OPORA in Poland стала резидентом Ua Hub у Варшаві у липні 2025 року. Це дало можливість перебувати в середовищі українських організацій, які можуть поширювати інформацію про фундацію, а фундація може допомагати їм. Нині в UA Hub 40 резидентів, бізнеси та проєкти яких мають соціальну складову, допомагають українцям підтримувати зв'язки між собою та з Україною. 21 вересня хаб відзначив свою першу річницю.

Хаб проактивних українців у Варшаві

UA Hub у Варшаві — резиденція для малих та мікробізнесів, заснованих українцями, громадських та волонтерських організацій відкрилася рік тому. “Ми як українська ОТГ за кордоном. До нас долучаються бізнеси, які готові надавати соціальні послуги, бути соціально активними в рамках спільноти. Для нас дуже важливо, щоб це були свідомі люди, які розуміють, хто вони, що роблять, і так само виховують своїх дітей”, розповіла керівниця UA Hub Ольга Касьян.

З її слів, на початку проєкт отримав підтримку компанії Meest Group — можливість орендувати приміщення за помірною ціною.“Ми вдячні їм, вони нам дали вудку: можливість орендувати приміщення з суттєвою знижкою. Також Meest завжди підтримує проєкти хабу та готовий ділитись своїм досвідом”, зазначила Ольга Касьян.

В UA Hub сформувалася впізнавана самоорганізована спільнота, яка є ідентифікатором для інших юридичних осіб, для представників влади, для представників ЗМІ, як українською, так і польською. Це дозволяє краще комунікувати, знаходити партнерів та підтримку на ініціативи.

“В цьому наша цінність. Від імені Ua Hub підтримуємо абсолютно різні ініціативи і допомагаємо одне одному”, додала Касьян.

Одним з таких проєктів є “Дитинство без кордонів”, в межах якого у Варшаву на канікули запрошують дітей українських військовослужбовців. Також в стінах UA Hub працюють старші класи української школи. Є українське кафе. Періодично резиденти об'єднуються та реалізують спільні ініціативи: митецькі майстер-класи, щомісячні безкоштовні консультації українських лікарів.

UA Hub став домом для волонтерських організацій, які займаються благодійністю, так і для таких громадських організацій як Opora in Poland, яка провадить дослідницьку роботу з документування свідчень українців про російські воєнні злочини.

Родинний фестиваль UAFest

21 вересня відбувся фестиваль UAFest для спільного відпочинку та гуртування українських родин у Польщі. Були представлені соціальні ініціативи, організовано ярмарку, виступи українських зірок.

Зміна сприйняття українців у Польщі

Засновниця хабу акцентувала на тому, що представники воєнної хвилі не готували себе і свої сім'ї до міграції в Польщу, приїхати до Варшави з українських міст змусило повномасштабне російське вторгнення. Водночас відчутно змінюється сприйняття українців за кордоном.

“Ця воєнна хвиля міграції насправді змінила стереотип українця за кордоном, особливо в Польщі. У зв'язку саме з повномасштабною війною приїхало дуже багато людей, які в Україні мали потужні бізнеси, і приїхали сюди не через бідність, а через війну, безпосередньо через небезпеку.

За три роки повномасштабної війни і напливу українців з іншими можливостями, ніж були до того, у ставленні поляків змінилося сприйняття, що український біженець — приїхав і паше, немає часу на розвиток, не відкриває тут фірми, — прокоментувала Ольга Касьян — Зараз в Польщі за різними оцінками перебуває від двох до трьох мільйонів українців. ВВП Польщі завдяки українцям зросло у 2024 році на 2,7%. Українці зараз люди, які піднімають економіку Польщі”.

За її словами, люди з середнім рівнем достатку, вищою освітою, професіонали, посадовці у Польщі розуміють цінність внеску українців у їхню економіку.“Говорити, що ми для поляків невигідний партнер — маніпуляція, неправда. Це елемент інформаційної війни проти України”, додала Ольга Касьян.За її словами, антиукраїнські наративи, вигідні Росії, підхоплюють ті, хто не задоволені своїм становищем і життям, адже є менш стійкими та критичними, серед них легше сіяти ворожість. Водночас жінка розповіла, що будучи відповідальною за свою безпеку й дитини, за порадою приятелів прибрала синьо-жовтий прапорець з капота авто.

Турботи вимушених переселенців

Актуальним для українців, які знайшли захист у Польщі після повномасштабного вторгнення, є питання продовження щомісячної фінансової допомоги. Ольга Касьян зазначила, що українці очікували, що Польща забезпечить виконання рішення про допомогу, прийняте на рівні ЄС. Як відомо, 12 вересня у Сеймі проглосували за проєкт закону,  розроблений після вето президента Кароля Навроцького на поправки до закону про так звану допомогу 800+ громадянам України у Польщі.Нове законодавство передбачає, що для надання такої допомоги громадянин України має бути працевлаштованим, отримувати щонайменше 50% від мінімальної заробітної плати та мати дітей у польській школі.

