Президентські вибори у Франції: як впливає війна в Україні на виборчу кампанію

Цієї неділі, 10 квітня, у Франції відбувся перший тур президентських виборів, за результатами якого чинний президент Еммануель Макрон отримав найбільшу голосів виборців. Друге місце посіла Марін Ле Пен. Саме вони зійдуться у другому турі виборів, який має відбутися 24 квітня. Великий вплив на передвиборчу кампанію у Франції мали геополітичні питання, пов’язані з поновлення російського вторгнення в Україну. Громадянська мережа ОПОРА почитала французькі ЗМІ, щоб зрозуміти риторику кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів, щодо війни в Україні. 

Еммануель Макрон – чинний президент Франції

Ще 20 лютого Еммануель Макрон провів телефонну розмову з Володимиром Путіним. Незабаром після її завершення президент Франції оголосив, що виступатиме посередником на саміті між своїм російським колегою та президентом США Джо Байденом за умови, що Росія не вторгнеться в Україну.

Однак 24 лютого російська агресія в Україні поновилася і набула нових масштабів. Ще наприкінці лютого під час свого телезвернення, присвяченого війні в Україні, Еммануель Макрон коротко згадав про майбутню виборчу кампанію. Він заявив: «Війна, яку веде Росія в Україні, також впливає на наше демократичне життя та виборчу кампанію. Ця кампанія дозволить провести важливу демократичну дискусію для нації. Ваша прихильність до свободи, рівності, братерства, до місця Франції у світі — я ніколи не перестану захищати їх». Тож Макрон взяв на себе роль державного діяча Європи, який кілька разів віч-на-віч і телефоном розмовляв із Путіним. Критики стверджували, що така поведінка Макрона узаконює політика, якого Байден назвав військовим злочинцем, але його прихильники стверджують, що пряма лінія до Москви усуває будь-які твердження Путіна про те, що він був ізольований і не мав дипломатичної альтернативи, крім вторгнення.

Зазначимо, що на початку повномасштабного вторгнення рф до України 82% населення Франції стверджували, що «стурбовані» війною, а 65% — що вона [війна] відіграє важливу роль у визначенні їхнього голосу. Інше опитування  пропонувало виборцям ранжувати основні питання, які впливатимуть на їхній вибір. Як показали результати, найбільше значення для французів мала вартість життя / купівельна спроможність (52%), за нею — війна в Україні (33%) та довкілля (28%).

Більшість комунікації Макрона в час, на який припала виборча кампанія першого туру, виходила з його позиції як чинного Президента та лідера держави і стосувалася зовнішньополітичних питань. Макрон майже не проводив активної кампанії, організувавши лише кілька незначних агітаційних заходів. Разом з тим, його конкуренти теж зважали на цю обставину і майже не використовували критику політики Макрона як інструмент своєї кампанії. Однак Макрону доводилося виправдовуватися навіть за те, що він виявився єдиним західноєвропейським лідером, який вів переговори з Путіним, шукаючи способів політичного чи дипломатичного запобігання чи припинення війни. «Я не прихильник Путіна. Це не я шукав фінансування з Росії», — дорікнув незадовго до дня голосування Макрон, натякаючи на 9 мільйонів євро позики, які партія Марін Ле Пен отримала з чесько-російського банку, змагаючись за президентство 2017 року.

Протягом усієї передвиборчої кампанії в публічному просторі лунали побоювання опонентів Еммануеля Макрона, що чинний президент за цих умов отримує бонуси. Разом з тим, для Макрона ця ситуація мала й інший бік. Приділяючи значну увагу війні в Україні, він тривалий час не оприлюднював ні детальної передвиборчої кампанії програми, ні навіть плану конкретних заходів під час другої каденції на посаді Президента Франції.

Зосереджуючи значну увагу на геополітичних питаннях, Еммануель Макрондещо втратив свою перевагу в передвиборчих рейтингах на тлі зростання вартості життя, зокрема цін на енергію, і незадоволення французів тим, що держава не завжди може гарантувати той рівень соціального захисту, на який сподіваються громадяни. За два дні до виборів опитування серед французів показало, що питання купівельної спроможності досягло нового піку (66%).

