Через значні руйнування та замінованість Ізюмської міської громади, відсутність повноцінного доступу мешканців громади до правосуддя, суттєве зменшення кількості ЗМІ що працюють в громаді, перешкоди в роботі мобільного зв’язку, недостатнє облаштування укриттів, Ізюмська громада не пройшла аудит безпеки. 

Публічна дискусія «Оцінка безпекової ситуації в громадах як ключового чинника відновлення демократичних процесів у післявоєнний період», організована Громадянською мережею ОПОРА, відбулась онлайн 29 січня та об'єднала представників органів місцевого самоврядування Ізюму, представників Ізюмського райвідділку поліції, місцевих журналістів. Учасники обговорили необхідні кроки для відновлення безпеки в Ізюмській громаді для забезпечення демократичного виборчого процесу після закінчення дії правового режиму воєнного стану. 

Регіональний консультант ОПОРИ в Харківській області Сергій Прокопенко відзначив, що не дивлячись на активну роботу екстрених та правоохоронних служб в громаді, рівень безпекових загроз не дають можливості Ізюму пройти безпековий аудит. Значні руйнування цивільної інфраструктури в місті та навколишніх селах внаслідок окупації та російських обстрілів демонструють значні виклики для відновлення громади. Так, в громаді в результаті дій РФ знищено більше половини виборчих дільниць (18 приміщень) – здебільшого постраждали об’єкти цивільного значення. Ізюмська міська територіальна громада Харківської області включена до Переліку громад, які розташовані в зоні бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації чи оточенні. Крім цього, в громаді наявні лише три захисні споруди, які перебувають у належному технічному стані. 24 найпростіші укриття, які знаходяться у багатоповерховій забудові (комунальна та державна власність) та 3 у приватній забудові. Водночас за даними ВЦА 75% населення Ізюмської міської громади має можливість використовувати укриття.

Володимир Мацокін, заступник міського голови Ізюму, наголосив, що українські законодавці мають змогу розробити чіткі критерії про те, в яких громадах можуть бути проведені перші повоєнні вибори. Володимир Мацокін зазначив, що неаргументоване непроведення виборів на окремих територіях зашкодить демократичності виборчого процесу. Однією з проблем Ізюмської громади, на його думку, є обмежений доступ мешканців до правосуддя, адже Ізюмський суд переїхав до Шевченківського суду в місті Харків, що суттєво ускладнює можливість мешканців Ізюму захистити свої права. 

Тезу про обмежений доступ мешканців Ізюму до правосуддя підтримав і Костянтин Григоренко, головний редактор газети «Обрії Ізюмщини», наголошуючи також на тому, що через окупацію та постійні обстріли з громади виїхала значна кількість населення, що стане проблемою для набору кадрів для роботи в виборчих комісіях. Також Костянтин Григоренко відзначив, що повномасштабне вторгнення негативно вплинуло на роботу локальних медіа на Ізюмщині – наразі в районі діє лише 2 локальних ЗМІ, що обмежує доступ мешканців до інформації. 

Начальник Ізюмського райвідділу поліції Дмитро Грінчак підняв тему безпекових загроз для планування спостереження за виборчим процесом, в тому числі з боку міжнародних правозахисних місій. Дмитро Грінчак підкреслив, що значна кількість міжнародних організацій з 2023 року не ризикують приїздити в Ізюмську громаду через загрозу обстрілів та замінованість, що може суттєво вплинути на демократичність повоєнних виборів, якщо в громаді не буде забезпечено безпеку на високому рівні. 

Аналітикиня Громадянської мережі ОПОРА Катерина Міхалевська наголосила, що проведення безпекового аудиту дає можливість законодавцям виробити конкретні критерії для  прийняття рішень про проведення виборів в окремих регіонах країни, які зазнали руйнувань та збитків в результаті війни. Проведення аудитів безпеки має на меті унеможливити в майбутньому політизацію рішень про проведення чи не проведення виборів на окремих територіях, як це відбувалося в 2020 році в 18 громадах Донецької та Луганської областей.

Повний текст звіту щодо аудиту безпеки Ізюмської громади можна знайти за посиланням

Ця подія профінансована в рамках програми міжнародного розвитку уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. Висловлені погляди не обов’язково відображають офіційну політику уряду Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії.