Вступ до вищих навчальних закладів щороку стає топ-темою для сотень тисяч молодих громадян України. Саме зараз, коли суспільна увага зосереджена на літньому відпочинку, абітурієнти відстоюють своє право на рівний доступ до освіти та омріяний студентський квиток. Починаючи з 2008 року, експериментальна система зовнішнього незалежного оцінювання знань з нічних жахіть окремих ректорів перетворилася на безапеляційну реальність, а вступ потрапив під пильний контроль громадськості. В результаті довіра до тестування зростала, а корупційні схеми зарахування з розряду загальноприйнятої реальності перетворилися на примарну можливість.
Щороку виявлялися нові системні проблеми, зміст яких активно дискутувався в суспільстві. В результаті щось таки змінювалося на краще. Наприклад, остаточно запроваджено 25% квотування для пільговиків, які подекуди зловживали своїм правом на поза конкурсний вступ та інколи займали до 100% місць державного замовлення у найпрестижніших ВНЗ. Загалом в межах України їх кількість не виглядала загрозливою, але у 2008 та 2009 рр. траплялися випадки, коли ВНЗ доводилося проводити конкурс між самими пільговиками, заяв яких було більше, ніж місць державного замовлення.
Минулорічний вступ відзначився неймовірними чергами, пов’язаними зі скороченням строків прийому документів та порушенням процедури зарахування. Якщо першу проблему легко було вирішити, продовживши терміни прийому документів, то другу – визнали лише цьогоріч. Втім, жодного ректора, який допустив зарахування абітурієнтів з низькими балами, покарано не було. Невеличка деталь, якої майже ніхто не помітив, призвела до того, що талановиті діти втратили шанс вступити до омріяного ВНЗ. Першого серпня оголошується список рекомендованих до зарахування, і кожен абітурієнт має 5 днів, щоб принести оригінали документів та бути зарахованим. Втім, найталановитіші діти часто беруть участь у конкурсі до декількох ВНЗ. Відповідно, ті, хто мав досить високий середній бал, потрапляли до списку рекомендованих у кількох навчальних закладах з високою імовірністю. Тож, визначившись з одним навчальним закладом, в іншому абітурієнт звільняє місце, яке, за логікою, має посісти наступний претендент з високими балами за чергою в рейтингового списку. Втім, уточнення рейтингів було здійснено варварським шляхом: на пусте місце банально зарахували тих, хто мав доступ до інформації про вакансію та приніс скоріше за інших оригінали документів. На жаль, досить часто невисокі бали «швидких» абітурієнтів якнайяскравіше свідчать про зловживання.
Вступна кампанія 2011 року, як і попередні, має власні неповторні риси. До них варто зарахувати затримку з перевіркою робіт учасників зовнішнього незалежного оцінювання, зменшення кількості місць державного замовлення, запровадження системи «Електронний вступ 2011», введення нової категорії абітурієнтів, які мають право вступати поза тестуванням, врахування додаткових балів тим, хто закінчив підготовчі курси при ВНЗ. Звісно, попереду ще багато важливих етапів вступної кампанії, зокрема, проведення творчих конкурсів та внутрішньо університетських випробувань, до об’єктивності яких залишається багато питань, формування та оприлюднення в три етапи списків рекомендованих до зарахування, виконання вишами державного замовлення та зарахування абітурієнтів, які навчатимуться за кошти юридичних та фізичних осіб. Втім, перші висновки щодо якості кампанії можна зробити вже зараз.
Без права на оскарження
Зовнішнє незалежне оцінювання було організовано у ті ж терміни, що і в 2010 році. Втім, його особливістю стали не тільки низька явка абітурієнтів та питання щодо різної складності тестів з української мови та літератури, а й затягування етапу перевірки робіт. Так, перші результати оцінювання абітурієнти отримали лише 25 червня, або за 23 дні після складання тесту з української мови та літератури. Зрозуміло, що мовний блок тестів містить бланк «Б», тобто, відкриту частину завдань, перевірка яких вимагає додаткового часу, адже, здійснюється вручну. Втім, більшість предметів мають тільки бланк «А» з закритими питаннями, які перевіряються шляхом сканування та автоматичного підставляння ключів відповідей спеціальним техзасобом. Не зважаючи на це, встановлення результатів та їх оприлюднення для абітурієнтів затягнулося аж до 5 липня, тобто, 5 днів тривав прийом документів до ВНЗ. Якщо в минулому році перевірка бланку «А» займала до 7 днів, то у 2011 – від 10 до 16. Така ситуація позбавляла права учасників ЗНО на оскарження його результатів. Адже, отримавши остаточні дані після початку вступної кампанії, тільки найсміливіші ризикнули б звернутися з апеляціями до Українського центру оцінювання якості освіти та чекати ще 10 днів, відведених на розгляд.
Електронний вступ дав збій
Систему «Електронний вступ 2011» було запроваджено для вирішення проблем з чергами абітурієнтів в приймальних комісіях, шляхом реєстрації заяв та подачі документів через мережу Інтернет. Втім, її технічне та правове забезпечення раціональне нововведення перетворило на мішень для критики. Так, на початок вступної кампанії не всі ВНЗ підключилися до системи та уклали угоди з приватною структурою Укртелеком, яка забезпечувала канали передачі інформації. Платформа, на якій знаходиться «Електронний вступ 2011», теж обслуговується приватною структурою, що ставить під загрозу використання персональних даних абітурієнтів в інтересах третіх осіб.
