Станом на липень 2026 року за кордоном проживають 5–9 мільйонів українців, які виїхали з країни через повномасштабне вторгнення росії в Україну, лише 5 % повернулись. Ці дані не в повному обсязі відображені в офіційних реєстрах та впливають на актуальність Державного реєстру виборців. Водночас, виборці не активно перевіряють свої дані в ДРВ.

Про це розповіла регіональна консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Житомирській області Ірина Кирилович під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди:  виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 21 липня в Житомирі.

«Ми не знаємо, коли будуть перші повоєнні вибори, але точно знаємо, що вони будуть не простими. В нас зараз понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 5–9 млн українців, які перебувають за кордоном і лише 5 % повернулись, військові, зниклі безвісти і громадяни на тимчасово окупованих територіях і це суттєво впливає на роботу Державного реєстру виборців. Окремої уваги потребує ситуація на тимчасово окупованих територіях. За даними Державного реєстру виборців там обліковується близько 42 тисяч виборців віком понад 100 років, а понад тисяча виборців мають вік понад 115 років», — зазначила Ірина Кирилович. 

ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.

Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.

Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

«Результати дослідження демонструють необхідність проведення незалежного аудиту актуальності відомостей Державного реєстру виборців. Водночас в Україні ще належить визначити модель його проведення: хто саме має здійснювати незалежне оцінювання, якими мають бути відповідні повноваження та як використовуватимуться отримані результати. Такий аудит має забезпечити перевірку актуальності даних Державного реєстру виборців, визначення шляхів їх оновлення та належне інформування виборців про необхідність перевірити й за потреби актуалізувати свої дані. Проведення такого аудиту також відповідає рекомендаціям, викладеним у Звіті Європейської комісії за 2025 рік, який серед пріоритетів підготовки до перших повоєнних виборів визначає проведення аудиту та оновлення даних Державного реєстру виборців», — зазначив Павло Романюк, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА.

Значна частина людей залишатиметься у списках за старими, неактуальними адресами у такому разі фактична явка на перших повоєнних виборах може становити лише 20–30 %. Своїм досвідом перевірки даних в реєстрі поділився керівник центру підтримки «ЯМаріуполь» у Житомирі Вадим (прізвище не зазначено з безпекових причин). 

«Я — ВПО. Перевіряв свої дані в реєстрі, вніс всю інформацію, спершу я спробував вказати останнє місце реєстрації як ВПО, але даних по мені не знайшлось. А другий раз я спробував ввести адресу прописки, яка була ще до 2014 року, до окупації, хоча я вже 10 років не був у тому населеному пункті, бо він окупований, і саме по цій адресі я є в реєстрі. Тобто я закріплений за місцем прописки до окупації, хоча я вже декілька разів міняв довідку ВПО»,  — зазначив він. 

Зараз виборці не активно перевіряють свої дані в реєстрах, зазначила Світлана Старинець, начальниця відділу ведення Державного реєстру виборців Богунського району в місті Житомирі: «Після відновлення роботи реєстрів були поодинокі випадки, коли виборці самі перевіряли свої дані в реєстрі. Якщо є розбіжності в прізвищі чи в даних  ми виправляємо і даємо сповіщення виборцю».

Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.