10 грудня у Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону України «Про політичні партії» №14289. Ініціаторами законопроєкту стала низка народних депутатів із різних фракцій, а до авторського колективу увійшли експерти різних громадських організацій, зокрема Громадянської мережі ОПОРА. Законопроєкт є новою редакцією закону про політичні партії та передбачає комплексну реформу, зокрема щодо реєстрації, членства, правил внутріпартійної демократії, фінансування, підзвітності тощо.

За словами співголови робочої групи з розробки проєкту Закону України «Про політичні партії», народної депутатки Вікторії Подгорної, дуже мало законопроєктів у Верховній Раді проходять таку унікальну процедуру під час розробки.

«У нас було два великі цикли публічних консультацій та три цикли консультацій і роботи з фракціями парламенту по три місяці кожен. У нас були гарячі дискусії з політичними партіями, тому що чинні партії, на жаль, більш консервативні і не сильно схильні змінювати якісь норми, за якими комфортно працювати. Але є запит суспільства. Відповідно, ми обговорювали це не тільки з фракціями і представниками громадянського суспільства, а й з рядовими членами партій, а також експертами Венеційської комісії, які є головними експертами у світі по політичних партіях», - розповіла вона 17 грудня під час публічної презентації законопроєкту для медіа.

Як зазначила на презентації цього документу старша радниця з правових питань Громадянської мережі ОПОРА та одна зі співавторів законопроєкту Ольга Коцюруба, відповідно до зобов’язань України по Першому кластеру на шляху до євроінтеграції, до четвертого кварталу 2027 року має набрати чинності Закон України, який забезпечує відповідність партійного законодавства ключовим міжнародним стандартам та попереднім рекомендаціям Венеційської комісії і ОБСЄ. І цей законопроєкт пройшов дві ітерації цих рекомендацій. Але він є лише одним із пазлів зобов’язань в контексті Дорожньої карти з питань функціонування демократичних інститутів.

Вона також розповіла безпосередньо про процес створення цього законопроєкту. Зокрема, усі залучені до написання законопроєкту організації громадянського суспільства – Громадянська мережа ОПОРА, Центр політико-правових реформ, Міжнародна фундація виборчих систем (IFES), Національний інститут стратегічних досліджень, ГО «Інтегріті ЮА», Рух «Чесно» та багато інших – регулярно відстежують та моніторять проблеми, які існують у цій сфері. Тож, коли назбирався пул таких проблем, представники організацій виклали їх у спільний перелік, вибрали основні та почали виписувати ті юридичні норми, які мали б вирішити їх. Після того законопроєкт був переданий для аналізу Венеційській комісії та ОБСЄ БДІПЛ.

«Після отриманих нами висновків був певний спротив Робочої групи. Адже ми хотіли врегулювати всі ці питання, а насправді Венеційська комісія в цілій низці випадків казала, що там вони вбачають можливі загрози свободі об’єднання. І ми потімпройшлися абсолютно по всіх пунктах висновків Венеційської комісії й ОБСЄ БДІПЛ і врахували всі можливі зауваження. Зараз, на нашу думку, цей законопроєкт відповідає керівним принципам регулювання політичних партій», - наголосила Коцюруба.

За її словами, навіть у другому виданні спільних принципів регулювання політичних партій від Венеційської комісії та ОБСЄ БДІПЛ 2020-го року підкреслюється, що з огляду на сучасні наслідки всі країни Ради Європи проходять трансформацію від мінімального регулювання та обмежень щодо діяльності політичних партій до збільшення обмежень зі збереженням розумного балансу.

Робота над законопроєктом тривала з 2019-го року: «Ми дійсно намагалися цього балансу максимально досягнути і він чітко прослідковується. Наприклад, ми пропонуємо дерегулювання в частині реєстрації політичних партій, але посилюємо механізми, які би мали забезпечити прозорість фінансування і підзвітність».

Але вона також наголосила, що аби запрацювали норми цього законопроєкту, необхідно також буде внести зміни до деяких інших Кодексів, до яких неможливо було внести правки в межах цієї Робочої групи.

«Ми напрацьовували цей законопроєкт 6 років, але у нас є тільки 2 роки, щоб виконати всі ці пункти євроінтеграційних зобов’язань. І ми сподіваємось на конструктивний процес з боку українського парламенту», - підсумувала експертка.

Загалом законопроєкт спрямований на спрощення процедур створення та реєстрації партій, зокрема шляхом скасування обов’язкового збору підписів та запровадження електронної реєстрації, а також встановлення більш чітких вимог до засновників, територіальної розбудови партій і найменувань. Окрему увагу приділено унормуванню діяльності партій в умовах тимчасової окупації та запобіганню маніпуляціям із «перепродажем» партій. Документ також посилює внутрішньопартійну демократію та інституційну спроможність політичних сил. Запроваджується можливість ухвалення етичного кодексу, створення партійного арбітражу, ведення обов’язкової електронної системи обліку членів, а також встановлюються мінімальні вимоги до чисельності та територіальної представленості партій для участі у загальнодержавних виборах. Окремим блоком врегульовано питання національної безпеки — передбачається заборона співпраці з іноземними партіями та організаціями, які становлять загрозу суверенітету України, на основі спеціального офіційного переліку. Також законопроєкт істотно переглядає підходи до приватного та державного фінансування політичних партій. Пропонується обмежити розмір приватних внесків залежно від доходів донорів, встановити чіткі правила для спонсорських внесків і підвищити прозорість фінансових потоків через посилення ролі банків та НАЗК. Водночас передбачено оновлену модель державного фінансування, включно з підвищенням підтримки позапарламентських партій, змішаним принципом розподілу коштів та чіткими підставами для його зупинення чи припинення, що має забезпечити передбачуваність, справедливість і підзвітність у сфері політичних фінансів.

Повний відеозапис презентації законопроєкту: