Адміністрація соціальної мережі вимушена балансувати між дотриманням свободи слова, національним контекстом, вимогами місцевих законів і прагненням отримати прибуток.

Після масштабної критики на адресу Facebook через використання соцмережі для маніпулювання громадською думкою під час виборів президента Сполучених Штатів Америки 2016 року корпорація змінила глобальну політику протидії дезінформації та втручанню у виборчий процес. Тепер у фейсбука одна з найпрозоріших систем контролю та перевірки інформації. Про видалення мереж сторінок і людей через координовану неавтентичну поведінку ми вже писали. А в країнах, які порівняно вразливіші для інформаційних атак і маніпуляцій, адміністрація соцмережі посилює контроль і навіть створює особливі правила, підлаштовані під локальний контекст.

Чи справедливо це? З одного боку, кожна країна унікальна й адміністрація соцмережі повинна враховувати її особливості. З іншого боку, часто уряди держав, що мають проблеми з демократією, прагнуть використати механізми соцмережі для блокування чи видалення інформації, яка загрожує не суспільству, а їхнім політичним інтересам. Дослідження ОПОРИ свідчить, що є суттєві відмінності у взаємодії корпорації Facebook із демократичними та диктаторськими режимами. У першій публікації ми розглянемо демократичні країни, у наступній — авторитарні.

США: підготовка до виборів

Наймасштабніші зміни у правилах соціальних мереж сталися саме під час президентської виборчої кампанії 2020 року. Після 2016 року, коли твітер і фейсбук стали інструментами впливу на виборців та втручання у виборчий процес з боку інших держав, обидві компанії вирішили заздалегідь убезпечити себе від повторення цих подій. Першим про нові правила для Сполучених Штатів заявила корпорація Facebook — ще у серпні 2019 року. Тоді всі люди або компанії, що хотіли транслювати на території США рекламні повідомлення, присвячені соціальним проблемам або політичній рекламі, були повинні пройти значно суворіший процес авторизації (зокрема, надати свій податковий номер або ідентифікаційний номер FEC — Федеральної виборчої комісії).

Наступні обмеження соціальна мережа запровадила у липні 2020 року — за 5 місяців до голосування на президентських виборах. Крім запуску інформаційного центру для голосування, що мав нагадати людям про необхідність зареєструватися для участі у виборах та надати їм найточнішу та найповнішу інформацію про кампанію, у фейсбуку також анонсували зміни в рекламній політиці. Перш за все, в американських користувачів з’явилась можливість відключити всю соціальну, політичну та передвиборну рекламу, що надходила від політиків або організацій, пов’язаних із виборами. Крім того, фейсбук змінив формат відображення рекламних повідомлень: тепер навіть у репостах рекламних дописів кожен користувач міг побачити, хто та скільки заплатив за це оголошення.

У вересні 2020 року фейсбук розширив свою політику щодо США, додавши низку локальних та тимчасових правил «для забезпечення чесності виборів, заохочення голосування, надання доступу до авторитетної інформації та зниження ризику виникнення проблем після виборів»:

  1. За тиждень до виборів фейсбук перестав приймати нову політичну рекламу.
  2. Соціальна мережа зобов’язалася видаляти всі повідомлення, де міститиметься інформація, що люди захворіють на COVID-19, якщо візьмуть участь у голосуванні.
  3. Фейсбук також зобов’язався маркувати контент, який намагатиметься знизити легітимність результатів виборів або поставити під сумнів методи голосування.
  4. У випадку, якщо будь-який кандидат або організація намагатиметься стверджувати про перемогу до оголошення офіційних результатів, фейсбук також пообіцяв маркувати такі дописи та прикріплювати до них посилання на офіційні джерела інформації.

