Дисклеймер! Ця публікація є продовженням серії матеріалів про омбудсменів. Мета — просвіта й інформування громадян про “мовного” омбудсмена та його діяльність із захисту державної мови.

Список скорочень

“Мовний” закон — Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”;

“Мовний” омбудсмен — Уповноважений Верховної Ради України із захисту державної мови;

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення;

КМУ — Кабінет Міністрів України;

НМДГ — неоподатковуваний мінімум доходів громадян. 

Вступ

Слово “омбудсмен” у суспільстві переважно асоціюється з парламентським Уповноваженим у сфері прав людини, про якого ОПОРА писала в матеріалі “Омбудсмен на сторожі прав людини, або Що потрібно знати про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Однак у багатьох країнах світу існують також інші позапарламентські омбудсмени. Їхня діяльність спрямована на захист прав та свобод людини і громадянина у конкретній сфері. Така спеціалізація має на меті підвищення їх ефективності. 

Одним із них є Уповноважений із захисту державної мови (далі — “мовний” омбудсмен). В Україні його діяльність започаткована законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (далі — “мовний” закон), який був прийнятий 25 квітня 2019 року.

16 липня 2022 року набула чинності низка положень “мовного” закону, зокрема  ч. 2, 6 ст. 27, що регламентують використання державної мови у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та вебсайтів, а також положення КУпАП (зокрема ст. 188-52 та 188-53), які передбачають відповідальність за порушення вимог “мовного” закону і повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю. 

Таким чином, із новим етапом втілення норм “мовного” закону актуалізувалися окремі питання діяльності уповноваженого із захисту державної мови. В цьому матеріалі ОПОРА детальніше пояснить, як та для чого було запроваджено інститут “мовного” омбудсмена і які основні функції він виконує.

Які акти регулюють діяльність “мовного” омбудсмена?

Діяльність Уповноваженого  із захисту державної мови регулюють:

Які завдання виконує Уповноважений із захисту державної мови?

У 2019 році набув чинності Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який у розділі VIII з метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, запроваджує інститут Уповноваженого із захисту державної мови. Його завдання:

1) захист української мови як державної;

2) захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Хоча “мовного” омбудсмена призначають та звільняють за рішенням Кабінету Міністрів України, він провадить свою діяльність незалежно від інших державних органів та посадових осіб.

Для забезпечення діяльності Уповноваженого із захисту державної мови утворюється секретаріат1, який здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Уповноваженого.

Перша заступниця керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Аліна Шпак зазначає, що захист української мови як державної є важливим напрямком роботи: “Уповноважений, крім всього іншого, забезпечує, по суті, моніторинг і аналіз виконання законодавства про державну мову. Зокрема, кожного року до 1 травня Законом визначений обов’язок Уповноваженого подати на розгляд Кабміну і на розгляд громадськості звіт річний як про роботу Уповноваженого, так і про стан дотримання законодавства в усіх цих публічних сферах, перелічених Законом. І фактично в напрямку цього у нас теж є великий цілий напрямок роботи, який полягає саме в аналізі і в дослідженні. Тобто ми самі проводимо моніторинги, аналізуєм наявну соціологічну інформацію, статистичні й аналітичні дані, які дають різні органи влади нам. І видаємо рекомендації, в т.ч. для Кабміну, для Верховної Ради стосовного того, де треба доопрацювати якесь законодавство. Тобто цей аналіз стану дотримання законодавства в кожній конкретній сфері і оцей річний звіт, яких ми вже готували два і вони є на сайті в публічному доступі, це, як мені здається, дуже важливий напрямок роботи”.

За її словами, у 2021 році у межах аналітичної роботи Секретаріат підготував огляд стану дотримання мовного законодавства на окупованих із 2014 року територіях. Зараз, із початком повномасштабної війни, увагу приділяють також збору інформації та аналізу мовної ситуації на всіх окупованих територіях. “Зараз частина інформації, з якою ми працюємо, — це опрацювання різних фактів про те, що ми називаємо лінгвоцидом, тобто про знищення української мови загалом: з публічного простору на окупованій території, з навчального процесу, з бібліотек. Тобто це сукупно пов’язано з тим, як витирається українська мова з життя на окупованих територіях”, — підкреслила Аліна Шпак.

