Коли говорять про можливість проведення перших повоєнних виборів, більшість дискусій стосується питання безпеки. Але є питання, без якого жодні вибори не будуть ані чесними, ані успішно організованими — якість даних Державного реєстру виборців. Саме від цього залежить, чи знайдуть виборці себе у списках на дільниці, чи не голосуватимуть “мертві душі”, чи зможуть проголосувати внутрішньо переміщені особи та чи витримають виборчі комісії навантаження, коли вибори все ж відбудуться.

Люди постійно мігрують, а дані все одно мають бути точними

З початком повномасштабної війни мільйони українців змінили місце проживання. Частина виїхала за кордон, частина переїхала в інші області, хтось живе між містами чи навіть країнами. Для Рівненщини ця тема також актуальна. Евакуаційні потяги досі привозять сюди людей із небезпечних регіонів, кількість внутрішньо переміщених осіб зростає, а частина місцевих мешканців теж змінила місце проживання. 

Втім, далеко не всі люди, переїжджаючи, офіційно змінюють місце реєстрації. Людина може фактично жити в одному місці, а за документами залишатися в іншому. Як показало загальнонаціональне дослідження ОПОРИ, близько третини українців живуть не за місцем реєстрації (“пропискою”). Для виборів це ризик, адже виборча адреса громадян визначається передусім за офіційно зареєстрованим місцем проживання. 

Крім того, близько 4,6 млн громадян України мають статус внутрішньо переміщених осіб. Утім, ці дані доволі приблизні: вищезгадане дослідження засвідчило, що серед тих, хто має досвід міграції після початку повномасштабного вторгнення й досі проживає не за місцем свого довоєнного проживання, офіційно зареєстрованими ВПО є лише 44,7%. 

Для того, щоб українці актуалізували свої дані в Державному реєстрі виборців заздалегідь до старту виборчого процесу, ОПОРА запустила інформаційну кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі. Спілкуючись із переселенцями в Центрі життєстійкості в Рівному й розповідаючи їм про цю кампанію, авторка цих слів помітила певну настороженість у реакціях: люди кажуть, що зараз говорити про вибори немає сенсу.

“Навіщо мені оновлювати свої дані зараз, якщо я не впевнена, де буду завтра. У Рівне з донькою ми приїхали з Харкова до родичів у травні. Чи будемо тут залишатися далі — вирішую. Роботи поки не маю. Думаю, де донька піде у школу, — тут чи краще виїздити за кордон”, — ділиться переселенка.

Інша співрозмовниця, до якої звертаюся зі схожим питанням, каже: “Спершу маємо розуміти, що війна завершилася, ми в безпеці, і тоді лише думатиму про вибори. Зараз не вважаю актуальним перевіряти свої дані. Є важливіші питання”. 

Водночас для тих, хто вже визначився з подальшими планами — залишатися на новому місці, повертатися додому чи планувати виїзд за кордон надовго — актуалізація даних у ДРВ є найбільш доречною: це дасть змогу зареєструвати актуальну виборчу адресу, що відповідає реальному місцю проживання, і уникнути ситуації, коли доведеться поспіхом шукати спосіб проголосувати поза місцем реєстрації вже під час виборчого процесу. Крім того, що раніше громадяни оновлять свої дані, то менше навантаження ляже на органи Державного реєстру виборців безпосередньо перед стартом виборів, коли кількість звернень традиційно зростає.

Чи можуть залишатися померлі у списках виборців?

Один із найпоширеніших страхів щодо виборів — так звані “мертві душі” у списках. Саме цей аргумент часто використовують для підсилення сумнівів у чесності виборчого процесу. Втім, система оновлення даних про померлих нині працює інакше, ніж кілька років тому.

За словами начальниці одного з відділів державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області, з 2020 року інформація про смерть передається до Державного реєстру виборців автоматично — через електронну взаємодію між державними реєстрами. Після реєстрації смерті дані синхронізуються без окремих звернень громадян. Іноді все ж можуть виникати технічні проблеми в обміні даними між реєстрами, і в таких випадках померла людина може тимчасово залишатися в списках. Однак, за словами співрозмовниці ОПОРИ, це поодинокі ситуації, а не системна проблема. За весь період роботи вона пригадує лише один такий випадок.

