Місто Київ — це окрема адміністративно-територіальна одиниця України зі спеціальним статусом, яка не входить до складу Київської області. Площа міста — 836 км². Офіційно населення Києва станом на січень 2022 року становило близько 2 952,3 млн осіб. Зважаючи на те, що дані за липень 2023 року Держкомстат ще не опублікував, імовірно, кількість населення столиці з початку повномасштабного вторгнення змінилася. 

Згідно зі ст. 133 Конституції України, Київ має спеціальний статус, визначений законами України. Місто складається з 10 районів: Голосіївський, Дарницький, Деснянський, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський, Шевченківський. У кожному з них є районна державна адміністрація, що управляє відповідним районом, а також реалізує повноваження, делеговані їм відповідною радою. Голів місцевих державних адміністрацій у місті Києві призначає на посади і звільняє Президент України.

Однією з особливостей столиці є те, що Київська міська державна адміністрація, на відміну від усіх інших держадміністрацій, також є виконавчим органом Київської міської ради. Згідно з рішенням Конституційного Суду України, Київську міську державну  адміністрацію  має  очолювати лише  особа,  обрана  київським  міським головою,  яку Президент України  призначає головою Київської  міської  державної адміністрації. Як голова Київської міської державної адміністрації мер Києва в питаннях виконавчої влади відповідає перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, а також є підзвітним і підконтрольним Кабміну.

Результати місцевих виборів

За результатами місцевих виборів, що відбулися 25 жовтня 2020 року, до складу Київської міської ради (далі — КМР) пройшли 65 кандидатів, які перемогли в територіальних виборчих округах, а також ще 55 депутатів, обраних у єдиному багатомандатному виборчому окрузі за списками політичних партій.  За списками до міськради увійшли 9 представників "Слуги народу", по 8 висуванців від ВО "Батьківщина", "Єдності Олександра Омельченка", "Європейської Солідарності" та "Опозиційної платформи — За життя", а також по 7 депутатів від "УДАРу" та "Голосу". У територіальних виборчих округах перемогли по 23 представники від "Європейської солідарності" та "УДАРУ", 6 депутатів від "Єдності Олександра Омельченка", по 4 від "Опозиційної платформи — За життя" та ВО "Батьківщина", 3 — від "Слуги народу", 2 — від "Голосу". Детальніше ознайомитися з депутатами, які сформували склад міської ради, можна у протоколі Київської міської ТВК.

Одразу ж після обрання від мандату відмовився мер Віталій Кличко та ще п’ятеро депутатів. Місце міського голови в “УДАР” посіла Леся Петрівська.

Нагадаємо, що станом на червень 2022 року в міській раді Києва функціонували такі депутатські фракції: "Слуга народу", ВО "Батьківщина", "Єдність Олександра Омельченка", "Європейська солідарність", "Опозиційна платформа — За життя", "УДАР Віталія Кличка" та "Голос". Після саоморозпуску фракції “ОПЗЖ” 30 березня 2022 року утворилася депутатська група "Платформа за життя та мир".

Міськраду столиці та, відповідно, державну адміністрацію очолює обранець від політичної партії "УДАР" Віталій Кличко. Це вже не перша його каденція — кияни обирали Кличка у 2014 році під час дострокових виборів міського голови та на чергових виборах 2015 року. Посаду заступника міського голови — секретаря КМР обіймає Володимир Бондаренко, представник цієї ж політичної сили. Його кандидатуру підтримали 114 депутатів.  

Також у Київській міськраді діють 16 постійних депутатських комісій. Найбільші з них — комісія з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, а також комісія з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності. До їх складу входять 26 та 30 депутатів відповідно. Найменшими є комісія з питань підприємництва, промисловості та благоустрою та комісія з питань охорони культурної спадщини, а також комісія з питань місцевого самоврядування та зовнішніх зв'язків — по 3 депутати в кожній.

Зміни в структурі партійного представництва. Доля заборонених проросійських партій

Найбільше складених мандатів у Київраді ІХ скликання має фракція “Батьківщина”, від депутатства відмовилися Олександра Кужель (її місце зайняла Богдана Тимощук); Олексій Кучеренко, який балотувався на посаду міського голови та очолював список кандидатів — замість нього зайшов Михайло Ковальчук; Ольга Гоцуляк, яка  поступилася мандатом Анатолію Шаповалу.  

