23-24 вересня у Європарламенті відбувається конференція "FURIC 2025. Технології задля довіри: інновації для виборчої доброчесності у мінливому світовому порядку", де лідери громадянського суспільства, міжнародні організації та політики обговорювали, як у часи цифрових загроз та авторитарних впливів захистити чесність і довіру до виборів. Захід організований Європейською платформою за демократичні вибори. Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська виступила в перший день конференції. Наводимо повний текст виступу нижче.

У світі розвиваються технології та вибори стають вразливішими, ніж будь-коли. В той же час в Україні, де триває війна через загарбницькі спроби Росії знищити державність, захопити та окупувати якомога більше територій, знищити ідентичність моїх співгромадян виборів немає. І це здається не має сенсу обговорювати, бо коли виборів немає, то немає ніякого впливу технологій на вибори, а рекомендації спостерігачів дуже далекі від практичного застосування. Насправді все навпаки. Існують чіткі паралелі та ідентичні методи, які застосовуються, наприклад, для впливу на вибори у вашій країні та моїй без виборів сьогодні. Їх метою є поляризація суспільства та сіяння розколів, зниження стійкості до популізму та пропаганди, занепад довіри до державних інститутів та корегування емоційного стану. Недобросовісні гравці, російські гроші та впливи мають ті ж самі інструменти для дії. Телеграм та ТікТок перетворились на канали впливу та вербування, поширення брудних грошей та купівлю онлайн лідерів громадської думки. Там де не буде працювати м'яка сила та FIMI можуть бути задіяні дрони та агресія, щоб суспільство втратило раціональну позицію та готове було знайти компроміс з совістю і міжнародними стандартами. Адже, атака 19 дронами Польщі, яка є членом НАТО, може провокувати громадян, як до раціональної дії до збільшення обороноздатності, згуртованості, так і до паніки, чи готовності голосувати за популістів, які будуть обіцяти мир і безпеку за 48 годин. 

Також потрібно усвідомити, що лише чесні та вільні вибори реалізовують суверенне право громадян обирати собі лідерів та делегувати владні повноваження у мирний спосіб обраним особам. Це про наші з вами політичні та громадянські права. Це про самостійний вибір народу вектору розвитку, інтеграції та реформ. Але якщо сусідня держава на чолі з диктатором спочатку фінансує та просуває залежних від росії кандидатів, а тоді через них керує вами, то про який суверенітет може йти мова? 4 президент України Віктор Янукович відмовився від підписання угоди про Асоціацію після з розмови з Владіміром Путіним у 2013 році. Дешевше захопити державу через ефективне втручання та маніпуляції виборами, ніж вести з нею повномасштабну війну. Але якщо ви готові відмовитись від суверенітету заради загрози спати без дронових атак, то ви отримаєте і війну, і ганьбу. З російськими впливами та грошима потрібно боротись як на рівні практик, так і якісної правової рамки, оновлення та забезпечення міжнародних стандартів від маніпуляцій.

Тому у період криз та воєн, реформи є не менш важливими, як і оборона власної демократії у внутрішній політиці. Ми взяли активну участь у перемовинах щодо переговорної рамки щодо демократичних інститутів та вступу до ЄС. У 25-сторінковому документі в частині «Виборчий процес» є чітке завдання «забезпечити врахування ключових міжнародних стандартів і стандартів Європейського Союзу, а також попередніх рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ та Венеціанської Комісії». До початку майбутнього виборчого процесу Україна повинна внести зміни до законодавства України, спрямовані на імплементацію рекомендацій ОБСЄ/БДІПЛ, наданих за результатами місій зі спостереження за виборами в Україні, а також стандартів Європейського Союзу. Звісно, це одне з багатьох зобов’язань, але так як серед європейських безпекових гарантій для України озвучується вступ до ЄС на рівні лідерів держав та коаліції охочих. Тож, для України прогрес тут є не лише питанням доброчесності, а і безпеки. Єдиний мій заклик є до міжнародних організацій, які працювали над своїми рекомендаціями – співпрацювати як з українським громадянським суспільством, так і займати більш активну роль в ході підготовки до запланованих реформ. 

Імплементація рекомендацій місій спостереження за виборами повинна відбуватись вчасно та потрапити в те політичне вікно можливостей, коли є оптимальні умови для прийняття сміливих змін в виборче законодавство. Якісне виборче законодавство – про громадян, про бюрократів та організаторів виборів, і банально про політиків, які намагаються створити для себе якомога більш сприятливі умови для нових перемог. Це слизьке поле з великою кількістю тактичних та стратегічних конфліктів інтересів. Під виглядом реформ можна успішно займатись джеремендерінгом.

Тому вікно можливостей відчиняється на короткий період після виборів і дуже швидко закривається, бо парламентарі вже починають переоцінювати кожну з рекомендацій з точки зору політичного прибутку, чи втрат. Якщо ми, як неурядові організації, або правозахисники будемо сподіватись на результат в пасивній формі, то його не буде. Тема повинна стати суспільно актуально, що дуже непросто між виборами, бо для громадян виборча реформа не є першочерговою у буденному житті. Електорально орієнтовані політики більш відповідально підходять до теми змін до законодавства, коли відчувають увагу суспільства і не лише профільних експертних організацій. І тут великий внесок просвіти, мобілізації та громадського контролю. Громадянам потрібно пояснити простою мовою, чому ця зміна для них важлива.

Прикладом досить великого прориву стали 2019 та 2020 роки в Україні. Після президентських виборів 2019 року ще старий парлмент вперше в історії проголосував за Виборчий кодекс з прогресивними змінами щодо виборчих прав та нової системи. Але він голосував напередодні розпуску і з розумінням популярності самої тематики, щоб зробити обіцяне та подобатись виборцям. А нові зміни та новели були прийнятими вже до Виборчого кодексу новообраним парламентом в перший рік своєї роботи у 2020 році. Це вікно політичної можливості була закрито. Але так як Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році, а також Дорожню карту з питань функціонування демократичних інститутів  у 2025 році з чіткими дедлайнами та напрямками реформ, то ми не лише очікуємо прогресу тут, а і наполегливо над ним працюємо: від адвокації майданчиків для діалогу між зацікавленими сторонами, до напрацювання рішень та поправок до законодавства.

Тому коротко про основне:

- Рекомендації щодо реформ мають життєву енергію, коли теми якісно пропрацьовані та запропоновані експертами до голосування у короткий період вікна можливостей. Якщо ідея прописана у формі законопроекту, чи поправки, а до того зроблено якісне та кількісне дослідження, то вона має більше шансів на увагу та реалізацію;

- Самі рекомендації варто адаптовувати та оновлювати спостережним місіям, так як прогрес повинен стосуватись і модернізації їх погляду на рішення проблем у виборчому процесі кожної країни. Так, дійсно, стандарти демократичних виборів є сталими, але форми їх порушень та методи впливу на чесні та вільні вибори - змінюються і досить швидко. Тому якщо міжнародна місія 5 років тому надала рекомендації країні, то варто робити не лише оцінку їх виконання, а і самооцінку актуальності рекомендацій;

- Суспільна думка щодо першочергових змін є ключовою, тому серед основних поправок, які приймались парламентом України у 2019 та 2020 роках переважали теми політики виборчих прав, а не лише механіки організації процесу. Тут важливою є лідерська роль і ЦВК, яка повинна відігравати роль ключової експертизи. Але, звісно, це можливо лише в демократичних країнах;

- Найбільш вагомим для нас інструментом зараз є Дорожня карта інтеграції України до ЄС, так як рекомендації та їх імплементація набувають додаткової ваги в ширшому процесі.