За тиждень після цього про запровадження додаткових обмежень оголосила і компанія Twitter. Вона визнала, що вибори 2020 року відбуваються в нових обставинах, а тому політика компанії також мусить змінюватись. Нові правила у твітері були більшою мірою спрямовані на протидію дезінформації: соціальна мережа зобов’язалась маркувати або видаляти неправдиву або оманливу інформацію, спрямовану на підрив суспільної довіри до виборів або інших суспільних процесів. До такої інформації компанія віднесла:

  • Неправдиву або оманливу інформацію щодо законів, суспільних процесів або окремих людей чи організацій, що залучені до таких процесів.
  • Спірні твердження, що можуть підірвати довіру до процесу (наприклад, неперевірена інформація про фальсифікації на виборах).
  • Оманливі твердження про результати суспільних процесів (наприклад, заяви про перемогу до публікації офіційних результатів виборів, підбурення до протиправної поведінки, що заважатиме мирній та впорядкованій передачі влади тощо).

Крім видалення та маркування таких дописів, твітер також знижував їхню «видимість» у мережі. 

До дій компаній Facebook та Twitter також долучився Google. Компанія пообіцяла, що скоригує алгоритм формування результатів пошуку: зокрема, видалить усі прогнози, які можуть просувати чи дискредитувати певного кандидата або партію. При цьому на самих результатах пошуку ці зміни не відобразилися.

Після виборів

Нові правила, започатковані соціальними мережами, мали свої плоди. Так, лише за місяць після впровадження нових правил фейсбука віцепрезидент компанії заявив, що фейсбук та інстаграм відхилили близько 2,2 мільйонів оголошень, а близько 120 тисяч дописів були видалені через спроби перешкоджати голосуванню на майбутніх президентських виборах.

Після того, як 3 листопада 2020 відбулось голосування, здавалося, що загроза втручання у вибори минула. Однак майже відразу в інформаційному полі США виникла нова проблема — колишній президент та кандидат у президенти США 2020 року Дональд Трамп. 

Про твіти та дописи Дональда Трампа ходили легенди ще за часів його президентства (чого варта, наприклад, погроза знищити Північну Корею). Втім найбільше питань серед громадськості до його SMM-кампанії виникло саме під час виборчого процесу 2020 року. Як під час підрахунку голосів, так і після його завершення та оголошення офіційних результатів виборів, з акаунтів Трампа у твітері та фейсбуку не раз поширювались дописи із критикою виборчого процесу, звинуваченнями на адресу опонентів та виборчих комісій у фальсифікаціях та заклики до прихильників не миритися із тим, що «їхні голоси вкрадені». Кульмінацією стала його підтримка протестів поблизу Капітолію 6 січня 2021 року. Тоді прихильники колишнього президента, що були не згодні із результатами виборів, які той програв, спробували захопити будівлю Капітолію, де якраз відбувався підрахунок голосів виборщиків. Під час мітингу Трамп написав декілька твітів та розмістив коротке відео у фейсбуку, у яких ще раз повторив тези про фальсифікацію виборів. Люди, що в той час перебували на мітингу, сприйняли його дописи як підтримку та заклик до дії, і розпочали штурм Капітолію. Через це декілька соціальних мереж, у тому числі твітер і фейсбук, заблоували Трампа спершу на 12 годин, а потім продовжили заборону на невизначений період. 

Реакція компанії Facebook на події поблизу Капітолію була швидкою: вже 11 січня вона оголосила, що посилює обмеження, які діятимуть, щонайменше, до дня інавгурації новообраного президента Джо Байдена — 20 січня. Перш за все, соціальна мережа продовжила термін дії обмежень, запроваджених під час виборчої кампанії, аби «зупинити дезінформацію та контент, що може спровокувати подальше насилля». Розміщення рекламних повідомлень, що стосувалися політичних або соціальних питань, залишалося під забороною. Фейсбук почав видаляти контент, що містив фрази на кшталт «зупинити крадіжку голосів», а також цілеспрямовано видаляв групи, сторінки та події, що містили заклики до насилля та недовіри до результатів виборів. Також мережа запровадила додаткові вимоги до публічних груп: тепер усі повідомлення, що публікувалися у групах, могли стати публічними лише після перевірки адміністрацією групи, а якщо під певними дописами з’являлися коментарі із закликами до насилля або ненависті, фейсбук автоматично блокував можливості лишати будь-які коментарі під ними. Крім того, фейсбук зобов’язався повідомляти людям правдиву інформацію про результати виборів у США, пропонувати їм дайджести новин та навіть транслювати інавгурацію Джо Байдена. Тоді ж соціальна мережа оголосила, що блокування акаунта Дональда Трампа буде безстроковим.

