Запорізький регіон сьогодні поєднує кілька міграційних процесів: люди виїжджають через обстріли та інші безпекові ризики. Водночас до Запоріжжя прибувають жителі громад, які перебували в тимчасовій окупації або поруч із лінією бойових дій, а також родини військових.

За даними дослідження ОПОРИ, на Півдні досвід переміщення має фактично кожен четвертий — 26 % опитаних. Це змінює реальну географію виборців: людина може фактично жити в Запоріжжі, але залишатися прив’язаною до іншої виборчої адреси в реєстрах. Це створює виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Про це йшлося під час онлайн-обговорення «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», яке відбулося 21 липня.

ОПОРА презентувала результати двох досліджень: загальнонаціонального соціологічного опитування дорослого населення України та опитування українців, які проживають у Польщі, Німеччині та Чехії. У фокусі досліджень — внутрішнє переміщення, зовнішня міграція, розбіжність між місцем реєстрації та фактичним проживанням, а також готовність громадян оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців.

За результатами дослідження ОПОРИ, загалом 25 % дорослого населення України має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року, а близько 70 % переміщень були повністю або скоріше вимушеними.

Один із ключових викликів — розбіжність між зареєстрованим і фактичним місцем проживання. За даними дослідження, 29 % громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. Серед людей, які перемістилися після початку повномасштабного вторгнення, цей показник сягає 77 %. Це означає, що для значної частини виборців фактичне місце проживання може не збігатися з даними, які використовуються під час формування списків виборців.

«Сьогодні через бойові дії та інші безпекові ризики питання проведення виборів не виглядає першочерговим для громадян. Однак процеси, які впливатимуть на те, як виглядатимуть перші повоєнні вибори, відбуваються вже зараз. Люди переїжджають, інтегруються в нові громади, частина залишається за кордоном, а місце реєстрації часто вже не відображає реального місця проживання. Саме тому важливо вже зараз досліджувати ці зміни й думати про те, як забезпечити виборчі права громадян у майбутньому», — зазначила Вероніка Хорольська, консультантка Громадянської мережі ОПОРА у Запорізькій області.

За результатами дослідження, 58 % опитаних готові самостійно оновити дані у Державному реєстрі виборців. Якщо ж держава звернеться до громадян із проактивним повідомленням або закликом, готовність взаємодіяти з виборчими процедурами зростає до 77 %. свідчить про те, що актуалізація даних ДРВ є не лише технічним, а й комунікаційним викликом.

Найзручнішим каналом для оновлення даних громадяни називають застосунок «Дія» — його обрали 77 % тих, хто готовий оновлювати інформацію. Дослідження також показало, що громадянам часто бракує інформації про виборчі процедури. 55 % опитаних чули про Державний реєстр виборців. Серед бар’єрів під час зміни місця голосування або оновлення даних респонденти називали брак інформації про документи, неможливість особисто відвідати установу, складність онлайн-заяви, нерозуміння, куди саме звертатися, а також відсутність електронного підпису.

Окрема частина дослідження стосувалася українців за кордоном. Опитування українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів почали проживати за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. При цьому 74 % опитаних українців за кордоном заявили, що планують голосувати на майбутніх виборах. Водночас лише 16 % перебувають на консульському обліку у країні проживання, що може створювати додаткові виклики для формування списків виборців і організації голосування за кордоном.

Представниця одного з відділів ведення ДРВ у Запоріжжі Наталія Долженко також наголосила, що для виборців за кордоном важливим є не лише включення до Державного реєстру виборців, а й консульський облік, який впливає на можливість потрапити до списків виборців за межами України.

«Не всі виборці, що перебувають за кордоном, стають на облік у МЗС. Якщо людина перебуває за кордоном, шукає себе в кабінеті виборця і не знаходить, вона може подати заяву на включення до Реєстру виборців. Відділ ведення ДРВ надсилає запит до Департаменту адміністративних послуг і реєструє виборця за його місцем реєстрації в Україні. Але якщо людина фактично перебуває за кордоном, для потрапляння до списків виборців там їй потрібно особисто звернутися до МЗС і стати на консульський облік», — пояснила вона.

На думку учасників обговорення, ці дані свідчать, що актуальність Державного реєстру виборців залежить не лише від роботи державних органів, а й від готовності громадян перевіряти та оновлювати свої дані. 

Тексти досліджень доступні на сайті ОПОРИ:

Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.