У фракції "Єдність Олександра Омельченка" мандат склала Оксана Поцілуйко, замість якої депутатом став Костянтин Бровченко. Від мандату “Європейської Солідарності” відмовилась Ольга Галицька, а її місце перейшло до Юрія Тихоновича. Марія Марк відмовилась від мандату “Опозиційної платформи — За життя”, її місце посів Сергій Мамоян.

Крім того, після початку повномасштабного вторгнення ще низку депутатів виключили з партій або ж узагалі відмовилися від мандату депутата міської ради.

25 травня 2023 року з фракції “Слуга народу” виключили Владислава Трубіцина, який у травні 2023 року перетнув кордон із Польщею, маючи пропуск від Держприкордонслужби. 5 червня спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що ВАКС задовольнив клопотання про оголошення цього депутата в міжнародний розшук.

Того ж місяця з Київради відкликали представника “Батьківщини” —  Михайла Ковальчука, до якого застосували імперативний мандат. Приводом для цього стали його неоднозначні висловлювання про легітимність мобілізації.

У червні від мандату депутата Київради відмовилися 3 представники “Європейської Солідарності”: Ганна Коваленко, Віктор Кононенко (він вирішив повністю присвятити себе службі у ЗСУ) та Ярина Ар'єва, яка написала заяву на складання мандату після того, як суд “погіршив запобіжний захід” у ході розслідування ДТП,  де депутатка є обвинуваченою.

Фракція "Опозиційна платформа — За життя" саморозпустилася 30 березня 2022 року на фоні тиску громадськості, обуреної діяльністю проросійських партій. Частина її депутатів стали позафракційними (Олена Букало, Михайло Наконечний, Юлія Симуніна, Юлія Уласик та Володимир Яловий), інші семеро (Рустем Ахметов, Ігор Кириленко, Володимир Кравець, Сергій Мамоян, Олександр Плужник, Олександр Попов та Михайло Царенко) утворили депутатську групу “Платформа за життя та мир”. У червні 2023 року про вихід зі складу цієї групи оголосив Ігор Кириленко. Раніше, у вересні 2022 року, Верховний Суд України заборонив діяльність партії “ОПЗЖ”. 

Якщо порівнювати кількісний склад депутатських фракцій/груп до повномасштабного вторгнення, одразу після його початку і станом на кінець липня 2023 року, можемо простежити такі ланцюжки:

“Європейська солідарність”: 31 — 31 — 28. Набув депутатських повноважень Сергій Ільницький, а достроково припинено мандати Ганни Коваленко, Ярини Ар’євої, Віктора Кононенка. А Ірина Никорак стала депутаткою Верховної Ради  від “ЄС” замість Михайла Забродського, повноваження якого достроково припинили. Наприкінці серпня 2023 року Сергій Ільницький загинув, захищаючи Україну під Курдюмівкою.

“Слуга народу”: 12 — 12 — 11. Владислава Трубіцина виключили з фракції через підозру від НАБУ, раніше депутат призупинив своє членство в партії.

ВО “Батьківщина”: 12 — 11 — 12. Михайло Ковальчук почав діяльність як позафракційний депутат, натомість депутатське посвідчення отримала Катерина Глімбовська.

“Опозиційна платформа — За життя” (“Платформа за життя та мир”): 12 — 12 — 6. Після припинення діяльності фракції Ігор Кириленко, Юлія Симуніна, Михайло Наконечний, Юлія Уласик, Володимир Яловий стали позафракційними. Олена Букало спочатку теж стала позафракційною, а згодом її повноваження достроково припинили. 

Не змінився склад трьох фракцій: “УДАР” (29 депутатів), “Єдність” (14 депутатів) та “Голос“ (8 депутатів). 

Партійні переходи після початку повномасштабного вторгнення

На жаль, нормою українського політичного життя є внутрішні міграції депутатів — вони змінюють фракції й партії або ж починають працювати самостійно. Ще на початку 2000-х журналісти почали називати політиків, схильних “перебігати” до провладних фракцій, “тушками”.