Ближче до інавгурації, 15 січня 2021 року, фейсбук розширив список заборон:

  1. Заблокована можливість створення будь-яких подій поблизу Білого дому, Капітолію або будь-яких інших адміністративних будівель протягом дня інавгурації (особливо якщо події створюються неамериканськими обліковими записами чи сторінками).
  2. Фейсбук пообіцяв блокувати всі облікові записи жителів США, що будуть порушувати нову політику соціальної мережі. Крім того, 16 січня з міркувань безпеки фейсбук заборонив трансляцію реклами аксесуарів для зброї та захисного спорядження на кшталт сейфів і захисних жилетів (реклама зброї була заборонена й раніше).

Обмеження, запроваджені ще у вересні 2020 року, були остаточно зняті лише у березні 2021 року — тоді соціальна мережа вперше дозволила транслювати політичну рекламу на території Сполучених Штатів. У травні 2021 року новостворена Наглядова рада Facebook — незалежний орган, що має розв’язувати суперечливі питання у мережі, на кшталт блокування акаунта Дональда Трампа, — підтвердила довічну заборону користуватися фейсбуком для колишнього президента США, однак наголосила, що кожні шість місяців рада повинна переглядати справедливість такої заборони. 2 червня 2021 року акаунти Трампа у фейсбуку та інстаграмі стали знову видимі для інших користувачів соціальних мереж, однак у компанії підтвердили, що Трамп досі не має права залишати дописи на цих сторінках. 

Індія

У квітні 2021 року відбулись вибори у кількох провінціях Індії. Після попередньої масштабної виборчої кампанії у 2019 році опозиційні політики та спостерігачі звинуватили фейсбук у створенні переваг для керівної партії Індії Bharatiya Janata. Крім того, попередні вибори характеризувались засиллям дезінформаційних повідомлень та мови ворожнечі. Навчений гірким досвідом американських виборів фейсбук посилив протидію дезінформації в Індії.

Серед нових кроків, які запропонував фейсбук, на першому місці боротьба з мовою ворожнечі. Ця політика діє у фейсбуку й на глобальному рівні: нещодавно соціальна мережа інвестувала великі гроші у розробку технології попереджувального виявлення, яка має якнайшвидше виявляти контент із порушеннями. Особливістю застосування цієї технології в Індії було те, що будь-який контент, який програма розпізнала як такий, що розпалює ворожнечу або містить мову ненависті, буде заморожений, поки не буде прийнято рішення щодо його видалення.

Крім того, фейсбубк застосував методику, вже випробувану у січні 2021 року: заборону поширення будь-якого контенту з усіх облікових записів, які останнім часом часто порушували політику мережі. Зокрема, мережа зобов’язалась видаляти будь-які спроби втручання у процес голосування, такі як поширення неправдивих дат голосування або закликів не ходити на вибори через високу ймовірність захворіти на COVID-19. 

