Оригінал статті англійською: Atlantic Council
У жовтні 2022 року Кремль розпочав наймасштабнішу на той час кампанію бомбардувань за всю війну. Протягом п'яти місяців хвилі російських ракет і безпілотників майже щодня завдавали ударів по цивільній енергетичній інфраструктурі України. Ці атаки мали на меті зламати опір України, зробивши життя десятків мільйонів цивільних максимально нестерпним.
У той час речник Кремля Дмітрій Пєсков відкрито заявив, що Україна може "припинити страждання" цивільного населення, виконавши вимоги Росії. Замість цього українська влада працювала з партнерами країни над вдосконаленням системи протиповітряної оборони та імпортувала велику кількість електрогенераторів. Українці пережили темну і жахливу зиму, але країна вистояла.
Нещодавно Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт високопоставлених російських військових за підозрою у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності у зв'язку з обстрілами цивільної інфраструктури України взимку 2022-23 років. Однак це не завадило Кремлю розпочати нову повітряну атаку на українську енергосистему та інші важливі інфраструктурні об'єкти по всій країні. Росія знову має намір знелюднити цілі регіони України.
У березні 2024 року масштабні російські бомбардування енергетичної інфраструктури України відновилися серією масованих ударів із застосуванням безпілотників і різноманітних ракет. Російські військові планувальники, схоже, зробили висновки з помилок попередньої кампанії Москви; замість того, щоб зосередитися на системах передачі української електромережі, нова хвиля авіаударів сконцентрувалася на інфраструктурі виробництва енергії.
Результати виявилися руйнівними. За лічені тижні Україна втратила багато з найважливіших теплових електростанцій та ключових гідроелектростанцій. Великі міста, зокрема Харків та Одеса, зазнавали періодичних відключень електроенергії та тривалих перебоїв з енергопостачанням. Експерти вважають, що на відновлення пошкоджених об'єктів і заміну обладнання підуть роки.
Росія змогла досягти такого успіху, скориставшись зростаючими прогалинами в українській протиповітряній обороні через тривалу політичну безвихідь у США щодо критично важливої військової допомоги. Оскільки українські екіпажі ППО змушені обмежувати використання ракет-перехоплювачів, кількість яких скорочується, Росія змогла вразити і знищити такі важливі об'єкти, як найбільша електростанція в Київській області. Очікуючи на подальшу допомогу з боку США, українці можуть незабаром побачити помітне покращення в системі протиповітряної оборони країни. Однак час спливає, а російські атаки продовжуються.
Зробивши значну частину України непридатною для життя цивільного населення, Росія сподівається спровокувати нову хвилю міграції українських біженців. Аналіз кампанії бомбардувань взимку 2022-23 років показує, що російські атаки на українську електромережу справді призвели до збільшення кількості людей, які виїжджають з України в сусідні країни ЄС із безпеоквих міркувань.
Якщо Україна терміново не отримає від міжнародної спільноти додаткові системи протиповітряної оборони та боєприпаси, існує цілком реальна небезпека, що мільйони українців будуть змушені покинути свої домівки в найближчі місяці. Якщо це станеться, багато з них, імовірно, приєднаються до мільйонів українців, які вже виїхали до Європейського Союзу після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Російська тактика депопуляції має серйозні наслідки для морального духу українців і для економіки країни в умовах воєнного часу. Дослідження показали, що економічно активні українці найчастіше виїжджають з країни внаслідок постійних обстрілів. Багатьом українським компаніям вже зараз стає дедалі важче заповнювати вакансії, особливо у трудомістких галузях економіки.
Тим часом новий приплив українських біженців створить проблеми для європейських партнерів України, які вже прийняли надзвичайно велику кількість українців, починаючи з 2022 року. Нова велика хвиля біженців може створити соціальну напруженість і підірвати політичну підтримку України в ЄС. Цей потенціал дестабілізації також є значною мірою частиною російської стратегії.
Депопуляція цілих регіонів України відкриє шлях для нових російських наступальних дій, а також послабить економіку України в умовах воєнного часу і ускладнить збереження незалежності країни. Сплеск кількості українських біженців також може мати низку негативних наслідків для партнерів Києва в ЄС.
Очевидно, що як українські, так і західні лідери життєво зацікавлені в захисті країни від нового повітряного наступу Росії. У короткостроковій перспективі це означає надання достатньої кількості засобів протиповітряної оборони для захисту міст і критично важливих об'єктів цивільної інфраструктури від російських бомбардувань, а також обладнання, необхідного для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури України. Новини про нещодавній прорив у питанні допомоги з боку США є обнадійливими, але всі союзники України повинні зробити свій внесок у зміцнення протиповітряної оборони країни.
Зрештою, міжнародна спільнота має притягнути російських військових і політичних лідерів до відповідальності за воєнні злочини проти цивільного населення. Однак колеса міжнародного правосуддя обертаються, як відомо, повільно, в той час як потреби України є нагальними.