Український сегмент інтернету заполонили меми про відстань між путіним та Верховним лідером Ірану Алі Хаменеєм під час зустрічі. Як, зокрема, такий хід з елементами ймовірної неповаги сприяв домовленостям щодо безпілотників, атомної станції та Сирії? Про все це аналітики ОПОРИ обговорили разом із запрошеними експертами під час щоп’ятничного ефіру «War Speeches» 22 липня.

Як відзначає аналітик ОПОРИ Андрій Савчук це фактично другий закордонний візит путіна після повномасштабного нападу на Україну

«Як заявляла, зокрема, російська сторона, їх об’єднує те, що вони, і тут росія вже значить погоджується, що вони роками будуть під західними санкціями. І, власне, це нібито їх зближує», - Савчук.

За словами аналітика ОПОРИ Анатолія Бондарчука, росія минулого тижня намагалася просувати на міжнародній арені кілька ключових тез.

Для того, щоб зірвати поставки західного озброєння знову почали нову хвилю про те, що Україна нібито використовує це озброєння на чорному ринку. З новою силою вона почала працювати після ефективного застосування українським військом HIMARS.

«Якщо росії вдасться переконати наших західних партнерів, що ми якось невідповідально ставимся до того озброєння, яке нам надходить, таким чином це зменшить бажання наших західних партнерів нам допомагати. І в Україні це добре розуміють. В нас немає сумнівів, що зброя використовується за призначенням. Але разом з тим український Уряд і українська влада робить все для того, щоб продемонструвати наших західним партнерам, що в принципі немає підстав не довіряти Україні. А, відповідно, росія веде свою інформаційно-пропагандистську війну проти України. І, зокрема, є таки декілька конкретних заходів, які зараз анонсувала Україна для того, щоб оці всі аргументи росії звести максимально до такого абсурду», - Бондарчук.

Наприклад, цього тижня була презентована інформаційно-аналітична система «СОТА», яка буде здійснювати моніторинг постачання Україні озброєння від країн-партнерів.

Також для протидії російській пропаганду було анонсовано створення військового хабу, який сприятиме роботі військових журналістів, кореспондентів українських та іноземних медіа, щоб якомога більше з них мали можливість об’єктивно висвітлювати інформацію про події на фронті та в Україні.

Крім того, Президент України анонсував створення англомовне медіа u24.gov.ua, яке буде спрямоване на те, щоб поширити більше англомовної інформації про події в Україні.

Друга важлива теза, над якою працює росія, це те, що вона намагається всім довести те, що не перебуває у міжнародній ізоляції. Зокрема, саме так демонструє свій другий закордонний візит після вторгнення. Також є багато заяв стосовно саміту G20 про те, що росія братиме в ньому участь, але не називають перелік країн, з якими будуть зустрічатися. Ймовірно, з росією ніхто не хоче зустрічатися, тому доводиться говорити, що перелік зустрічей досі формується.

«На цьому тижні продовжує Україна лобіювати поставки західного озброєння, і ми маємо у цьому певні успіхи. Відбулася четверта зустріч в Рамштайні, Міністр оборони наш брав у ній онлайн участь. І, відповідно, там був анонсований новий пакет допомоги для України, зокрема, туди входять добре себе показавші в Україні HIMARS. І також був анонсований новий пакет допомоги фінансової для потреб української оброни від Європейського Союзу в розмірі $500 млн. Також важливий захід відбувся в Конгресі США, де взяла участь Перша леді України, яка закликала продовжувати допомагати Україні озброєнням. Тобто, ми бачимо, що українська сторона робить все, щоб ми отримали необхідну кількість озброєння і, відповідно, чим швидше завершила своєю перемогою цю війну», - Бондарчук.

За словами аналітика, росія не хоче, щоб ми перемогли, тому зробила заяву про вихід конфлікту за межі Донецької та Луганської областей. Ми знаємо, що наразі залишаються окупованими частини Харківської, Запорізької, Миколаївської областей та Херсонщина. Тому ця заява з точки зору логіки дивна, тому що географія цієї повномасштабної війни росії проти України вже давно вийшла за межі Донбасу. Збройні сили України змогли витіснити росію з Київської, Чернігівської, Сумської та Одеської області, до якої відноситься острів Зміїний. У той же час, росія хоче схилити Україну до перемовин, але за умови прийняття Україною нових реалій з втратою територій, натомість Україна капітуляційних умов не приймає.

