Питання політичних фінансів є одним з індикаторів Дорожньої карти, виконання якої необхідне для вступу України в ЄС. Про це розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська під час круглого столу «Реформування юридичної відповідальності у сфері політичного фінансування та звітування», що відбувся 16 лютого в Києві.
«В українського суспільства є очікування, що Україна стане членом ЄС. У межах перемовного треку ми бачимо певні тренди щодо необхідності в разі підписання мирної угоди і Європейському Союзу зіграти свою роль. Там є дедлайн вступу України до ЄС — 1 січня 2027 року. Тож у нас залишилося 10 місяців для того, щоб реалізувати реформи. Це вікно можливостей не омине нас із точки зору реалізації реформ та необхідних заходів», — наголосила вона, відкриваючи обговорення.
Як зазначив Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, під час останніх президентських виборів однією з ключових проблем залишався підкуп виборців. За його словами, було відкрито значну кількість проваджень, однак більшість із них не мали результативного завершення: окремі виконавці понесли покарання, тоді як основні організатори та фінансисти схем наразі перебувають за межами України.
Він звернув увагу, що проблема має дві складові. Перша - адміністративна, яка передбачає належне розслідування та ефективну роботу правоохоронних органів, зокрема Національної поліції та Служби безпеки України. При цьому вирішальне значення має точність законодавчих формулювань, адже навіть незначні зміни в тексті норм можуть або забезпечити інструменти для реагування на порушення, або фактично позбавити правоохоронців таких можливостей. Друга складова стосується уніфікації законодавства та концентрації контрольних функцій в одному органі.
Олександр Корнієнко також зазначив, що серед суб’єктів, які займаються партійною діяльністю та питаннями державного фінансування, немає сумнівів у професійності НАЗК у сфері контролю за фінансуванням політичних партій. Відтак, на його думку, розвиток та посилення цього напряму є логічним кроком.
Окремо він підкреслив, що інструменти нелегального фінансування постійно трансформуються. Якщо під час попередніх виборів криптовалюта сприймалася як екзотичне явище, то нині вона стала повсякденним інструментом, доступним широкому колу осіб, що створює нові виклики для системи контролю.
Олена Шуляк, Голова Комітету Верховної ради України з питань організації держвлади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, підкреслила, що пріоритетними для обговорення є три взаємопов’язані речі: загрози у сфері фінансування політичних партій, які виникли у зв’язку з повномасштабним вторгненням; євроінтеграційні зобов’язання України; відповідальність за незаконне фінансування, зокрема іноземне, та загалом ефективна модель санкцій за порушення правил фінансування і звітування.
«Коли ми говоримо про політичні партії, то це не лише парламент, а й узагалі інституції, які стосуються представництва людей на національному та місцевому рівнях, канали формування і відповідальності політики, конкуренції різноманітних ідей. Тому, коли правила фінансування є слабкими або відповідальність не працює з різних причин, то може з’являтися ґрунт і для тіньового впливу, і для купівлі якихось політичних рішень, що, зрештою, може підірвати стійкість нашої держави», — зазначила вона.
Коли ми говоримо про оновлення законодавства, потрібно чітко розуміти, якою буде процедура притягнення партій до відповідальності за порушення правил фінансування. На її думку, правила повинні існувати не тільки на папері, а й на рівні зрозумілих та прозорих механізмів, що стосуються контролю і санкцій.
Крім того, в контексті іноземного фінансування Шуляк вважає критично необхідним визначити ключові поняття: що вважається іноземними активами, які пороги мають значення, хто розслідує порушення і застосовує санкції тощо. Базовий принцип простий: прозорість, недопущення прихованих донорів, реальна протидія тому, як можуть бути обійдені ліміти й схеми фінансування через посередників.
За її словами, необхідно також знайти баланс між тим, де потрібна кримінальна відповідальність, а де достатньо адміністративної: «Звичайно, тут повинні бути справедливі штрафи, можливість конфіскувати всі незаконні внески, відповідальність для організаторів схем, а не тільки для так званих технічних виконавців».
Також Шуляк наголосила, що в контексті звітності партій хотілося б відійти від покарання за будь-яку незначну помилку до стимулювання чесності й покарання лише за умисне приховування та системні порушення.
Як розповів голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик, чинна модель звітування партій була запроваджена ще у 2015 році і відтоді суттєво не змінювалася. Разом з тим, практика її застосування продемонструвала низку проблем: «Перша — супровід правопорушень є надмірно складним, що ускладнює збір доказової бази та доведення факту правопорушення. В результаті механізм відповідальності часто не працює так, як задумувалося з самого початку. Друге — санкції фактично втратили свій превентивний ефект. Вони є надто м’якими і не створюють належного стримувального механізму».
НАЗК долучилася до робочої групи, яку ініціювала ОПОРА. Учасники групи — представники державних органів та експерти — напрацювали перші пропозиції змін. За словами Павлущика, це критично важливо для продовження реформи фінансування політичних партій та виборчих кампаній.
«Ми повинні бути готовими до можливих майбутніх виборчих процесів. Події в сусідніх країнах, зокрема Молдові та Румунії, демонструють ризики зовнішнього втручання, в тому числі через фінансові інструменти. Тож Україна має мінімізувати такі загрози заздалегідь шляхом чітких дієвих та справедливих правил відповідальності», — зауважив він.
Також Павлущик відзначив, що не слід забувати і про внутрішні загрози, наприклад спроби дискредитації НАЗК.
«Наша мета — проста. Правила мають бути зрозумілими, відповідальність — неминучою, а політична конкуренція чесною», — підсумував він.
Радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРИ Богдан Мохончук презентував спільно напрацьований текст законопроєкту, фокусуючись на таких трьох блоках:
- відповідальність за іноземне фінансування політичних партій, виборчих та референдумних кампаній;
- кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення правил політичного фінансування;
- адміністративна відповідальність за порушення правил політичного звітування.
«Кримінальна відповідальність в Україні у сфері політичних фінансів — мертва, вона не працює. Тому її треба змінювати повністю», — наголосив він. «Окремий виклик для України та цивілізованого світу — протидія іноземному, насамперед російському втручанню. Що теж є порушенням суверенітету, тільки зсередини країни», додав радник ОПОРИ.
Крім того, Мохончук підкреслив, що і робоча група з напрацювання цього законопроєкту, і рекомендації від різноманітних органів влади, які ОПОРА отримала у відповідь на запити, підкреслюють необхідність оновлення системи покарань: «Наша логіка полягає скоріше в декриміналізації багатьох діянь. Але потрібно пам’ятати, що навіть на етапі розробки нового проєкту закону про політичні партії і законопроєкту №11462 ми впиралися в те, що Кримінальний кодекс і Кодекс про адміністративні правопорушення вимагають, щоб зміни до них вносили окремими законами».
Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.