У виборах 2020 року брали участь політики, які змінили “партійну прописку”. Наприклад, Олександр Харченко раніше був депутатів від “БПП “Солідарність”, у жовтні 2019 року став позафракційним, а в 2020 році обрався від “УДАРу”. Володимир Яловий, який у 2020 році балотувався від “Опозиційної платформи — За життя”, у 2015 році був обраний від партії “Єдність”. Цей список можна продовжувати, адже чимало депутатів переходили з однієї партіх до іншої, аби мати змогу знову потрапити до ради. 

Неабияк популярною стала ця тенденція з початку повномасштабного вторгнення. Основною передумовою для так званого “тушкування” стала заборона (призупинення) діяльності деяких проросійських партій.

Нагадаємо, що 19 бепезня 2022 року Президент своїм указом увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України "Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій". Відповідно до нього, з огляду на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність на період дії воєнного стану в Україні призупинили будь-яку діяльність таких політичних партій: “Опозиційна платформа — За життя”, “Партія Шарія”, “Держава”, “Ліва опозиція”, “Прогресивна соціалістична партія України”, “Союз лівих сил”, “Соціалістична партія України”, “Соціалістичні”, “Опозиційний блок”, “Наші”, “Блок Володимира Сальдо”. 

Не розгубившись, 24 березня лідер “ОПЗЖ” Юрій Бойко закликав депутатів місцевих рад, обраних від цієї партії, на час призупинення її діяльності зберегти єдність та створювати у радах депутатські групи "Платформа за життя та мир" (“ПЗЖМ”). У Київраді така група налічує 6 обранців. Всі вони, крім Михайла Царенка, справно підготували звіти за підсумками своєї річної діяльності, наголосивши на вагомих внесках у гуманітарну допомогу містянам.

Деякі народні депутати обрали самостійний шлях і стали позафракційним, як, наприклад, колишні обранці Владислав Трубіцин зі “Слуги народу” й Ігор Кириленко з “ПЗЖМ”. 

Спроби зміни керівництва і балансу сил після 24 лютого, функціонування більшості та опозиції. Ключові політичні конфлікти

8 грудня 2020 року в Київраді представили голів фракцій. Ними стали Володимтр Прокопів від “ЄС”, Валентин Мондриївський і Дмитро Білоцерковець від “УДАРу”, Євгенія Кулеба від “Слуги народу”, Михайло Наконечний від “ОПЗЖ”, Олександр Омельченко від “Єдності”, Денис Москаль від ВО “Батьківщина” і Григорій Маленко від “Голосу”. Наразі керівництво фракцій дещо змінилося: співголовами “Батьківщини” обрали Дениса Москаля і Володимира Слончака, головою групи “ПЗЖМ” став Олександр Попов, “Єдність” очолив Віталй Павлик, а керівництво “слугами” взяв на себе Андрій Вітренко. 

Якщо говорити про більшість та опозицію в Київраді, то зазначимо, що до 24 лютого 2022 року “УДАР” і “Європейська солідарність” голосували майже в унісон. Для ухвалення рішень потрібен щонайменше 61 голос, а до початку війни ці дві політичні сили сукупно мали 62 голоси). Найопозиційнішою, за дослідженням Руху ЧЕСНО, станом на кінець 2021 року була фракція “Голос”, яка не підтримала більше 15% рішень.

З початку повномасштабного вторгнення голосів “проти” на засіданнях стало значно менше. Всіх, хто бодай один раз натиснув кнопку “проти”, можна побачити нижче:

Отже, найбільше голосів “проти” належить саме “слугам”. Втім, між цією партією та міським головою Києва існує конфлікт, який уже давно став публічним. Про нього ми писали раніше.

Партійна дисципліна: які депутати й чому ігнорують засідання

Навесні 2023 року громадська організація “Інтегріті ЮА” провела комплексне дослідження діяльності депутатів Київради. За його результатами, 96 депутатів Київської міської ради відвідали більш ніж 51% пленарних засідань. Менше половини засідань відвідали такі політики: Костянтин Бровченко, Роман Ярошенко та Сергій Кримчак (“Єдність”); Богдана Тимощук (ВО “Батьківщина”), Володимир Гончаров (“УДАР”), Ігор Баленко та Павло Бойченко (“ЄС”), Юлія Симуніна та Володимир Яловий (“ОПЗЖ”). 

