Закарпатська область стала для багатьох українців прихистком та новим домом. Релоковані бізнеси, збільшення кількості населення та підвищення навантаження на соціальну інфраструктуру. Усе це обумовило новий темп життя у тиловій області. Тим не менш, не дивлячись на розуміння того, що внутрішньо переміщені особи будуть залишатися у Закарпатській області, лише 5 з них із більш ніж 120 тисяч офіційно зареєстрованих, звернулися до ДРВ з метою зміни виборчої адреси під час повномасштабного вторгнення. Про це говорили експерти та учасники під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 16 липня 2026 року в місті Ужгород.

ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.

«Ми часто говоримо про адаптацію та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб у приймаючих громадах. Але зводимо права ВПО до отримання гуманітарної допомоги або безкоштовних заходів для дітей. У Конституції України чітко зазначено право обиратися та бути обраними. Саме реалізація цього права дозволяє громадянам впливати на прийняття рішень у громаді, брати реальну участь в управлінні. Ми не маємо виключати ВПО з цих процесів, а значить — перевірка своїх даних у ДРВ необхідний крок для реалізації своїх конституційно закріплених прав», — зазначила регіональна консультантка Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області Наталя Криворучко.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.

Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.

Для Закарпатської області питання і вибору місця голосування, і зміни виборчої адреси завжди були актуальними. Адже, традиційно, жителі області виїжджали до Чехії, Словаччини, Угорщини на заробітки, а також мали тісні родинні зв’язки всередині цих країн.

«Наше завдання зробити так, щоб кожен та кожна в Україні могли реалізувати свої права. У контексті виборчого права маємо бути уважними до всього виборчого процесу. Наскільки виборчі дільниці є інклюзивними? Чи зможуть наші військові після поранень відвідати виборчу дільницю? Якщо в місті Ужгороді до 20 тисяч осіб зі статусом ВПО з числа офіційно зареєстрованих мають право голосувати, то чи не потребуємо ми збільшення кількості виборчих дільниць? Багато питань і по голосуванню за кордоном. Беручи до уваги кількість тих українців, які виїхали до багатьох країни Європи (в тому числі, що зазначені у дослідженні ОПОРИ) під час повномасштабного вторгнення, очевидним є потреба створення додаткових дільниць для голосування Тож, представлене дослідження є важливим з точки зору і забезпечення прав українців, і з точки зору аналізу потенційних викликів та ризиків на перших повоєнних виборах», — сказав представник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Закарпатській області Андрій Крючков.

Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.