Також у своєму дослідженні ОПОРА встановила: якщо у 2023 році довіра до більшості джерел інформації поступово зростала, то у 2024-му вона зменшилася. Натомість кількість людей, які не довіряють жодному джерелу, збільшується: з 5,2% у 2022 році до 7,7% у 2023 році й аж до 15,2% у 2024 році. 

З 2023 року Росія, як сама стверджує, взяла за мету "відродити туризм" на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Донецької областей. Через вибудувану мережу телеграм-каналів, яку виявила Громадянська мережа ОПОРА, а також інші соціальні мережі та медіа російські пропагандисти створюють ілюзію активної роботи окупантів над відновленням туристичного життя. Ми проаналізували 3010 повідомлень місцевих проросійських телеграм-каналів, у яких згадано про туризм на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Період, охоплений дослідженням, — з травня 2023 до травня 2024 року. 

ОПОРА вже традиційно слідкує за іноземним досвідом боротьби з інформаційними загрозами. Раніше ми розбиралися, як США регулює політичну рекламу та протидіє поширенню конспірологічних теорій. Цього разу ми дослідили, як соціальні мережі намагаються протидіяти дезінформації, створеній штучним інтелектом (ШІ). 

ОПОРА дослідила, як із листопада 2023 року до 10 березня 2024-го, коли завершилося дострокове голосування на тимчасово окупованих теріторіях (ТОТ), Росія наповнювала інфопростір темою виборів президента Росії та просувала одного-єдиного кандидата. Для цього ми зібрали 8622 повідомлення із 775 проросійських Телеграм-каналів (здебільшого це місцеві ЗМІ, журналісти й політики, а також російські блогери, які багато говорять про ТОТ) за ключовими словами «Путин» та «выборы» й проаналізували, як російська пропаганда спілкується з мешканцями тимчасово окупованих територій України.

У двох попередніх матеріалах Громадянська мережа «Опора» з’ясовувала, як представники ключових російських «опозиційних» груп — Антивоєнного комітету, Форуму вільної Росії та команди Навального — публічно комунікують свої погляди на стратегію виходу РФ з війни. Цього разу дослідниці з’ясовували, як російські медіа, що називають себе опозиційними, висвітлюють майбутнє українсько-російських відносин і політику спокути злочинів, скоєних росіянами в Україні. Для цього дослідили 4500 статей, які публікували на своїх сайтах видання «Медуза», «Настоящее время», «Дождь», «Медиазона» та «Новая газета» за період із 24 лютого 2022 року до 7 лютого 2023 року.

Неспровокована російська агресія, що триває з 2014 року, завдала Україні непоправних втрат. Убивства тисяч людей, масштабні пошкодження, знищення цілих галузей економіки, стирання з лиця землі міст і селищ, зміна структури населення через депортації українців та переселення росіян у захоплені регіони, окупація й анексія — ось неповний перелік заходів, до яких вдається Російська Федерація, винищуючи все українське. Водночас агресія триває й у менш помітному, але не менш важливому культурному просторі.

У вересні 2023 року Росія провела псевдовибори на тимчасово окупованих територіях України. Жителі Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей мусили “обрати” представників обласних “законодавчих органів влади” та місцевих адміністрацій. Раніше ОПОРА розповідала, як і чому Росія проводить псевдовибори на тимчасово окупованих територіях (далі — ТОТ), і пояснювала, чому цей “виборчий процес” є політично і юридично нікчемним. У цьому матеріалі ми розповімо, як неслася “передвиборча агітація” в телеграмі та як проросійські медіа намагалися легітимізувати фіктивні вибори на загарбаних українських теренах.

Протягом останніх років телеграм став однією з основних платформ поширення російської пропаганди й дезінформації — перш за все через відсутність цензури та слабку модерацію контенту. І хоча цей сервіс популярний переважно в Україні та РФ, ним користуються й в інших країнах. Втім, у телеграмі на іноземців чатують проросійські канали, які транслюють вигідні Кремлю наративи. Громадянська мережа ОПОРА дослідила проросійські телеграм-канали, які працюють на західну аудиторію, і зв’язки між ними. 

Дезінформаційний наратив Карлсона про “диктатуру Зеленського” та “скасування виборів” швидко підхопили й інші американські діячі, зокрема членкиня Палати Представників США Марджорі Тейлор Грін та журналіст Глен Грінвальд. Громадянська мережа ОПОРА дослідила, хто ще доклався до дискредитаційної кампанії в американському сегменті твіттеру і фейсбуку та які ключові дезінформаційні наративи щодо українських виборів ширяться в цих соцмережах.

У цій статті проаналізовано процедуру застосування санкцій та відповідне законодавство України. Ми говоримо про санкції як політичний хід, їхній зв’язок з кримінальною відповідальністю та правами людини.