Мохаммад Фараджаллах, головний редактор інтернет-порталу «Україна по-арабськи», вважає, що візит Президента Туреччини Реджепа Ердогана та візит президента росії путіна до Тегерану на зустрічі Верховним лідером Ірану Алі Хаменеї – це зустрічі трьох найбільш непримиримих сторін, де кожен намагався добитися своїх власних інтересів або посилати власні меседжі.

«Для путіна – він хотів показати, що він виїзний, що він може бути присутнім у тих державах, що за межами пострадянського простору. Він також хотів пограти в ролі балансу США. Ми ж розуміємо, що відповідно до офіційної легенди росії, вторгнення до України це не проти українців, а проти НАТО начебто і проти того, щоб створювати полярний світ. Наприклад, Президент США з офіційним візитом був присутній на Ближньому Сході, тому путін на противагу хотів показати, що раз на Близькому Сході є Байден, то і я полечу на Близький Схід. На мою думку, Байден припустився великої помилки, що залишається основною лазівкою для Китаю та росії на Близькому Сході, і сумно, що так відбувається і цього не усвідомлює весь цивілізований світ. У візиту Байдена на Близький Схід було дві мети, перша з яких, я вважаю, була правильною, а друга, на мою думку, неправильною. Перша мета – домовитись із Саудівською Аравією про новий видобуток нафти, посилити позиції своїх союзників – це дуже добре і для нас. А друга – знову карт-бланш для Ізраїлю, знову повна підтримка для Ізраїлю для спроби зібрати антиіранський альянс. Саме в цей час це дуже погана та неправильна політика по двох причинах – це якраз дало путіну якийсь шанс і просвіт у кінці тунелю. По-перше, якщо збирається антиіранський альянс, значить Іран буде шукати союзників. І він їх шукає, і це зараз нам не треба. По-друге, знову оголосити про повну підтримку Ізраїля, який не потребує підтримки, хоча Палестинське питання залишилось невирішеним. Хочу відзначити, що 75 років держава Палестина під анексією Ізраїля. Палестинці отримали масово Резолюції ООН, тобто з боку цивілізованого світу, і жодна не виконувалась. Захоплення Криму – це було дзеркальне відображення того, що було на Близькому Сході. Просто путін поспостерігав і побачив, що хтось витирає свої ноги об рішення міжнародного співтовариства й подумав, а чому б і мені це не зробити», - Фараджаллах.

За словами експерта, путін виграє на Близькому Сході не політично чи економісно, а поки на рівні піару, адже говорить людям те, що вони хочуть чути. Наприклад емір Катару шейх Тамім на конференції в Джедді зробив серйозну заяву в присутності Байдена про те, що якщо хочемо мати мир на Близькому Сході й потім у всьому світі, треба вирішити питання з Палестиною. Одразу після цього лавров робить заяву для арабського світу, про яку ніхто не питав, але він каже, що палестинське питання має бути вирішене й подає себе як захисник беззахисного народу Палестини, попри те, що росія зараз вбиває дітей в Україні.

На його думку, путін хотів показати Ірану наступне: 1) що може бути союзником проти США; 2) що хоче домовитись з Іраном про покупку технології дронів; 3) що хоче знайти можливості, якому продати підсанкційні газ та нафту. А також додатковим меседжем могло бути бажання показати, що він живий і здоровий.

Експерт вважає, що як піар-акція частково візит путіна на Близький Схід вдався, але, по суті, можна сказати, що ні, можливо навіть розцінити деякі події як певне приниження путіна. Наразі відповідно до офіційної позиції Іран заявляє, що не допомагатиме жодній зі сторін конфлікту у війні на території України

«Ми маємо бути дуже обережними. Іран не дивиться на Україну як на ворога. Ми не маємо припускатися помилки, яка була у Близького Сходу. Близький Схід, на жаль, судить групо і просто: він дивиться, хто допомагає, наприклад, на боці України – США, а оскільки США не мій друг, значить Україна мій ворог. Це грубо і неправильно. Ми маємо окремо детально розбиратися з Іраном. Якщо поки звинувачує Іран саме США, США це не друг Ірану, ми маємо ретельно спостерігати, наша розвідка має перевіряти. Якщо ми знайдемо якісь деталі або докази, що Іран допомагає росії, тоді ми маємо висловити претензії, а поки ми їх висловлювати не можемо, ми повинні спостерігати», - Фараджаллах.