Один із найважливіших кроків, які зробили на індійських виборах Facebook, Whatsapp, Twitter, Google та інші соціальні мережі  — укладення «Добровільного етичного кодексу» із Центральною виборчою комісією Індії. Цей кодекс мав діяти як під час виборів 2021 року, так і в межах усіх наступних виборчих кампаній. Найважливішими позиціями кодексу були такі:

  1. Платформи соціальних мереж мають добровільно проводити інформаційні, освітні та комунікаційні кампанії для підвищення обізнаності суспільства з питань виборів.
  2. Соціальні мережі та ЦВК Індії тісно співпрацюватимууть: соціальні мережі мають екстрено та оперативно повідомляти ЦВК про будь-які порушення правил, а ЦВК має інформувати соціальні мережі про випадки порушення індійського виборчого законодавства.
  3. Соціальні мережі мають забезпечувати, аби вся політична реклама була попередньо сертифікована комітетом з сертифікації та моніторингу ЗМІ. Крім того, мережі домовились, що політична реклама буде якомога більш прозорою. 
Австралія

Приклад Австралії відрізняється від описаних вище, адже «виняткове ставлення» корпорації Facebook до Австралії не обмежується виборчим процесом, а стосується всього інформаційного поля загалом. Нещодавно світ спостерігав за протистоянням Facebook та австралійського уряду. Нові поправки до австралійського законодавства, ухвалені у кінці лютого 2020 року, спрямовані на захист місцевих ЗМІ та вимагають від Facebook та Google платити за поширення новин. Фейсбук є джерелом новин для половини мешканців Австралії, тому австралійські законодавці аргументують необхідність зобов’язати платформи «ділитися прибутком» твердженням, що Facebook та Google домінують на ринку онлайн-реклами та забирають потенційні доходи у ЗМІ. До того ж, спостерігаючи за прикладом Австралії, деякі інші країни почали розглядати подібну модель взаємодії з компаніями – наприклад, Канада та Франція.

Якщо Google майже одразу погодився з вимогами Австралії, то Facebook встала у жорстку опозицію. Соцмережа заблокувала можливість публікувати новини та постити посилання на них на території Австралії. Водночас були заблоковані деякі урядові сторінки, сторінки екстрених служб та департаментів охорони здоров’я, сторінки підтримки постраждалих від домашнього насилля тощо. Це пояснили тим, що визначення «новин» у законодавстві Австралії зашироке. Втім, заборона на публікації протрималися лише тиждень та була знята після досягнення компромісу з урядом Невдовзі стало відомо, що фейсбук уклав угоду про співпрацю з австралійським медіа News Corp.  

Проблема легітимності

Головне питання, яке постає після цих історій: чи може адміністрація соцмережі вирішувати за своїх користувачів, які повідомлення їм треба бачити, а які ні? Звідки в адміністрації право бути арбітром політичних конфліктів?

Ще у травні 2020 року засновник і головний акціонер Facebook Марк Цукерберґ вважав, що приватні компанії не мають втручатися в політичні суперечки. Коли Twitter позначив один із твітів Дональда Трампа як маніпулятивний, Цукерберґ сказав, що «соціальні мережі не можуть бути “арбітрами правди” щодо будь-чого, що люди кажуть в інтернеті». Уже за пів року сам фейсбук блокував акаунути Трампа і витискав погляди його прибічників з інформаційного простору. До прикладу, заблокував усі групи та сторінки руху QAnon у фейсбуку та інстаграмі. Авжеж, до адекватності QAnon багато питань, але чому саме адміністрація соцмережі вирішує, хто конспіролог, а хто ні?

Втім, Facebook ставить перед собою глобальну мету: «Дати людям силу будувати спільноти та зближувати світ». Забезпечуючи приватну, бізнесову та будь-яку іншу комунікацію мільярдів людей, ця компанія перестає бути звичайною приватною фірмою, яка дбає лише про прибуток, і бере на себе величезну відповідальність — зокрема перед своїми користувачами. Facebook виразно артикулює свої ціннісні позиції щодо свободи слова та меж цієї свободи, однак постає перед дилемою в тих країнах, де її політика суперечить місцевому законодавству. Як адміністрація діє в ситуаціях, коли потрібно досягти компромісів із авторитарними режимами, йтиметься у другій частині матеріалу.

Ольга Снопок, Анастасія Романюк – для «Детектора медіа»

Джерело ілюстрації: The New Yourk Times, Zipeng Zhu