Протистояння київського міського голови Віталія Кличка та “Слуги народу” розпочалося ще у далекому 2019 році. Попри те, що Україна перебуває у стані війни, відголоски цього конфлікту, громадяни можуть відчувати й зараз.

Одразу після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах 2019 року почалися розмови про зміну структури керівництва столицею, зокрема про розділення обов'язків міського голови та голови КМДА. Якщо міського голову обирають виборці, то голів державних адміністрацій призначає президент, а тому й рішення про їх звільнення теж має ухвалювати глава держави.

Нагадаємо, що, згідно зі ст. 133 Конституції України, мііста Київ і Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України. Водночас у ст. 118 Конституції вказано: “Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України”. У 2003 році Конституційний суд видав тлумачення до цих статей, де зазначив, що “посаду голови КМДА може займати виключно особа, обрана Київським міським головою”. 

У липні 2019 року Володимир Зеленський обговорив із Віталієм Кличком, який тоді вже займав обидві посади, намір розділити їх — про це повідомив мер у своєму онлайн-зверненні. Водночас Офіс Президента звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням погодити звільнення Кличка з КМДА, але Кабмін, яким керував Володимир Гройсман, відмовився ухвалювати це рішення. 

Того ж місяця Андрій Богдан, який очолював Офіс Президента, закликав Кличка подати у відставку з посади голови КМДА, адже, мовляв, той не контролює столичну раду. Надалі Кличко та Богдан продовжили закидати один одного публічними звинуваченнями, однак жодного результату це не дало.

У вересні 2019 року депутати від партії “Слуга народу” зареєстрували законопроєкт, яким пропонували розділити посади мера та голови КМДА, скоротити кількість депутатів міськради та відновити районні ради у місті. Проєкт закону прийняли в першому читанні, але в друге його не перенесли. 

Наступним періодом конфлікту можна вважати переобрання Віталія Кличка на посаду мера за результатами місцевих виборів у 2020 році. Тоді змінився склад Київради: партія “Удар”, яку очолює  Віталій Кличко посіла друге місце, натомість партія влади або ж монобільшість (“Слуга народу”) — аж шосте.

У 2021 році конфлікт знову загострився. В київських комунальних підприємствах “Київзеленбуд”, “Спецжитлофонд”, у “Київавтодор”, “Київський інститут земельних відносин”, “Київміськсвітло”, а також у департаментах земельних ресурсів і соціальної політики, провела обшуки Київська міська прокуратура. Такі дії Кличко назвав тиском на столичну владу і придушенням місцевого самоврядування: “Правоохоронці та податківці буквально кошмарять столичну владу. Такого не було в Україні навіть за махрових часів Януковича”. 

Чергове загострення сталося в листопаді 2022 року — в розпал атак Росії на енергетичну інфраструктуру України. Тоді Давид Арахамія проінспектував “Пункти незламності” в столиці та виявив, що приблизно 20% із них на момент перевірки були зачинені. Тоді Арахамія наголосив: “Безумовно, тиснутимемо і працюватимемо з міською владою, щоб протягом двох-трьох днів вирішити всі ці логістичні організаційні питання”. На зауваження відреагував голова КМДА, зазначивши, що в Києві облаштовані всі пункти обігріву — понад 430. При цьому у відео, опублікованому в його офіційному телеграм-каналі, мер назвав цю ситуацію “політичними баталіями”. 

Вже у 2023 році Київ знову став ціллю регулярних масованих ракетних атак Росії. Старі проблеми, які зʼявилися ще до війни, нагадують про себе. 29 травня 2023 року під час чергового російського обстрілу уламок ракети впав в Оболонському районі Києва. Фото уламка опублікували в телеграм-каналі КМДА, а також у телеграм-каналі Кличка. Вся різниця між світлинами полягала в тому, що друге фото було оброблене так, що, крім уламка ракети, там нічого не можна було побачити. Голова Офісу Президента Андрій Єрмак розкритикував публікацію Кличка та звернув увагу, що мер не повинен був публікувати фото збитої ракети.