Незадовго до дня голосування Макрон висловив жаль із приводу своєї запізнілої передвиборної кампанії, оскільки останні опитування громадської думки показують, що він має лише незначну перевагу над ультраправою кандидаткою Марін Ле Пен. «Хто би сказав шість тижнів тому, що після початку війни в Україні мені на мітингах доведеться зосереджуватися на внутрішніх питаннях?» — зазначив Макрон в інтерв’ю радіостанції RTL. Відповідно до даних передвиборчих опитувань, Макрон втрачає перевагу, отриману на початку війни в Україні. Водночас і війна в Україні стає все менш і менш важливим питанням під час вибору кандидата, за якого французи готові віддати голос під час голосування (опитування 8.04 —  11-те місце).

Марін Ле Пен 

Ультраправа лідерка Марін Ле Пен та її партія довгий час захищали режим президента росії, відмовляючись засудити анексію Криму та висловлюючи сподівання на більш міцні зв’язки Франції з росією.

Ле Пен у 2017 році напередодні президентських виборів зустрічалася з президентом росії володимиром путіним та отримала від нього публічну підтримку, а її партія у 2014 році отримала позику в 9 мільйонів євро для фінансування своїх передвиборчих кампаній.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну кандидатку рокзритикували за передвиборчу брошуру, надруковану 1,2-мільйонним тиражем, де було вміщене її спільне фото з путіним. Цей розділ висвітлює міжнародний статус Ле Пен та містить її світлини зі світовими лідерами. Брошура досі доступна сайті виборчої кампанії кандидатки.

Також напередодні виступу президента України Володимира Зеленського у парламенті Франції Ле Пен спочатку сказала, що не має наміру демонструвати йому підтримку, а тому не буде присутньою на промові. Втім отримавши шквал критики з боку ЗМІ та опонентів, кандидатка, яка також є і народною депутаткою, вирішила відвідати виступ Зеленського. 

Ле Пен наполягала, що її партія «Національний мітинг» продемонструвала підтримку українцям.

Вона також зазначила, що війна частково змінила її погляд на російського президента. «Владімір Путін п’ятирічної давнини — це не зовсім той, що є сьогодні», — сказала вона, додавши, що він «переступив червону лінію» у нападі на Україну.

Втім, свою кампанію вона зосередила на зростанні цін у Франції, зокрема здорожчанні енергоносіїв та основних товарів, яке, в тому числі, пов’язане з санкціями проти росії. 

Жан-Люк Меланшон 

Кандидат від «Лівої партії» Жан-Люк Меланшон вказав, що після повномасштабного вторгнення росії в Україну неможливо «підтримувати особисті стосунки з такою людиною, як пан Путін, який несе особисту відповідальність за воєнні злочини».

Втім, він висловив думку, що Франція повернутися до форми «неблокування», доктрини, яка дозволяла країнам третього світу під час холодної війни залишатися нейтральними щодо двох блоків — російського та західного. Однак для нього ця нова форма неприєднання не обов’язково має бути синонімом нейтралітету. Жан-Люк Меланшон також висловлювався за  присутність «Блакитних шоломів» для захисту українських АЕС.

 Ерік Земмур

Кандидат Ерік Земмур завжди був проросійським. У минулому він говорив, що мріє про «французького Путіна». Він також стверджував, що росія є більш надійним союзником, ніж Німеччина, Великобританія та США.

Кандидат заперечував можливість російського вторгнення в Україну, а після того, як воно відбулося, прокоментував, що це була нормальна реакція путіна на десятиліття принижень з боку США і Заходу — і що «коли путін винен, відповідальність несе НАТО». 

Втім, він також засудив вторгнення росії в Україну, зокрема, назвавши «жахливим та ганебним злочином» розправу над мирним населенням у Бучі, що «псує імідж росії». 

Земмур також відомий своїми антиіммігрантськими заявами, зокрема щодо біженців-мусульман, яким «важче інтегруватися до європейців-християн».

Згідно з підрахунком виборчих бюлетенів, Еммануель Макрон отримав у першому турі 27,6% голосів, випередивши Марін Ле Пен, яка здобула 23,41%. Третім став Жан-Люк Меланшон з результатом 21,95%.

Ерік Земмур набрав 7,05% голосів, Валері Пекресс — 4,79%, Яннік Жадо — 4,58%, Жан Лассаль — 3,16%, Фаб’єн Руссель — 2,31% і Ніколя Дюпон-Еньян — 2,07%.

Анна Ідальго, Філіп Путу та Наталі Арто займають останні місця  з результатами 1,74%, 0,77% і 0,57% відповідно.

Більшість кандидатів публічно закликали підтримати Макрона у другому турі, зокрема і Жан-Люк Меланшон, який посів третє місце. Водночас кандидатуру Марін Ле Пен підтримав Ерік Земмур. 

 

Використані джерела: