Впродовж 2018 року у Рівненську область було спрямовано 466 субвенцій з Державного бюджету на забезпечення соціально-економічного розвитку регіону загальною сумою 112 мільйонів 206 тисяч  гривень. Найчастіше ці кошти направлялись на освітні заклади. І найбільша їх частина спрямовано на 153 округ – 140 субвенцій на суму 46 мільйонів 421 тисяч гривень.

Громадянська мережа ОПОРА здійснила моніторинг та відслідкувала, скільки державних коштів були спрямовані на Рівненщину впродовж 2018 року. Предметом дослідження стала субвенція на соціально-економічний розвиток окремих територій. Це форма грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави для виконання конкретно визначеної цілі.

Дослідження ОПОРИ показало, що показники розподілу субвенцій свідчать про можливості впливових депутатів-мажоритарників залучати кошти до своїх виборчих округів, проте які не завжди використовуються для вирішення нагальних та серйозних проблем сталого розвитку. Розпорошення фінансування на десятки, а то й сотні несистемних чи навіть дріб’язкових витрат вказує на відсутність планування, обґрунтованих пріоритетів та чітких критеріїв оцінки проектів, які фінансуються  з Державного бюджету. 

Розподіл субвенцій: на які проекти спрямовувались кошти

Загалом, впродовж 2018 року з Державного бюджету на Рівненську область було спрямовано 466 субвенцій на суму 112 мільйонів 206 тисяч 108 гривень. Середній розмір однієї субвенції склав – 240 тисяч 785 грн.

Найбільшим проектом за розміром державних субвенцій була реконструкція загальноосвітньої школи у селі Корнин Рівненського району – 9 мільйонів гривень (включає дві субвенції). А це в 1,5 тисячі разів перевищує мінімальний проект. Також на суму 8 мільйонів гривень (теж дві субвенції)придбано відеоендоскопічну систему для Рівненської обласної клінічної лікарні.

Водночас, найменша кількість коштів у рамках розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток – це проекти у 6 тисяч гривень. Таких на Рівненщині зафіксовано 5 випадків. Зокрема, ці кошти спрямовувались на придбання предметів довгострокового користування для фельдшерсько-акушерських пунктів в селах Вежиця, Переходичі та Дроздинь Рокитнівського району, для Колківського НВК у селі Колки, а також на капітальний ремонт ФАПу (заміну вікон і дверей) в селі Заслуччя Дубровицького району.

По 7 тисяч гривень витрачалось на придбання предметів довгострокового користування для сільського будинку культури в селі Трипутня та придбання музичної апаратури для клубу села Узлісся Дубровицького району.

Загалом, розподіл по сумах субвенцій наступний:

  • до 10 тис. грн включно  – 15 субвенцій;
  • 10 – 30  тис. грн включно – 70 субвенцій;
  • 30 – 50 тис. грн включно – 59 субвенцій;
  • 50 – 100 тис. грн включно – 89 субвенцій;
  • 100 – 300 тис. грн включно – 130 субвенцій;
  • 300 – 500 тис. грн включно – 54 субвенції;
  • 500 тис. грн  – 1 млн грн включно – 35 субвенцій;
  • 1 млн  грн – 6 млн грн включно – 14 субвенцій

Тобто, значна кількість субвенцій, що були направлені до області, викликають серйозні запитання з приводу ефективності та сталості розвитку регіону, адже половина з них сягає не більше 100 тис. грн і не вирішує важливі проблеми регіону.

Розподіл в межах округах: які регіони області отримали найбільше коштів

Загалом, в Україні з Державного бюджету на соціально-економічний розвиток виділено 4 мільярдів 96 мільйонів гривень.  У розрізі областей – Рівненська область серед числа тих, куди спрямовано найменше коштів субвенцій – 112 мільйонів гривень (2,7%). І займає 21 місце серед 25 досліджуваних (24 області України та місто Київ).

Що стосується розподілу субвенцій на соціально-економічний розвиток серед територіальних виборчих округів Рівненщини, найбільше коштів виділено на округ 153 – 46 млн 421 тис. грн (41,37%), найменше – у 156 округ (5,95%).

Розподіл щодо кількості субвенцій та їх загальної суми, яку виділено на округ, такий:

  • 153 округ – 140 субвенцій на суму 46 421 094 грн (41,37%)
  • 154 округ – 171 субвенція на суму 34 504 980 грн (30,75%)
  • 155 округ – 123 субвенції на суму 13 198 000 грн (11,76%)
  • 152 округ – 15 субвенцій на суму 11 416 724 грн (10,18%)
  • 156 округ –  17 субвенцій на суму 6 665 310 грн (5,95%)

«Депутатський» розподіл: хто з мажоритарників на що «залучив» кошти

Рівненщина налічує п’ять депутатів Верховної Ради, які представляють Рівненщину у, відповідно, п’яти мажоритарних виборчих округах:

  • 152 округ – міста Рівне;
  • 153 округ – місто Остріг, Гощанський, Корецький, Острозький, Рівненський райони;
  • 154 округ – місто Дубно, Демидівський, Дубенський, Здолбунівський, Млинівський, Радивилівський райони;
  • 155 округ – місто Вараш, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Рокитнівський райони;
  • 156 округ – Березнівський, Костопільський, Сарненський райони.

