Пропозиції ОПОРИ стосуються жінок, військовослужбовців, переселенців (ВПО), осіб з інвалідністю та національних меншин. Вони базуються на аналізі проблем, виявлених на основі глибинних інтерв’ю з представниками цих груп, а також на вивченні міжнародної практики. Свою роботу юристи ОПОРИ презентували під час круглого столу «Забезпечення реалізації виборчих прав окремих груп виборців: виклики та перспективи», що відбувся 5 лютого в Києві.

За словами радника з правових питань Громадянської мережі ОПОРА Павла Романюка, досі існують проблеми із реалізацією виборчих прав окремих груп, які  існували ще до повномасштабного вторгнення. Крім того, відбулося певне нашарування викликів, що пов’язано вже з наслідками збройної агресії Росії.

«Проблема гендерного представництва існувала і до 2022 року. Наприклад, до парламентських виборів 2019-го Україна посідала одне з останніх місць у Європі за рівнем представленості жінок — у Верховній Раді було близько 12% жінок. Ситуація значно покращилася після місцевих виборів 2020 року та змін до Виборчого кодексу. Утім, у звіті Єврокомісії за 2025 рік прямо зазначено, що жінки залишаються недопредставленими у політиці та процесах прийняття рішень», — зазначив він.

Юрист зауважив, що проблеми для жінок виникають там, де питання статі поєднується з іншими статусами, наприклад, жінка-ВПО, жінка-військовослужбовиця, жінка з інвалідністю. Також існують виклики у реалізації права кандидувати для жінок, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Ключова перешкода — ценз осілості, адже чинне законодавство не враховує вимушеного перебування за межами України у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ як виняток із цензу. 

Для військовослужбовців, за словами експерта, передусім необхідно забезпечити голосування в місцях дислокації підрозділів: «Це дозволить мінімізувати потребу в створенні спеціальних дільниць і знизити ризики зловживань. Для випадків, коли створення спеціальних виборчих дільниць неминуче, має бути чітко визначений вичерпний перелік підстав для їх утворення».

Як відзначив експерт із виборчих питань Денис Ковриженко, в контексті внутрішньо переміщених осіб, українців за кордоном та мешканців тимчасово окупованих територій виникає дві основні проблеми — забезпечення їхнього активного виборчого права у зв’язку зі значним зростанням їх кількості, а також питання цензу осілості на території України для реалізації права бути обраними.

«Законопроєкт ЦВК, який оприлюднили 7 січня 2026 року та який зараз обговорюють у рамках підгруп офіційної Робочої групи, створює достатньо підстав для реалізації активного виборчого права. Механізми, які в ньому закладені, за умов належної імплементації дозволять реалізувати своє право голосувати на виборах цій категорії виборців. Що стосується пасивного виборчого права, там також сформульовані певні винятки з цензу осілості, але частина питань потребують подальших дискусій», — зазначив він.

За словами експерта, з початку повномасштабного вторгнення кількість людей з інвалідністю зросла приблизно на 10%, тож питання забезпечення їхніх виборчих прав ще більш актуальне: «З одного боку, вже є напрацьовані пропозиції змін до Виборчого кодексу щодо активного виборчого права. З іншого боку, вони не стосуються механізмів стимулювання більшого представництва людей з інвалідністю, попри зростання їх кількості».

На потребі забезпечення політичних прав національних меншин та корінних народів наголошує і Європейська комісія. За словами експерта, вже існує відповідний напрацьований міжнародний досвід. «З іншого боку, в Україні все впирається в те, що сама ідея партій меншин не підтримується, адже це гіпотетично може призвести до сепаратистських проявів», — розповів Ковриженко.

Захід організовано Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування спільно з Громадянською мережею ОПОРА. 

Повний відеозапис обговорення:

Захід відбувся в рамках проєкту «Просування демократичної доброчесності та врядування в Україні», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за підтримки ЄС. Також захід співфінансовано в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії або офіційну позицію Європейського Союзу.