиборчої агітації, яка є однією з форм бюджетного адміністративного ресурсу. Дуже часто субвенції виділялися на об’єкти, які більш привабливі для проведення піар-акцій. У період з червня 2018 року по липень 2019 року спостерігачі ОПОРИ зафіксували 2 724 випадки піару на субвенціях та інших бюджетних ресурсах з боку 147 парламентарів, які були обрані в мажоритарних округах, і 27 – за списками партій. У 2020 та 2021 році ця проблема залишилися, але її масштаби стали меншими.

Загалом у 2020 році ситуація з розподілом субвенцій змінилася у позитивну сторону. Проте, ненадовго. У 2020 році Кабмін частково врахував рекомендації ОПОРИ та Рахункової палати щодо підвищення прозорості розподілу субвенцій та ухвалив ряд новаторських змін. Як наслідок, кошти субвенцій вперше за багато років практично рівномірно були розподілені між регіонами без “хотілок” депутатів. Загальна сума кошті виділених на субвенції зменшилася з 5 мільярдів у 2019 до 2 мільярдів у 2020 році. 

Але “не довго було свято”. У лютому 2021 року Уряд скасував ряд минулорічних позитивних змін та фактично відновив опередню редакцію “Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій”. Порівняльну таблицю можна переглянути за посиланням.

Останній розподіл субвенцій 2021 року відбувся вже за новими правилами. Що з цього вийшло – читайте далі у нашому матеріалі.

Тематика

У рамках першого розподілу субвенцій 2021 року найбільша сума коштів була пов’язані із медичними закладами – 27% (понад 452 млн грн), на другому місці – освітні заклади – 26,4% (442 млн грн). 

На третьому місці сфера ЖКГ та розвитку інфраструктури – 25,6% (майже 430 млн грн). 

Натомість майже 9% коштів було направлено на встановлення, реконструкції та ремонти дитячих та спортивних майданчиків. Такі 195 субвенцій обійшлися платникам податків у 149,5 млн грн.

Найменшу суму коштів було направлено на ремонти доріг – 7,3% (122,3 млн грн) та на соціально-культурну сферу – 4,8% (лише 81,3 млн грн).

Якщо порівнювати спрямування коштів субвенцій у порівнянні з попереднім роком, то у відсоткових відношення дещо знизилися видатки на освітні та медичні заклади, натомість збільшились асигнування до сфери ЖКГ та “дитячих та спортивних майданчиків”.

Крім того, якщо порівнювати виділення субвенцій не за грошовим показником, а за кількісним, то значно збільшиться у розмірі категорія “дитячих та спортивних майданчиків” – 16,7% від усіх об’єктів, які натомість коштують лише 8,9% від усіх витрат.

Регіональний розподіл

У лютому 2021 року Кабмін скасував ряд позитивних правил розподілу коштів на соціально-економічний розвиток регіонів. Одним з таких рішень, було, зокрема, скасування пропорційного розподілу коштів між регіонами відповідно до кількості населення. Як наслідок, виділення коштів до різних областей України знову стало “хаотичним”, як це було у 2016-2019 рр.

Так, в рамках розподілу найбільше грошей було спрямовано до Дніпропетровської (160 млн грн), м. Києва (133,56 млн грн), Одеської (109,99 млн грн) та Харківської (109,84 млн грн) областей.

У свою чергу, найменше грошей отримали Херсонська (39,99 млн грн), Чернігівська (40 млн грн), Чернівецька (40 млн грн) та Сумська (42 млн грн) області. 

Таким чином, якщо заглиблюватись у математику, то коефіцієнт кореляції Пірсона у 2021 році між кількістю населення та сумою коштів, що отримав регіон склав лише 0,61. Для порівняння, ще минулого 2020 року, він демонстрував набагато більший зв’язок між цими показниками – на рівні 0,9.

Додатково, ми також порахували суму коштів субвенцій у розрахунку на одного мешканця для різних областях України.

Так, на одного мешканця Житомирської області було виділено майже 56 грн, Кіровоградської та Миколаївської – 54 грн, Вінницької – 52. В той же час на одного жителя Донецької області направлено 12 грн, Луганської – 23 грн, а Львівської – 24 грн. І якщо чисельність населення Донецької та Луганської, згідно даних Держстату може бути завищеною або ж ці області можуть фінансуватись з інших державних програм, то питання де-факто недофінансування Львівської області залишається відкритим. Адже ще минулого року, Львівщина була в топ-5 регіонів-отримувачів коштів субвенцій.

До кінця незрозумілою також залишається ситуація і з кількістю субвенцій. Так, до Волинської області було направлено 108 субвенцій (середній розмір однієї – 460 тисяч), до Харківської – 84, Львівської та Миколаївської – по 78, Черкаської – 65.

В той же час, Закарпатська область отримала 22 субвенції, Донецька – 6, а Луганська – лише 4 (середній розмір майже 12,5 млн грн). 

