Після скорочення кількості органів ведення Державного реєстру виборців (ДРВ) на Хмельниччині один відділ у Хмельницькому районі відповідає за взаємодію із 617 виборчими дільницями. На тлі масштабної внутрішньої міграції та того, що, за результатами національного дослідження, понад половина населення України нині проживає не за виборчими адресами, це створює додаткові виклики для підготовки до перших повоєнних виборів. Про це розповіла консультантка Громадянської мережі ОПОРА Марія Турчина під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди:  виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 7 липня в Хмельницькому.

Після укрупнення органів ведення Державного реєстру виборців на Хмельниччині працюють 9 відділів замість 23, а в Хмельницькому районі один відділ ведення ДРВ має взаємодіяти з 617 виборчими дільницями. Водночас в області є близько 25 малолюдних дільниць. Ці регіональні приклади демонструють, наскільки складною може бути підготовка виборчої інфраструктури до перших повоєнних виборів.

ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.

«Актуалізація даних ДРВ — це не технічне питання, а передумова реалізації виборчих прав громадян після завершення воєнного стану. Що раніше держава, громади й самі виборці почнуть працювати з цією темою, то менше ризиків виникне під час організації перших повоєнних виборів», — зазначила консультантка Громадянської мережі ОПОРА на Хмельниччині Марія Турчина.

Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.

Під час регіонального обговорення на Хмельниччині представники органів ведення та адміністрування ДРВ наголосили, що Реєстр працює з даними, які надходять від визначених законом суб’єктів подання, а також із заявами виборців. Водночас органи ведення ДРВ не мають повноважень самостійно залучати громадян до оновлення даних або проводити інформаційні кампанії.

«Ми актуалізовуємо дані, які до нас потрапляють. Реєстр працює з виборцями, які звернулися до нього, але ми не можемо свідомо “тягнути” виборця — це не наша функція. Якщо виборець хоче скористатися своїм правом, він може звернутися через електронний кабінет і оновити свої дані», — зазначила начальниця відділу адміністрування Державного реєстру виборців Хмельницької ОВА Олена Лопатюк під час дискусії.

За її словами, нині кількість звернень громадян через електронний кабінет виборця на Хмельниччині є мінімальною.

Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.