У 2018 році найбільше коштів субвенції на соціально-економічний розвиток (з урахуванням великих інфраструктурних проектів) отримав виборчий округ №153 Юрія Вознюка («Народний фронт»). З них найбільші проекти регіону: 9 млн грн направлено на реконструкцію школи села Корнин, 3 млн 350 тис. грн – на будівництво дитячого садка на 150 місць у селищі Оржів та 1 млн 300 тис. грн – на реконструкцію клубу-їдальні під дитячий садочок у селі Городище. Загалом, найбільше субвенцій на регіон були спрямовані на освітні заклади – 80 субвенцій.

Понад 34 млн грн направлено до 154 виборчого округу, який у Верховній Раді представляє Олександр Дехтярчук («Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Так, серед 171 залучених субвенцій 113 були пов’язані із закладами освіти, далі – спортивні майданчики – 30 субвенцій. Найбільшими проектами в окрузі за рахунок держбюджету стали: проведення капітального ремонту з метою розміщення в ньому апарату селищної ради та центру надання адміністративних послуг у Смизі – 2 млн грн, а також капітальний ремонт системи опалення загальноосвітньої школи у селі  Бокійма  - 2 млн 54 тис. грн.

155 округ на Рівненщині отримав трохи більше 13 млн грн. На парламентських виборах мажоритарником там обраний Василь Яніцький («Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Загалом, депутат «залучив» 123 субвенції, найбільші з яких спрямовувались на об’єкти освітньої сфери. Так, 1 млн 187 тис. грн направлені на добудову шести класних кімнат зі спортзалом Кисорицької загальноосвітньої школи, 734 тис. 258 грн – на капітальний ремонт клубу в селі Вежиця та 642 тис. грн спрямовувались на будівництво стадіону у селищі Зарічне.

Більше 11 млн грн субвенцій направлено до округу №152, який у Раді представляє Олег Осуховський (Всеукраїнське об’єднання «Свобода»). Серед 15 державних субвенцій, спрямованих на округ, 11 стосуються закладів охорони здоров’я: Рівненської обласної дитячої лікарні, Рівненської обласної клінічної лікарні та Міської лікарні №2. Так, 8 млн грн було виділено з Держбюджету на придбання відеоендоскопічної системи для Рівненської обласної клінічної лікарні, а також 2 млн 919 тис. грн – на реконструкцію приймального відділення, заміну вікон та оздоблення фасаду Рівненської обласної дитячої лікарні (загалом 8 субвенцій)

Найменше ж коштів – 6 млн 665 тис. грн спрямовано до 156 округу Сергія Євтушка (Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»). 7 із 17 державних субвенцій стосувались придбання дитячих спортивних та ігрових майданчиків і вартувало від 80 тис. до 198 тис. грн.. Серед найбільших, за розміром субвенцій, проектів: 1 млн 500 тис. грн виділені на капітальний ремонт покрівлі ДНЗ N 8 «Веселка» міста Сарни та 1 млн 50 тис. грн – на придбання шкільного автобуса для загальноосвітньої школи села Цепцевичі Сарненського району.

Розподіл субвенцій за тематиками: на які проекти спрямовувались кошти

Аналізуючи спрямування державних субвенцій, ОПОРА виокремила основні тематики, куди виділялись кошти на Рівненщині:

  • освітні заклади – 270 субвенцій;
  • дитячі та спортивні майданчики – 88 субвенцій;
  • житлово-комунальне господарство та інфраструктура – 35;
  • медичні заклади – 35;
  • соціально-культурну сферу – 24;
  • дороги – 14.

Варто зазначити, що найменшими за середнім розміром були субвенції, що направлялися на об’єкти соціально-культурної сфери, дитячі та спортивні майданчики, а також заклади освіти. Натомість найбільш вартісними, з точки зору однієї субвенції, були об’єкти у сфері охорони здоров’я та на ремонт дорожнього покриття.

Загальнонаціональні дослідженням щодо розподілу державних субвенцій у 2018, 2017 та 2016 роках .

Громадянська мережа ОПОРА вкотре наголошує на важливості зміни механізму виділення державних субвенцій, на необхідності підвищення рівня прозорості та зрозумілості виділення коштів, а також на дотриманні принципів рівномірності, системності й пріоритетності розподілу бюджетних ресурсів між різними регіонами України. Для цього ОПОРА підготувала ґрунтовні рекомендації, що будуть надіслані всім зацікавленим сторонам, у тому числі Кабінету Міністрів України.

Довідково: Спостереження ОПОРИ спрямовано на незаангажовану оцінку процесу підготовки та проведення виборів, сприяння чесним та вільним виборам, попередження порушень. Із жовтня 2018 року Громадянська мережа ОПОРА проводить масштабну кампанію спостереження за виборами Президента. З моменту офіційного старту виборчої кампанії до спостереження залучено 204 спостерігачі по всій країні. А 31 березня 2019 року та в разі проведення другого туру до них долучаться ще понад 1 500 спостерігачів. Вони також здійснюватимуть паралельний підрахунок голосів (PVT – parallel vote tabulation) з метою отримання результатів виборів, набагато швидших за офіційні та точніших за екзит-поли. Крім того, ми моніторимо використання бюджетних ресурсів у цілях непрямої агітації, навчаємо правоохоронні органи щодо особливостей виборчого процесу, запустили мережу громадських омбудсменів із захисту виборчих прав громадян, оцінили виконання Україною рекомендацій міжнародних місій щодо виборчої реформи та займаємося просвітою виборців.