Суспільство має інклюзивно вирішити, як забезпечити право голосувати та обиратися для ключових груп виборців, у першу чергу військовослужбовців, які захищають державу та мільйонів вимушених переселенців внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Наші партнери висловлюють повну довіру до цього. Про це заявив Перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час круглого столу «Забезпечення реалізації виборчих прав окремих груп виборців: виклики та перспективи», що відбувся у Києві 5 лютого.

Він розповів, що профільні підгрупи, які опікуються питаннями виборчих прав військовослужбовців і внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій, є найбільш активними у Робочій групі парламенту. Корнієнко відзначив, що уже є консенсус, що потрібно видозмінити механіку зміни виборчої адреси. “Це буде ключем до вирішення дуже багатьох проблем із голосуванням переміщених осіб», — вважає він.

Рекомендації ОПОРИ щодо реалізації виборчих прав окремих груп

Під час круглого столу юристи Громадянської мережі ОПОРИ презентували пропозиції відносно шляхів реалізації виборчих прав жінок, військовослужбовців, переселенців (ВПО), людей з інвалідністю та національних меншин. Відповідне дослідження тривало понад рік та допомогло виявити ключові проблеми на основі глибинних інтерв’ю з представниками цих груп, а також на вивченні міжнародної практики.

Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк розповів, що досі існують проблеми із реалізацією виборчих прав окремих груп, які існували ще до повномасштабного вторгнення. Крім того, відбулося певне нашарування викликів, що пов’язано вже з наслідками збройної агресії Росії. «Проблема гендерного представництва існувала і до 2022 року. Наприклад, до парламентських виборів 2019-го Україна посідала одне з останніх місць у Європі за рівнем представленості жінок — у Верховній Раді було близько 12% жінок. Ситуація значно покращилася після місцевих виборів 2020 року та змін до Виборчого кодексу. Утім, у звіті Єврокомісії за 2025 рік прямо зазначено, що жінки залишаються недопредставленими у політиці та процесах прийняття рішень», — розповів Павло Романюк.

Юрист зауважив, що проблеми для жінок виникають там, де питання статі поєднується з іншими статусами, наприклад, жінка-ВПО, жінка-військовослужбовиця, жінка з інвалідністю. Також існують виклики у реалізації права кандидувати для жінок, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Ключова перешкода — ценз осілості, адже чинне законодавство не враховує вимушеного перебування за межами України у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ як виняток із цензу.

Голосування військових: баланс виборчих прав та обороноздатності країни

Для військовослужбовців, за словами експерта, передусім необхідно забезпечити голосування в місцях дислокації підрозділів: «Це дозволить мінімізувати потребу в створенні спеціальних дільниць і знизити ризики зловживань. Для випадків, коли створення спеціальних виборчих дільниць неминуче, має бути чітко визначений вичерпний перелік підстав для їх утворення».

Водночас Перший заступник Військового омбудсмена Руслан Циганков висловив застереження: «Спеціальні виборчі дільниці як сам факт ми повинні мінімізувати максимально і застосовувати цю спеціальну норму у виняткових випадках. Є ризики щодо того, хто є членами цих комісій, певна закритість, безпекова ситуація можлива. Тому я би хотів, щоб цю норму ми застосовували мінімально». 

За словами народного депутата Романа Лозинського, який очолює підгрупу щодо голосування військовослужбовців у парламентській Робочій групі з повоєнних виборів, наразі знайдено спільне бачення щодо спеціальних виборчих дільниць. «Це було найважче питання щодо підстав їх створення і функціонування. Ми знайшли консенсус щодо доступу спостерігачів на спеціальні виборчі дільниці, щоб не було будь-яких зловживань», — сказав депутат і додав, що до кінця наступного тижня Робочій групі буде надана позиція профільної підгрупи. 

Заступник голови Центральної виборчої комісії Віталій Плукар акцентував, що робота зазначеної підгрупи відбувається злагоджено та результативно, а наскрізною темою є пошук балансу між необхідністю забезпечити виборчі права військовослужбовців і вимогами безпеки та обороноздатності України, і для цього зараз триває робота з моделювання різних ситуацій.

«Участь військовослужбовців у виборах є необхідною умовою легітимності майбутньої влади, довіри до результатів виборів і довіри до влади загалом, тому саме цьому питанню ми приділяємо багато уваги», – зазначив Плукар.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк акцентувала на тому, що перебування на військовій службі не має стати  прихованою забороною на участь у політиці, або нести обмеження. За її словами, пріоритетами у розробці законодавчих змін є напрацювання реалістичних механізмів участі у виборах, щоб у подальшому жодна з цих процедур не могла бути підважена або знівельована. «Безпека і довіра — дві сторони однієї задачі, тому що будь-які процедури для голосування в умовах ризиків мають бути безпечними. І головне, у центрі повинна бути людина, і всі рішення мають складатися довколо конкретних життєвих ситуацій, бо це буде стосуватися того, де людина перебуває, де служить», — зазначила Олена Шуляк.