Депутатські округи

Відзначаючи безпосередню участь народних депутатів у процесі формування та виділення державних субвенцій, а також нерівномірний розподіл коштів між різними регіонами України у попередні роки, нами був проведений аналіз виділення відповідних коштів по мажоритарних округах.

Так, у 2021 році 31 округам (15%) не виділили коштів взагалі. Попереднього року даний показник був на рівні 20% або 40 виборчих округів.

У парламенті округи, що залишились без субвенцій, представляють 8 позафракційних обранців, 8 представників “Слуги народу”, 6 мажоритарників із фракції “Опозиційна платформа – За життя”, 4 члени групи “Довіра”, 2 представника “Голосу” та по 1 представнику “Європейської Солідарності” та групи “За майбутнє”. Також не отримав субвенцій і вже “скандальний” 87 округ на Франківщині.

Таким чином, без субвенцій залишилось, наприклад, 6 із 7 округів (85%), які представляють депутати з фракції “Опозиційна платформа – За життя”, 2 з 3 (66%), де обрані депутатами члени “Голосу”, та 8 із 16 (50%), де мажоритарниками є позафракційні депутати. 

Натомість не отримав субвенцій лише 1 з 22 округів (5%), які представляють члени депутатської групи “За майбутнє” – його представляє Віктор Балога (69 округ, Закарпаття).

У свою чергу, серед 122 округів членів “Слуги народу” без коштів залишилося лише вісім. Їх представляють: Анатолій Драбовський (Вінниччина), Вікторія Кінзбурська (Харківщина), Олексій Леонов (Одещина), Сергій Бунін (Київщина), Максим Бужанський, Олександр Трухін, Сергій Демченко, Юрій Мисягін (усі – Дніпропетровщина).

Натомість на території 167 округів об’єкти та заходи за кошти субвенцій були профінансовані.

Загалом найбільше коштів (по 30 млн грн) направлено до 35-го виборчого округу (Дніпропетровщина), який у Верховній Раді представляє Денис Герман (“Слуга народа”) та 112-го округу (Луганщина) Сергія Вельможного (група “Довіра”).

Другу позицію і понад 23 млн грн отримав 74-й округ на Запоріжжі. На парламентських виборах мажоритарником там був обраний Геннадій Касай (“Слуга народу”). 

Також одразу 4 округи отримали по 20 млн грн. Їх у Верховній Раді представляють члени “Слуги народу”:  Артем Дмитрук (133 округ, Одещина), Максим Пашковський (11 округ, Вінниччина), В'ячеслав Медяник (27 округ, Дніпропетровщина) та Богдан Кицак (63 округ, Житомирщина).

Якщо говорити про кількість субвенцій, то лідером за цим показником став 198-ий округ Сергія Рудика (“За майбутнє”) – 40 субвенцій. У минулому році, за цим показником лідирував округ Миколи Тищенка.

На другому місці за кількістю субвенцій (38 об’єктів) – округ №23 Ірини  Констанкевич (“За майбутнє”) на Волині. 

Замикає трійку лідерів за цим показником 130-ий округ (Миколаївська область), який у Верховній Раді представляє Ігор Негулевський (Слуга народу) – 36 субвенцій.

Понад 20 субвенцій також отримали ще округи ще семи депутатів: Ігоря Гузя (Волинська область) – 31, Вячеслава Рубльова (Волинська) – 27, Ігоря Копитіна (Миколаївська) – 24, Олеся Довгого (Кіровогорадська) – 23, Миколи Задорожного (Сумська), Євгена Пивоварова (Харківська), Тараса Батенка (Львівська) – по 21 субвенції.

Ключовою тенденцією розподілу є те, що на 95 округів було спрямовано майже однакові суми. На 61 округ було спрямовано рівно по 10 мільйонів гривень, ще на 34 округи було спрямовано від 9 до 11 мільйонів. Цікаво, що є області, де на всі округи були спрямовані однакові суму. Так відбулося в Чернівецькій області, де є 4 мажоритарні округи. У всіх цих округах були обрані представники «Слуги народу». Кожен округ отримав по 10 мільйонів гривень. Поділили, так би мовити, “по-братськи”. І Буковина в цьому не єдина. Подібні тенденції є практично у кожній області. 

У когось може скластися враження, що такий підхід є справедливим, але варто розуміти, що кошти субвенцій мають сприяти соціально-економічному розвитку, а не бути інструментом для піару народного депутата. Підхід, коли на всі округи виділяється однакова сума коштів, неприйнятний, бо він не враховує соціальний та економічний стан тієї чи іншої громади в межах цього округу та її потреби у додатковому фінансуванні. Він сприятиме збільшенню розриву у розвитку інфраструктури між краще та менш економічно розвиненими громадами, бо ті та ті будуть отримувати однакову суму коштів. Ідеально, щоб кошти субвенцій спрямовувалися у ті громади, які найбільш цього потребують і на ті об'єкти, яким дійсно потрібне фінансування.