Нагальним стало питання зачинених укриттів, особливо після трагедії 1 червня 2023 року, коли дві жінки та дитина загинули від уламків ракети, що впали біля укриття. Люди намагалися потрапити у сховище, але воно виявилося зачиненим. У своєму вечірньому зверненні Володимир Зеленський вказав, що забезпечувати людей укриттям — це обов’язок місцевої влади. Натомість Віталій Кличко заявив, що облаштуванням укриттів займаються районні адміністрації, керівників яких призначає Президент. Наразі Київська міська прокуратура розслідує розкрадання бюджетних коштів, виділених на ремонт укриттів. 

Після інциденту Віталій Кличко доручив головам РДА додатково перевірити всі нанесені на карту столиці укриття. 5 червня очільники РДА колективно закликали Кличка відмовитися або від посади мера, або від посади голови КМДА. Натомість міський голова не забарився нагадати, що 9 із 10 голів районів, які відповідають, зокрема, і за доступ в укриття, — представники президентської партії "Слуга народу", а за безпеку містян у воєнний час відповідає військова адміністрація, яка підпорядковується не Кличку, а Зеленському. У “гонитві за винними” міський голова послався на закон України “Про правовий режим воєнного стану”, за яким до сфери відповідальності військових адміністрацій належить захист цивільного населення і контроль укриттів. Крім того, в  руках КМВА зосереджена практично вся виконавча влада в місті — департаменти КМДА. Заступники Кличка тепер теж підпорядковуються Попку, зокрема й голова департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук. Власне, і сам Попко ще до трагедії 1 червня визнавав, що займається укриттями, анонсував їх перевірку та обіцяв, що люди зможуть потрапити в них без перешкод. Однак вже 1 червня він заявив, що відповідальність за цю сферу слід розділити.

Всі звинувачення в упередженості стосовно Кличка в Офісі Президента заперечують. “Не треба спрощувати ситуацію до конфлікту когось із кимось. Сталася трагедія. Загинуло три людини. Ця трагедія — результат системних проблем в управлінні містом”, — запевнив журналістів видання “Бабель” заступник голови ОП Олексій Кулеба. Він додав, що за недбалість посадових осіб не повинен відповідати простий охоронець.

27 червня у своєму відео голова Деснянської РДА Дмитро Ратніков заявив, що “відчуває спільну відповідальність з усією київською командою за результат, тому попросив президента звільнити мене з посади голови Деснянської РДА”. Також він звернувся до Кличка зі словами “прийшов час нести спільну відповідальність, зробіть цей мужній вчинок”. Вже 30 червня на сайті Верховної Ради зʼявилося розпорядження Президента про звільнення Ратнікова з посади.

10 липня депутат Київради від політичної партії “УДАР” та радник міського голови Дмитро Білоцерковець оприлюднив відео, на якому Дмитро Ратніков нібито проводив нараду з питань укритів із працівниками Деснянської районної адміністрації. Ексголова РДА так прокоментував ці події телеканалу “Київ”: “По-перше, це відео знімалося у приміщенні ЖЕКу, а не РДА. По-друге, мене запросили під час обідньої перерви, це було 12:30. По-третє, мене запросив колишній колега обговорити питання модульних укриттів. Я прийшов поспілкуватися зі своїми колегами, які попросили пораду”.

У червні 2023 року спеціальна комісія закінчила перевірку укриттів столиці. Міністр із питань стратегічних галузей промисловості, який очолював комісію, зазначив, що лише 15% сховищ придатні для використання без суттєвих зауважень. Водночас у КМДА наголосили, що придатними є 65% укриттів Києва, а ще 21% “можуть бути такими, однак за умови додаткового облаштування”.

Як бачимо, попри війну, яка мала б обʼєднати політиків проти спільного ворога — Росії, деякі з них продовжують займатися політичними іграми  та власним іміджем.