Виклики для ВПО та закордонних українців: від зміни виборчої адреси до винятків у цензі осілості 

Окрема панель на заході була присвячена виборчим правам внутрішньо переміщених осіб, українців за кордоном та мешканців тимчасово окупованих територій. Незалежний експерт із виборчих питань Денис Ковриженко, якого залучила ОПОРА, зазначив, що в цьому в контексті актуальними є дві проблеми — забезпечення їхнього активного виборчого права у зв’язку зі значним зростанням їх кількості, а також питання цензу осілості на території України для реалізації права бути обраними.

«Законопроєкт ЦВК, який оприлюднили 7 січня 2026 року та який зараз обговорюють у рамках підгруп офіційної Робочої групи, створює достатньо підстав для реалізації активного виборчого права. Механізми, які в ньому закладені, за умов належної імплементації дозволять реалізувати своє право голосувати на виборах цій категорії виборців. Що стосується пасивного виборчого права, там також сформульовані певні винятки з цензу осілості, але частина питань потребують подальших дискусій», — зазначив він.

Для реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб важливо забезпечити зрозумілі та дієві процедури, зокрема щодо визначення виборчої адреси, тимчасової зміни місця голосування, оновлення даних у Державному реєстрі виборців. Про це зазначив Заступник Голови ЦВК Сергій Дубовик. Він пояснив, що «рішення мають бути такими, щоб люди могли проголосувати без надмірних бар’єрів – водночас із належними запобіжниками від зловживань».

Народний депутат, співголова підгрупи з питань виборчих прав внутрішньо переміщених громадян, мешканців прифронтових та тимчасово окупованих територій на післявоєнних виборах Віталій Безгін зауважив, що оскільки невідома реальна кількість ВПО, то зараз усі дискусії тривають лише в контексті загальнонаціональних виборів. 

Бар'єри для голосування людей з тимчасово окупованих територій

Як розповіла народна депутатка, співголова згадної підгрупи, Таміла Ташева, окремо говорили про громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Проведення виборів там є неможливим, однак держава зобов’язана забезпечити людям доступ до інформації про їхні виборчі права та механізми участі. 

Вони зможуть голосувати на підконтрольній території України або за кордоном, за винятком території РФ та Республіки Білорусь. Важливим кроком є пропозиція дозволити голосування на підставі посвідчення особи на повернення в Україну (так званий “Білий паспорт”), адже для багатьох це перший документ, який фактично підтверджує громадянство після виїзду з окупації.

Чутливою, але необхідною частиною дискусії було питання можливих обмежень пасивного виборчого права осіб, які співпрацювали з державою-агресором. “Ми виходимо з того, що такі рішення мають відповідати Конституції та принципам верховенства права, але водночас враховувати реалії війни й запит суспільства на справедливість. Обговорювали необхідність чіткого декларування відповідних обставин і те, що лише обвинувальний вирок може бути підставою для усунення від виборчого процесу”, — зазначила народна депутатка.

Партнерка адвокатського об'єднання «АЗОНС» Дар’я Свиридов під час дискусії згадала, що у топі очікувань суспільства щодо справедливості за наслідками війни, (як показують опитування “Центру прав людини ZMINA” та соціологічної групи «Рейтинг»)  -  не потрапляння до топ державних і виборних посад осіб, які скомпрометували себе співпрацею з державою-агресором. 

Люди в громадах пов'язують це з безпекою життя в цих громадах, зазначила Свиридова. За її словами, законодавчі пропозиції ЦВК передбачають широке інформування виборців про можливі зв'язки з країною-агресором, проте необхідно визначити у законі критерії і факти, які мають вказати кандидати. Вона і додала, що доцільно передбачити оприлюднення можливих зв'язків з Росією з 2014 року.

Політичні права нацменшин та людей з інівалідністю 

На потребі забезпечення політичних прав національних меншин та корінних народів зокрема наголошує Європейська комісія. За словами експерта із виборчих питань Дениса Ковриженка, вже існує відповідний напрацьований міжнародний досвід. «З іншого боку, в Україні все впирається в те, що сама ідея партій меншин не підтримується, адже це гіпотетично може призвести до сепаратистських проявів», — розповів він.

Ковриженко також повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення кількість людей з інвалідністю зросла приблизно на 10%, тож питання забезпечення їхніх виборчих прав ще більш актуальне: «З одного боку, вже є напрацьовані пропозиції змін до Виборчого кодексу щодо активного виборчого права. З іншого боку, вони не стосуються механізмів стимулювання більшого представництва людей з інвалідністю, попри зростання їх кількості».

Вимоги ЄС та відповідальність за порушення виборчих прав

Старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Ольга Коцюруба під час дискусій виокремила питання відповідальності за порушення виборчих прав тих чи інших категорій, наприклад  військовослужбовців. Вона зауважила, що під час глибинних інтерв’ю з військовими, які проводили юристи ОПОРИ, респонденти вказували, що у разі порушень їхніх прав звернення до місцевих райвідділів поліції з відповідною скаргою чи на гарячу лінію Нацполіції - це не реалістичний механізм захисту. Тож це наступний крок, про який треба думати, додала Коцюруба.

Крім того, юристка ОПОРИ нагадала, що забезпечення виборчих прав військовослужбовців і внутрішньо переміщених осіб є важливим у контексті виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань, зокрема положень Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інституцій.

Захід організовано Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Громадянською мережею ОПОРА. 

Захід відбувся в рамках проєкту «Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС. Також захід співфінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії або офіційну позицію Європейського Союзу.