16-17 жовтня у Берліні відбувся Багатосторонній діалог між українськими та німецькими парламентарями, урядовцями та представниками експертного середовища. Подію організували Інститут європейської політики (IEP, Берлін) та Громадянська мережа ОПОРА.

Метою заходу стало поглиблення двостороннього діалогу між Києвом і Берліном щодо реформ у сфері верховенства права, обговорення очікувань і викликів процесу вступу України до ЄС, а також розробка спільних рекомендацій для зміцнення реформаторського поступу.

Перший день: діалог на найвищому рівні

Перший день був присвячений візитам української делегації до ключових німецьких інституцій. У складі делегації — перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко, голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко та голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до права ЄС Інна Совсун.

Українські парламентарі провели зустрічі у Посольстві України в Німеччині, Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини, Комітеті з питань ЄС Бундестагу, Федеральному міністерстві економічного співробітництва та розвитку, Федеральній канцелярії. Обговорення були сфокусовані на підтримці вступу України до ЄС, реформах у сфері верховенства права, парламентській дипломатії та стратегічних підходах до інтеграції України в європейські інституції.

Представники німецьких відомств підкреслили важливість політичної стабільності, прозорості реформ і системного діалогу з громадянським суспільством. Особливу увагу приділили ролі німецького парламенту у формуванні політики розширення ЄС і розвитку міжпарламентської співпраці з Україною.

 

«Попри всі складнощі та умови ми продовжуємо рухатися євроінтеграційним порядком денним і виконуємо зобовʼязання, зазначені в Ukraine Facility. Це свідчення нашої спільної відданості України і Німеччини однаковим цілям і їх найшвидшому досягненню», — підкреслив представник делегації перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко.

Як відзначила представниця делегації голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, під час зустрічей обговорювали з німецькими колегами і формування бюджету на наступний рік, а також наголошували на потребі подолати вето Угорщини і розблокувати відкриття перемовин за першими кластерами з ЄС ще до кінця цього року: «Німецькі партнери цікавилися і станом реформ в Україні і тих викликів, які треба подолати, щоби виконати умови для просування до членства в Європейському Союзі».

Другий день: спільна робота експертів і парламентарів

17 жовтня відбувся основний день Багатостороннього діалогу — інтерактивний воркшоп у Palais Populaire. Захід відкрили директорка IEP професорка Фунда Текін, менеджер проєкту GIZ Йоганнес Уль, представниця Європейської комісії в Німеччині докторка Джейн Ойспуу, а також віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка (онлайн).

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка у своєму виступі зазначив: «Усі держави-члени ЄС підтримали українських біженців, тисячі волонтерів, а також — що найважливіше — уряди своїми рішеннями. Це військова, фінансова, правова підтримка — усі види допомоги. Ми щиро вдячні за все, що зроблено і що ще планується зробити. Бо російська агресія, очевидно, затяжна, і наше спільне завдання — захищати Україну, Європу, Європейський Союз від російської загрози, адже тепер зрозуміло, що Росія прагне поширити війну якнайдалі, руйнуючи безпеку Європи. Безпека Європи — це серйозна й дуже практична тема, яка, на жаль, вимагає великих фінансових і людських ресурсів. Але чи може оборона замінити цінності? Ні. Найважливіше в Україні — це те, що війна не стала виправданням для згортання демократії чи відмови від цінностей. Навпаки. Ми захищаємо реальні цінності — через реальну роботу демократичних інституцій».

Під час першої сесії учасники почули про стан реформ у сфері верховенства права в Україні. Серед спікерів були — Олександр Ільков (Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції), Валеріо Пауль Трабандт (Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини) та Андрій Боровик (Transparency International Ukraine). Модерувала дискусію докторка Оксана Гусс (Університет Дуйсбурга).

Друга сесія була присвячена політичним і суспільним наративам щодо розширення ЄС та вступу України. Співмодераторками і спікерками вступних виступів стали Людмила Мельник, керівниця Програми «Україна» Інституту європейської політики, та Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА.

Ольга Айвазовська презентувала попередні висновки з опитування українських експертів, урядовців та політиків, яке відбувалось у межах спільного німецько-українського дослідження, що наразі триває: «Шлях України до членства в ЄС не може спиратися лише на адреналін чи емоції. Він вимагає довготривалих, результативних і змістовних зусиль, а також спільної зацікавленості всіх сторін у поступі. Очікувати швидких позитивних змін без співпраці між усіма гілками влади та громадянським суспільством — просто наївно».

Вона зазначила, що для більш ефективної євроінтеграції ми маємо перейти до парадигми спільних інтересів: залучати часом «незручні» аудиторії — політичні групи, нелояльні до України, — працювати безпосередньо з суспільствами країн-членів ЄС через бізнес, громадянське суспільство, парламентську та культурну дипломатію. Водночас головним завданням України залишається впровадження реформ. Це стане простішим після відкриття першого переговорного кластера та зняття суто політичної блокади з боку Угорщини.

За її словами, під час опитувань українські експерти виокремлювали внутрішні (українські) та зовнішні (європейські) бар’єри, що уповільнюють інтеграцію: «Зовнішньо членство може бути ускладнене популізмом, поляризацією та виборчими циклами в країнах-членах. На думку експертів, внутрішні виклики включають виснаження ресурсів, нестачу бюрократичної експертизи, непослідовність реформ та зростання євроскептицизму, якщо перший кластер залишатиметься закритим».

У межах міжпарламентського діалогу свої позиції висловили українські народні депутати Олександр Мережко (Слуга народу) та Іванна Климпуш-Цинцадзе (Європейська солідарність), а з боку німецького парламенту — Родеріх Кізеветтер (ХДС) і Робін Вагенер (Зелені). Також участь у дискусії взяли Світлана Матвієнко (Лабораторія законодавчих ініціатив) та Франческа Кнаус, радниця з питань прав людини та зовнішньої політики.

Спільні рекомендації та подальші кроки

У другій половині дня учасники працювали у двох робочих групах. Перша, під модерацією Ірини Шиби (EU Anti-Corruption Initiative), зосередилась на підтримці реформ верховенства права. Друга, яку фасилітувала Ірина Швець (Громадянська мережа ОПОРА), — на розробці ефективних комунікаційних підходів для підвищення підтримки розширення ЄС у Німеччині та подоланні хибних уявлень щодо України.

Ключові напрацювання двох груп були представлені під час фінальної сесії, яку підсумували Оксана Гусс (Університет Дуйсбурга) та Лаура Крістоф (Інститут європейської політики). Рекомендації ляжуть в основу спільного аналітичного документу IEP та ОПОРИ про перспективи німецько-української співпраці у сфері реформ і розширення ЄС.

Подія є частиною проєкту «Шляхи до прогресу: Німецько-українські діалоги про верховенство права для вступу до ЄС», що реалізується Інститутом європейської політики (Берлін) у співпраці з Громадянською мережею ОПОРА та фінансується проектом GIZ “Посилення наближення України до ЄС у сфері верховенства права” (3E4U)* за дорученням Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.