3 вересня Громадянська мережа ОПОРА провела перший міжнародний онлайн-воркшоп «Громадянське суспільство та точність реєстрів виборців: міжнародний обмін досвідом та спільні рекомендації». Представники громадянського суспільства з України, Кенії, Сербії, Молдови, Вірменії та Грузії обговорили основні причини неточностей у реєстрах виборців, ризики, які це несе для виборчих прав громадян та чесності виборів загалом, механізми перевірки й оновлення даних, а також можливості для посилення співпраці між органами адміністрування виборів і громадянським суспільством.

«Дуже важливо, щоб виборці могли бачити, що відбувається, щоб результати були зрозумілими, а правила — простими. Саме це допомагає формувати довіру людей до інституцій, які відповідають за виборчий процес, а також до самих виборів. Робота, яку ми проведемо разом із вами, буде корисною для всіх, хто прагне кращих виборів і намагається знаходити ефективні рішення для проблем, з якими ми стикаємося», — зазначила у вступному слові модераторка заходу та голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Аналітик ОПОРИ Дмитро Баштовий представив український досвід забезпечення якості даних Державного реєстру виборців. Він розповів про вплив на актуальність даних Державного реєстру виборців масової внутрішньої та зовнішньої міграції населення, спричиненої війною, а також окупації частини територій і перебоїв в обміні адміністративними даними. Він також представив підходи ОПОРИ до незалежного оцінювання якості даних реєстру без доступу до персональних даних. Серед них — соціологічні дослідження в Україні та за кордоном, аналіз агрегованих і анонімізованих даних мобільних операторів, інтерв’ю й фокус-групи, аналіз законодавства та адміністративної практики, а також тестування цифрових сервісів і інформаційна кампанія #ПеревірСебеУРеєстрі. За його словами, такий комплексний підхід дозволяє експертам ОПОРИ оцінити масштаб проблеми, визначити причини неточностей і сформувати рекомендації на основі доказів.

Фахівець з виборчих процесів кенійської організації ELOG Еустас Кіньюа розповів про виклики, пов’язані зі стрімким розширенням реєстру виборців у Кенії. Він наголосив на необхідності одночасно забезпечувати повноту реєстру та його точність. Система має включати всіх громадян, які мають право голосу, але не допускати дублювання записів, а також збереження даних про померлих чи інших невідповідних записів. Окрему увагу Еустас Кіньюа приділив незалежному аудиту реєстру, який його організація ELOG проводила у 2017 році. Організація поєднала комп’ютерний аналіз бази даних із перевіркою виборців безпосередньо на місцях. На його думку, ефективна система забезпечення цілісності реєстру має передбачати постійне оновлення даних, перевірку інформації ще на етапі її внесення, взаємодію між державними реєстрами, незалежний аудит і раннє залучення громадянського суспільства, щоб результати перевірок можна було врахувати до дня голосування.

Володимир Ерцег, спеціальний програмний менеджер сербської організації CRTA, представив досвід аудиту Єдиного реєстру виборців Сербії. Він пояснив, що точність реєстру залежить від якості первинних державних даних, обміну інформацією між установами та своєчасності дій відповідальних органів. Серед ключових проблем він назвав відсутність регулярної перевірки фактичного місця проживання, недосконалий обмін даними між реєстрами, труднощі з актуалізацією інформації про громадян, які проживають за кордоном, а також затримки з реєстрацією смертей. Крім того, експерт розповів про створення в Сербії комісії з аудиту реєстру та практику залучення до її роботи представників громадянського суспільства, зокрема представників організації CRTA. Серед важливих умов ефективного аудиту він виділив доступ до агрегованих даних, історії змін, можливість проводити перевірки на місцях, методологічну незалежність аудиторів та прозоре оприлюднення результатів.

