За результатами загальнонаціонального опитування ОПОРИ, майже половина населення України віком 18–35 років (48,1%) взагалі не має уявлення про наявність Державного реєстру виборців (ДРВ). Адже через тривалу війну сформувався пласт молоді, яка зовсім не мала практичного досвіду участі у виборах. Про ці та інші виклики для організації перших повоєнних виборів поговорили під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 27 липня на Миколаївщині.

Як розповіла консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Миколаївській області Валентина Наумова, результати опитування свідчать, що рівень загальної обізнаності про Державний реєстр виборців доволі помірний. Трохи більше, ніж половина респондентів (54,8%) зазначили, що раніше чули про ДРВ, 37,9% не мають про нього уявлення, ще 7,3% не змогли визначитися. Це в свою чергу може стати серйозним викликом для поінформованості громадян щодо виборчих механізмів і реалізації їх виборчих прав.

Ще нижчим є рівень розуміння виборчих процедур. Лише близько третини респондентів правильно визначили тимчасову зміну місця голосування як доцільний механізм, що дозволяє проголосувати, якщо громадянин тимчасово перебуває у день виборів не за місцем реєстрації. Водночас процедуру зміни виборчої адреси правильно розуміють лише близько 7% опитаних.

Для актуалізації Державного реєстру виборців усунення плутанини між тимчасовою зміною місця голосування та зміною виборчої адреси має принципове значення. Адже ефективність процедур залежить не лише від їх наявності, а й від правильного розуміння громадяни, коли і як ними користуватися.

Іншим важливим аспектом дослідження на тлі масштабного вимушеного переміщення громадян стала оцінка відповідності між місцем реєстрації та фактичним місцем проживання. Оскільки виборча адреса визначається за місцем реєстрації громадянина (якщо він самостійно не змінив її), висока мобільність створює додаткове навантаження на систему та знижує актуальність даних у разі, якщо громадяни не оновлюють місце реєстрації після переміщення. 

Так, понад 97% громадян мають зареєстроване місце проживання, однак майже третина населення фактично проживає за іншою адресою. Найбільш показовою є ситуація серед громадян, які перемістилися після початку повномасштабного вторгнення. У цій групі понад три чверті — 76,5% — проживають не за місцем своєї реєстрації.

З географічної точки зору досвід переміщення мали трохи більше чверті мешканців півдня, в той час як для сходу частка переміщених зростає до 41%.

Також за даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.

Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %.

Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Втім, аналітик Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Баштовий зазначив: «Застосунок “Дія” як цифровий інструмент є важливим для комунікації й актуалізації даних, хоча ми розуміємо, що вона не стане тією таблеткою, яка вирішить всі проблеми — цифрові сервіси мають доповнюватися певними офлайн-механізмами. Крім того, проактивна комунікація з боку держави для великої частини українців є досить вагомою і суттєво підвищує готовність громадян взаємодіяти».

Наприкінці представники ОПОРИ розповіли про кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Олена Каплій, голова Ради з питань ВПО при Миколаївській ОВА, відзначила важливість цього інструменту: «Буду поширювати інформацію про необхідність актуалізації через систему рад ВПО Миколаївської області».

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.