Особливий виклик війни — випадки, коли смерть реєструють через суд. Ідеться насамперед про військових і цивільних, які тривалий час вважалися зниклими безвісти. У таких ситуаціях у ДРАЦСі перевіряють судові рішення в електронному реєстрі й лише після підтвердження вносять дані до системи. Інакше кажучи, система працює, але її ефективність напряму залежить від того, наскільки стабільно взаємодіють державні електронні бази.

Слабке місце — не техніка, а люди

Технічний стан Державного реєстру виборців у Рівному не викликає занепокоєння.  Начальниця одного з відділів ведення ДРВ у Рівненській області розповідає, що обладнання, програмне забезпечення й системи захисту централізовано забезпечує Центральна виборча комісія. Доступ до кабінетів обмежений, а інформаційна безпека — один із пріоритетів роботи відділу.

Натомість проблемою є людські ресурси. Формально штат відділу становить 5 працівників, хоча за нормативами для такої кількості виборців потрібно 7. У  міжвиборчий період цього вистачає, але під час виборів ситуація різко змінюється. За словами респондентки, у попередні кампанії працівники приймали до 200 виборців на день і працювали понаднормово. 

Менш ніж за два місяці, відведені для тимчасової зміни місця голосування на позачергових парламентських виборах 2019 року, місце голосування на дільниці Рівненщини змінили 6 639 виборців. З них 3 510 змінили дільницю в межах області, а 3 129 — прибули з інших регіонів. Тоді масштаби внутрішньої міграції були незрівнянно меншими, ніж сьогодні. З огляду на мільйони переміщених після 2022 року українців можна очікувати, що під час майбутніх повоєнних виборів навантаження буде значно вищим. Це означає, що питання кадрового забезпечення ДРВ — не другорядна деталь, а один із ключових факторів, від якого залежатиме, чи зможе система впоратися з напливом звернень без збоїв. 

Чому люди можуть просто не знати, що їм треба перевірити дані

Ще одна проблема — інформування. Більшість людей замислюється про виборчі списки лише тоді, коли вже приходить на дільницю, але тоді часто вже пізно щось змінювати. Ситуацію можна покращити, активніше пояснюючи людям, навіщо взагалі оновлювати свої дані.

Журналістка одного з місцевих медіа пояснила ОПОРІ, що суха офіційна комунікація тут не спрацює. За її словами, людям потрібні практичні пояснення, покрокові інструкції, що саме робити й чому це важливо. Важливі теми потрібно пояснювати послідовно, через різні формати і канали інформування: сайт, соцмережі, короткі відео та історії реальних людей.

Актуальні дані в Державному реєстрі виборців — це про право голосу

Державний реєстр виборців стає помітним лише тоді, коли щось іде не так: наприклад, коли людина знаходить помилку в своїх даних або взагалі не знаходить себе у списках уже на виборчій дільниці — чи не розуміє, де голосувати. Але саме зараз, коли виборів немає, фактично вирішується питання того, наскільки вони будуть організованими після війни. 

Керівник ОПОРИ у Рівненській області Андрій Токарський підкреслює, що підготовку до перших повоєнних виборів потрібно розпочинати вже сьогодні: “Ми не знаємо, коли саме можуть відбутися вибори. Але готуватися потрібно вже, а не діяти поспіхом, коли часу буде мало. Близько 30% громадян нині проживають не за місцем своєї реєстрації. Якщо додати тих, хто перебуває за кордоном і в Силах оборони, це може бути майже 50% виборців, які не живуть за місцем реєстрації. Для того, щоб українці змогли реалізувати своє право голосу, держава має забезпечити послідовну комунікацію”.

Головне питання стосується навіть не технологій оновлення даних, реєстрації місця перебування, а довіри самих громадян. Чесні вибори починаються не в день голосування, а значно раніше — з точних списків людей, які реально зможуть прийти на дільниці та проголосувати.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Кожен виборець важливий: оновлення Державного реєстру виборців України задля інклюзивної демократії», що реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. 

Вікторія Назарук, консультантка у Рівненській області, спеціально для Район.Рівне