Хто є Уповноваженим із захисту державної мови зараз?

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 року №852-р Уповноваженим із захисту державної мови строком на 5 років призначили Кременя Тараса Дмитровича.

Уповноважений із захисту державної мови має офіційні: 

Яким чином можна звернутись до Уповноваженого із захисту державної мови?

Кожна особа має право звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови зі скаргою про порушення вимог закону і щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою. Приклади підстав звернення зі скаргою наведені в ст. 54 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, проте особа може звернутися також і з інших підстав. 

Звертаємо увагу, що:

  • скарги подаються Уповноваженому із захисту державної мови протягом 6 місяців із дня виявлення заявником порушення;
  • Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, та зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.

 Скарга має містити: 

  • прізвище;
  • ім’я;
  • по батькові;
  • місце проживання особи;
  • суть скарги. 

Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. Її можна подати або надіслати поштою за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний 12.

Електронна скарга також повинна містити електронну поштову адресу, на яку заявникові можна надіслати відповідь, або інформація про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису в електронному зверненні не обов’язкове. Електронна скарга може бути подана через онлайн-форму. На момент написання цього матеріалу вона з технічних причин не працювала, але натомість “мовний” омбудсмен приймає звернення через електронну пошту [email protected].

Які санкції можуть бути накладені за порушення “мовного” закону?

16 липня 2022 року набули чинності доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП)2, які передбачають відповідальність за порушення вимог “мовного” закону, а також повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю. При цьому справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 188-52, та 188-53, розглядає Уповноважений із захисту державної мови, а складати відповідні протоколи про правопорушення мають право його представники.

Крім того, відповідно до ст. 57 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” “мовний” омбудсмен може оголошувати попередження суб’єктам господарювання, складати на них протоколи та накладати штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі повторного протягом року порушення.

Відповідальність за порушення у сфері застосування державної мови

№

Нормативна підстава

Діяння, яке становись склад правопорушення

Санкція

1.

ч. 1 ст. 57 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 

Порушення суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог використання державної мови у сфері обслуговування споживачів, встановлених ст. 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної 

Попередження з вимогою усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта

2.

ч. 6 ст. 57 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 

Повторне протягом року порушення суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог використання державної мови у сфері обслуговування споживачів, встановлених ст. 30 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної

Штраф від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ) (5100–6800 грн)

3.

ч. 1 ст. 188-52 КУпАП

Порушення вимог Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо застосування державної мови під час засідань, заходів, зустрічей і робочого спілкування, в актах, діловодстві та документообігу в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим і органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, в установах та організаціях, інших суб’єктах господарювання державної і комунальної форми власності, у судочинстві та діловодстві у судах України, в органах правопорядку, розвідувальних органах, державних органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на державному кордоні України, у процесі виборів та референдумів, у міжнародних договорах України

Штраф від 200 до 400 НМДГ  (3400–6800 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше

4.

ч. 2 ст. 188-52 КУпАП

Порушення вимог Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо застосування державної мови у сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та вебсайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної і проектної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту

Штраф від 200 до 300 НМДГ (3400-5100 грн.) або попередження, якщо порушення вчинене вперше

5.

ч. 3 ст. 188-52 КУпАП

Порушення вимог Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо застосування державної мови друкованими засобами масової інформації

Штрафу від 400 до 500 НМДГ (6800–8500 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше

6.

ч. 4 ст. 188-52 КУпАП

Порушення інших ніж визначених ч. 1-3 цієї статті вимог Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо порядку застосування державної мови

Штраф від 200 до 300 НМДГ (3400–5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше

7.

ч. 5 ст. 188-52 КУпАП

Повторне протягом року вчинення порушення з числа зазначених у ч. 1-4 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню

Штраф від 500 до 700 НМДГ (8500–11900 грн)

8.

ст. 188-53 КУпАП

Повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови

Штраф на посадових осіб від 100 до 200 НМДГ (1700–3400 грн)
***

1 З інформацією про керівництво та структурні підрозділи Секретаріату можна ознайомитися за посиланням.

2 Зокрема, нові ст. 188-52, 188-53, 244-24, а також доповнення до ч. 2 ст. 255 КУпАП.