За словами експерта, відстань, на якій під час зустрічі сиділи Алі Хаменеї та путін, а також те, що Реджеп Ердоган змусив путіна чекати 53 секунди під час їхньої зустрічі є приниженням російського диктатора. І щодо гази та нафту теж навряд у путіна щось вийшло, адже фактично ці підсанкційні товари стають конкурентами таким же підсанкційним іранським на чорному ринку, що, звісно, дуже не подобається Ірану. Але навіть щодо перемовин з приводу іранських дронів нормальній ситуації на такі перемовини путін відправив би міністра оборони домовитися купити технології, а тут опускається до рівня, що сам змушений летіти і не факт, що ще він їх отримав.

«Візит його ми можемо вважати, що не вдався, а ті люди, які не знають деталей, бачать у цьому якісь плюси. В реальності – час покаже», - Фараджаллах.

На думку експерта розрив наприкінці червня Україною дипломатичних відносин із Сирією одночасно вірне і не вірне рішення.

«Вірно, що ми зараз розірвали і не вірно, що ми почекали 8 років. На жаль, є певна наївність в Україні та гнучкість до тих країн, які нас не поважають. Ми довго грали в цю гру. Я ще в 2014 році рекомендував нашим політикам з будь-якою державою, яка визнає Крим частиною росії, одразу розривати дипломатичні стосунки. Близький Схід, особливо арабські мусульманські країни, в основному Україну підтримали. Але є ті країни, на які тиснув путін – Сирія та Судан. І вони тоді зрозуміли, що одна сторона тисне, це росія, а друга сторона, скажімо так, м’яко дивиться, то можна і виконати умови. Якщо б вони добре зрозуміли, що одна давить, а друга роздавить, то вони дотримувалися б нейтралітету. Коли не працюють політичні чи моральні цінності – працює сила», - Фараджаллах.

За його словами, неважливо яка саме країна посягає на нашу територіальну цілісність, але тоді ми не хочемо бачити тут їхній прапор та їхнє Посольство. І це жест сильної дипломатії.

Тим більше, щодо Сирії, то про суверенітет цієї держави не йдеться, адже територія, яку контролює Асад та його війська, визначена в кремлі. Тобто, керівництво Сирії вже давно є таким самим маріонетковим як у Білорусі.

Зокрема, це могло підштовхнути путіна до вторгнення в Україну. Він очікував, що буде як в Сирії.

«Я вважаю, що ті країни, які вже визнали Крим російським, ми маємо виставити претензії зараз. Або вони змінюють свою позицію, або теж порвати з ними дипломатичні стосунки», - Фараджаллах.

Він також вважає, що Україні варто посилювати партнерства та співпрацю на Близькому Сході. Зокрема, започаткувати телеканал арабською мовою, щоб розповідати арабському світові про Україну, протидіяти російській пропаганді про Україну там, а також орієнтуватися на арабський ринок нафти та зброї.

Як хороший приклад прямої співпраці експерт наводить безвіз із Саудівською Аравією. У 2021 році була рекордна кількість арабських туристів в Україні. Коли відкрився перший рейс лоукостера, то планувалось, що буде 1 на тиждень, а вийшли на 13 на тиждень. І кожен турист залишав в економіці України $5-7 тисяч за поїздку. Найбільше по всьому арабському світу завірусилась фотографія одного арабського туриста десь з Заходу України, коли він зафіксував українського фермера, який арабською мовою написав: Іван, продаю баранів та свій номер телефону. Тоді арабські медіа жваво яскраво та позитивно обговорювали Україну як відкриту та гостинну країну. А найголовніше – прийшло усвідомлення меседжа, що Україна не росія.

«росія весь час намагалась подати себе ніби посередником між арабським світом та Україною. А пізніше – ЄС. Нам не потрібні посередники. Нам потрібні друзі. Нам треба напряму працювати», - Фараджаллах.

Він також вважає, що Україна має цілеспрямовано працювати щодо арабського світу, щоб українські дипломати не припускались помилок, якщо щось важливе відбувається там.

Олексій Їжак, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), вважає, що головним результатом візиту путіна до Ірану є те, що в росії закривають єврейське агентство «Сохнут», яке займається репатріацією по всьому світу. Можливо вперше з часів радянського союзу виникає така проблема з репатріацією євреїв до Ізраїлю.