Програмний директор Promo-LEX Ніколає Панфіл представив молдовську модель централізованого реєстру виборців, який систематично оновлюється на основі даних Державного реєстру населення. Він зосередився на проблемах, що виникають через значну кількість громадян, які проживають за кордоном, особливості обліку виборців із Придністровського регіону, відсутність зареєстрованого місця проживання  значної частки виборців та затримки в оновленні інформації про цивільний стан. Окрему увагу експерт приділив додатковим спискам, які дозволяють проголосувати виборцям, відсутнім в основному списку — на парламентських виборах 2025 року до них внесли понад 342 тисячі виборців. Експерт також розповів про інструменти, які дозволяють виборцям перевіряти власні дані та виборчу адресу, механізми передвиборчої перевірки списків, регулярне оприлюднення агрегованих даних реєстру, а також про співпрацю Promo-LEX із Центральною виборчою комісією. Серед підходів, які можуть бути корисними для інших країн, він виокремив поєднання централізованого реєстру з реєстром населення, захищеного сервісу самоперевірки виборців і системи додаткових списків як запобіжника для виборців, яких немає в основному списку.

Програмна менеджерка Helsinki Citizens Assembly Vanadzor Office Вардіне Григорян із Вірменії розповіла про проблеми, які тривалий час існували у вірменському реєстрі виборців. Серед причин вона назвала пасивну систему реєстрації, масовий виїзд населення з країни у 1990-х роках та відсутність ефективних законних механізмів для вилучення з реєстру людей, які фактично проживали за кордоном. Вона також представила результати досліджень, які демонстрували масштаб проблеми та ризики використання неточних списків для маніпуляцій результатами виборів. Водночас експертка звернула увагу і на ризики надмірного «очищення» реєстру, коли боротьба з неточностями може призводити до обмеження виборчих прав. Окрему увагу експертка приділила практиці оприлюднення після виборів сканованих підписаних списків виборців з усіх приблизно 2 000 виборчих дільниць. Списки публікують онлайн упродовж двох днів у форматі, що дозволяє кожному перевірити, чи не проголосував хтось від його імені. Водночас така практика створює складну дилему між прозорістю виборів і захистом персональних даних. Вона розповіла про нещодавні зміни у Вірменії, зокрема, вимоги щодо дійсних документів і тривалості проживання в країні. Це демонструє необхідність шукати баланс між точністю реєстру, прозорістю виборчого процесу, захистом персональних даних і гарантуванням універсального виборчого права.

Виконавчий директор грузинської організації ISFED Леван Натрошвілі представив досвід Грузії, де серед основних чинників неточності реєстру назвав невідповідність між зареєстрованою та фактичною адресою проживання, масову еміграцію, несвоєчасну реєстрацію смертей та обмеження, пов’язані з документами. Він також розповів про ризики використання виборчих і адміністративних даних для політичного тиску на виборців та про випадки аномальної явки, які можуть свідчити про проблеми з цілісністю виборчого процесу. Серед механізмів перевірки грузинський досвід демонструє синхронізацію даних між державними установами, використання пристроїв для ідентифікації виборців і незалежний громадський контроль. Варто зазначити, що у 2025 році в Грузії скасували голосування за кордоном, унаслідок чого численна діаспора більше не може голосувати за межами країни: на виборах 2024 року на 67 консульських дільницях було зареєстровано 95 910 виборців. Водночас, експерт звернув увагу на обмеження доступу громадянського суспільства до даних і недостатню прозорість технологічних аудитів. На його думку, технологічні рішення можуть бути ефективними лише за умови незалежного нагляду, прозорості та належних правових гарантій.

Під час спільної дискусії учасники порівняли спільні та специфічні для різних країн причини неточностей у реєстрах, їхній вплив на виборчі права та довіру громадян до виборів, а також підходи до перевірки й оновлення даних. Окремо обговорили роль громадянського суспільства — від незалежного аудиту та аналізу даних до моніторингу виборів, перевірки інформації та адвокації необхідних реформ.

За результатами першого міжнародного онлайн-воркшопу ОПОРА підготує аналітичне узагальнення обговорення та проєкт рекомендацій. Вони стануть основою для наступного воркшопу, під час якого учасники продовжать обговорення практичних рішень і можливостей їх застосування в різних країнах. Другий міжнародний онлайн-воркшоп ОПОРА також планує провести цієї осені. Він буде присвячений рекомендаціям, які можуть бути використані не лише для підготовки перших повоєнних виборів в Україні, а й для вдосконалення систем ведення, верифікації та актуалізації реєстрів виборців в інших країнах. Зведені аналітичні матеріали за результатами воркшопів ОПОРА надасть для ознайомлення стейкхолдерам в Україні, а також фахівцям у сфері виборів у ЄС, ОБСЄ, Раді Європи та Венеційській комісії.

Захід відбувся в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.