“Цікаві” придбання

До офіційного дня виборів ще далеко, але досить дріб’язкові та дивні придбання вже починають з'являтися у списку субвенцій. Тут мова йде в першу чергу про ті речі, які би можна було профінансувати силами місцевих бюджетів або ж які важко віднести до “соціального-економічного розвитку”. Звісно до дровоколів, пилососів та хореографічних станків, як це було у 2018 році, справа ще не дійшла, але у попередній каденції Верховної Ради кількість дріб’язкових придбань зростала з наближенням до виборів (у 2016 році – 13%, у 2019 році – 40%).

Так, до 198-го округу Сергія Рудика було направлено ряд субвенцій для придбання спортивного обладнання для клубу “Атлант” (Кам’янське): набір гир (23 тисячі), боксерські мішки (35 тисяч), столи настільного тенісу (35 тисяч), велотренажери (48,5 тисячі), орбітрек (54 тисячі) та багатофункціональний тренажер (106 тисяч). Також в окрузі було профінансовано придбання та монтаж 14 дитячих/спортивних майданчиків.

Проте, як і в попередні роки, є округи, де більшість профінансованих об’єктів – дитячі та спортивні майданчики. 

Так, у 175-му окрузі Євгена Пивоварова на Харківщині понад 90% субвенцій (19 з 21) складають придбання такого роду. Притому більшість із цих субвенцій навіть не будівництво чи ремонт об’єктів, а лише “розробка проєктно-кошторисної документації для капітального ремонту” вартістю майже 50 тисяч кожна.

Схожа ситуація і у 130-ому окрузі (Миколаївщина) Ігоря Негулевського, де 29 із 36 об’єктів (80%) складають придбання вартістю від 250 до 400 тисяч гривень із призначенням: “Капітальний ремонт дитячого майданчика” та 203-му окрузі (Чернівецька область) Георгія Мазурашу, де 8 із 9 субвенцій теж можна класифікувати як спортивні майданчики, проте судячи із вартості об’єктів (від 1 до 1,5 млн грн), вони мають бути досить функціональними.

Висновки

Проаналізувавши, як відбувся перший розподіл субвенцій у 2021 році аналітики ОПОРИ дійшли таких висновків: 

  • Розподіл субвенцій у 2021 році відбувся за новими правилами, ухвалення яких, у порівнянні з минулим роком, було значним кроком назад в питанні забезпечення рівномірного та прозорого процесу виділенню бюджетних коштів на соціально-економічний розвиток регіонів.
  • Всі проблемні аспекти розподілу субвенцій 2021 року, які були характерні для цього процесу в попередні року в основному збереглися. Зокрема, що стосується рівномірності, прозорості та політичної заангажованості цього процесу та проведення публічних консультацій. Зберігся абсолютний вплив депутатів на формування кінцевого переліку субвенцій, які фінансуватимуться за рахунок коштів державного бюджету. Проте, є певні відмінності. Зокрема, у 2021 році, як і у минулому 2020 році зменшився відсоток так званих “хотілок” депутатів. Так, середній розмір субвенції у 2021 році складає 1,44 мільйони гривень. Схожа сума була у 2020 році, у 2019 році - вона складала 365 тисяч. 

Що стосується рекомендацій, то аналітики ОПОРИ вважають, що Уряд повинен переглянути порядок розподілу субвенцій на соцеконом: 

  • Зробити процес розподілу субвенцій на соцеконом прозорим, на основі чітких критеріїв або перенаправити кошти субвенцій у Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), де розподіл коштів відбувається за більш чіткими та зрозумілими процедурами.
  • Оприлюднити всі пропозиції народних депутатів, що надійшли до Мінфіну щодо розподілу коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій.
  • Забезпечити відповідність переліку об’єктів (заходів), які фінансуються з бюджету, пріоритетам Державної стратегії регіонального розвитку, обласним стратегіям розвитку та стратегіям розвитку громад.
  • Запровадити практику проведення публічних консультацій на місцевому рівні при визначенні об’єктів (заходів), які мають бути профінансовані першочергово за рахунок коштів субвенцій на соціально-економічний розвиток. Факт проведення консультацій має бути додатковою перевагою при визначенні об'єктів (заходів), які фінансуються.
  • Збалансувати склад Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та включити до її складу представників Міністерства розвитку територій та громад. 
  • Оприлюднити протоколи засідання Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.
  • Посилити контроль за використанням бюджетних коштів.

Довідково

У даному матеріалі Громадянська мережа ОПОРА досліджує в першу чергу рівномірність розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток територій. Прив’язка коштів до округу не означає автоматичного залучення даних фінансів народним депутатом, що представляє даний округ у Верховній Раді.

Дані, які використовувалися в матеріалі щодо розподілу коштів по депутатських округах та категоріях об’єктів, не оприлюднюються Кабінетом Міністрів України, тому збиралися нами машинним способом. Це могло вплинути на їх повноту та точність.

Додатково

Подкаст: Як кошти платників податків стали приватними фондами народних депутатів?

Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2020 році

Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2019 році

Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2018 році

Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2017 році

Дослідження щодо розподілу державних субвенцій у 2016 році

Датасет