Якщо говорити про відвідування засідань постійних депутатських комісій, статистика свідчить, що 41 народний обранець відвідав 90% (і більше) засідань своїх постійних комісій, зокрема 23 депутати не пропустили жодного. Ще 47 депутатів відвідали від 51% до 90% засідань своїх комісій. 

Перше пленарне засідання Київської міської ради після початку повномасштабного вторгнення відбулося 13 березня 2022 року. Зі 120 народних обранців у залі були присутні 68. Варто зазначити, що Київрада стала однією із лідерів за кількістю депутатів, які пішли боронити країну: 23% обранців (27 осіб) захищають Україну в складі ЗСУ як мобілізовані й добровольці.

Саме тому з переліку “прогульників” можна виключити Олеся Маляревича, Аліну Михайлову, Василя Потапенка, Олександра Лінчевського, Вадима Васильчука, Юрія Федоренка, Андрія Страннікова, Віталія Павлика, Михайла Наконечного, Олександра Погребиського (нагадаємо, що саме підрозділ Погребиського затримав депутата-держзрадника Нестора Шуфрича). 

Розгляньмо перше з початку повномасштабної війни засідання ради детальніше.

З 31 депутата фракції “ЄС” присутні були 20. Не відвідали засідання Володимир Андрусишин, Павло Бойченко, Леонід Ємець, Ірина Никорак, Наталія Пастухова, Сергій Таран, Георгій Ясинський, Ігор Баленко, Дінара Габібуллаєва, Олексій Окопний і  Юрій Тихонович.

Фракція “УДАР” (29 депутатів) була представлена 17 присутніми. Не відвідали засідання Ілля Кушнір, Олександр Гончаров, Олеся Зубрицька, Олег Костюшко, Юлія Лимар, Максим Макаренко, Вікторія Муха, Олена Овраменко, Олеся Пинзеник, Ганна Старостенко та Олександр Шовковський.

Із депутатської фракції “Єдність”, яка складається з 14 обранців, не відвідали засідання восьмеро: Наталія Берікашвілі,  Сергій Кримчак, Костянтин Бровченко, Олеся Самолудченко, Ярослав Федоренко, Інна Ярмоленко, Юлія Ярмоленко, Роман Ярошенко.

Із 12 депутатів “Слуги народу” присутні були 5. Не відвідали засідання Вікторія Бурдукова, Олена Говорова, Євгенія Кулеба,  Андрій Вітренко,  Георгій Зантарая,  Лілія Пашинна  та Ксенія Семенова.

Депутатська фракція ВО “Батьківщина”, яка складається з 11 осіб, була представлена 7, присутніми. Не відвідали засідання Олена Марченко, Богдана Тимощук, Віталій Нестор та Алла Шлапак.

З’явилися на засідання й 5 із 12 дептатів фракції “Опозиційна плфтформа — За життя”. Пропустили його Ігор Кириленко, Юлія Симуніна, Михайло Царенко, Володимир Кравець, Олександр Попов,  Юлія Уласик, Володимир  Яловий.

Фракцію “Голос” (8 депутатів) представляли четверо Не відвідали засідання Олександр Лінчевський, Аліна Михайлова, Максим Нефьодов, та Зоя Ярош.

З-поміж трьох позафракційних депутатів на засідання прийшли 2 — не відвідав його Михайло Ковальчук. Згодом інший депутат-позафракційник Михайло Наконечний пішов служити до ЗСУ. 

Проаналізувавши відвідуваність пленарних засідань з початку повномасштабного вторгнення до кінця 2022 року (їх було 19), можемо зробити такі висновки. 

