58 % українців готові оновити свої дані у Державному реєстрі виборців, але на практиці це роблять одиниці. У Рівному, за словами фахівців відділу ведення Державного реєстру виборців, громадяни майже не звертаються для актуалізації своїх даних. Про причини такої ситуації, її можливі наслідки для перших повоєнних виборів говорили під час презентації дослідження Громадянської мережі ОПОРА у Рівному, яка відбулася 9 липня.

Експерти проаналізували, як внутрішня та зовнішня міграція вплинула на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ) і які виклики це створює для організації майбутніх виборів. Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України та окреме опитування українців, які нині проживають у Німеччині, Польщі й Чехії. Його результати засвідчили, що після початку повномасштабної війни географія українського виборця суттєво змінилася.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. 

Керівник ОПОРИ у Рівненській області Андрій Токарський наголосив, що підготовку до перших повоєнних виборів потрібно розпочинати вже сьогодні: «Ми не знаємо, коли саме можуть відбутися вибори. Але готуватися потрібно вже, а не діяти поспіхом, коли часу буде мало. Близько 30% громадян нині проживають не за місцем своєї реєстрації. Якщо додати тих, хто перебуває за кордоном і в Силах оборони, це може бути майже 50% виборців, які не живуть за місцем реєстрації. Щоб українці були готові оновити свої дані й реалізувати своє право голосу, держава має забезпечити послідовну комунікацію».

За результатами загальнонаціонального дослідження, близько 4,6 млн українців є внутрішньо переміщеними особами, ще від 5 до 9 млн перебувають за кордоном. Водночас ці цифри залишаються динамічними, що ускладнює підтримання актуальності Державного реєстру виборців.

Як зазначила регіональна консультантка ОПОРИ в Рівненській області Вікторія Назарук-Черуха, чимало українців готові оновлювати свої дані, однак часто не знають, як це зробити: «Загалом українці готові оновлювати свої дані, хоча лише 20% опитаних під час дослідження мали досвід зміни місця голосування. Серед основних перешкод називали нестачу інформації, незнання процедури, відсутність можливості особисто звернутися до відповідних установ та нерозуміння, куди саме звертатися».

Окрему увагу під час дискусії учасники приділили консульському обліку українців за кордоном, доступності виборчої інфраструктури та необхідності спрощення процедур оновлення даних.

Начальниця відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненській області Віра Гордійчук зауважила, що чинні адміністративні процедури досі залишаються бар’єром для багатьох українців, які перебувають за кордоном: «Проблемою є те, що не всі українці за кордоном сьогодні можуть стати на консульський облік. Часто це зумовлено чинними процедурами. На нашу думку, варто передбачити можливість електронного подання документів. Це допоможе більшій кількості громадян стати на консульський облік і в майбутньому реалізувати своє право голосу».

Учасники заходу погодилися, що консульський облік є важливим інструментом для визначення реальної кількості українських виборців за кордоном і планування виборчої інфраструктури. Водночас це лише один із викликів, адже навіть за наявності актуальних даних необхідно забезпечити громадянам можливість проголосувати.

«Ще одна проблема — забезпечення права голосу українців. Ми вже зіткнулися з цим під час виборів 2019 року, коли великі черги та недостатня кількість виборчих дільниць за кордоном ускладнювали голосування. Сьогодні цей виклик лише посилився, адже кількість українців за кордоном значно зросла, тоді як кількість дипломатичних установ, де можуть працювати виборчі дільниці, не збільшилася. Тому питання організації голосування українців за кордоном залишається одним із найскладніших для виборчої інфраструктури», — зауважила Тетяна Юзвяк, представниця «Мережі 100% життя Рівне».

Ефективність оновлення Державного реєстру виборців залежить не лише від роботи державних органів, а й від готовності самих громадян перевіряти та актуалізувати свої дані.

«Актуалізація даних значною мірою залежить від відповідальності самих виборців, тому держава має постійно комунікувати з людьми про важливість оновлення інформації. Наразі до відділів ведення Державного реєстру виборців майже ніхто не звертається, хоча ми пам’ятаємо попередні вибори, коли в останні дні перед голосуванням були великі черги, і ми ледве справлялися з напливом людей. Сьогодні цією темою громадяни практично не цікавляться», — розповіла Анна Зелінська, начальниця відділу ведення Державного реєстру виборців виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Водночас за даними дослідження ОПОРИ більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %. Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.

Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Проте цифровізація виборчих процесів не обмежується лише оновленням даних. Окремою темою дискусії стала можливість проведення електронного голосування. Учасники наголосили, що попри потенційні переваги цифрових рішень, повністю електронний формат виборів створює значні ризики для маніпуляцій, тому не може розглядатися як єдиний спосіб волевиявлення громадян.

«Щоб фальсифікувати результати електронного голосування, потрібна лише одна людина, яка матиме доступ до бази даних», — наголосив Дмитро Кожушко, начальник відділу інформаційних технологій та цифровізації управління Державної міграційної служби України в Рівненській області.

Результати дослідження та дискусія засвідчили, що своєчасне оновлення даних виборців є однією з важливих передумов проведення повоєнних виборів. Тому експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.