Про голоси України за кордоном

Ольга Касьян зазначає, що безпосереднє спілкування в різноманітних середовищах сприяє кращому розумінню й емпатії, ніж репости інформації про жертв і наслідки російських обстрілів в Україні у соціальних медіа. Тим, хто докладає зусиль для збору допомоги, підтримки українців в той чи інший спосіб найбільш цінно знати, що допомога дісталася адресатів і є корисною. “Щоб покращувати відношення, треба більше висвітлювати активні комунікації, коли фундації і прості люди об'єднуються, щоб забезпечити щось потрібне і виконують це”, зазначила вона.

Так само в громадській площині необхідно знаходити спільну мову, враховувати інтереси потенційних партнерів. “До різних соціальних груп треба іти із різною пропозицією. Якщо ми йдемо до представників сфери культури і мистецтва, то давайте говорити через їх болі. Директорові музейної установи буде зрозумілим біль, пов'язаний зі знищенням музею в Маріуполі. Якщо це спортсмени, то ми покажемо їм зруйновані спортзали, наших спортсменів, які на протезах беруть участь в змаганнях. Не потрібно підходити загально, треба робити акцент на цільовій аудиторії”, вважає Ольга Касьян. Українці за кордоном можуть доносити правду про вплив російської війни, поширювати її, аби вона стимулювала допомагати Україні.

Розбудова співпраці матиме майбутнє. “Україна на сьогодні бренд, який, на жаль, через криваве вторгнення Росії, лишається на перших шпальтах. Я дуже сподіваюся, що ми надалі будемо на перших щаблях завдяки нашим людям, нашому інтелекту, нашим технологіям, досвіду, а також митцям. Будемо сподіватися, що війна закінчиться, наші зарубіжні партнери будуть підтримувати нас надалі, і в тому, щоб винні були покарані за всі свої злочини”, додала Ольга Касьян.

Opora in Poland

Аби притягнути ворога до відповідальності, важливим і кропітким є етап документування злочинів. Відповідну роботу з вересня 2022 року почала фундація Opora in Poland, яка нині є резидентом UA HUB. Старша радниця з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА, керівниця фундації Ольга Коцюруба розповіла, що зареєстрували  Opora in Poland у червні 2022 року, і з осені почали збір свідчень для документування російських воєнних злочинів.

“Ми проводимо попередні інтерв'ю, під час яких пояснюємо важливість надання свідчень, визначаємо потенційно свідком яких воєнних чи інших міжнародних злочинів могла бути особа, отримуємо поінформовану згоду і контакти. Ці інтерв'ю проводять юрист та психолог у парі”.

Потім цю інформацію передають слідчим органам у Польщі і в Україні. Вони працюють над справами, які стосуються міжнародних злочинів в час російської агресії, спільно у так званій об'єднаній слідчій групі Joint Investigation Team (JIT). “Зараз  можемо говорити, що станом на 2025 рік є спільний набір даних на базі Євроюсту, куди надходять всі ці протоколи”, додала Коцюруба.

Вона розповіла, що з вересня 2022 року працювали у Варшаві й Перемишлі, виїжджали у воєводства, і зібрали 2835 свідчень. Це найбільша кількість, яка зібрана і передана правоохоронним органам у Польщі, оскільки  інші організації також займаються збором.

Знаємо, що чотири справи, які OPORA in Poland передала польським органам правопорядку,  отримали прокурори Міжнародного центру з розслідування злочинів агресії проти України (ICPA). Четверо наших свідків були опитані прокурорами ICPA, це дуже важливо.

“Враховуючи успішний польський досвід, також реалізували пілотний проєкт зі збору свідчень у Великій Британії, вдалося зібрати 50 свідчень. Зараз ми оформлюємо їх для передання у правоохоронні органи”, – розповіла Ольга Коцюруба.

Коли з липня Opora in Poland прийняла рішення стати резидентом Ua Hub у Варшаві, “це дало можливість перебувати в середовищі українських організацій, які можуть поширювати інформацію про нас, а ми можемо допомагати їм”, - переконані у фундації. “Ми будемо видавати щомісячні дайджести з юридичними консультаціями і також вести прийом громадян, щоб консультувати їх щодо заповнення заяв до Реєстру збитків Ради Європи”, – розповіла старша юридична радниця ОПОРИ.

Також, зі слів Коцюруби, зараз продзвонють свідків і дізнається чи потребують вони консультацій щодо подачі заяв до Реєстру. Є сподівання, що зможуть відновити і виїзди, які потрібні не лише для збору даних. Дуже багато людей потребує консультацій рідною мовою, щоб з'ясувати можливості врегулювання особистих питань, тим більше зараз, коли є невизначеною ситуація щодо легалізації в Польщі, щодо продовження статусу.