Антирекордсменами від фракції “Європейська Солідарність” стали Ганна Коваленко  та Констянтин Усов, які не відвідали 14 із 19 пленарних засідань. Одразу за ними йдуть Павло Бойченко та Ігор Баленко (13 пропущених засідань), Володимир Андрусишин (12) та Олександр Погребиський, який поєднує службу в ЗСУ з діяльністю народного депутата. На інфографіці можемо побачити кількість пропущених депутатами засідання Київської міської ради:

Представник депутатської фракції “УДАР Віталія Кличка” Володимир Гончаров  за досліджуваний період жодного разу не відвідав засідання, але загальна картина у фракції в цілому виглядає дещо краще, ніж у “Європейської Солідарності”.

Варто також пам'ятати, що Олесь Маляревич та Андрій Странніков виконують свої обов'язки перед країною зараз не лише в залі засідань, а й на полі бою.

Член депутатської фракції “Єдність” Віталій Павлик нині несе військову службу,  Найбільше ж у цій фракції засідань пропустив Костянтин Бровченко — 15 з 19.

Фракція “Слуга народу”, якщо взяти до уваги службу в ЗСУ Юрія Федоренка, показала найкращу відвідуваність пленарних засідань.

Досить непоганий рівент відвідування пленарних засідань показала фракція ВО “Батьківщина”. Єдиною, хто пропустив більше 50% засідань (18 з 19), стала Богдана Тимощук.

Депутатська фракція “ГОЛОС”, 4 депутати якої наразі боронять державу (Аліна Михайлова, Василь Потапенко, Олександр Лінчевський та Вадим Васильчук) показала такі результати невідвідування засідань.

Депутатська фракція “Оопозиційна платформа — За життя”, перефарбована в депутатську групу “Платформа за життя та мир” і  представлена 7 депутатами, показала таку активність.

Конфліктні ситуації депутатів міськради

З початку війни в Київській міській раді не виявили державних зрадників та колаборантів. А втім, імена деяких депутатів залишаються “на слуху” вже тривалий час. Варто, наприклад, згадати ситуацію з депутатом від “Слуги народу” й за сумісництвом головою комісії з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою Владиславом Трубіциним. У лютому 2022 року депутата і посадовців, з якими він організував корупційну схему, затримали на отриманні хабара великого розміру. Трубіцину обрали запобіжний захід у формі тримання під вартою з альтернативою застави у понад 14 млн грн (цю суму за нього сплатили). Тоді Віталій Кличко звернувся до НАБУ з проханням про об’єктивне та всебічне розслідування, а також зазначив, що міська влада позбуватиметься корупціонерів, “попри партійні кольори та посади”. У травні 2023 року депутат вдруге не з'явився на засідання ВАКС, тому прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ініціював оголошення його в міжнародний розшук. Журналісти повідомляють, що Трубіцин перебуває за кордоном, а звернення про його виїзд подали з ініціативи ССО та дозволу очільника ГУР. 

Не можна оминути скандал і- депутаткою Київради від “ЄС” Яриною Ар’євою, яка 27 листопада 2022 року в Оболонському районі столиці наїхала на жінку-пішохода, перебуваючи в стані наркотичного сп’яніння — про це йдеться в матеріалах слідства. 23 травня 2023 року суд обрав для неї запобіжний захід у формі домашнього арешту строком на 2 місяці. “Європейська Солідарність” виступила з заявою, де назвала таке рішення “використанням владою правоохоронних органів для зведення політичних рахунків”. Також у заяві зазначалося, що політична сила вважає такі дії “цинічної помстою влади її батькові, народному депутату Володимиру Ар'єву, за його принципову позицію щодо дій влади”.

Першим депутатом Київради, якого примусово позбавили мандату, став Михайло Ковальчук. У березні 2022 року його виключили з партії “Батьківщина”, а ще за два місяці (в травні 2022 року) позбавили депутатського мандату. Причиною такого рішення стали зухвалі висловлювання політика проти мобілізації, яка, на його думку, не має юридичної сили, адже влада офіційно не оголосила про початок війни. Раніше Ковальчук потрапив у скандал на летовищі — йому відмовили в посадці на рейс через відсутність COVID-сертифікату, але він грубо обстоював свою позицію.  Улітку ж 2022 року політик “засвітився” в антисемітському скандалі, адже, на його думку, юдейські рабини "закликають бісів під час молитов", а “сатанізм — це форма юдаїзму”.