«І загалом, я вважаю, що це великий провал росії в цій ситуації цього візиту. Путін їхав особисто, щоб показати, що він виїзний, що в нього своя геополітична гра, є певні союзники і взагалі є питання, які він може вирішувати. Він їхав, щоб показати, що росія все ще контролює питання Ірану у широкому сенсі ядерної програми і відносин зі Сполученими штатами Америки та переговорів, які йдуть. У сенсі загалом ситуації на Близькому Сході і відносин з Ізраїлем та Саудівською Аравією, а також конкретних двосторонніх відносин з Іраном. І він їхав заразом поговорити з Президентом Туреччини стосовно спільних питань, які можна обговорити. Головне питання, яке зараз цікавить росію – це якимось чином переконати Україну, вплинути на неї, прийняти припинення вогню і фактично закріпити на тривалий час стан окупації, який склався розміщенням військ. І унеможливити контрнаступ на правому березі Дніпра, тому що високо вірогідний програш росії тут виглядає швидким і неминучим. Росія намагається у будь-який спосіб знайти можливості. В принципі, Президент Туреччини може бути таким комунікатором, якщо росія піде на поступки. Так здається з москви, що якщо поступитись чимось Туреччині, то вона може поділитись трошки впливом на Україну. І мені здається, оце закриття «Сохнуту» говорить про те, що ніщо не вийшло, нікого цей візит не вразив. І, зрештою, росії довелось розмінювати цю невдачу тими позиціями, якими росія традиційно мала в ізраїльсько-палестинському конфлікті – таке нейтральне начебто, але без росії нікуди. Росія прямо показує, що вона змушена відсторонюватись від Ізраїля заради того, щоб зберегти баланс з арабським світом і з Іраном. Це означає, що нічого кардинально не вирішили того, що хотіли вирішити», - Їжак.

Експерт також вважає, що судячи із заяв з боку Ірану, погрози США припинити переговори про повернення в Іранську ядерну угоду унеможливили постачання дронів та взагалі суттєву військову допомогу. Ця опція, звісно, залишається, але явно не буде легко і відкрито.

Можна також припустити, що росія не змогла натиснути на Іран, щоб вирішити фінансове питання будівництва російської атомної станції в Ірані – доведеться будувати за свої кошти, щоб підтримувати певні відносили з Іраном. Також росія залишиться для Ірану головним джерелом сільськогосподарської продукції, бо росії складно торгувати зі світом.

«Виглядає так, що нічого суттєвого росія не отримала і не виглядає так, щоби були якісь закулісні домовленості з Ердоганом стосовно впливу на Україну», - Їжак.

На його думку, візит звівся до певного піару росії, а не досягнення якихось результатів. Не виглядає навіть на те, щоб путін робив якісь серйозні спроби обговорити з Ердоганом саме питання зернової угоди та України.

За його словами, різними каналами та з усієї інформаційної та дипломатичної зброї, яка залишилась у росіян, вони намагаються виторгувати певну капітуляцію України в обмін на зернові угоди. Зокрема, йде залякування, що якщо Україна піде у контрнаступ на Херсонщині, то росія застосує ядерну зброю. Але все залежить від України, якщо її в цьому питанні не можна переламати, то її не можна переламати.

Експерт вважає, що натомість серйозними були розмови щодо постачання іранських безпілотників до росії. Проте, в рамках переговорів Ірану зі Сполученими штатами Америки, була все ж таки опція продемонструвати Ірану інший розвиток подій, щоб не йти на ескалацію.

«Принаймні зупинили будь-які публічні розмови про це. Це означає, що якщо будуть будь-які постачання, то вони будуть таємними. І небезпечними в т.ч. для Ірану і для цих переговорів. Тому, я думаю, якщо тут сказано ні, то це означає ні. Але розмови були, і я не виключаю, що угода була готовою, скажімо, на 80%. Але те, що сталось – те сталось. Іран не наважився надавати ці безпілотники. Для нього важливо було те, що росія продовжить будувати атомну станцію, яка там будується, на власні кошти. Іран це отримав, і для нього це достатньо. Ще затівати контракт з безпілотниками, якщо це проблема для США, звичайно, вони не будуть», - Їжак.

А розмови щодо започаткування проєктів для постачання газу в Іран, де в деяких частинах країни наразі немає відповідної інфраструктури, виглядають як чистий піар. Це виключно спроби показати, що росія гравець на цьому ринку і нібито може створити альтернативні маршрути на противагу Катару, який за кілька років може замістити російський газ у Європі.

Щодо Сирії, за його словами, теж нічого конкретного – домовились домовлятись і продовжувати консультації надалі.