В приймальних комісіях скаржаться, що не зуміли належним чином впоратися з системою, яка дає збій в роботі. Проблеми під час використання системи мали і абітурієнти, які досить часто жалілися на складнощі з реєстрацією чи автоматичне «урізання» балів ЗНО на соті. Так, якщо оцінка учасника тестування дорівнювала, наприклад, 176, 86, то система зараховувала лише повну частину числа – 176. Загалом, за даними прес-служби Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, станом на 12 липня, тобто, екватор вступної кампанії, через мережу Інтернет подано лише 23018 заяв. Тож, середня активність абітурієнтів у межах одного вищого навчального закладу III – IV рівня акредитації не більша за 60 звернень. Така статистика свідчить не на користь системи. Втім, абітурієнтам не варто хвилюватися, адже, Умови прийому (п.6.1) наголошують на тому, що вступник особисто подає заяву до ВНЗ. Крім того, ознайомлення абітурієнта з правилами прийому, наявною ліцензією і сертифікатом про акредитацію відповідного напряму підготовки (спеціальності), а також надання ним згоди на оприлюднення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, вступних іспитів фіксується і підтверджується його особистим підписом. Таку дію неможливо вчинити без візиту абітурієнта до приймальної комісії, адже, в Україні громадяни не використовують електронний аналог підпису. В той же час, поширення інформації, наприклад, про бали зовнішнього незалежного оцінювання, без письмової згоди вступника є порушенням.
Додаткові бали за додаткові курси
Відповідно до цьогорічних Умов прийому, абітурієнти, що планують вступати на спеціальності природничо-математичного та інженерно-технічного напрямку і закінчили підготовчі курси при ВНЗ, за результатами підсумкової атестації мають право отримати до 20 додаткових балів. Тобто, якщо майбутній учасник вступної кампанії, має можливість оплатити 150 годин довузівської підготовки, то за його успішність, може бути нараховано від 1 до 20 балів. Втім, частина ВНЗ по-своєму трактує норму про внутрішньо університетське оцінювання знань абітурієнтів та автоматично нараховує максимальний бал. Так, наприклад, зробили у Донецькому національному університеті, Національній металургійній академії, Харківському політехнічному інституті тощо. Така ситуація наштовхує на думку, що, або в цих навчальних закладах всі абітурієнти, яких готують на курсах стають відмінниками, що малоймовірно, або ж система підготовки є прихованою корупцією через відкриту купівлю балів за визначеними тарифами.
І знову про олімпіади
Одним із прогресивних нововведень в Умовах прийому до ВНЗ у 2011 році є нарахування додаткових балів переможцям олімпіад національного рівня, учасникам міжнародного рівня, призерам всеукраїнського конкурсу Малої академії наук замість надання їм преференції під час формування рейтингового спиcку абітурієнтів. Такий спосіб винагородження за особливі успіхи у навчанні є більш раціональною та законною нормою.
В попередні роки у списках рекомендованих до зарахування, на жаль, можна було побачити і тих, хто став «переможцем», але мав неконкурентні бали в атестаті та сертифікаті ЗНО. Право на додаткові бали має не кожен переможець учнівського конкурсу. Вони нараховуються лише призерам ІV (національного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад із базових предметів, яких у 2011 році налічується 337, та призерам ІІІ етапу Всеукраїнських конкурсів - захистів науково-дослідницьких робіт учнів - членів Малої академії наук України. Ця норма Умов прийому виключає переможців інших учнівських змагань – турнірів або конкурсів фахової майстерності. Для прикладу, диплом Всеукраїнського інтерактивного конкурсу юних істориків «Лелека», який проводиться щороку, не дає права на преференції.
Втім, спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА зафіксували факт нарахування додаткових балів дипломанту турніру юних правознавців, що є протиправною дією. Цей конкурс не належить ані до всеукраїнських олімпіад, ані до МАН. На жаль, за першим зверненням ОПОРИ до приймальної комісії заступник відповідального секретаря не зміг пояснити ситуацію, послався на невідомий лист від профільного міністерства та рекомендував спостерігачам підготувати офіційний запит, на який ВНЗ відповість протягом 20 днів. Згодом, в профільному міністерстві послалися на технічну помилку та пообіцяли виправити ситуацію. Втім, такі помилки не є поодинокими, тому абітурієнтам варто бути уважними.
Попереду
Найгарячіша пора вступної кампанії ще не розпочалася. Обертів вона набиратиме разом з внутрішньо університетськими іспитами, які повільно витісняють незалежне тестування. Поза ЗНО тепер вступають не тільки ті, хто здобуватиме так звану творчу спеціальність, а й випускники шкіл до 2007 року, яких поставлено в інші умови порівняно з тими, хто закінчив школу, починаючи з 2008. Дослідження минулорічних списків рекомендованих до зарахування, які вступали на творчі спеціальності, виявили цікавих абітурієнтів. Які, наприклад, мали на один-два бали вище за мінімальні 124 бали за результатами ЗНО з української мови та літератури, не більше 160 – середній бал атестату, але умудрялися скласти іспит на факультеті журналістики на майже 200, написавши грамотно матеріал. Таких унікальних абітурієнтів вистачало, щоб зробити невтішні висновки – повернення до іспитів не сприяє подоланню корупції під час вступу.